Постанова № 16566924, 15.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р.Справа № 2-а-7459/08/1570 Категорія:8.2.9Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Одеської залізницідо Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа: спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.06.2008р. Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Білгород-Дністровської ОДПІ), третя особа: спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі СДПІ по роботі в ВПП у м. Одесі), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення №0000502301/0 від 13.05.2008р. про визначення Одеському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню №1 служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд Одеської залізниці (надалі - БМЕУ-1) суми податкового зобов’язання за основним платежем у розмірі 15156,23грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7578,11грн. за порушення ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2010р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправильно застосовувалась пільга щодо оплати земельного податку за земельну ділянку, а тому донарахування йому податкового зобов’язання згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням є обґрунтованим.

Судова колегія в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції, але вважає що судом при вирішенні справи судом не прийнято до уваги, що податкове повідомлення рішення винесено до структурного підрозділу юридичної особи - Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд Одеської залізниці, за яким не зареєстрована земельна ділянка як за користувачем, та яке в даному випадку не є суб’єктом плати за землю.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ по роботі в ВПП у м. Одесі була проведена позапланова виїзна перевірка Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці за період з 01.07.2005р. по 31.03.2007р. з питання визначення правильності розрахунку та сплати земельного податку. За наслідками перевірки складений акт №166/15-10/01071580/3 від 25.04.2008р., яким встановлено порушення управлінням ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», п.17.1.3, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»а саме: заниження суми земельного податку в період з 2 півріччя 2005р. до 1 квартал 2007р. в розмірі 15156,23грн. /а.с.14-22/

До складу Одеської залізниці в якості структурного підрозділу без права юридичної особи входить БМЕУ-1, яке відповідно до Положення, діє на принципі господарського розрахунку, має відокремлене майно, основні та оборотні кошти, може мати самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність в установленому порядку.

Зазначений структурний підрозділ взято на облік державної податкової інспекції як самостійного платника податків, в тому числі і земельного.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення –рішення №0000502301/0 від 13.05.2008р., яким визначено БМЕУ-1 податкове зобов’язання у сумі 22734,34грн., з яких за основним платежем –15156,23грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –7578,11грн. /а.с.33/

Разом з тим, рішенням Затоківської селищної ради народних депутатів № 260-262 від 10.05.2000р. надано у постійне користування 3796гектарів землі за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, центральний курортний район 1 економіко-планувальна база для розміщення бази відпочинку «Залізничник»та човникової станції - Одеській залізниці.

Головне управління земельних ресурсів в Одеській області листом від 07.08.2008р. та Одеська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»листом від 28.09.2007р. №2411/01 надали відомості, що цільове призначення земельної ділянки - є землі рекреації.

Білгород-Дністровським міським відділом земельних ресурсів довідками від 22.01.2002р №40р. та від 26.01.2006р. № 38 про визначення вартості земельної ділянки, згідно грошової оцінки по базі відпочинку «Залізничник»повідомлено, що площа земельної ділянки розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, центральний курортний район 1 економіко-планувальна база - закріплена в постійне користування Одеської залізниці та складає 37960кв.м. Вартість одного квадратного метру земельної ділянки 30,73грн. Цільове призначення земельної ділянки –розміщення бази відпочинку «Залізничник».

До складу земель, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, в розумінні ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт»входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме: землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями i спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного i пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні й укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони. Відносини органів залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій i договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Основним Законом щодо оподаткування земель є Закон України «Про плату за землю», який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги зі сплати земельного податку, відповідальність платників i контроль за правильністю обчислення i справляння цього податку, а також те, що відповідно до його ст. 13 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Частиною десятою ст. 7 даного Закону визначено, що податок за земельні ділянки, надані залізниці, справляється у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті. За земельні ділянки, надані для залізничного транспорту за межами населених пунктів, –у розмірі 0,02% грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відповідно до ст. 1 цього Закону залізниця –це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи й організації залізничного транспорту та яке при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів i вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Залізничний транспорт –це виробничо-технологічний комплекс організацій i підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва i населення країни в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях i надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

З урахуванням зазначеного та враховуючи обставини справи колегія суддів вважає, що оскільки більшість підприємств залізничного транспорту здійснює діяльність, безпосередньо не пов'язану з перевезенням пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі, i при цьому надані їм земельні ділянки віднесено до інших категорій, що не належать до категорії земель залізничного транспорту, то при оподаткуванні земель, наданих промисловим підприємствам залізничного транспорту, підприємствам автомобільного транспорту, спеціалізованим підприємствам залізничного транспорту, та земельних ділянок під іншими об'єктами (службові, культурно-побутові приміщення та споруди тощо), які також не віднесено до земель залізничного транспорту, що перебувають у межах населених пунктів, не може застосовуватися ставка земельного податку, визначена ч. 10 ст. 7 вказаного вище Закону, тобто у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого за повною ставкою населеного пункту.

Ставка земельного податку, визначена частиною десятою ст.7 Закону, може застосовуватися при оподаткуванні земель, наданих вищезазначеним промисловим підприємствам залізничного транспорту, та земельних ділянок під службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, які перебувають у межах населених пунктів i належать до смуг відведення залізниці, лише за умови, що земельні ділянки зазначених підприємств за категоріями земель згідно з даними державного земельного кадастру відноситимуться до категорії земель залізничного транспорту.

За земельні ділянки інших категорій, надані залізниці, земельний податок сплачується на загальних підставах.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до відомостей Держкомзему спірна земельна ділянка не використовується безпосередньо для залізничних перевезень та відноситься до категорії - землі рекреації.

Оскільки чинним законодавством не передбачено пільг в оподаткуванні інших земельних ділянок, що не використовуються безпосередньо для залізничних перевезень, то колегія суддів вважає правомірним висновок відповідача про заниження ставок земельного податку.

Але, з матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що право на користування земельною ділянкою, плату за яку нараховано податковим органом, зареєстровано за позивачем, а не за його структурним підрозділом, що підтверджується даним Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів визначено юридичних і фізичних осіб, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За визначенням п. 1.1 ст. 1 названого Закону платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Стаття 5 цього ж Закону передбачає, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Таким чином, вказаний Кодекс власником або користувачем землі визнає юридичну особу, статусу якої БМЕУ-1, як структурний підрозділ позивача, не має.

Отже, структурний підрозділ юридичної особи, за яким не зареєстрована земельна ділянка як за користувачем, не є суб'єктом плати за землю.

За таких обставин, доводи позивача про неправомірність нарахування земельного податку його структурному підрозділу - БМЕУ-1за користування земельною ділянкою, на якій розташовано базу відпочинку «Залізничник»є обґрунтованими.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 202 КАС України - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги Одеської залізниці задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000502301/0 від 13.05.2008 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: