Ухвала суду № 16566022, 23.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року справа №2а-2554/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 28 березня 2011 року

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.

Луганськ

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 6 травня 2011 року

у справі № 2-а-2554/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.

Луганськ

про визнання дій неправомірними, визнання та скасування наказу

про проведення документальної перевірки,-

ВСТАНОВИЛА:

29 березня 2011 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська, про визнання дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська щодо видання наказу від 12.03.2011 №159 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс - Вей» неправомірними, визнання недійсним та скасувати наказ в.о. начальника ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 12.03.2011 №159 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс - Вей», визнати дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, щодо складання акту перевірки ТОВ «Транс - Вей» від 17.03.2011 № 104/23/36189001 неправомірними, визнання безпідставними твердження ДПІ, викладені в акті перевірки, а саме, про нікчемність правочинів, укладених із контрагентами позивача, та завищення податкового кредиту у сумі 68611 грн. за грудень 2010 року, завищення податкових зобов'язань у сумі 72251 грн. за грудень 2010 року з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказом в.о. начальника ДПІ від 12.03.2011 №159 було призначено перевірку з питань повноти обчислення податку на додану вартість за період грудень 2010 року - січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.03.2011 №104/23/36189001. Вказаним актом встановлено порушення ТОВ «Транс - Вей»: п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168, у результаті чого за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 завищено податковий кредит у сумі 68611 грн. та податкові зобов'язання у сумі 72251 грн. Позивач вважає дії працівників податкової інспекції щодо прийняття наказу від 12.03.2011 №159 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс - Вей» незаконними, а висновки, викладені в акті перевірки від 17.03.2011 безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені ст. 79 Податкового кодексу України. Для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки існує певна процедура дій, встановлених діючим законодавством, недодержання якої веде до втрачання права працівників ДПІ на проведення такої перевірки. Право на проведення даного виду перевірок виникає у тому разі, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні

підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. В акті перевірки міститься посилання на те, що посадовим особам ТОВ «Транс-Вей» направлявся запит від 03.03.2011 №3098/23-20 щодо здійснення господарських операцій та їх документальне підтвердження, але вказаний запит на адресу позивача не надсилався, а тому у відповідача не було права на проведення перевірки та на прийняття наказу. Як зазначено в п. 1 наказу, перевірка ТОВ «Транс - Вей» повинна проводитись у термін з 14.03.2011 по 15.03.2011, але згідно поштового штемпелю на конверті наказ та повідомлення про проведення перевірки було направлено на адресу позивача лише 17.03.2011, тобто після проведення перевірки.. Крім того, в акті перевірки вказано, що перевірка проводилась 16.03.2011, але відповідач не мав права на проведення перевірка у вказаний час, оскільки наказом встановлений термін перевірки з 14.03.2011 по 15.03.2011. Таким чином, відповідач не мав права видавати наказ на проведення документальної невиїзної перевірки та складати акт перевірки, в якому містяться хибні висновки стосовно нікчемності угод, укладених із контрагентами позивача.

Ухвалою суду від 31 березня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі в частині позовних вимог про визнання безпідставними твердження Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, викладені в акті перевірки, а саме, про нікчемність правочину, укладених із контрагентами, про завищення податкового кредиту в сумі 68611 грн. за грудень 2010 року та завищення податкових зобов'язань в сумі 72251 грн. за грудень 2010 року з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року позовні вимоги задоволено, а саме визнано дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо видання наказу від 12.03.2011 №159 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс - Вей» неправомірними, визнано недійсним та скасувати наказ №159 від 12.03.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс Вей», визнано дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо складання акту перевірки ТОВ «Транс - Вей» від № 104/23/36189001 17.03.2011 неправомірними. .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про місце дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-вей» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Артемівському районі м. Луганська з 1 жовтня 2008року.

12 березня 2011року начальником ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську видано наказ № 159 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей» з 14.03.11 по 15.03.11 з питань повноти обчислення податку на додану вартість за період грудень 2010 року, січень 2011 року (а.с. 27), на підставі якого відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 по 31 грудня 2011 (а.с. 30-47).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України; п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4,

п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 завищено податковий кредит у сумі 68611 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму 68611 грн., податкові зобовязання у сумі 72251 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму 72 251 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції підставою для проведення зазначеної документальної невиїзної перевірки та прийняття оскаржуваного наказу є ненадання позивачем пояснень та документального підтвердження на запит ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 03 березня 201року.

Зазначена підстава проведення перевірки визначена в п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка може здійснюватись за за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі пояснень відповідча запит про надання пояснень та їх документального підтвердження ТОВ «Транс-Вей» ревізором інспектором нарочно було спрямовано за юридичною адресою відповідча, але у звязку з ненадходженням підприємства за юридичною адресою запит вручено не було про що складено акт від 03.03.2011 № 18/2300/36189001 про неможливість вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження ТОВ «Транс-Вей» (а.с. 57).

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не доведено про належне вручення зазначеного запиту, не надання відповіді на який послугувало підставою для проведення перевірки. Відповідач не використав можливості вручення зазначеного запиту позивачеві шляхом поштового відправлення з повідомленням про вручення за адресою податкового обліку як це передбачено зазначеною нормою закону.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо не врахування в якості доказу актів від 03 березня 2011року № 18/2300/36189001 про неможливість вручення запиту та від 12 березня 2001 року №20/2300/36189001 про неможливість вручення повідомлення та наказу, оскільки як вбачається з довідки АЄ № 212832 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.04.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63) тобто за місцем мешкання директора підприємства Махортих Є.С. (а.с.16), акти не містять відомостей, що особа яка

доставила запит в загалі підходила до зазначеної квартири та зясовувала про наявність знаходження за вказаною адресою позивача. Акт константує тільки той факт, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерховий житловий будинок.

Більш того, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не надано доказів взагалі існування зазначеного запиту.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо порушення відповідачем вимог п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу відповідно до якого документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, оскільки як було встановлено судом першої інстанції на підставі пояснень представника відповідача вбачається, повідомлення про направлення наказу , наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було направлено позивачеві 17 березня 2011року, тобто після проведення перевірки про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно підпису директора ТОВ «Транс-підприємства Махортих Є.С. наказ ним було отримано 23 березня 2011 року за адресою реєстрації зазначеного товариства.

Крім того колегія суддів зазначає, що зазначений факт отримання позивачем 23 березня 2011 року за юридичною адресою повідомлення про вручення поштового відправлення, спростовує посилання відповідача, про неможливість вручення запиту позивачеві.

На підставі викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем було грубо порушено вимоги діючого законодавства, які встановлюють підстави та порядок проведення перевірок та прийняття наказу на проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі мю Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року № 2-а-2554/11/1270 залишити без задоволення

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року № 2-а-2554/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 27 червня 2011 року.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва