Рішення № 16563412, 30.06.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. Справа № 5010/1217/2011-2/62

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Круглової О. М.

при секретарі Михалевич А.Д.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" вул.Ботанічна,2, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" вул.Юності, 23, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 8161,52 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., (довіреність № 1/841 від 17.05.11р.)- юрисконсульт;

від відповідача: ОСОБА_2., (довіреність б/н від 2010р.)- представник;

від відповідача: Зуб А. - директор.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1876 від 10.06.11 про стягнення з відповідача 8161,52 грн. заборгованості , в тому числі 4080,76 грн. - основного боргу за надані послуги з очищення господарсько-побутових стічних вод та 4080,76 грн. пені за період прострочки з 01.12.10 по 01.05.11.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору "На відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації" №3353 від 04.01.10.

Відповідач позов визнав в частині стягнення основного боргу, заперечував щодо стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Між сторонами по справі 04.01.10 укладено Договір "На відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації" №3353, за умовами якого позивач надав відповідачу послуги водопостачання холодної води та водовідведення, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов"язання своєчасно оплатити надані йому послуги та інші платежі згідно умов договорів (п.1.1).

На виконання умов вказаного договору позивач протягом березня-листопада 2010 надавав відповідачу послуги водопостачання холодної води та водовідведення на загальну суму 4080,76 грн., що підтверджується актами про обсяги переданої абоненту питної води і прийнятих від нього стічних вод за березень-листопад 2010 (а.с.14,16,18,20,22,24).

Слід зазначити, що сума боргу за вказаний період з врахуванням ціни на водопостачання та водовідведення (п.2.1.1 Договору) становитиме 4064,54 грн., а не 4080,76 грн. як просив позивач в позовній заяві.

У відповідності до п.2.2.2 договорів визначено обов"язок абонента щодо здійснення оплати послуг водопостачання та водовідведення в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку та здійснювати авансовий платіж, який вноситься до 1-го числа місяця, за який здійснюється передоплата. в розмірі вартості наданих послуг у минулому місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату за надані послуги водопостачання холодної води та водовідведення за березень-листопад 2010 були направлені відповідачу 03.06.11 (а.с.26), однак станом на день вирішення спору відповідач в порушення умов договору не оплатив їх.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України.

Таким чином до стягнення підлягає заборгованість в сумі 4064,54 грн., яка визнана відповідачем. В стягненні 16,22 грн. основного боргу відмовити.

В стягненні 4080,76 грн. пені за період прострочки з 01.12.10 по 01.05.11 слід відмовити, оскільки зобов"язання по оплаті виникло у відповідача 11.06.11 (рахунки на оплату за надані послуги водопостачання холодної води та водовідведення за березень-листопад 2010 були направлені відповідачу 03.06.11 (а.с.26), тобто, пеня нарахована за період, коли зобов"язання по оплаті ще не виникло.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 50,79 грн. державного мита та 117,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 624, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення 8161,52 грн. заборгованості - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" вул.Юності, 23, м.Івано-Франківськ,76000 (код 30858384) на користь комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", вул.Ботанічна, 2, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 32360815) - 4064 (чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 54 коп. - основного боргу, 50 (п'ятдесят) грн. 79 коп. - державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

Повне рішення складено 04.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 04.07.11