Рішення № 16563318, 30.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.11 р. Справа № 25/93

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м.Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО”, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 13 762,90грн., пені у сумі 906,58грн., 3% річних у сумі 251,49грн. та індексу інфляції у сумі 900,81грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №147 від 27.01.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” м. Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 13762,90грн., пені у сумі 906,58грн., 3% річних у сумі 251,49грн. та індексу інфляції у сумі 900,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р., акти приймання-передачі; рахунки-фактури; копії поштових повідомлень про вручення актів приймання-передачі та рахунків-фактур, правовстановлюючі документи тощо.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 01.06.2011р. у звязку з обранням судді Бойко І.А. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу №25/93 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті автоматичного розподілу справи №25/93 було призначено суддю Лейбу М.О.

01.06.2011р. на адресу суду від позивача надійшов лист №16-16/2357 від 01.06.2011р., в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 02.06.2011р. зявився, надав суду супровідний лист №б/н від 02.06.2011р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів, акт звірки розрахунків за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 30.06.2010р. не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджує протоколом судового засідання від 02.06.2011р. та відміткою канцелярії суду.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомленого відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2009р. між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Донбаської електроенергетичної системи, м.Горлівка та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” був укладений договір №74, згідно якого, власник мереж (позивач) взяв на себе зобовязання по забезпеченню технічної можливості передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач (відповідач) у свою чергу зобовязався дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені п.41 договору.

Розділом 4 договору сторони визначили обовязки споживача. Так, споживач зобовязується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж обособленому структурному підрозділу ДП НЕК “Укренерго” Донбаській ЕС згідно з додатком “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії” (п.4.1.1 договору).

Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії сторони визначили додатком №2 до договору №74 від 28.04.2009р. Так, за підсумками розрахункового періоду до 6 дня періоду, наступного після розрахункового, власник мереж надсилає споживачу розрахункові докменти на оплату за перетікання реактивної електроенергії. До рахунку додається розрахунок, здійснений відповідно до зазначеного вище порядку. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок власника мереж протягом 5 банківських днів від дня отримання розрахункових документів (п.17 додатку №2 до договору №74 від 28.04.2009р.).

Розділом 8 договору сторони визначили відповідальність сторін. Так, у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком (п.8.2 договору).

Згідно п.10.7 Договору, його укладено на строк до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про відмову від договору або його перегляд.

Договір №74 від 28.04.2009р. та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов договору позивач надав послуги по передачі електричної енергії відповідачу через власні електричні мережі в період з січня 2010р. по березень 2011р.

Фактичне надання позивачем послуг з передачі електричної енергії підтверджується оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі зазначених послуг, а саме: від 31.01.2010р. за січень на суму 778,54грн., від 28.02.2010р. за лютий 2010р. на суму 712,19грн., від 31.03.2010р. за березень 2010р. на суму 898,51грн., від 30.04.2010р. за квітень 2010р. на суму 929,32грн., від 31.10.2010р. за травень 2010р. на суму 1075,24грн., від 30.06.2010р. за червень 2010р. на суму 985,58грн., від 31.07.2010р. за липень 2010р. на суму 967,20грн., від 31.08.2010р. за серпень 2010р. на суму 1160,64грн., від 30.09.2010р. за вересень 2010р. на суму 1127,50грн., від 31.10.2010р. за жовтень 2010р. на суму 940,64грн., від 30.11.2010р. за листопад 2010р. на суму 830,41грн., від 31.12.2010р. за грудень 2010р. на суму 889,49грн., від 31.01.2011р. за січень 2011р. на суму 859,66грн., від 28.02.2011р. за лютий 2011р. на суму 811,69грн., від 31.03.2011р. за березень 2011р. на суму 821,29грн. на загальну суму 13787,90грн.

На виконання своїх договірних зобовязань позивач своєчасно, щомісячно направляв на адресу відповідача рахунки, які останній отримував, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи, а саме:

-рахунок-фактура №019931 від 31.01.2010р. на суму 778,54грн. отриманий відповідачем 08.02.2010р.;

-рахунок-фактура №020200 від 28.02.2010р. на суму 712,19грн. отриманий відповідачем 15.03.2010р.;

-рахунок-фактура №020551 від 31.03.2010р. на суму 898,51грн. отриманий відповідачем 12.04.2010р.;

- рахунок-фактура №021126 від 30.04.2010р. на суму 929,32грн. отриманий відповідачем 11.05.2010р.;

-рахунок-фактура №021415 від 31.05.2010р. на суму 1075,24грн. отриманий відповідачем 07.06.2010р.;

-рахунок-фактура №021757 від 30.06.2010р. на суму 985,58грн. отриманий відповідачем 12.07.2010р.;

-рахунок-фактура №022256 від 31.07.2010р. на суму 967,20грн. отриманий відповідачем 06.08.2010р.

-рахунок-фактура №022599 від 31.08.2010р. на суму 1160,64грн. отриманий відповідачем 08.09.2010р.

-рахунок-фактура №022937 від 30.09.2010р. на суму 1127,50грн. отриманий відповідачем 08.10.2010р.

-рахунок-фактура №023483 від 31.10.2010р. на суму 940,64грн. отриманий відповідачем 09.11.2010р.

-рахунок-фактура №023869 від 31.11.2010р. на суму 830,41грн. отриманий відповідачем 07.12.2010р.

-рахунок-фактура №024197 від 31.12.2010р. на суму 889,49грн. отриманий відповідачем 10.01.2011р.

-рахунок-фактура №024516 від 31.01.2011р. на суму 859,66грн. отриманий відповідачем 08.02.2011р.

-рахунок-фактура №024783 від 28.02.2011р. на суму 811,69грн. отриманий відповідачем 09.03.2011р.

-рахунок-фактура №025032 від 31.03.2011р. на суму 821,29грн. отриманий відповідачем 07.04.2011р.

Зобовязання щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії відповідач в повному обсязі не виконав у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором №74 від 28.04.2009р. складає 13 762,90грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р. заборгованість відповідача станом на 31.03.2011р. перед ДП НЕК “Укренерго” Донбаська електроенергетична система становить 13 762,90грн. Акт звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Таким чином, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р. за останнім значиться заборгованість у розмірі 13 762,90грн.

До теперішнього часу заборгованість у розмірі 13762,90грн. відповідачем не сплачена, тому позивач просить стягнути з відповідача суму вказаної заборгованості.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 906,58грн. з посиланням на пункт 8.2 договору; 3% річних у розмірі 251,49грн., та індекс інфляції у розмірі 900,81грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки відповідач до теперішнього часу не надав суду доказів оплати заборгованості за отримані послуги по забезпеченню перетікання реактивної електричної енергії за період січень 2010р. березень 2011р. у розмірі 13 762,90грн.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.8.2.) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.8.2. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 906,58грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 251,49грн. та інфляційні нарахування в сумі 900,81грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м.Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” м.Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 13 762,90грн., пені у сумі 906,58грн., 3% річних у сумі 251,49грн. та індексу інфляції у сумі 900,81грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” м.Маріуполь (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Котляревського,34, ЄДРПОУ 05505992) на користь Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м. Київ (01036, м.Київ, вул.Комітерну,25, ЄДРПОУ 00100227) в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 26008301550293 в філії “Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Горлівка Донецької області”, МФО 334464, ЄДРПОУ 23344104) заборгованість у сумі 13 762,90грн., пеню у сумі 906,58грн., 3% річних у сумі 251,49грн. та індексу інфляції у сумі 900,81грн., державне мито у сумі 158,22грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.06.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2011р.

Суддя Лейба М.О.