Ухвала суду № 16566347, 07.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4709/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенко Т.М., суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі Луцак А.В., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія»до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

8 вересня 2010 року позивач звернувся з позовом до Чернігівської МДПІ в Чернігівській області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №0000711640/0 від 21.08.2010 року про зменшення податкового відшкодування з ПДВ на суму 258584 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000721640/0 від 21.08.2010 року про донарахування зобов»язань з податку на додану вартість на суму 24939,6 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Позивач не погодився з даною постановою та 4 жовтня 2010 року подав апеляційну скаргу в якій вказану постанову від 22 вересня 2010 року просить скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги. При цьому, позивач вважає постанову суду першої інстанції такою, що ухвалена без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не встановив фактичні обставини справи, невірно застосував норми права, що призвело до неправильного його вирішення.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалене судом першої інстанції рішення законним.

Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами акту перевірки від 12.08.2010 року №137/15-018 та з урахуванням порушень, визначених в актах перевірки від 23.09.2009 року № 28/23/34832050 та від 18.06.2010 року №98/15-018, Чернігівською МДПІ прийняте податкове повідомлення рішення №0000711640/0 від 21.08.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ сумі 258584 грн. та податкове повідомлення рішення №0000721640/0 від 21.08.2010 року про донарахування зобов»язань з податку на додану вартість на суму 24939,60 грн.

При цьому, вказується, що Чернігівською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»з питань дотримання вимог законодавства по податку на додану вартість за період з 1.03.2008 року по 31.03.2009 року, якою встановлені порушення, пов»язані з заниженням податку на додану вартість за податковою декларацією №3, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, на загальну суму 126545 грн., заниженням суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається в розпорядженні платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання в розмірі 105978 грн., заниженням суми податку на додану вартість, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається в розпорядженні платника в розмірі 20567 грн., завищенням податку на додану вартість за податковою декларацією №3, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом на суму 161306 грн., у т. ч. за січень 2009 року в сумі 161306 грн., заниженням податку на додану вартість за податковою декларацією №2 ( скороченою)спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства на суму 161306 грн., у т.ч. за січень 2009 року в сумі 161306 грн., в результаті чого зменшено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду р. 26 декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року на суму 287850 грн.

Суд першої інстанції не погодився з доводами позивача щодо відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень рішень Чернігівської МДПІ. Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»є сільськогосподарським підприємством та зареєстрована суб»єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 1.01.2009 року. У відповідності з п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3.04.1997 року №168, до 1.01.2009 року поставки переробним підприємствам молока та м»яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання здійснюються за нульовою ставкою. Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 1.01.2009 року до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до держаного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м»ясо та м»ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м»ясо в живій вазі. Підпунктом 11.29 ст. 11 цього ж Закону зупинена дія п.7.7 ст. 7, п. 7.7 ст. 7, п. 10.1 та п. 10.2 до 1 січня 2009 року в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м»яса живою вагою, що здійснювались сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно правової форми та форми власності. Зазначені кошти залишались в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовувались ними на придбання матеріально технічних ресурсів виробничого призначення. При цьому, порядок нарахування в використання вказаних коштів регулювався постановами Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м»ясо в живій вазі»та від 26 лютого 1999 року №271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, а саме з 21.04.2007 року по 11.04. 2008 року. Пунктом 12 цього Порядку №805 на вказаний період, що перевірявся, було вказано, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісячно складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними сільгосппродуктів, а також продукції, виробленої у власних переробних цехах. Крім того, різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальником, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов»язаннями наступних податкових періодів. Тобто, в період з 24.04.2007 року по 11.04.2008 року сільськогосподарські товаровиробники повинні були відображати у спеціальній (скороченій) декларації всі операції з поставки переробним підприємствам молока та м»яса в живій вазі та реалізації такої продукції непереробним підприємствам за ставкою 20% і, відповідно, податковий кредит, сформований для забезпечення виробництва та реалізації цієї продукції. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що суми від»ємного значення податку на додану вартість, що виникли у позивача в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м»яса в живій вазі за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Крім того, згідно підпункту 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість , затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 року за №250/2054, передбачено , що залишок від»ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і відображається в рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду. Підпунктом 5.12.5 Порядку №166 у формі податкової декларації з ПДВ передбачений рядок 23.4 для відображення збільшення або зменшення залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядок 26 за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Результатом перевірки від 23.09.2009 року визначено зменшення рядка 26, у зв»язку з чим позивачем не виконана вимога Порядку №166 щодо самостійного внесення змін у декларації у рядок 23.4 із знаком «мінус». ТОВ «Чернігівська молочна компанія»подана декларація за червень 2010 року у липні цього ж року по рядку 23.4 без результатів зменшення, чим порушені вимоги підпункту 5.12.4 пункту 5 Порядку 166.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна оцінка доводам сторін, наданим у справу доказам та нормам законодавства, що регулюють вказані правовідносини.

Слід визнати такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, доводи відповідача щодо дотримання платниками податків вимог п. 12 Порядку №805 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №596, який вимагає від сільськогосподарських товаровиробників подання щомісячно окремої податкової декларації з податку на додану вартість на підставі даних бухгалтерського обліку поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м»ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Крім цього, різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов»язаннями наступних податкових періодів. При цьому, ні Законом №168/97, ні Порядком №805 в редакції постанови КМУ №569 не передбачені норми, згідно з якими вищенаведені суми ПДВ включались би до загальної податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Тому, суд першої інстанції правомірно визнав , що в період з 21.04.07 року по 11.04.08 року сільськогосподарські товаровиробники повинні були відображати в спеціальній, скороченій декларації всі операції з поставки переробним підприємствам своєї продукції в живій вазі та реалізації такої продукції непереробним підприємствам за ставкою 20% і, відповідно, податковий кредит, сформований для забезпечення виробництва та реалізації цієї продукції. При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на доручення Кабінету Міністрів України від 20 червня 2008 року №32170/0/1-08 та лист ДПА України від 11.07.08 року № 13980/7/16-1117, оскільки вказаними документами зміни у попередні нормативні акти, якими є Порядок №805 та Порядок №271 в редакції постанови КМУ №569.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги не спростовані висновки постанови суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого в результаті проведеної перевірки повідомлення рішення 0000711640/0 від 21.08.10 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 258584 грн. та повідомлення рішення від 21.08.10 р. про донарахування зобов»язань з податку на додану вартість на загальну суму 24939,6 грн. з яких 23752 грн. основних платежів, 1187,6 грн. штраф.

У відповідності з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому, керуючись статтями 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія», залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

суддя І.О.Лічевецький

суддя В.Е.Мацедонська