Ухвала суду № 16563452, 01.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

01.07.11 Справа № 56-15/09/2006.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, м. Луганськ

про скасування рішення третейського суду

у справі за рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області "Інвентаризація" від 18.09.06 № 56-15/09/2006

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Луганськтепловоз", м. Луганськ

до Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації, м. Луганськ

про визнання за позивачем права власності на обєкт нерухомого майна

в присутності представників:

від заявника ОСОБА_1., дов. № 7/12-379с від 22.06.11,

від третейського суду не прибув,

від ПАТ "ХК "Луганськтепловоз" ОСОБА_2., дов. № 863-27 від 10.05.01,

від ТОВ "ЕЛСІ" ОСОБА_3., дов. б/н від 23.06.11,

від МКП "БТІ" ОСОБА_4., дов. б/н від 27.12.10

в с т а н о в и в:

заявник, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області (далі Інспекція), звернувся із заявою, в якій просить:

- скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області "Інвентаризація" (далі третейський суд) від 18.09.06 № 56-15/09/2006,

- визнати недійсним договір купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.06 № 3754,

- визнати недійсною реєстрацію права власності на будівлю побутового комплексу "Тепловозостроітель", цегляна літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1 та вхідними ганками літ. а, а1 та навісом Б-1, загальною площею 417,2 кв. м., яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 109-в.

Для повного та обєктивного встановлення всіх обставин справи суд на підставі усного клопотання публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (зміна найменування відкрите акціонерне товариство "Луганськтепловоз" відбулася на підставі рішення зборів акціонерів ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" від 14.04.11, оформленого протоколом № 12) залучив до справи сторону договору купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.06 № 3754, покупця цього майна, ТОВ "ЕЛСІ".

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на рішення третейського суду від 18.09.06 № 56-15/09/2006, яким було визнано право власності на спірне нерухоме майно за ВАТ "ХК "Луганськтепловоз".

Заявник, посилаючись на Положення про інспекцію державного архітектурного контролю в Луганській області (далі Положення про інспекцію), Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затв. постановою КМУ від 22.09.04 № 1243 (далі Порядок 1243), стверджує, що вказаним рішенням фактично узаконено самовільна прибудова до будівлі побутового комплексу через те, що дозвіл на виконання будівельних робіт на вказаний обєкт не видавався, комплекс у встановленому порядку до експлуатації прийнятий не був.

Щодо другої позовної вимоги.

Інспекція вважає, що спірний договір купівлі-продажу був укладений з метою приховання самовільного будівництва, крім того:

- згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 12 ГПК України рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням третейського суду від 18.09.06 № 56-15/09/2006 було визнано право власності на побутовий комплекс "Тепловозостроітель" за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 109-в, який складається з побутового комплексу "Тепловозостроітель", цегляна літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1 та вхідними ганками літ. а, а1 та навісом Б-1, загальною площею 417,2 кв. м., за ВАТ "ХК "Луганськтепловоз".

За доводами заявника вказаним рішенням фактично узаконено самовільна прибудова до будівлі побутового комплексу, крім того, суттєво змінилася площа обєкта нерухомості.

Дозвіл на виконання будівельних робіт на вказаний обєкт не видавався, тому закінчений будівництвом побутовий комплекс у встановленому порядку до експлуатації прийнятий не був, у звязку з чим, вважає заявник, були порушені права та обовязки Інспекції.

Заявник не погоджується зі спірним рішенням третейського суду, виходячи з наступного:

·ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" у встановленому порядку не отримував дозвіл на виконання будівельних робіт,

·згідно зі ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього,

·згідно з абз. 3 п. 30 Порядку 1243, що діяв на момент прийняття спірного рішення, підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта є підставою для укладення договорів про постачання на цей обєкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла тощо…

·спірний обєкт нерухомості до експлуатації у встановленому порядку прийнятий не був, збудований без погодженого проекту будівництва та без проведення його державної експертизи.

Вирішуючи питання щодо першої вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-1 Закону України "Про третейські суди" особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Пунктом 5 ст. 122-5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Інспекція вважає, що її права та обовязки порушені спірним рішенням третейського суду через те, що ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" без звернення до Інспекції за відповідним дозволом самочинно збудувало спірний обєкт нерухомості, оскільки відповідно до Положення про інспекцію їй надані повноваження щодо здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Дійсно, Положенням про інспекцію на заявника покладені контрольні та наглядові функції, у т.ч. в сфері будівництва, однак лише сам факт прийняття третейським судом рішення про визнання за ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" права власності на спірний обєкт нерухомості не свідчить про порушення власне прав та обовязків Інспекції, тому Інспекція не є тією особою, яка на підставі п. 5 ст. 122-5 Закону України "Про третейські суди" має звертатися з цією вимогою до суду.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 1.15 Рекомендацій Пленуму ВГСУ від 11.04.05 № 04-5/639 з подальшими змінами Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише зясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною третьою статті 51 Закону.

У судовому засіданні суд оглянув оригінали третейської справи та оцінив на предмет відповідності третейської угоди між ВАТ "ХК "Лугагнськтепловоз" та постійно діючим третейським судом вимогам чинного законодавства, а також залучив до справи копії:

- третейської угоди від 14.09.06,

- рішення третейського суду від 18.09.06,

- висновку державної експертизи від 31.03.06 № 735,

- висновку № 178 щодо вибору земельної ділянки під забудову,

- комплексного висновку управління архітектури та містобудування № 883,

- висновку управління архітектури та містобудування Луганської міської ради по проекту відведення земельної ділянки № 01-14/3244,

- висновку по проекту відведення земельної ділянки Луганського міського управління земельних ресурсів № 04-12/1005,

- комплексного висновку управління архітектури та містобудування Луганської міської ради № 01-14/3,

- висновку управління Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин № 28-67/25.

З аналізу наданих документів та положень Закону України "Про третейські суди" суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області "Інвентаризація".

Вирішуючи питання щодо другої вимоги, суд виходить з наступного.

На підставі спірного рішення третейського суду між ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" (продавець) та ТОВ "ЕЛСІ" (покупець) був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.06 № 3754.

Право власності вказаного обєкту нерухомості зареєстроване МКП "БТІ м. Луганська" 2 листопада 2006 року за реєстр. № 11746082, номер запису 2643 в книзі 24.

Інспекція вважає, що спірний договір купівлі-продажу був укладений з метою приховання самовільного будівництва, крім того:

·згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

· відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Виходячи з наведених норм, вважає Інспекція, будь-які правочини щодо самочинного спорудженого обєкта мають визнаватися недійсними.

Суд звертає увагу заявника на те, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна за своєю суттю є позовною заявою і має бути подана відповідно до положень розділу VII ГПК України зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та розглянута за правилами позовного провадження, на відміну від першої вимоги, яка розглядається за правилами, встановленими розділом XIV-1 ГПК України.

Поряд з цим, право звернення з такою заявою належить стороні договору, або особі, права якої таким договором порушено.

Щодо третьої вимоги про визнання недійсною реєстрацію права власності на спірну будівлю, то вона має розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, тому не може бути вирішена у господарському суді.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволенні поданої Інспекцією заяви.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. ст. 12 абз. 2 ч. 6, 86, 87, 122-1, 122-4, 122-6 ГПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви № 7/12-336с від 30.05.11 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, код 35629030, відмовити.

Суддя А.Г.Ворожцов