Постанова № 16558751, 22.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року справа № 2а/0570/700/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарях: Запорожцевій Г.В., Казаковій Т.М.

за участі

представників позивача: Шинковенко Н.В., Дятловської М.В., Іванєєва В.В., Васильєвої В.В., ОСОБА_11, Собіни Н.Ф., Каплюхіна Д.О., Ленькова С.М., Дмитрієнко Т.І., Остроухової Н.О., Бесіди А.Ю., ОСОБА_42, ОСОБА_23, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_16., Сухачєва В.О., Антонової Н.О., Кошуба В.О.

представників відповідача: Помогаєва А.В., Румянцева О.М., Шелухіної О.М., Вечоркіної О.І., Чипігіної Н.В., Малес І.О., Гордієнко І.С., Філіпенка Є.С., Болдарєва А.В., Кліщенко В.Д., Лопух О.В., Череватової В.В., Лозинської А.В., Нечитайлової І.Й.

прокурора: Ноздрьова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області та прокуратури Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/700/2011 за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області «про скасування вимоги», -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство (далі ДП) “Макіїввугілля” звернулося до Контрольно-ревізійного управління (далі КРУ) в Донецькій області про визнання частково протиправною та скасування вимоги КРУ в Донецькій області «Про усунення порушень» від 28 грудня 2010 року №05-05.2-10-14/14391 з урахуванням доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 в частині встановлення порушення чинного законодавства.

Заявами від 10.02.2011 р. та від 25.02.2011 р. позивач збільшив позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати вимоги КРУ в Донецькій області «Про усунення порушень» від 28 грудня 2010 року №05-05.2-10-14/14391 з урахуванням доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 в частині положень пунктів 2.1, 2.3, 2.4, пункту 2.6 на суму 322,28 тис. грн., пунктів 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, пункту 2.15 на суму 1095,25 тис. грн., пункту 2.16, пункту 2.17 на суму 835,84 тис. грн., пунктів 2.19, 2.20, 2.21, 2.22, пункту 2.23 на суму 20,46 тис. грн., пунктів 2.24, 2.25, 2.26, пункту 2.31 на суму 5,4 тис. грн., пункту 2.33 на суму 38,35 тис. грн., пункту 2.38 на суму 731,27 тис. грн., пункту 2.40, пункту 2.42 на суму 3 456,53 тис. грн., підпункту 2.43.1 пункту 2.43.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 31.08.2010 р. по 15.11.2010 р. КРУ в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності у ДП «Макіїввугілля» за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений Акт ревізії № 054-17/28 від 26.11.2010р. (далі - Акт ревізії).

Позивач не погодився з актом КРУ в Донецькій області та 2 грудня 2010 року надав на адресу відповідача заперечення, на що відповідач 23 грудня 2010 року надав позивачу затверджені висновки, а 28 грудня 2010 року прийняв вимогу №05-05.2-10-14/14391 про усунення порушень, яку позивач отримав 4 січня 2011 року. При цьому позивач 17 січня 2011 року отримав доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319.

Позивач вважає, що відповідач діяв з перевищенням повноважень та в порушення п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N 550 (далі Порядок № 550), де передбачено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/700/2011 позов було задоволено частково: відмовлено в задоволенні позову лише щодо скасування п. 2.16 оскаржуваної вимоги.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач та прокурор в інтересах держави в особі КРУ в Донецькій області подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційних скарг відповідач та прокурор послались на те, що судом повністю встановлено обставини справи, але невірно дано правову оцінку фактам. Зокрема, наявність фактів, що встановлені ревізією, за наслідками якої відповідачем було направлено оскаржувану вимогу, підтверджено матеріалами справи та відображено у тексті рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, існуючі факти судом оцінені як такі, що свідчать про протиправність дій відповідача.

Під час розгляду справи упереджене ставлення суду виявлялось у намаганнях підтримати позицію позивача, пояснення якого не сприймались критично та не піддавались сумніву. Очевидні протиріччя у цих поясненнях, на які звертали увагу представники КРУ, не брались до уваги.

Судом викривлено зміст норм чинного законодавства. Одні й ті ж самі законодавчі акти застосовано вибірково до різних правопорушень, з діаметрально протилежними висновками. Формальне посилання на нормативно-правові акти у рішенні суду у багатьох випадках є недоречним, а свідчить лише про намагання створити враження про його законність. Висновки, викладені у рішенні, прямо суперечать нормам чинного законодавства та відображають хибні уявлення суддів про раціональний спосіб господарювання позивача в умовах недостатнього фінансування з боку держави.

Припущення суддів про наявність окремих обставин справи ґрунтуються виключно на поясненнях посадових осіб позивача. Той факт, що злочинними діями саме цих посадових осіб державі завдано колосальних збитків, судом не враховано при наданні оцінки правдивості цих пояснень.

Постанова суду з питань порушень у сфері оплати праці суперечить наявній судовій практиці у аналогічних справах. Зокрема, по справі №2а-27237/10/0570 за позовом ДП «Сніжнеантрацит» до КРУ в Донецькій області та по справі № 2а-23876/10/0570 за позовом ДП «Шахтарськантрацит» до КРУ, рішеннями Донецького окружного адміністративного та Донецького апеляційного адміністративного судів вимоги КРУ щодо усунення порушень, пов'язаних з оплатою праці, визнані законними. Суд відмовив лише у задоволенні позовних вимог в частині скасування п. 2.16 спірної вимоги, який було виконано позивачем під час судового розгляду справи. Решта 24 пункти позовних вимог - рішенням суду задоволені повністю.

Відповідач та прокурор просили скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року в справі № 2а/0570/700/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважав доводи апелянта такими, що не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, чітко визначених у статті 202 КАС України.

Щодо упередженого ставлення суду до сторін при розгляді справи, викривлення судом норм чинного законодавства, формального дотримання та порушення ним вимог статті 7 КАСУ, зазначав, що це є підставою для відводу складу суду, але протягом всього часу розгляду справи відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 28 КАС України, та не заявляв відводу, перешкод у здійснені йому цього права будь-ким не чинилось.

Посилання відповідача на не сприймання судом його пояснень та клопотань є неправдивим, оскільки всі пояснення, надані ним протягом розгляду справи, знайшли своє відображення у рішенні суду.

Щодо залучення експертів або незалежних фахівців до участі у справі, то обов'язок доказування тих обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення, покладений на сторони вимогами статті 71 КАСУ, проте відповідач, якщо він вважає, що розгляд справи неможливий без залучення вказаних осіб або проведення будь-яких експертиз, не скористався своїм правом заявити таке клопотання. Проте інтереси обох сторін у справі представлялись декількома особами, саме з тих міркувань, що вони є спеціалістами кожен у своїй галузі та спроможні надати відповіді на питання суду як у галузі права, економіки, обліку та аудиту, так і стосовно специфіки виробничих питань пов'язаних із видобутком вугілля.

Позивач просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

В судовому засіданні представники відповідача та прокурор підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

По-перше, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга подана лише відповідачем та прокурором з проханням прийняти нову постанову з відмовою в позові в повному обсязі, апеляційному перегляду підлягає лише частина судового рішення про задоволення позовних вимог.

В іншій частині (щодо відмови в позовних вимогах) судове рішення не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Макіїввугілля" засноване на державній власності згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 23.01.2003 № 22 "Про реорганізацію Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Макіїввугілля» та наказом від 25.02.2003 № 97 «Про внесення змін до наказів Мінпаливенерго», і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України відповідно до Указів Президента від 25.07.2005 № 1123 "Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю", від 05.10.2005 № 1417 "Питання Міністерства вугільної промисловості України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 № 417-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств".

ДП «Макіїввугілля» здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Макіївської міської ради 20.11.2007 за №12731050021000106, та затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України від 13.01.2006 №7. Останні зміни до статуту зареєстровані виконавчим комітетом Макіївської міської ради 06.05.2008, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №12731050050000806, та затверджені наказом Міністра вугільної промисловості України від 01.11.08 №480 /т.1 а.с.30-51/.

Основними напрямами діяльності підприємства, згідно із Статутом, є видобуток камяного вугілля, реалізація вугільної продукції, забезпечення вугільною продукцією споживачів відповідно до державного замовлення та за договорами купівлі-продажу, перспективний розвиток підприємства, нове будівництво, реконструкція, технічне оснащення, тощо.

Згідно з пунктом 4.1 Статуту майно Підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на умовах, встановлених Статутом, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству.

До складу державного підприємства «Макіїввугілля» входять 7 шахт: ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», ВП «Шахта «Холодна Балка», ВП «Ордена Трудового Червоного прапора шахтоуправління ім. В.І. Леніна», ВП «Шахта «Бутівська», ВП «Шахта «Чайкіно», ВП «Шахта ім. С.М. Кірова», ВП «Шахтоуправління «Північне-Ясинівське» та 18 відокремлених підрозділів, що обслуговують Державне підприємство.

Юридична та фактична адреса ДП «Макіїввугілля»: 86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, код ЄДРПОУ: 32442295, форма власності: державна власність, організаційно-правова форма: державне підприємство.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі Закон № 2939-ХІІ) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

КРУ в Донецькій області діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001р.

Згідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Результати ревізії викладаються в акті.

У відповідності до статті 10 Закону № 2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1).

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7).

Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються статтею 11 Закону № 2939-ХІІ, відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Пунктами 45, 46 Порядку № 550 встановлено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Відповідно до доручення Першого віце-премєр-міністра України А.Клюєва від 09.08.2010 №47194/1/1-10, п.1.1.3.3 плану роботи КРУ в Донецькій області на ІІІ квартал 2010 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 14.09.2010 №2798, виданого начальником КРУ в Донецькій області, начальником Західного обєднаного контрольно-ревізійного відділу контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області й посадовими особами КРУ в Донецькій і Дніпропетровській областях проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Макіїввугілля" та його структурних підрозділів за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року.

За результатами перевірки складений Акт ревізії № 054-17/28 від 26 листопада 2010 року /т.1 а.с.126-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-83/.

28 грудня 2010 року відповідач направив до ДП «Макіїввугілля» вимогу №05-05.2-10-14/14391 про усунення порушень (отримана позивачем 4 січня 2011 року) /т.1 а.с.52-60/.

12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 відповідач виніс доповнення до вимоги від 28 грудня 2010 року (отримана позивачем 17 січня 2011 року), доповнивши її пунктами 2.40, 2.41, 2.42, 2.43, а також виклавши в новій редакції пункти 2.20 і 2.26 /т.1 а.с.122-125/.

Не погодившись з висновками зазначених рішень відповідача, ДП «Макіїввугілля» звернулось з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування вимоги КРУ в Донецькій області «Про усунення порушень» від 28 грудня 2010 року №05-05.2-10-14/14391 з урахуванням доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 в частині положень пунктів 2.1, 2.3, 2.4, пункту 2.6 на суму 322,28 тис. грн., пунктів 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, пункту 2.15 на суму 1095,25 тис. грн., пункту 2.16, пункту 2.17 на суму 835,84 тис. грн., пунктів 2.19, 2.20, 2.21, 2.22, пункту 2.23 на суму 20,46 тис. грн., пунктів 2.24, 2.25, 2.26, пункту 2.31 на суму 5,4 тис. грн., пункту 2.33 на суму 38,35 тис. грн., пункту 2.38 на суму 731,27 тис. грн., пункту 2.40, пункту 2.42 на суму 3 456,53 тис. грн., підпункту 2.43.1 пункту 2.43. /т.1 а.с.4-28,65-121, т.3 а.с.59-62, т.6 а.с.221/.

Щодо вимоги позивача скасувати вимоги КРУ в Донецькій області, викладені у доповненні до вимоги про усунення порушень від 28.12.2010 № 05-05.2-10-14/14391, направлених на адресу позивача листом від 12.01.2011 № 05-05-2-11-17/319 з підстав порушення строків визначених постановою КМУ №550, суд першої інстанції вірно зазначив, що право органів державної контрольно-ревізійної служби пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів встановлено пунктом 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ.

Відповідно до статті 15 того ж Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Місцевим судом правильно встановлено, що направлення додаткового листа з вимогами про усунення порушень повязане з великим обсягом матеріалів ревізії (лише акт складено на 411 сторінках) та значною кількістю виявлених порушень.

Під час направлення вимоги від 28.12.2010 не було враховано, що обєктом контролю в ході ревізії не усунуто ряд порушень.

Крім того, відповідач пояснив, що у п.2.20 первинної вимоги помилково зазначено загальну кількість списаного вугілля (56409 тон замість 293,98 тис. тон), а у п.2.26 не було відображено порушення щодо утримання понаднормативних одиниць по ВП «Шахта «Калинівська-Східна» на суму 238,44 тис. грн. Додатковим листом ці помилки усунуто.

Первинна вимога про усунення порушень направлена в межах строку, встановленого п. 46 Порядку № 550.

Відповідно до п. 52 Порядку № 550 органи служби здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи. Вимоги відповідача мають на меті усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства.

Отже, направлення обєкту контролю додаткових вимог за межами встановленого строку не може бути формальною підставою для визнання таких вимог незаконними.

Тому судом першої інстанції здійснено перевірку правомірності винесення вимоги щодо кожного з оскаржуваних пунктів, що визнається апеляційним судом обґрунтованим. До речі, з цього приводу не було жодних заперечень в суді апеляційної інстанції і від представників позивача.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів вважає за доцільне викласти в цьому судовому рішенні виклад обставин не в порядковій послідовності по пунктам вимоги, а за їх приблизної однорідності.

Щодо скасування пункту 2.1 вимоги.

В акті ревізії КРУ зазначено, що вибірковою перевіркою дотримання законодавства при встановленні посадових окладів, тарифних ставок шляхом перевірки наказів по підприємству, зводів нарахувань заробітної плати по підприємству (форма 2) та особових рахунків працівників за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 встановлено, що внаслідок не переведення працівників ДП "Макіїввугілля" та його структурних підрозділів на нові умови оплати праці у звязку із підвищенням рівня мінімальної заробітної плати відповідно до чинного законодавства працівникам за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 та з 01.05.2010 по 30.06.2010 не донараховано заробітної плати на загальну суму 45 210,46 тис. грн., чим порушено статтю 55 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (далі Закон № 835-VI), статтю 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", статтю 97 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), статтю 14 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі Закон № 108/95-ВР), пункти 9.4.1, 9.5 розділу 9 «Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України» від 03.07.2001 (далі Галузева угода) та умови Колективного договору ДП «Макіїввугілля».

За результатами перевірки КРУ в Донецькій області пунктом 2.1 вимоги від 28 грудня 2010 року № 05-05.2-10-14/14391 зобовязано ДП «Макіїввугілля» провести нарахування працівникам недоотриманих сум заробітної плати на суму 45210,46 тис. грн. та провести її виплату.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо скасування пункту 2.1 вимоги, представник позивача зауважували, що донарахування заробітної плати працівникам ДП "Макіїввугілля" за періоди з 01.06.2009 по 31.01.2010 та з 01.05.2010 по 30.06.2010 не проводилось у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства, на підставі угод з профспілками та у відповідності до вимог статей 95, 96 КЗпП України, пункту 9.4.5 Галузевої угоди, статі 14 Закону № 108/95-ВР.

Суд першої інстанції встановив, що під час ревізії ДП «Макіїввугілля», суцільним звірянням штатних розписів за період з 1 червня по 31 грудня 2009 року встановлено, що працівникам підприємства місячні посадові оклади, тарифні ставки розраховувалися наступним чином: за весь цей період з 1 червня по 31 грудня 2009 року, виходячи з мінімальної заробітної плати 545 грн., наказ по ДП «Макіїввугілля» від 14 жовтня 2008 року № 219 (т.3, а.с.116); за період з 1 травня по 30 червня 2010 року, виходячи з мінімальної заробітної плати 650 грн., наказ по ДП «Макіїввугілля» від 25 лютого 2010 року №62.

Статтею 55 Закону № 835-VI встановлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень на місяць, а в ДП «Макіїввугілля» з 01.01.2010р. згідно наказу ДП «Макіїввугілля» від 25.01.10р. № 25 (т.3, а.с.117); з 1 квітня 2009 року 625 гривень на місяць; з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, а в ДП «Макіїввугілля» з 01.02.2010р. згідно наказу ДП «Макіїввугілля» від 25.02.10р. № 62 (т.3, а.с.118); з 1 листопада 2009 року 744 гривні на місяць, а в ДП «Макіїввугілля» з 01.09.2010р. згідно наказу ДП «Макіїввугілля» від 02.09.10р. № 196 (т.3, а.с.121).

Статтею 53 Закону України від 27.04.2010 № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі Закон № 2154-VI) встановлено з 1 січня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати 869 гривень на місяць, з 1 квітня 2010 року - 884 гривні, з 1 липня 2010 року - 888 гривень; з 1 жовтня 2010 року - 907 гривень; та з 1 грудня 922 гривні.

При цьому, позивачем за період з 1 червня по 31 грудня 2009 року працівникам ДП «Макіїввугілля» місячні посадові оклади, тарифні ставки розраховувалися виходячи з мінімальної заробітної плати 545 грн., а повинні були розраховуватися з мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2009 року 625 гривень на місяць; з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень; з 1 листопада 2009 року 744 гривні на місяць згідно до Закону № 835-VI. За період з 1 травня по 30 червня 2010 року працівникам ДП «Макіїввугілля» місячні посадові оклади, тарифні ставки розраховувалися, виходячи з мінімальної заробітної плати 650 грн., а повинні були розраховуватися з мінімальної заробітної плати 884 гривні на місяць згідно до Закону № 2154-VI.

Питання оплати праці у спірних правовідносинах регулюються КЗпП України, Законом № 108/95-ВР, Галузевою угодою та Колективним договором.

Згідно статті 5 Закону № 108/95-ВР організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Субєктами організації оплати праці є органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, обєднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, обєднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники. Таким чином керівник підприємства не може самостійно приймати рішення про збільшення тарифних ставок та посадових окладів.

Відповідно до статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону № 108/95-ВР та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 96 КЗпП України встановлено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

У відповідності зі статтею 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 6 цього Закону основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні оклади, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна сітка формується на основі: - тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; - міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.

Розділ 9 Галузевої угоди містить права та обовязки сторін у сфері нормування та оплати праці, основи організації оплати праці.

Пунктом 9.4.1 Галузевої угоди встановлено, що умови оплати праці, міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення, розміри тарифних ставок і посадових окладів працівників Підприємств і організацій, включаючи працівників загальних (наскрізних) професій та посад, їхніх структурних підрозділів, що виконують роботи, які відповідають основній діяльності Підприємств вугільної галузі та шахтного будівництва, визначаються Додатком до розділу 9 Угоди (далі - Додаток), чинним законодавством і впроваджуються в порядку та терміни, встановлені законодавством під контролем Мінвуглепрому, яке забезпечує реалізацію державної політики щодо оплати праці та соціального захисту працівників вугільної промисловості.

На окремих підприємствах, які по обєктивним фінансово-економічним причинам не можуть виконувати цю норму Угоди колективним договором може встановлюватися на період не більше ніж на 6 місяців з дня його підписання інший розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду, який не може бути меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Сторони домовилися забезпечувати щорічно підвищення рівня середньої заробітної плати по галузі не менше ніж на 25 відсотків. Забезпечити зростання витрат на оплату праці у витратах на виробництво.

Згідно до пункту 9.4.5 Галузевої угоди, норми колективного договору, що припускають оплату нижче від норм, визначених генеральною, або галузевою угодами, але не нижче державних норм і гарантій оплати праці, можуть прийматися тільки тимчасово на період подолання фінансових труднощів Підприємства терміном не більше ніж на шість місяців, із повідомленням про це вищого господарського та профспілкового органів.

Крім цього, пунктом 9.4.6 Галузевої угоди передбачено, що роботодавець гарантує мінімальний рівень зарплати працівників галузі при виконанні норм праці (часу) в розмірі встановленої (присвоєної) тарифної ставки (окладу), але не нижче мінімальних гарантій з оплати праці, встановлених цією Угодою. Роботодавець зобовязується вжити заходів щодо забезпечення рівня середньомісячної заробітної плати працівників по Підприємству не нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи.

Пункт 9.5 Галузевої угоди передбачає, що при підвищенні державного розміру мінімальної заробітної плати, розміри тарифних ставок, посадових окладів і соціальних гарантій підлягають підвищенню в установленому законодавством порядку.

При цьому, відповідно до пункту 4.15. Галузевої угоди, джерелами фінансування положень цієї Угоди є кошти Підприємств, отримані в результаті їхньої фінансово-господарської діяльності, а також кошти державної підтримки, що виділяються з державного бюджету, і позабюджетних джерел на ці цілі. Віднесення витрат з реалізації положень цієї Угоди на собівартість продукції (робіт, послуг) або на прибуток, що залишається в розпорядженні Підприємства, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Сторони будуть спільно добиватися забезпечення джерелами фінансування положень Угоди.

14 квітня 2004 року на Центрально-Міською адміністрацією м. Макіївка зареєстровано (реєстр.номер 569) Колективний договір прийнятий на конференції трудового колективу 30.03.2004р. між ДП «Макіїввугілля» та Макіївським теркомом профспілок працівників вугільної промисловості, Асоціацією незалежної профспілки гірників Донбасу, Регіональної організації незалежної профспілки гірників України (далі - профспілки), які діють від імені трудового колективу (далі - Колективний договір).

Розділ 11 цього договору передбачає нормування та оплату праці на ДП «Макіїввугілля». Пунктом 11.6 Колективного договору передбачено, що умови оплати праці, розмір тарифних ставок та посадових окладів визначаються із мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні відповідно до діючого законодавства України та відповідних нормативних актів. Оплата праці робітників підприємства нижче передбаченої в Галузевій угоді (але не нижче державних норм та гарантій з оплати праці) може встановлюватися як виняток на строк не більше 6 місяців.

У звязку з різким падінням попиту на вугільну продукцію, та ціни на енергетичне вугілля та як наслідок недостатністю коштів на виплату поточної заробітної плати між ДП «Макіїввугілля» та профспілками укладена Угода про тимчасове призупинення введення з 01.12.2008р. для працівників нових тарифних ставок та посадових окладів розрахованих з мінімальної заробітної плати 605грн./міс. строком до 6-ти місяців (реєстраційний №1082 від 21.01.2009 р.) (т.3, а.с.124).

З 01.04.2009 року у звязку з тяжким фінансовим станом підприємства, між ДП «Макіїввугілля» та профспілками укладена Угода з щодо призупинення введення на підприємстві нових тарифних ставок та посадових окладів з розрахунку мінімальної заробітної плати в розмірі 625 грн. (додаток до колективного договору, реєстраційний №1125 від 18.06.2009р.) (т.3, а.с.130).

В 2009 році ціна на вугільний концентрат залишалася на протязі року незмінною, в той час як на матеріали, послуги, що надавалися підприємству за цей же період часу ціни зросли на 30 відсотків. Виходячи з цього, фінансовим результатом діяльності ДП «Макіїввугілля» станом на 01.01.2010 р. стали збитки у розмірі 380 млн. 402 тис. грн. Таким чином в 2010 рік підприємство увійшло зі збитками 380 млн. 402 тис. грн. (т.3, а.с.136).

Станом на 01.07.2010р. збитки ДП «Макіїввугілля» від випуску готової вугільної продукції з початку 2010 р. склали 102 млн.136 тис. грн., що підтверджується фінансовим результатом діяльності ДП «Макіїввугілля» за (т.3, а.с.141), заборгованість перед бюджетом по податкам та зборам станом на 01.07.2010р. становила близько 1100196 тис. грн., що підтверджується довідкою підприємства від 04.02.2011р. (т.3, а.с.142).

Внаслідок цього в 2009-2010 роках коштів від реалізації вугільної продукції та державної підтримки на покриття витрат по собівартості готової вугільної продукції було недостатньо на підвищення тарифних ставок та посадових окладів робітникам підприємства згідно до Закону № 2154-VІ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 27.02.2008 № 108 «Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції, у тому числі забезпечення гарантійних зобов'язань щодо повернення бюджетних позик, а також погашення простроченої заборгованості за електричну енергію, яка утворилася у минулих роках» (далі Порядок № 108) Мінвуглепром здійснює розподіл бюджетних коштів між вуглевидобувними підприємствами якщо обсяг готової товарної продукції не покриває витрати по собівартості.

Виходячи з розрахунків ДП «Макіїввугілля» економічної програми на 2009 рік необхідна державна підтримка складала 1154892 тис. грн. (т.3, а.с.139), на 2010 рік - 1462904,7 тис. грн. (т.3, а.с.151) (в перерахуванні на І півріччя 731452 тис. грн.) і була прийнята Мінвуглепромом до виконання.

Фактично ДП «Макіїввугілля» отримало від Мінвуглепрому в 2009 році 590555 тис. грн. (т.3, а.с.163), що нижче розрахункової на 564337 тис. грн. За 6 місяців 2010 року отримано 231235 тис. грн., що нижче розрахункової на 500217 тис. грн.

Обсяг державної підтримки Мінвуглепромом як у 2009 році так і в 2010 році доводився до ДП «Макіїввугілля» «Витягом із зведеного кошторису загального та спеціального фонду Мінвуглепрому України» помісячно, які не передбачали підвищення тарифних ставок та посадових окладів у зазначені бюджетні періоди.

Оперативне планування витрат на виробництво в ДП «Макіїввугілля» проводиться згідно «Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції», затверджених наказом №48 Мінвуглепрому України від 31.01.08р. Відповідно до цього наказу, джерелом для обсягу планових витрат є готова товарна продукція і доведена державна підтримка на собівартість.

Планова собівартість продукції ДП «Макіїввугілля» за 2009 рік склала: готова товарна продукція - 892291 тис. грн., плюс доведена державна підтримка - 590555 тис. грн. Разом - 1482846 тис. грн.

Необхідні розрахункові витрати по собівартості складають 1725265 тис. грн., тобто планом не забезпечені витрати на суму 242419 тис. грн., з урахуванням амортизації на бюджетне обладнання (48947 тис. грн.) - 193472 тис. грн.

За 6 місяців 2010 року при плановому обсязі готової товарної продукції 616955 тис. грн. і доведеній державній підтримці 231235 тис. грн. планова собівартість склала 848190 тис. грн. В той же час, необхідні витрати складають 983027 тис. грн., тобто план не забезпечений на суму 134837 тис. грн., з урахуванням амортизації на обладнання, придбане за рахунок бюджету (24349 тис. грн.) - 110488 тис. грн.

Згідно розрахунку, фактичні планові збитки ДП «Макіїввугілля» у 2009 році склали 193,5 млн. грн., за I півріччя 2010 року 110,5 млн. грн. (т.3, а.с.192-196).

Таким чином, Мінвуглепром, в порушення вимог п. 4.15 Галузевої угоди, не забезпечив належного фінансування ДП «Макіїввугілля» для підвищення розміру тарифних ставок, посадових окладів і соціальних гарантій у звязку з підвищенням державного розміру мінімальної заробітної плати, передбачених пунктом 9.5 цієї угоди.

У звязку зі збитковою діяльність підприємства, 21.06.2010р. між профспілками і ДП «Макіїввугілля» була укладена додаткова Угода на 2010 рік (Доповнення до Колективного договору між ДП «Макіїввугілля» і профспілками реєстраційний №1215 від 21.06.2010р.) (т.3, а.с.197), якою передбачено, що у звязку з відсутністю фінансової можливості для підвищення тарифних ставок та посадових окладів, розглянути це питання після стабілізації фінансового становища підприємства.

Главою 3 КЗпП України та Законом України від 01.07.1993 N 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі Закон N 3356-XII) передбачений порядок укладення, забезпечення здійснення та контролю за виконанням колективного договору. Статтею 12 КЗпП України передбачено, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинними профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Статтею 19 КЗпП України визначено, що контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали у порядку, визначеному цим колективним договором. Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду. Аналогічні положення містяться також у статті 15 Закону N 3356-XII. Крім цього, частиною третьою статті 2 цього Закону передбачено, що угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.

Як встановлено місцевим судом, трудових спорів з питань донарахування посадових окладів та тарифних ставок між ДП «Макіїввугілля» та Макіївським теркомом профспілок працівників вугільної промисловості, Асоціацією незалежної профспілки гірників Донбасу, Регіональної організації незалежної профспілки гірників України, які згідно Колективного договору діють від імені трудового колективу, у період з 01.01.2008 р. по 30.06.2010 р. не виникало.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що за умови збиткової діяльності підприємства, відсутності належного фінансування Міністерством вугільної промисловості України та відсутності власних коштів, місячні посадові оклади, та тарифні ставки працівникам ДП «Макіїввугілля» у період з 01.06.2009 по 31.12.2009 та з 01.05.2010 по 30.06.2010 розраховувалися та сплачувались на підставі КЗпП України, Закону № 108/95-ВР, Колективного договору та Галузевої угоди, отже вимоги пункту 2.1 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки винесені субєктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення при прийнятті рішення.

В апеляційній скарзі відповідач та прокурор зауважують, що відповідно до статті 95 КЗпП України, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Статтею 96 КЗпП України встановлено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Статтею 14 Закону № 108/95-ВР передбачено, що договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону N 3356-XII.

Розділ 9 Галузевої угоди містить права та обов'язки сторін у сфері нормування та оплати праці, основи організації оплати праці.

Пунктом 11.6 Колективного договору від 14 квітня 2004 року між адміністрацією та трудовим колективом ДП «Макіїввугілля» передбачено, що умови оплати праці, розмір тарифних ставок та посадових окладів визначаються із мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні відповідно до діючого законодавства України та відповідних нормативних актів. Оплата праці робітників підприємства нижче передбаченої в Галузевої угоді (але не нижче державних норм та гарантій з оплати праці) може встановлюватися як виняток на строк не більше 6 місяців.

Крім цього, пунктом 9.4.6 Галузевої угоди передбачено, що роботодавець гарантує мінімальний рівень зарплати працівників галузі при виконанні норм праці (часу) в розмірі встановленої (присвоєної) тарифної ставки (окладу), але не нижче мінімальних гарантій з оплати праці, встановлених цією Угодою.

Пункт 9.5 Галузевої угоди передбачає, що при підвищенні державного розміру мінімальної заробітної плати, розміри тарифних ставок, посадових окладів і соціальних гарантій підлягають підвищенню в установленому законодавством порядку.

У випадку підвищення тарифних ставок (окладів) Підприємство проводить відповідне коригування виплат, які нараховуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Теж саме передбачено Колективним договором позивача.

Не належне фінансування ДП «Макіїввугілля» з боку Міністерства вугільної промисловості не є перешкодою для нарахування відповідно до діючого законодавства, посадових окладів та тарифних ставок працівникам підприємства.

Жодних законних підстав для невиконання цього обов'язку не існує.

В ході ревізії сума не донарахованої заробітної плати працівникам у зв'язку зі змінами розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 та з 01.05.2010 по 30.06.2010, визначена після шестимісячного терміну, тобто було враховано період подолання фінансових труднощів підприємства.

Загальну суму порушення 45 210,46 тис. грн. розраховано посадовими особами ДП «Макіїввугілля». Бухгалтерська довідка є додатком до акту ревізії.

Таким чином ДП "Макіїввугілля" порушені норми законодавства України та Галузевої угоди про підвищення розмірів тарифних ставок і посадових окладів при збільшені розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законами України.

Визнаючи факт недотримання вимог законодавства щодо підвищення рівня заробітної плати, позивач обґрунтовує свою позицію лише наявністю угод з профспілками про порушення прав працівників та тяжким фінансовим становищем у період економічної кризи. Правомірність вимоги КРУ щодо донарахування та виплати заробітної плати ґрунтується на змісті вищезазначених норм законодавства України та Галузевої угоди.

Колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з остаточним висновком місцевого суду щодо необхідності скасування пункту 2.1 вимоги, вважає наявними для цього інші підстави, ніж зазначені судом першої інстанції.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось раніше, відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно пункту 2 частини першої статті 8 цього ж закону Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У відповідності до статті 10 Закону № 2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п.7).

Відтак, головним завданням органів державної контрольно-ревізійної служби є виявлення і усунення порушень законодавства з питань збереження і ефективного використання державної власності та фінансів.

Тому прийняття відповідачем пункту 2.1 вимоги, за яким не досягається мета збереження державного майна, суперечить завданням, функціям і повноваженням органів державної контрольно-ревізійної служби.

Обґрунтовуючи можливість прийняття КРУ в Донецькій області вимоги подібного змісту, представники відповідача посилались на положення частини першої статті 35 Закону № 108/95-ВР, згідно яких контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Не заперечуючи проти можливості здійснення відповідачем контролю за додержанням законодавства про оплату праці, колегія суддів зазначає, що такий контроль повинен збігатись з завданнями, функціями і повноваженнями органів контрольно-ревізійної служби.

Про це наголошує і пункт 19 Порядку N 550: якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 50 (далі за текстом Положення № 50), серед основних завдань Держнаглядпраці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці). За пунктом 4 Положення № 50 Держнаглядпраці (і його територіальні органи) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, при прийнятті пункту 2.1 оскаржуваної вимоги відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, щодо цього пункту вимоги, постанова місцевого суду підлягає зміні.

Щодо скасування пункту 2.3 вимоги.

В акті ревізії КРУ зазначено, що вибірковою ревізією за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги працівникам ВП «Шахта Бажанова» ДП «Макіїввугілля», які мають право на пенсію за віком або по інвалідності, шляхом співставлення даних особових рахунків, наказів (розпоряджень) про припинення трудового договору (форма 20), зводів нарахувань заробітної плати по підприємству (форма 2) та наказів по підприємству встановлено, що протягом ревізуємого періоду нарахування та виплата одноразової допомоги робітникам підприємства, залежно від стажу роботи в галузі і середнього заробітку не проводилася.

Відповідач зробив висновок, що за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 робітникам, які мають право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому звільненні з ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» не нараховано одноразову допомогу, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку на загальну суму 2030413,70 грн.(в т.ч. за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 1053517,40 грн., з 01.01.2009 по 31.12.2009 744543,96 грн., з 01.01.2010 по 30.06.2010 232352,34 грн.), що є порушенням пункту 12.15 Галузевої угоди, пункту 14.1.4 Колективного договору, пункту 9.17 розділу ІХ Колективного договору ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на 2005 рік (із змінами та доповненнями), прийнятого на конференції трудового колективу 21.04.2005 та зареєстрованого Центрально-Міською районною адміністрацією Макіївської міської ради під №677 від 11.07.2005.

Крім того, в акті ревізії зазначено, що вибірковою ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам ВП «Чайкіно» ДП «Макіїввугілля» допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат та відповідності наказів і фактичних виплат встановлено, що в порушення статті 5 Закону № 108/95-ВР, пункту 12.15 Галузевої угоди та пункту 14.1.4 Колективного договору, внаслідок не нарахування та не виплати працівникам при звільненні на пенсію одноразової допомоги за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 та по теперішній час, 89 особам (пенсіонерам) не донараховано грошових коштів (одноразової допомоги) на загальну суму 696114,38 грн. (в т.ч. за 2008 рік 322098,35 грн., за 2009 рік - 228427,52 грн., за 6 місяців 2010 року - 145588,51 грн.).

Пунктом 2.3 вимоги зобовязано ДП «Макіїввугілля» провести нарахування та виплату недоотриманих сум одноразової допомоги працівникам ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» в сумі 2 030,41 тис. грн. та ВП «Шахта «Чайкіно» в сумі 696,11 тис. грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач зазначав, що виплати одноразової допомоги працівникам при їх звільненні у звязку із виходом на пенсію, передбачені Галузевою угодою, є додатковими соціальними гарантіями порівняно з вже встановленими діючим законодавством соціальними гарантіями, оскільки вони не передбачені ані КЗпП України, ані Законом № 108/95-ВР. Перевіркою не врахований той факт, що оскільки виплати одноразової допомоги у звязку з першим звільненням працівника на пенсію є додатковими соціальними гарантіями порівняно з встановленими діючим законодавством соціальними гарантіями, то вони разом з іншими соціально-побутовими пільгами можуть бути встановлені підприємством в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів (стаття 9-1 КЗПП України). Отже, виплата одноразової допомоги працівнику, який має право на пенсію за віком, можлива тільки при наявності прибутку у підприємства. У звязку зі збитковою діяльністю підприємства, позивач не мав можливості здійснювати таку додаткову соціальну гарантію, як виплати одноразової допомоги працівникам при їх звільненні у звязку із виходом на пенсію.

Суд першої інстанції встановив, що згідно із частиною другою статті 97 КЗпП та пункту 9.5 Галузевої угоди форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Частиною 1 статті 9-1 КЗпП України передбачено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Відповідно до п.12.15 Галузевої угоди, п.14.1.4 Колективного договору між ДП "Макіїввугілля" та профспілками на 20042005 роки, прийнятого на конференції трудового колективу 30.03.2004 та зареєстрованого Центральноміською адміністрацією м. Макіївки під №569 від 14.04.2004 (із змінами), п.9.17 розділу ІХ Колективного договору на 2005 рік (із змінами та доповненнями), прийнятого на конференції трудового колективу 21.04.2005 та зареєстрованого ЦентральноМіською районною адміністрацією Макіївської міської ради під №677 від 11.07.2005, працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з Підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше:

при стажі роботи в галузі понад (років) для жінок для чоловіків

7,5- 10 одного середньомісячного заробітку;

12,5- 15 двох середньомісячних заробітків;

17,5- 20 трьох середньомісячних заробітків.

За змістом зазначених правових норм Галузевої угоди та Колективного договору, витрати на виплату одноразової допомоги здійснюються за рахунок коштів підприємства та відносяться до складу валових витрат.

Пунктом 4.15. Галузевої угоди передбачено, що джерелом фінансування положень цієї Угоди є кошти підприємств отримані в результаті їх господарській діяльності, кошти державної підтримки та позабюджетні джерела на ці цілі. Віднесення витрат з реалізації положень цієї угоди на собівартість продукції (робіт, послуг) або на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Сторони будуть спільно добиватися забезпечення джерелами фінансування положень Угоди.

Пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори.

Згідно з підпунктом 5.6.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, розроблена відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (СНР 93).

Згідно до пункту 1.1 ця Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи (далі - підприємства).

Пункт 3.6 Інструкцією зі статистики заробітної плати передбачає, що одноразова допомога працівникам, які мають право на пенсію за віком, не відноситься до фонду оплати праці, отже може бути сплачена за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

На підставі зазначених правових норм суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата одноразової допомоги працівнику, який має право на пенсію за віком, можлива тільки при наявності прибутку у підприємства.

Місцевим судом встановлено, що у ДП «Макіїввугілля» в 2008-2010 роках коштів від реалізації вугільної продукції та державної підтримки на покриття витрат по собівартості готової вугільної продукції було недостатньо для здійснення передбачених Галузевою угодою (п.12.15) та Колективним договором (п.14.1.4) витрат на виплату одноразової допомоги працівникам, які мають право на пенсію.

Відповідно до Порядку № 108 Мінвуглепром здійснює розподіл бюджетних коштів між вуглевидобувними підприємствами якщо обсяг готової товарної продукції не покриває витрати по собівартості.

Виходячи з розрахунків ДП «Макіїввугілля» економічної програми: на 2008 рік необхідна державна підтримка складала 348275 тис. грн., на 2009 рік необхідна державна підтримка складала 1154892 тис. грн. (том3, а.с.215), на 2010 рік - 1462904,7 тис. грн. (в перерахуванні на І півріччя 731452 тис. грн.) і була прийнята Мінвуглепромом до виконання.

Фактично ДП «Макіїввугілля» отримало від Мінвуглепрому в 2008 році 265478,1 тис. грн., в 2009 році 590555 тис. грн., що нижче розрахункової на 564337 тис. грн. За 6 місяців 2010 року отримано 231235 тис. грн., що нижче розрахункової на 500217 тис. грн.

Обсяг державної підтримки Мінвуглепромом у 2008-2010 роках доводився до ДП «Макіїввугілля» «Витягом із зведеного кошторису загального та спеціального фонду Мінвуглепрому України» помісячно, які не передбачали витрат на виплату одноразової допомоги працівникам, які мають право на пенсію у зазначені бюджетні періоди.

Згідно розрахунку, фактичні планові збитки ДП «Макіїввугілля» у 2008 році склали 216969 тис. грн., у 2009 році склали 193,5 млн. грн., за I півріччя 2010 року 110,5 млн. грн.

В порушення вимог п. 4.15 Галузевої угоди Мінвуглепром, не забезпечив належного фінансування ДП «Макіїввугілля» та достатнього виділення коштів державної підтримки для здійснення витрат на виплату одноразової допомоги працівникам, які мають право на пенсію, передбачених пунктом 12.15 цієї угоди.

Відсутність прибутку у ДП «Макіїввугілля» або фінансування з позабюджетних джерел (п.4.15 Галузевої Угоди) обумовлює неможливість даних виплат працівникам шахт «Бажанова» та «Чайкіно».

Крім того, шахта «Чайкіно» у своїй діяльності керується положенням «Про відокремлений підрозділ шахти Чайкіно Державного підприємства Макіїввугілля», затвердженого 25.01.1997р. та погодженого Міністерством вугільної промисловості 24.02.2006р., та колективним договором між трудовим колективом в особі профспілок та адміністрації ДВАТ шахта «Чайкіно» на 1998-1999 роки, зареєстрованим виконавчим комітетом Червоногвардійської районної ради м. Макіївки за №47 від 09.01.1998р. (зі змінами та доповненнями). Зазначеним колективним договором не передбачено виплату одноразової допомоги при звільненні працівника у звязку з виходом на пенсію.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції вважав, що за умови збиткової діяльності підприємства, відсутності належного фінансування Міністерством вугільної промисловості України та відсутності власних коштів ДП «Макіїввугілля» у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 не мало можливості сплачувати зазначену додаткову соціальну пільгу при звільненні працівника у звязку з виходом на пенсію.

В апеляційній скарзі відповідач та прокурор стверджують, що статтею 97 КЗпП України та статтею 15 Закону № 108/95-ВР передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно п. 12.15 Галузевої угоди, працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з Підприємства і відособленого підрозділу), незалежно від причин звільнення сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку.

Витрати на сплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати Підприємства.

На момент проведення ревізії виплата вихідної одноразової допомоги, була передбачена п.14.1.4 Колективного договору.

Відповідно до підпункту 5.6.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Апелянти вважають, що судом першої інстанції неправомірно були зроблені висновки щодо виплати одноразової допомоги працівнику, який має право на пенсію за віком, тільки при наявності прибутку, т.я. розрахунки по цім виплатам повинні були включатися до валових витрат підприємства.

Колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з остаточним висновком місцевого суду щодо необхідності скасування пункту 2.3 вимоги, вважає наявними для цього інші підстави, ніж зазначені судом першої інстанції.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось раніше, відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно пункту 2 частини першої статті 8 цього ж закону Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У відповідності до статті 10 Закону № 2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п.7).

Відтак, головним завданням органів державної контрольно-ревізійної служби є виявлення і усунення порушень законодавства з питань збереження і ефективного використання державної власності та фінансів.

Тому прийняття відповідачем пункту 2.3 вимоги, за яким не досягається мета збереження державного майна, суперечить завданням, функціям і повноваженням органів державної контрольно-ревізійної служби.

Обґрунтовуючи можливість прийняття КРУ в Донецькій області вимоги подібного змісту, представники відповідача посилались на положення частини першої статті 35 Закону № 108/95-ВР, згідно яких контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Не заперечуючи проти можливості здійснення відповідачем контролю за додержанням законодавства про оплату праці, колегія суддів зазначає, що такий контроль повинен збігатись з завданнями, функціями і повноваженнями органів контрольно-ревізійної служби.

Про це наголошує і пункт 19 Порядку N 550: якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 50 (далі за текстом Положення № 50), серед основних завдань Держнаглядпраці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці). За пунктом 4 Положення № 50 Держнаглядпраці (і його територіальні органи) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, при прийнятті пункту 2.3 оскаржуваної вимоги відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, щодо цього пункту вимоги, постанова місцевого суду підлягає зміні.

Щодо скасування пункту 2.4 вимоги.

Ревізією встановлено, що ДП «Макіїввугілля» у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 не нарахувало та не виплатило повним кавалерам «Шахтарської Слави» та «Шахтарської Доблесті», які працюють на ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» щомісячні винагороди в сумі 123,25 тис. грн. (в т.ч. за 2008 рік - 31050 грн., за 2009 рік - 62800 грн., за січень-червень 2010 - 29400 грн.).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.4 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» провести нарахування та виплату недоотриманих сум винагороди повним кавалерам «Шахтарської Слави» та «Шахтарської Доблесті» ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» в сумі 123,25 тис. грн.

Позивач обґрунтував позовні вимоги в цій частині тим, що стаття 9-1 КЗпП України надає право підприємствам встановлювати додаткові у порівнянні з законодавством трудові і соціальні пільги для працівників.

Пунктом 12.24. Галузевої угоди визначено, що з метою підвищення престижності шахтарської праці Власник встановлює на умовах, визначених колективним договором, щомісячну стипендію (винагороду) повним кавалерам «Шахтарської слави» або «Шахтарської доблесті». Проте, визначаючи спірну вимогу, відповідач не врахував, що зазначені виплати поставлені в залежність від прибутку, який залишається у вільному розпорядженні підприємства, тобто виплата здійснюється під умовою. Відсутність зазначеного прибутку, спеціального фонду обумовлює неможливість даних виплат.

Судом першої інстанції зазначив, що частиною 1 статті 9-1 КЗпП України передбачено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Пунктом 12.24. Галузевої угоди визначено, що з метою підвищення престижності шахтарської праці власник встановлює на умовах, визначених колективним договором, щомісячну стипендію (винагороду) у розмірі не менше 100 грн. повним кавалерам «Шахтарської слави» або «Шахтарської доблесті» і не менше 200 грн. повним кавалерам «Шахтарської слави» і «Шахтарської доблесті», які працюють на підприємстві.

Закон № 108/95-ВР визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами, та сфери державного й договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функції заробітної плати.

Відповідно до статті 1 цього Закону заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, структуру заробітної плати складають: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Пункт 2.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. №5 визначає, що до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, інші компенсаційні та гарантійні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Діючим законодавством про працю, щомісячна стипендія (винагорода) повним кавалерам «Шахтарської слави» або «Шахтарської доблесті» не передбачена, та за своєю природою є додатковою, порівняно з діючим законодавством пільгою. Зазначені винагорода відноситься до «інших заохочувальних та компенсаційних виплат» (п. 3 Інструкції), та не відносяться до фонду оплати праці.

Пункт 4.5 Галузевої угоди визначено, що цією угодою встановлюються додаткові гарантії з урахуванням норм і рекомендацій Міжнародної організації праці та Всесвітньої організації охорони здоровя, ратифікованих Україною, понад гарантії, встановлені чинним законодавством України.

Пунктом 4.15 Галузевої угоди передбачено, що джерелом фінансування положень цієї Угоди є кошти підприємств отримані в результаті їх господарській діяльності, кошти державної підтримки та позабюджетні джерела на ці цілі. Віднесення витрат з реалізації положень цієї угоди на собівартість продукції (робіт, послуг) або на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Сторони будуть спільно добиватися забезпечення джерелами фінансування положень Угоди.

Місцевим судом встановлено, що у ДП «Макіїввугілля» в 2008-2010 роках коштів від реалізації вугільної продукції та державної підтримки на покриття витрат по собівартості готової вугільної продукції було недостатньо для здійснення передбачених Галузевою угодою (п.12.24) витрат на щомісячну стипендію (винагороду) повним кавалерам "Шахтарської Слави і "Шахтарської доблесті", які працюють на підприємстві.

Відповідно до Порядку № 108 Мінвуглепром здійснює розподіл бюджетних коштів між вуглевидобувними підприємствами якщо обсяг готової товарної продукції не покриває витрати по собівартості.

Обсяг державної підтримки Мінвуглепромом у 2008-2010 роках доводився до ДП «Макіїввугілля» «Витягом із зведеного кошторису загального та спеціального фонду Мінвуглепрому України» помісячно, які не передбачали витрат на щомісячну стипендію (винагороду) повним кавалерам "Шахтарської Слави і "Шахтарської доблесті", які працюють на підприємстві.

Згідно розрахунку, фактичні планові збитки ДП «Макіїввугілля» у 2008 році склали 216969 тис. грн., у 2009 році склали 193,5 млн. грн., за I півріччя 2010 року 110,5 млн. грн.

В порушення вимог п. 4.15 Галузевої угоди Мінвуглепром, не забезпечив належного фінансування ДП «Макіїввугілля» та достатнього виділення коштів державної підтримки для здійснення витрат на виплату щомісячну стипендію (винагороду) повним кавалерам "Шахтарської Слави і "Шахтарської доблесті", передбачених пунктом 12.24 цієї угоди.

Відсутність прибутку у ДП «Макіїввугілля» або фінансування з позабюджетних джерел (п.4.15 Галузевої Угоди) обумовлює неможливість даних виплат працівникам ДП «Макіїввугілля».

Крім того, ДП «Макіїввугілля» та його відокремлені підрозділи у своїй діяльності керуються Статутом та Колективним договором ДП «Макіїввугілля» (т.10 а.с.76), та колективними договорами відокремлених підрозділі, узгодженими з профспілковими організаціями та затвердженими на конференціях трудових колективів.

Зазначеним колективними договорами виплату повним кавалерам «Шахтарської слави» і «Шахтарської доблесті», які працюють на Підприємстві не передбачено.

З огляду на зазначене, місцевий суд вважав, що за умови збиткової діяльності підприємства, відсутності належного фінансування Міністерством вугільної промисловості України та відсутності власних коштів ДП «Макіїввугілля» у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 не мало можливості здійснювати виплату повним кавалерам «Шахтарської слави» і «Шахтарської доблесті», які працюють на Підприємстві.

В апеляційній скарзі відповідач та прокурор зауважують, що згідно п. 12.24 Галузевої угоди, з метою підвищення престижності шахтарської праці встановлюється на умовах, визначених колективним договором, щомісячна стипендія (винагорода) у розмірі не менш 100 грн. повним кавалерам "Шахтарської Слави", не менш 200 грн. повним кавалерам "Шахтарської Слави" і "Шахтарської доблесті", які працюють на підприємстві.

Відповідно до п.2.2 Кожна із Сторін, що уклали Угоду, не може, протягом терміну її дії, в односторонньому порядку призупинити виконання взятих на себе зобов'язань. Угода може бути анульована, продовжена доповнена або змінена тільки за взаємної домовленості сторін, відповідні пропозиції можуть вноситись за ініціативою будь-якої з сторін.

Статтею 15 Закону № 3356-ХІІ визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Отже, чинне законодавство визнає умови Галузевої угоди обов'язковими для виконання.

Посилання суду на відсутність у колективному договорі позивача гарантій, передбачених Галузевою угодою, як підставу для звільнення від їх виконання, не можна вважати обґрунтованими.

Незрозумілим залишається які саме норми, на думку суду, ставлять спірні виплати в залежність від прибутку.

Передбачене статтею 9-1 КЗпП України право підприємств в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, на яке посилається суд першої інстанції, не має відношення до обов'язку позивача дотримуватись положень Галузевої угоди.

В обґрунтування своїх висновків з цього питання, суд посилається на п. 12.24 Галузевої угоди, який встановлює відповідні виплати, але він не містить положень щодо джерел виплат.

Натомість, суд посилається на загальні положення пункту 4.15. Галузевої угоди, яким передбачено, що джерелом фінансування положень цієї Угоди є кошти підприємств отримані в результаті їх господарській діяльності, кошти державної підтримки та позабюджетні джерела на ці цілі.

Суд зробив висновок про те, що у ДП «Макіїввугілля» в 2008-2010 роках коштів від реалізації вугільної продукції та державної підтримки на покриття витрат по собівартості готової вугільної продукції було недостатньо для здійснення передбачених Галузевою угодою (п. 12.24) витрат на щомісячну стипендію (винагороду) повним кавалерам "Шахтарської Слави і "Шахтарської доблесті", які працюють на підприємстві.

Такий висновок, по-перше, суперечить об'єктивним фактам та матеріалам справи, оскільки сума коштів від реалізації вугільної продукції та державної підтримки значно перевищують 123,25 тис. грн., про які йдеться у спірній вимозі.

По-друге, суд фактично визнав право позивача на порушення умов Галузевої угоди в залежності від його фінансового стану.

По-третє, з цієї частини рішення суду випливає, що судом фактично розглянуто спосіб господарювання, який здійснювався позивачем щодо напрямків витрачання наявних коштів та визнано його таким, що унеможливлює виплати стипендії за рахунок зменшення інших статей видатків.

При цьому рішення не містить обґрунтувань та мотивів, якими суд керувався під час аналізу фінансового стану позивача.

Зі свого боку апелянти вважають, що це питання взагалі не має відношення до справи, оскільки чинне законодавство не ставить обов'язок дотримання положень Галузевої угоди у залежність від результатів господарської діяльності.

Таким чином, суд вийшов за межі предмету спору та поклав в основу рішення з цього питання власні міркування, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і суперечать їм. Отже, рішення суду в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з остаточним висновком місцевого суду щодо необхідності скасування пункту 2.4 вимоги, вважає наявними для цього інші підстави, ніж зазначені судом першої інстанції.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось раніше, відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно пункту 2 частини першої статті 8 цього ж закону Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У відповідності до статті 10 Закону № 2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п.7).

Відтак, головним завданням органів державної контрольно-ревізійної служби є виявлення і усунення порушень законодавства з питань збереження і ефективного використання державної власності та фінансів.

Тому прийняття відповідачем пункту 2.4 вимоги, за яким не досягається мета збереження державного майна, суперечить завданням, функціям і повноваженням органів державної контрольно-ревізійної служби.

Обґрунтовуючи можливість прийняття КРУ в Донецькій області вимоги подібного змісту, представники відповідача посилались на положення частини першої статті 35 Закону № 108/95-ВР, згідно яких контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Не заперечуючи проти можливості здійснення відповідачем контролю за додержанням законодавства про оплату праці, колегія суддів зазначає, що такий контроль повинен збігатись з завданнями, функціями і повноваженнями органів контрольно-ревізійної служби.

Про це наголошує і пункт 19 Порядку N 550: якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 50 (далі за текстом Положення № 50), серед основних завдань Держнаглядпраці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці). За пунктом 4 Положення № 50 Держнаглядпраці (і його територіальні органи) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, при прийнятті пункту 2.4 оскаржуваної вимоги відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, щодо цього пункту вимоги, постанова місцевого суду підлягає зміні.

Щодо скасування пункту 2.6 вимоги.

Ревізією встановлено зайво нараховані та виплачені надбавки на загальну суму 380,50 тис. грн., в тому числі внаслідок завищення розміру надбавок працівникам за виконання особливо-важливих завдань та їх безпідставна виплата по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» в сумі 15,91 тис. грн., ВП «Шахта «Калинівська Східна» - 42,31 тис. грн., ВП «Шахта імені С.М. Кірова» 322,28 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.6 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» утримати з працівників зайво нараховані та сплачені надбавки за їх згодою. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 380,50 тис. грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати пункт вимоги 2.6 в частині, що стосується ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» на суму 322,28 тис. грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що керівник ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» при встановленні та виплаті надбавок за виконання особливо важливої роботи за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 рік керувався виключно діючими на той час нормативними документами з оплати праці, а саме Галузевою угодою, Положенням про встановлення та виплату надбавок до посадових окладів керівникам, фахівцям та службовцям ДП «Макіїввугілля», Положення про встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівникам ВП «Шахта ім. С.М. Кірова».

Нормами зазначених правових актів перелік та види особливо важливих робіт не обмежений. Визначення робіт, які носять особливо важливий характер та термін їх виконання відносяться до компетенції генерального директора. А перелік керівників та фахівців відокремленого підрозділу, які залучаються до виконання особливо важливої роботи, визначає у своїх наказах директор підрозділу.

Погодившись з доводами позовної заяви, суд першої інстанції встановив, що посадові особи ДП «Макіїввугілля» та ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» нарахували та виплатили надбавки за виконання особливо-важливих завдань працівникам зазначеного відокремленого підрозділу в межах повноважень, на підставі КЗпП України, Закону № 108/95-ВР, Галузевої угоди та Колективних договорів.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що Розділом 3 "Положення про встановлення надбавок за високі досягнення у праці керівникам, спеціалістам та службовцям ВП ''Шахта ім. С.М. Кірова", яке є додатком №11 до Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ВП "Шахта імені С.М. Кірова" на 2007 рік та наступні роки (із змінами), зареєстрованого Совєтською районною адміністрацією Макіївської міської ради під №335 від 22.01.2007 визначено, що надбавка за особливо-важливе завдання встановлюється з метою посилення матеріальної заінтересованості керівників, спеціалістів та службовців шахти у підвищенні ефективності виробництва. Підставою для нарахування надбавок за особливо-важливе завдання є завдання на його виконання, яке оформлюється наказом по шахті з визначенням строків виконання та осіб, яким встановлюється надбавка, акт приймання-передачі особливо важливої роботи, затверджений директором шахти.

Рішення суду містить посилання на п.3.4 "Положення ...", згідно з яким до переліку завдань за виконання особливо важливої роботи відноситься: видобуток рядового вугілля, проведення розкриваючих та підготовчих виробок, переробка рядового вугілля на збагачувальних фабриках, продуктивність праці робочого по видобутку вугілля, додержання співвідношення чисельності робочих з видобутку вугілля, погашення гірничих виробок, виготовлення та ремонт метало-арочного кріплення, буріння дегазаційних свердловин, безаварійна робота конвеєрного та шахтного транспорту, проведення у короткі строки ремонтних, монтажно-демонтажних, налагоджувальних робіт, виконання заходів з охорони праці, зниження травматизму.

Але, з невідомих причин, суд визнав, що зазначений перелік завдань не є вичерпним, а керівник підприємства має право на власний розсуд встановлювати особливо важливі завдання.

Навіть, якщо припустити наявність правових підстав для такого висновку суду, то виплата надбавок за виконання особливо важливих завдань, не передбачених нормативними документами, але визнаних такими особисто керівником підприємства, є додатковою соціальною гарантією, витрати на які відповідно до ст. 9-1 КЗпП та п. 2 Умов оплати праці працівників підприємств, на які розповсюджується дія Угоди (додаток до розділу 9 Галузевої Угоди) мають здійснюватись за рахунок прибутку підприємства. Оскільки суд у своєму рішенні неодноразово посилається на відсутність джерел для таких виплат, очевидним є протиріччя висновків суду з різних питань, що мають однакову правову природу.

Роботи по підготовці та здачі статистичної звітності за 2007 рік; виконанню річного звіту з кадрових питань за 2007 рік; складанню річних звітів; складанню звітів з охорони праці, форми 10-П; складанню переліку майна №1 та №2; переведенню на нові тарифні ставки та посадові оклади виходячи із мінімальної зарплати 525 грн.; організації персоніфікованого обліку; виконанню підготовчої роботи по проведенню інвентаризації майна та статей балансу не відносяться до вищезазначеного переліку особливо важливих.

Фактично до цієї категорії віднесено роботу, яка належить до прямих посадових обов'язків робітників, передбачених посадовими інструкціями, затвердженими директором ВП "Шахта ім. С.М. Кірова" Сидоренко Т.В., а саме: роботу маркшейдерського відділу, відділу кадрів, бухгалтерії та інших відділів.

Виконання таких робіт як організація і проведення заходів присвячених святкуванню 60-річного ювілею професійного свята Дня шахтаря, звіряння списків працівників за прізвищем і по адресах мешкання з міським списком виборців, підготовка написання Книги пам'яті загиблих шахтарів на виробництві за післявоєнний час 1945-2007 р, підготовка списку майна на підставі наказу ДПА України, організація обліку і системи обов'язкового державного страхування, підготовки матеріалів для регіональної "Програми підготовки і використання кадрів в економіці Донецької області, підготовка і проведення святкування Дня Шахтаря, святкування 55-ої річниці з дня утворення Мінвуглепрому, подання списків в КП "Макіївтепломережа" не є виробничими завданнями і не пов'язані з посиленням матеріальної заінтересованості керівників, спеціалістів та службовців шахти у підвищенні ефективності виробництва.

Таким чином, в порушення пп. 3.2, 3.4 розділу 3 "Положення про встановлення надбавок за високі досягнення у праці керівникам, спеціалістам та службовцям ВП "Шахта ім. С.М. Кірова", Загальних положень організації оплати праці "Положення про оплату праці робітників ВП "Шахта ім. С.М. Кірова" від 18.01.2007, ст. 15 Закону № 108/95-ВР, п.9.5 Галузевої угоди, за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 керівникам, спеціалістам та службовцям ВП "Шахта ім. С.М. Кірова" проведені зайві витрати на виплату надбавок за виконання особливо-важливого завдання на загальну суму 322281,75 грн. (в т.ч. за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 217158,33 грн., з 01.01.2009 по 31.12.2009 -105123,42 грн.).

Відповідне порушення призвело до зайвого нарахування та перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 на загальну суму 159529,45 грн. (в т.ч. за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 107493,37 грн., з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 52036,08 грн.).

Внаслідок допущеного порушення ВП "Шахта ім. С.М.Кірова" завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 481 811,2 грн.

Посилання у рішенні суду на положення ст. ст. 62, 64 Господарського Кодексу України щодо самостійності підприємства у визначенні організаційної структури, встановленні чисельність працівників і штатного розпису - взагалі не мають відношення до питання виплати надбавок за виконання особливо важливих завдань.

Позивачем надано суду копію положення про встановлення надбавок та доплат, яке є додатком до колективного договору ВП «Шахта ім. С.М.Кірова». Представниками КРУ з'ясовано факт, що надана копія відрізняється від оригіналу, який досліджувався під час ревізії.

Орган реєстрації колективного договору Совєтська районна адміністрація м. Макіївки, на запит КРУ, надав засвідчену копію цього положення, що також відрізняється від наданого позивачем тексту (а саме - відсутні додаткові підстави для встановлення надбавки, які не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства). Надана копія є аналогічною примірнику колективного договору, який досліджувався ревізорами під час ревізії.

Апеляційним судом встановлено, що вибірковою ревізією за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 дотримання законодавства при нарахуванні та виплати керівникам, спеціалістам та службовцям надбавок за особливо важливе завдання встановлено виплату надбавок за особливо-важливе завдання керівникам, спеціалістам та службовцям ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» на загальну суму 322,28 тис. грн. за роботи:

- по звірці даних всіх трудящих зі списками виборців м. Макіївка; по підготовці та здачі статистичної звітності за 2007 рік;

- організації та проведення заходів щодо святкування 60-річчя професійного свята «Дня шахтаря»;

- виконанню річного звіту з кадрових питань за 2007 рік;

- складанню річних звітів;

- підготовці матеріалів для написання Книги памяті загиблих на виробництві за час після війни;

- складанню звітів з охорони праці, форми 10-П;

- складанню переліку майна №1 та №2;

- переведенню на нові тарифні ставки та посадові оклади виходячи із мінімальної зарплати 525 грн.;

- організації персоніфікованого обліку;

- виконанню підготовчої роботи по проведенню інвентаризації майна та статей балансу;

- з подання списків в КП «Макіївтепломережа».

Питання оплати праці у спірних правовідносинах регулюються КЗпП України, Законом № 108/95-ВР, Галузевою угодою та Колективним договором.

Згідно статті 5 Закону № 108/95-ВР організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Субєктами організації оплати праці є органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, обєднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, обєднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

У відповідності до частини 2 статті 97 КЗпП України та п.9.5 Галузевої угоди форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Частиною першою статті 9-1 КЗпП України передбачено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Умови оплати праці при виконанні особливо важливої роботи вугледобувних підприємств визначені у «Положенні про встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок, посадових окладів працівників підприємств вугільної промисловості», що є додатком 24 до Галузевої угоди.

Зазначеним положенням передбачено, що за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання граничні розміри доплат і надбавок складають до 50 відсотків посадового окладу (т.4, а.с.13-17).

Крім того, зазначені види доплат встановлені «Положенням про встановлення та виплату надбавок до посадових окладів керівникам, фахівцям та службовцям Державного підприємства «Макіїввугілля», яке затверджене генеральним директором за погодженням з територіальними профспілками і є невідємною частиною Колективного договору між Державним підприємством «Макіїввугілля» та профспілковими організаціями роки з доповненнями та змінами та «Положення про встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівникам ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» (т.4, а.с.18-23). Цими положеннями передбачено, що за виконання особливо важливої робот на термін її виконання граничні розміри доплат і надбавок складають до 50 відсотків посадового окладу керівника, спеціаліста, службовцям.

Положенням про встановлення та виплату надбавок до посадових окладів керівникам, спеціалістам та службовцям ДП «Макіїввугілля, що є додатком Колективного договору, встановлено, що надбавки за виконання особливо важливої роботи на строк її виконання встановлюються працівникам з метою концентрації їх зусиль на якісному та своєчасному виконанні цих робіт.

Дозвіл на встановлення цих надбавок доводиться до відокремленому підрозділу наказом ДП «Макіїввугілля», в якому визначаються необхідні до виконання обєми робіт та строки їх виконання. Виплата надбавки кожному працівнику проводиться у відповідності з фактично відпрацьованими ним виходами (п.2.1).

Також надбавки за виконання особливо важливої роботи на строк її виконання можуть встановлюватися за виконання доведених ДП «Макіїввугілля» додаткових завдань, таких як:

обєм добичі вугілля;

обєм проведення вскриваючих та підготовчих виробіток;

інші завдання, доведені Державним підприємством.

Ці надбавки встановлюються наказом по відокремленому підрозділу після отримання додаткового завдання від ДП та виплачуються після виконання цього завдання (п.2.2).

Судом встановлено, що у період з 01.01.2008 по 31.12.2009 працівникам ВП «Шахта імені С.М. Кірова» за виконання особливо-важливих завдань було нараховано та виплачено надбавок у розмірі 322,28 тис. грн.

Дослідженням наказів по підприємству, рапортів по нарахуванню заробітної плати, показаннями представників ДП «Макіїввугілля» встановлено, що у зазначений період обсяги важливих робіт та термін їх виконання встановлювались директору ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» наказами генерального директора ДП «Макіїввугілля». Цими наказами також надавалась згода для встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання у розмірі до 50% посадового окладу керівникам, фахівцям та службовцям ВП «Шахта ім. С.М. Кірова», які залучались до виконання встановлених завдань.

Директор шахти відповідно до наказів генерального директора видавав свої накази з переліком керівників, фахівців та службовців яких, згідно з затвердженими посадовими інструкціями, залучав до виконання встановлених завдань. У наказах визначались умови виплати та розміри надбавок. Надбавки виплачувались на підставі актів про якісне виконання особливо важливих робіт у встановлені строки згідно з наказом по шахті. Виплата надбавок здійснена за рахунок економії з фонду оплати праці.

Зокрема, особливо важливі роботи, нарахування та виплата надбавок за виконання таких робіт у період з 01.01.2008 по 31.12.2009 на ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» здійснені на підставі наступних наказів:

1. Наказ № 990 від 11.12.2007р. на встановлення розміру надбавок за виконання особливо важливої роботи з розробки комплексних мір для досягнення встановлених результатів з охорони праці на 2008 р. та встановлення надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 185 від 03.12.2007р.

За наказом №990 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №1047 від 31.12.2007р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з розробки комплексних мір для досягнення встановлених результатів по охороні праці на 2008р. у сумі 4013,84грн.

2. Наказ № 521 від 02.07.2007р. на виконання особливо важливого завдання по організаційному проведенню заходів присвячених святкуванню 60-річного ювілею професійного свята Дня шахтаря, що відбулося 26 серпня 2007 року та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 105 від 02.07.07р.

За наказом №521 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №650 від 28.08.2007р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з організаційного проведення заходів присвячених святкуванню 60-річного ювілею професійного свята Дня шахтаря в сумі 6545,51грн.

3. Наказ №880 від 08.11.2007р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки Програми економічного розвитку і Програми соціально-економічного розвитку ВП «Шахта ім. С.М.Кірова» ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №171 від 02.11.07р.

За наказом №880 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №1034 від 25.12.2007р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи по підготовці Програми економічного розвитку і Програми соціально-економічного розвитку ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік у сумі 10602,1 грн.

4. Наказ №1171 від 30.12.2005р. на виконання особливо важливого завдання по «Звіренню працівників відособленого підрозділу за прізвищем і по адресах проживання з міським списком виборців» та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №181 від 29.12.2005р.

За наказом №1171 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №119 від 02.02.2006р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з «Звірення працівників відособленого підрозділу за прізвищем і по адресах проживання з міським списком виборців» був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» у сумі 2091,00 грн.

5. Наказ №62 від 22.11.2008р. на виконання особливо важливого завдання з «Здачі щорічної державної статистичної звітності по запасах вугілля і супутніх корисних копалин, утратам вугілля при видобутку.....» та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №5 від 17.01.2008р.

За наказом №62 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №134 від 08.02.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з «Здачі щорічної державної статистичної звітності по запасах вугілля і супутніх корисних копалин, утратам вугілля при видобутку.....» у сумі 8124,00 грн.

6. Наказ №59 від 19.01.2008р. на виконання особливо важливого завдання по «Підвищенню безпеки праці в ВП «Шахта ім. С.М.Кірова» ДП «Макіїввугілля» у 2008 році та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 2 від 09.01.2008р.

За наказом №59 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №94 від 31.01.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з «Підвищення безпеки праці в ВП «Шахта ім. С.М.Кірова» ДП «Макіїввугілля» у 2008 році в сумі 8241,28 грн.

7. Наказ №29 від 04.01.2008р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки річного звіту з кадрових питаннях ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №189 від 04.12.2008р.

За наказом №29 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №60 від 19.01.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з підготовки річного звіту з кадрових питаннях ВП «Шахта ім. С.М.Кірова» ДП «Макіїввугілля» у сумі 3651,0 грн. (т.4, а.с.24-66).

8. Наказ №1045 від 28.12.2008р. на виконання особливо важливого завдання по складанню і твердженню річного звіту і балансу за 2007р. та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 209 від 26.12.2007р.

За наказом №1045 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №185 від 28.02.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи зі складання і твердження річного звіту і балансу за 2007р. у сумі 56527,16 грн.

9. Наказ № 474 від 15.06.2007р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки написання Книги пам'яті загиблих шахтарів на виробництві за період післявоєнного часу 19452007р. та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №01-09/493 від 13.06.2007р.

За наказом № 474 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №548 від 02.07.2007р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи по підготовці написання Книги пам'яті загиблих шахтарів на виробництві за період післявоєнного часу 19452007р. у сумі 3175,0 грн.

10. Наказ № 538 від 29.05.2008р. про преміювання за підготовку звіту з охорони праці і комплексної програми підвищення стану охорони праці за 1 квартал 2008р. та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі телеграми ДП «Макіїввугілля» №61 від 14.05.2008р.

За наказом №538 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, та обговорена у телеграмі і виплачена надбавка в сумі 10971,0 грн.

11. Наказ № 55 від 18.03.2008р. з підготовки звіту про собівартість готової вугільної продукції (ф. 10-п і додатка № 1,2,3,4,5) та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №380 від 16.04.2008р.

За наказом №55 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №279 від 24.03.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з підготовки звіту про собівартість готової вугільної продукції (ф. 10-п і додатка № 1,2,3,4,5) у сумі 7546,93 грн.

12. Наказ № 490 від 16.05.2008р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки списку майна ВП, на підставі наказу Державної податкової адміністрації України і МВП України від 03.04.08р. № 207/137 та встановлення розміру надбавок був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №26 від 16.05.2008р.

За наказом № 490 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №534 від 29.05.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи по підготовці списку майна ВП, на підставі наказу Державної податкової адміністрації України і МВП України в сумі 3492,5 грн.

13. Наказ №376 від 14.04.2008р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки заходів по переводу всіх робітників на нові тарифні ставки й оклади, розраховані з мінімальної заробітної плати 525грн. був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №78 від 08.04.2008р.

За наказом №376 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №469 від 07.05.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи по підготовці заходів для переходу всіх трудящих на нові тарифні ставки й оклади, розраховані з мінімальної заробітної плати 525грн. у сумі 12280,5 грн.

14. Наказ № 1050 від 31.12.2007р. на виконання особливо важливого завдання з організації обліку і системі обов'язкового державного страхування був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №153 від 27.12.2007р.

За наказом №1050 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №470 від 07.05.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з організації обліку і системі обов'язкового державного страхування в сумі 8477,96 грн.

15. Наказ № 278 від 24.03.2008р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки матеріалів для регіональної «Програми підготовки і використання кадрів в економіці Донецької області» був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №43 від 25.03.2008р.

За наказом №278 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №398 від 22.04.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з підготовки матеріалів для регіональної «Програми підготовки і використання кадрів в економіці Донецької області» у сумі 5277,50 грн.

16. Наказ № 658 від 25.06.2008р. на виконання особливо важливого завдання з розробки технічної, виробничої, економічної програм з поліпшення якості вугілля, програми з капітального будівництва був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №96 від 28.05.2008р.

За наказом №658 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ №720 від 07.07.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з розробки технічної, виробничої, економічної програм з поліпшення якості вугілля, програми з капітального будівництва в сумі 16923,86 грн.

17. Наказ № 411 від 25.04.2008р. на виконання особливо важливого завдання з забезпечення підготовки списків на оплату за спожиті енергоносії, відповідно до листа директора комунального підприємства «Макіївтепломережа» був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №117 від 01.05.2008р.

За наказом № 411 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 694 від 30.06.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з забезпечення підготовки списків на оплату за спожиті енергоносії в сумі 20301,00 грн.

18. Наказ № 832 від 11.08.2008р. на виконання особливо важливого завдання з виконання роботи по проведенню річної інвентаризації статей балансу, був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №172 від 08.08.2008р.

За наказом № 832 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 880 від 29.08.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з виконання підготовчої роботи з проведення річної інвентаризації статей балансу в сумі 11022,28 грн.

19. Наказ № 661 від 25.06.2008р. на виконання особливо важливого завдання з підготовки і проведенню заходів святкування «День Шахтаря» був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» №142 від 12.06.2008р. і листа Мінвуглепрому №01-03-05/2-237 від 25.06.2008р.

За наказом № 661 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 908 від 03.09.2008р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з підготовки і проведенні заходів святкування «День Шахтаря» у сумі 17893,91 грн.

Усього виплачено за 2008 рік надбавок за виконання особливо важливої роботи на суму 217158,33 грн. (т.4, а.с.76-150).

За 2009 рік.

1. Наказ № 1299 від 04.12.2008р. на виконання особливо важливої роботи по підготовці річного звіту по кадрових питаннях по ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 237 від 25.11.2008р.

За наказом № 1299 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» На підставі цього акта був виданий наказ № 35 від 08.01.2009р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи по підготовці річного звіту по кадрових питаннях по ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» у сумі 4145,50грн.

2. Наказ № 1336 від 19.12.2008р. на виконання особливо важливої роботи з розробки комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів по підвищенню рівня охорони праці на 2009р. був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 73 від 18.12.2008р.

За наказом № 1336 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 88 від 23.01.2009р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з розробки комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів по підвищенню рівня охорони праці на 2009м у сумі 12249,50 грн.

3. Накази № 39 від 25.12.2008р., № 678 від 30.12.2008р. і № 1393 від 31.12.2008 р на виконання особливо важливої роботи зі складання річного звіту за 2008р. був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 262 від 13.12.2008р.

За наказами № 39, № 678, № 1393 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 280 від 02.03.2009р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи зі складання річного звіту за 2008р. у сумі 54824,50 грн.

4. Наказ № 57 від 09.04.2009р. на виконання особливо важливої роботи за виконання встановленого завдання по видобутку вугілля на квітень 2009р. був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 533 від 30.04.2009р.

За наказом № 57 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, обговорений у наказі, у сумі 9548,50 грн.

5. Наказ № 43 від 12.01.2009р. на виконання особливо важливої роботи з підготовки Програми економічного розвитку ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» на 2009р. був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 66 від 20.01.2009р.

За наказом № 43 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 66 від 20.01.2009р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з підготовки Програми економічного розвитку ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» на 2009р у сумі 14360,50 грн.

6. Наказ № 116 від 27.01.2009р. на виконання особливо важливої роботи з підготовки до здачі щорічної статистичної звітності по запасах вугілля був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 15 від 26.01.2009р., телеграма заст. міністра вугільної промисловості № 46/02/05-01 від 19.01.2009р.

За наказом № 119 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 300 від 04.03.2009р. про виплату надбавок за виконання особливо важливої роботи з підготовки до здачі щорічної статистичної звітності по запасах вугілля в сумі 6157,50 грн.

7. Наказ № 745 від 01.07.2009р. на виконання особливо важливої роботи з організації та проведення професійного свята «День Шахтаря» і 55-річниці з дня утворення Мінвуглепрому України був виданий на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» № 95 від 09.06.2009р., № 114 від 30.06.2009р.

За наказом № 745 особливо важлива робота була виконана якісно в стислий термін, про що свідчить акт, про виконання даної роботи, затверджений директором ВП «Шахта ім. С.М. Кірова». На підставі цього акта був виданий наказ № 930 від 18.08.2009р. про виплату надбавок з організації та проведення професійного свята «День Шахтаря» і 55-річниці з дня утворення Мінвуглепрому України в сумі 3837,42грн. (т.4, а.с.164-216).

Усього виплачено за 2009 рік надбавок за виконання особливо важливої роботи на суму 105123,42 грн.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що положеннями Галузевої угоди та Колективного договору між ДП «Макіїввугілля» та профспілками передбачено можливість виплати надбавок за виконання особливо важливої роботи.

При цьому перелік та види особливо важливих робіт цими документами не обмежені.

Шахта ім. С.М. Кірова є відокремленим підрозділом ДП «Макіїввугілля», тому зобовязано виконувати положення як Галузевої угоди та Колективного договору між ДП «Макіїввугілля» та профспілками. Відтак, наявність чи відсутність в Розділі 3 «Положення про встановлення надбавок за високі досягнення у праці керівникам, спеціалістам та службовцям ВП «Шахта ім. С.М. Кірова», яке є додатком №11 до Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ВП «Шахта імені С.М. Кірова» на 2007 рік та наступні роки (із змінами), зареєстрованого Совєтською районною адміністрацією Макіївської міської ради під №335 від 22.01.2007 певного переліку робіт, визначених як особливо важливі, не впливає на сутність спору.

Позивачем дотримано процедуру встановлення та виплати такої надбавки.

Колегія суддів погоджується, що за характером виконаних робіт їх можна віднести до категорії особливо важливих.

Та обставина, що ці роботи виконували відповідні спеціалісти в певній галузі є природним. Для встановлення та виплати такої надбавки не є перешкодою те, що певний характер робіт передбачений посадовими обов'язками відповідних робітників.

Доводи апеляційної скарги, що зазначені виплати мають здійснюватись за рахунок прибутку підприємства, не відповідають положенням частини першої статті 9-1 КЗпП України, в якій встановлена можливість встановлення додаткових трудових пільг для працівників за рахунок власних коштів, якими є як виручка від реалізації продукції, так і кошти державної підтримки.

Положенням про встановлення та виплату надбавок до посадових окладів керівникам, фахівцям та службовцям Державного підприємства «Макіїввугілля», яке затверджене генеральним директором за погодженням з територіальними профспілками, визначено, що джерелом виплати надбавок за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання є економія по фонду оплати праці.

Згідно наданої позивачем довідки загальна економія витрат по відокремленому підрозділу «Шахта ім. С.М.Кірова» за 2008 рік складала 2050,9 тис. грн., за 2009 рік 1202,7 тис. грн.

З наведеного вбачається, що економія при оплаті праці становить загальну суму 3253,6 тис. грн., це підтверджується звітами за формою №1-ПН за 2008півріччя 2010 рр.

На підставі аналізу наведених локальних нормативних актів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що перелік та види особливо важливих робіт на ДП «Макіїввугілля», у тому числі на відокремлених підрозділах цього Державного підприємства, не обмежений. Визначення робіт, які носять особливо важливий характер та термін їх виконання відносяться до компетенції генерального директора, а перелік керівників та фахівців відокремленого підрозділу, які залучаються до виконання особливо важливої роботи, визначає у своїх наказах директор підрозділу.

Відтак, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що посадові особи ДП «Макіїввугілля» та ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» нарахували та виплатили надбавки за виконання особливо важливих завдань працівникам зазначеного відокремленого підрозділу в межах повноважень, на підставі КЗпП України, Закону № 108/95-ВР, Галузевої угоди та Колективних договорів.

Таким чином, пункт 2.6 вимоги в частині зобовязання позивача утримати з працівників ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» зайво нараховані та сплачені надбавки за виконання особливо важливих завдань у сумі 322,28 тис. грн. за їх згодою, в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, правильно скасований судом першої інстанції, оскільки винесений субєктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому судове рішення місцевого суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Щодо скасування пункту 2.11 вимоги.

Ревізією встановлено зайве виділення ДП «Макіїввугілля» у 2008-2009 роках та І півріччі 2010 року бюджетних коштів на часткове покриття витрат із собівартості продукції внаслідок завищення розрахунку їх потреби через включення в прогнозовані витрати із собівартості готової товарної продукції суми амортизаційних відрахувань на основні засоби, які придбані за рахунок бюджетних коштів в сумі 103 079,00 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.11 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» повернути бюджетні кошти в сумі 103 079,00 тис. грн. до державного бюджету.

Обґрунтовуючи позов в цій частині ДП «Макіїввугілля» зазначало, що пунктом 4 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-III (далі БК України) визначено термін бюджетна програма це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Статтею 22 БК України визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України міністерства, які входять до складу Кабінету Міністрів України.

Порядок використання державної підтримки визначається та затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому Мінвуглепром здійснює розподіл бюджетних коштів між вугледобувними підприємствами державної форми власності, якщо обсяг готової товарної вугільної продукції за прогнозованими цінами не покриває витрат на її собівартість.

Завдання бюджетної програми відображає визначені у рішенні відповідного державного підприємства конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду. Державна підтримка формується на базі бюджетної програми по підприємству.

Державна підтримка надається вугледобувним підприємствам на плановий, а не фактичний видобуток.

В акті ревізії (аркуш 322) відповідач встановлює порушення ДП «Макіїввугілля» вимог п.6 Порядку № 108, а саме, що скоригований обсяг бюджетних коштів перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства за 2008 рік на суму 29404,0 тис. грн. та вимагає повернути бюджетні кошти до державного бюджету. Але ДП «Макіїввугілля» в розумінні Порядку № 108 не є розпорядником бюджетних коштів, та відповідно до п. 6 цієї постанови саме Мінвуглепром здійснює коригування перерозподілу бюджетних коштів.

Відповідно до п.6 Порядку № 108 до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, Мінвуглепром в рахунок помісячних бюджетних асигнувань наступного кварталу здійснює перерозподіл бюджетних коштів шляхом коригування їх обсягів (збільшення або зменшення обсягів бюджетних коштів для окремого вугледобувного підприємства) виходячи із суми бюджетних коштів, визначених на 1 гривню прогнозованих збитків, і фактичного обсягу готової товарної продукції.

Коригування обсягу бюджетних коштів здійснюється за відповідною формулою з використанням наступних показників: коефіцієнт співвідношення фактичного і прогнозованого обсягу готової товарної вугільної продукції вугледобувного підприємства, прогнозований обсяг готової товарної вугільної продукції, фактичний обсяг готової товарної вугільної продукції, частка фактичних умовно-постійних витрат у поточних витратах кожного вугледобувного підприємства (відсотків).

Коригування державної підтримки проводить Мінвуглепром, а не підприємство, при цьому при коригуванні враховує фактичний обсяг товарної вугільної продукції.

Відповідач в акті ревізії (аркуш 323) при розрахунку бере суму планових збитків 187992 тис. грн. та вилучає фактично отриману державну підтримку. Таким чином, у наведеному розрахунку, на думку відповідача, коригування не провадиться.

Так само відповідач діє і по відношенню до 2009 року. В акті ревізії (аркуш 323) відповідач встановлює факт порушення п.7 Постанови КМУ від 28.01.2009 № 69, яким затверджено Порядок використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам на часткове покриття витрат із собівартості продукції (далі Порядок № 69), скоригований обсяг бюджетних коштів перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства за 2009 рік на суму 49326,0 тис. грн. При цьому відповідач не звертає уваги, що цей пункт постанови передбачає, знов таки, що Мінвуглепром провадить коригування бюджетних коштів по тій самій формулі, що і у 2008 році, і провадить коригування за своїм розрахунком, а саме: із планових збитків вилучає фактичну державну підтримку 541229 тис. грн. 590555 тис. грн. = 49326 тис. грн. (аркуш акту ревізії 323).

Що стосується порушення ДП «Макіїввугілля» Постанови КМУ від 26.05.2010 №360 "Про порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції» (далі Порядок № 360) у 1 півріччі 2010 році, то відповідно до п.7 цього Порядку Мінвуглепром коригує обсяг бюджетних коштів у наступному за звітним місяці тільки за умови, що у минулому місяці вугледобувне підприємство фактично отримало позитивний результат від випуску продукції з урахуванням одержаних бюджетних коштів. Але відповідач провадить розрахунок за своїм алгоритмом, а саме: із планових збитків вилучає фактичну державну підтримку 260886,0 тис. грн. 231235,0 тис. грн. = 24349,0 тис. грн.

Внаслідок таких розрахунків ревізорами зроблено невірний висновок про зайве виділення ДП «Макіїввугілля» у 2008-2009 роках та І півріччі 2010 року бюджетних коштів на часткове покриття витрат із собівартості продукції внаслідок завищення розрахунку їх потреби через включення в прогнозовані витрати із собівартості готової товарної продукції суми амортизаційних відрахувань на основні засоби, які придбані за рахунок бюджетних коштів в сумі 103 079,00 тис. грн.

Погодившись з доводами позовної заяви, суд першої інстанції встановив, що висновки та розрахунки акту ревізії відповідача базуються на використанні даних «Техніко-економічних показників» на відповідні роки, проте, посилання відповідача на цей звіт в акті ревізії не можуть бути прийняті до уваги, оскільки державна підтримка надається вугледобувним підприємствам на плановий видобуток, показники якого зазначені у «Проекті програми економічного розвитку», а не на фактичний видобуток, показники якого відображаються у «Техніко-економічних показниках».

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що згідно п. 3 Порядку № 108 Мінвуглепром на підставі оцінки результатів діяльності вугледобувних підприємств за економічними показниками та виробничих потенціалів затверджує не пізніше 1 березня 2008р. окремі показники програм діяльності цих підприємств на поточний рік. Прогнозовані витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції визначаються Мінвуглепромом «відповідно до методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової товарної вугільної продукції, затверджених Мінвуглепромом та погоджених з Мінфіном, без урахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів». Різниця між прогнозованими витратами без амортизаційних відрахувань та її прогнозованою вартістю становить обсяг прогнозованих збитків. Прогнозовані обсяги уточнюються щокварталу разом з показниками програм діяльності вугледобувних підприємств. Виходячи з Порядку № 108, ДП «Макііввугілля» щомісячно та щоквартально розробляло «зворотні плани» із собівартості готової товарної вугільної продукції і представляло їх до Мінвуглепрому. Згідно «Зворотного плану із собівартості готової товарної вугільної продукції ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік», при плановому обсязі товарної вугільної продукції 1 738,7 тис. тон на суму 1 241 711,0 тис. грн. планові витрати на виробництво (собівартість товарної вугільної продукції) становлять 1 471 405,0 тис. грн. Тобто, результатом від виробництва товарної вугільної продукції у 2008 році є збиток у сумі 229 694,0 тис. грн., без врахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів, планові збитки становлять 187 992,0 тис. грн. Згідно з планами використання бюджетних коштів на 2008 рік затверджено обсяг державної підтримки на собівартість (без врахування обсягу державної підтримки на погашення простроченої заборгованості за електроенергію, яка утворилася в минулих роках та забезпечення гарантійних зобов'язань щодо повернення бюджетних позик) в сумі 217 326,0 тис. грн., фактично отримано коштів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості продукції на загальну суму 217 326,0 тис. грн., що складає 100% від затверджених.

В порушення вимог п.6 Порядку № 108 скоригований обсяг бюджетних коштів перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства за 2008 рік на суму 29 404,0 тис. грн. Сума амортизації підтверджена довідкою про планову та фактичну амортизацію нараховану на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів. Згідно Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 №373, планова амортизація нараховується тільки на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи загальновиробничого призначення. Ревізією встановлено, що нараховані 29404 тис. грн. амортизаційних відрахувань включені до розрахунків собівартості готової товарної вугільної продукції на 2008 рік та відповідно до розрахунку держпідтримки на собівартість (стр.323 акта: 187992-217326=29404).

Такий же порядок використання держпідтримки діяв і у 2009 році: п. 3 Порядку № 69, а саме: "Мінвуглепром на підставі оцінки результатів діяльності вугледобувних підприємств за економічними показниками та виробничих потенціалів затверджує не пізніше 15 лютого 2009р. окремі показники програм діяльності цих підприємств на поточний рік».

Згідно з даними "Зворотного плану із собівартості готової товарної вугільної продукції ДП «Макіїввугілля» на 2009 рік", при плановому обсязі товарної вугільної продукції 1 858,6 тис. тон на суму 892 670,0 тис. грн. планові витрати на виробництво (собівартість товарної вугільної продукції) становлять 1 482846 тис. грн., тобто результатом від виробництва товарної вугільної продукції у 2009 році є збиток у сумі 590 176,0 тис. грн., без врахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів, планові збитки становлять 541 229,0 тис. грн.

Згідно з планами використання бюджетних коштів на 2009 рік затверджено обсяг державної підтримки на собівартість в сумі 590555,0 тис. грн., фактично отримано коштів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості продукції на загальну суму 590555,0 тис. грн., що складає 100% від затверджених.

В порушення вимог п.7 Порядку № 69 скоригований обсяг бюджетних коштів перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства за 2009 рік на суму 49326,0 тис. грн.

До введення у дію Порядку № 360, який визначає щомісячний розподіл бюджетних коштів між вугледобувними підприємствами державної форми власності, у 2010 діяв Порядок № 69.

Згідно з даними "Зворотного плану із собівартості готової товарної вугільної продукції ДП «Макіїввугілля» на 6 місяців 2010 року" по підприємству, при плановому обсязі товарної вугільної продукції 878,3 тис. тон на суму 616955,0 тис. грн. планові витрати на виробництво (собівартість товарної вугільної продукції) становлять 848 190,0 тис. грн., тобто результатом від виробництва товарної вугільної продукції у І півріччі 2010 року є збиток у сумі 231235,0 тис. грн., без врахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів, планові збитки становлять 206 886,0 тис. грн.

Згідно з планами використання бюджетних коштів на І півріччя 2010 року затверджено обсяг державної підтримки на собівартість в сумі 231 235,0 тис. грн., фактично отримано коштів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості продукції на загальну суму 231 235,0 тис. грн., що складає 100% від затверджених.

В порушення вимог п.7 Порядку № 69 скоригований обсяг бюджетних коштів перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства за І півріччя 2010 року на суму 24 349,0 тис. грн.

Прогнозована вартість готової товарної вугільної продукції - це планова вартість, а не проектна, як посилається позивач. Проектна держпідтримка розраховується до початку року, враховує підвищення мінімальної заробітної плати згідно чинного законодавства, прогнозних графік введення нових лав. Плановий розрахунок здійснюється щомісяця та враховує фактичні показники діяльності підприємства. Протягом 2008, 2009 та 6 місяців 2010 року ДП "Макіїввугілля", згідно Постанов КМУ, проводило коригування планового видобутку вугілля до прогнозованого, що підтверджується щомісячними «Зворотними планами із собівартості готової товарної вугільної продукції ДП «Макіїввугілля».

Різниця між прогнозованими витратами із собівартості готової товарної вугільної продукції та її прогнозованою вартістю становить обсяг прогнозованих збитків.

Амортизація на обладнання, що придбане за рахунок бюджетних коштів є складовою елементу собівартості готової товарної продукції, тобто витрат на виробництво товарної продукції. Це також підтверджується Розрахунками витрат із собівартості готової вугільної продукції та результату від виробництва товарної вугільної продукції до програм економічного розвитку ДП "Макіїввугілля" на 2008, 2009 та 2010 роки, де амортизація на обладнання, що придбане за рахунок бюджетних коштів, віднесена до витрат.

Обсяг прогнозованої готової товарної вугільної продукції, рівень цін та прогнозовані витрати із собівартості уточнюються щомісячно на 1 число першого місяця наступного періоду разом з показниками програм діяльності вугледобувних підприємств.

Скоригований обсяг бюджетних коштів не може перевищувати стовідсоткового покриття прогнозованих збитків вугледобувного підприємства.

Таким чином, ДП "Макіїввугілля" зайво отримало та використало бюджетних коштів за 2008-2009 роки та І півріччя 2010 року за КПКВ 1301090 КЕКВ 1310 на загальну суму 103 079,0 тис. грн., що є порушенням вимог п.6 Порядку № 108, п.7 Порядку № 69 в частині отримання бюджетних коштів в обсязі, що перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства у відповідних роках.

Судом першої інстанції встановлено, що висновок ревізії про зайве виділення ДП «Макіїввугілля» у 2008-2009 роках та І півріччі 2010 року бюджетних коштів на часткове покриття витрат із собівартості продукції ґрунтується на даних "Техніко-економічних показників" по підприємству та на порушенні відповідачем норм Порядків № 108 та № 69 шляхом коригування обсягу бюджетних коштів, який перевищує стовідсоткове покриття прогнозованих збитків підприємства.

Щодо порушень допущених позивачем у 2008 році, відповідач зазначає, що ДП «Макіїввугілля» з метою отримання державної підтримки, в порушення вимог пункту 3 Порядку № 108 включило до "Техніко-економічних показників за 12 місяців 2008 року" прогнозовані витрат із собівартості вугільної продукції разом із сумою амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.

За висновками відповідача, на підставі даних «Техніко-економічних показників за 12 місяців 2008 року» ДП «Макіїввугілля» отримало у 2008 році зайві бюджетні кошти на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції.

Місцевий суд не погодився з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля), спрямованої на часткове покриття витрат із собівартості продукції, зокрема виконання гарантійних зобов'язань з повернення бюджетних позик, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2007 р. N 139 (далі Порядок № 139).

Цей Порядок визначав механізм використання у 2007 році коштів, вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, у тому числі забезпечення гарантійних зобов'язань по поверненню бюджетних позик.

Згідно зазначеного Порядку, Мінвуглепром, як головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює їх розподіл між вугледобувними підприємствами державної форми власності, які спрямовують їх на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції виключно власного видобутку, на 1 гривню вартості такої продукції за умови, якщо обсяг продукції за прогнозованими цінами її реалізації не покриває витрат, пов'язаних з виробництвом (п.2).

Обсяги бюджетних коштів визначаються на підставі оцінки результатів діяльності вугледобувних підприємств за економічними показниками та виробничим потенціалом, а також згідно з програмами діяльності цих підприємств на поточний рік, що затверджені в установленому Мінвуглепромом порядку.

Обсяги планової товарної вугільної продукції визначаються Мінвуглепромом для кожного вугледобувного підприємства, виходячи з планового асортименту її видобутку з урахуванням попиту ринку на таку продукцію, затверджених якісних показників і середнього рівня цін, що встановилися на ринку вугільної продукції за останній квартал попереднього року, та затверджуються Міністерством.

Прогнозні витрати з виробництва товарної вугільної продукції визначаються за стандартами і методикою, затвердженими в установленому порядку. Різниця між прогнозними витратами з виробництва товарної вугільної продукції та прогнозною ціною її реалізації становить обсяг прогнозних збитків (п.3).

Відповідно до Галузевих методичних рекомендацій, які затверджені Наказом Мінпаливенерго України №30 від 26.01.2001р. амортизація це амортизація машин, обладнання та інших основних засобів виробничого призначення, закріплених за дільницями, цехами і службами, (при цьому не зазначено джерело на придбання цих засобів), входить до складу загально виробничих витрат, як економічний елемент, і складає витрати підприємства.

Згідно з телеграмою першого заступника Міністра вугільної промисловості України Ященко Ю.П. від 29.11.07 р. (т.6 а.с.228) на виконання розпорядження Міністра вугільної промисловості № 115-р від 28 листопада 2007р. та на підставі вимог визначених Порядком №139 з 11 грудня 2007 року відбувався розгляд програми економічного розвитку вугледобувних та торфодобувних підприємств Мінвуглепрому України на 2008 рік. Позивача було зобовязано прибути, та надати розрахунки обґрунтування потреб в коштах за бюджетною програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат на собівартість продукції, у тому числі забезпечення гарантійних зобовязань повернення бюджетних позик, а також погашення простроченої заборгованості за електричну енергію, яка утворилась у минулих роках. Розрахунки здійснювати в тис. грн., на 1 тонну в грн. коп., згідно макету, за періодами 2006 рік звіт, 9 місяців 2007 року план і звіт, 4 квартал 2007 року план та очікуване, 2008 рік проект. На виконання цієї вказівки, позивачем було розроблено Проект програми економічного розвитку на 2008 рік по ДП «Макіїввугілля», яке було погоджено Міністерством вугільної промисловості Проект програми економічного розвитку на 2008 рік по ДП «Макіїввугілля» (т.3 а.с.218).

Зазначений Проект програми на 2008 рік прийнятий Міністерством вугільної промисловості України 11.12.2007 року.

Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що розрахунки, щодо потреб в коштах за бюджетною програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств (включаючи підприємства видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції у тому числі забезпечення гарантійних зобовязань поверненню бюджетних позик, а також погашення простроченої заборгованості за електричну енергію, яка утворилась у минулих роках» на 2008 рік, готувались у листопаді 2007 року.

До Проекту програми економічного розвитку на 2008 рік до витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції позивачем була включена загальна сума амортизаційних відрахувань (91449 тис. грн.), нарахованих на основні засоби, що придбані, як за рахунок власних коштів, так і за рахунок бюджетних коштів, оскільки будь-яка заборона включення таких сум Порядком № 139 не передбачена (т.3 а.с.218).

Порядок № 108 введений в дію у лютому 2008 року.

Пунктом 3 Порядку № 108 встановлено, що Мінвуглепром на підставі оцінки результатів діяльності вугледобувних підприємств за економічними показниками та виробничих потенціалів затверджує не пізніше ніж 1 березня 2008 р. окремі показники програм діяльності цих підприємств на поточний рік.

Прогнозовані витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції визначаються Мінвуглепромом відповідно до методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової товарної вугільної продукції, затверджених Мінвуглепромом та погоджених з Мінфіном, без врахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.

Прогнозовані обсяги готової товарної вугільної продукції, рівень цін та прогнозовані витрати із собівартості уточнюються щокварталу на 1 число першого місяця наступного періоду разом з показниками програм діяльності вугледобувних підприємств.

На час введення в дію Порядку № 108 (27 лютого 2008 року), Програма економічного розвитку на 2008 рік ДП «Макіїввугілля» вже була розглянута і прийнята Мінвуглепромом у листопаді-грудні 2007 року, що підтверджується телеграмою Мінвуглепрому №331 від 29.11.2007року про розгляд Програми 11.12.2007р.

У судовому засіданні представник позивача головний бухгалтер ДП «Макіїввугілля» Іванєєв В.В. пояснив, що обсяг необхідної державної підтримки в Проекті програми на 2008 рік був визначений як різниця між обсягом готової товарної продукції (стор.7, стр.6, гр.28) та собівартістю готової товарної продукції (стор.7, стр.14, гр.28) і склав 348 275 тис. грн. Проте, у звязку з відсутністю коштів Міністерство вугільної промисловості, скоротило суму розмір суди державної підтримки ДП «Макіїввугілля», що підтверджується витягами із зведеного кошторису спеціального фонду Мінвуглепрому України на 2008 рік від 04.03.2008р. за №04-02/03-17 та за №04-02/03-18.

Фактично у 2008 році ДП «Макіїввугілля» виділено держпідтримки на часткове покриття витрат із собівартості продукції у розмірі 230 207 тис. грн., тому уточнення прогнозованих витрат у 2008 році позивачем не проводилось.

Розрахунок Проекту програми економічного розвитку на 2009 рік по ДП “Макіїввугілля” здійснювався згідно Розпорядження Міністра вугільної промисловості №103-р від 26 грудня 2008 року та телеграми заступника міністра вугільної промисловості А.В. Корзуна № 2061/05/04-01 від 29.12.2008 р. (т.3 а.с.139).

Прогнозовані витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції визначені позивачем на підставі Порядку № 108 відповідно до методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво, затверджених наказом Мінвуглепрому № 48 від 31.01.2008 р. та погоджених з Мінфіном, без врахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.

Судом встановлено, що до Проекту програми економічного розвитку ДП «Макіїввугілля» на 2009р. включена сума амортизації на обладнання придбане на кошти підприємства 42000 тис. грн. та сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів у розмірі 95 407 тис. грн. (стор.10, стр.189, гр.28 Проект програми на 2009 рік).

Загальна сума амортизації у 2009 році на обладнання ДП «Макіїввугілля», придбане на бюджетні кошти та кошти підприємства отримані від реалізації вугільної продукції складає 137 407 тис. грн.

Різниця між прогнозованими витратами із собівартості (2042654 тис. грн. - стор.7, стр.16, гр.28) та її прогнозованою вартістю (887762 тис. грн. - стор.7, стр.6, гр.28) становить обсяг прогнозованих збитків необхідної держпідтримки.

В розрахунку витрат із собівартості готової вугільної продукції та результату від виробництва товарної продукції до програми економічного розвитку на 2009 р. необхідний обсяг держпідтримки був прийнятий Мінвуглепромом в розмірі 1154892 тис. грн. (стор.7, стр.14, гр.28).

Фактично за 2009 рік ДП «Макіїввугілля» було доведено держпідтримки на собівартість 590 555 тис. грн.

Оскільки різниця між розрахованим ДП «Макіїввугілля» обсягом прогнозованих збитків та фактично доведеної держпідтримки на 2009 рік склала 564337 тис. грн., коригування Проекту програми економічного розвитку ДП «Макіїввугілля» на 2009р. шляхом виключення суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів позивачем не проводилось.

Розрахунок витрат із собівартості готової вугільної продукції та результату від виробництва товарної продукції на 2010 рік здійснювався згідно розпорядження міністра вугільної промисловості №48-р від 24.11.2009р., телеграми Мінвуглепрому № 2015/05/04-01 від 25.11.2009 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 69 від 28 січня 2009 р. «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції».

В Проект програми економічного розвитку ДП «Макіїввугілля» на 2010р. включена сума амортизації без врахування амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів у розмірі 140 932 тис. грн. (стор.10, стр.189, гр.28) (т.3 а.с.151).

Загальна сума амортизації у 2010 році на обладнання ДП «Макіїввугілля», придбане на бюджетні кошти та кошти підприємства отримані від реалізації вугільної продукції складає 189 932 тис. грн. (т.7 а.с.9-20).

На підставі викладеного судом встановлено, що у 2008 році позивачем до прогнозованих витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції була включена загальна сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів та коштів від реалізації вугільної продукції.

У 2009 році прогнозовані витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції були визначені Мінвуглепромом відповідно до вимог Порядку № 108 на підставі Проекту програми економічного розвитку ДП «Макіїввугілля» без врахування сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів, у звязку з чим різниця між розрахованим ДП «Макіїввугілля» обсягом прогнозованих збитків (1154892 тис. грн.) та фактично доведеної держпідтримки (590 555 тис. грн.) на 2009 рік склала 564337 тис. грн.

У 2010 році відповідно до вимог Порядку № 69 прогнозовані витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції були визначені Мінвуглепромом на підставі Проекту програми економічного розвитку ДП «Макіїввугілля» без врахування сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.

Колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, ДП «Макіїввугілля» відповідно до Порядку № 108 не є розпорядником бюджетних коштів, а згідно п. 6 цього Порядку Мінвуглепром здійснює коректування і перерозподіл бюджетних коштів: до 25 числа місяця, наступного за звітним, Мінвуглепром в рахунок щомісячних бюджетних асигнувань наступаючого кварталу здійснює перерозподіл бюджетних коштів шляхом коректування їх обсягу виходячи з суми бюджетних коштів, визначених на 1 грн. прогнозних збитків і фактичного обсягу готової товарної продукції.

Корегування проводиться по відповідній формулі п.4, п.5, п.6 Порядку, яка враховує наступні показники:

-коефіцієнт співвідношення фактично проведеного обсягу готової товарної продукції;

-коефіцієнт фактичного обсягу готової товарної продукції - частини умовно-постійних витрат в поточних витратах.

Вимагаючи повернути державні кошти, КРУ в Донецькій області в акті ревізії (аркуш 323) проводить корегування по своїх розрахунках, не передбачених законодавством, а саме: з планових сум збитків віднімає фактично отриману держпідтримку 187992 тис. грн. -217326 тис. грн. = 29404 тис. грн.

Так само відповідач проводить корегування і за 2009 рік, і за 2010 рік.

По-друге, доказів включення Мінвуглепромом амортизаційних відрахувань, здійснених на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів, при визначені прогнозованих витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції по ДП «Макіїввугілля» на 2008, 2009 та 2010 роки відповідачем не надано. Також, відповідачем не надано доказів того, що отримані позивачем за ревізуємий період 1593 485,1 тис. грн. із спочатку розрахованих 2 969 071 тис. грн. державної підтримки включають у себе визначені ревізорами кошти у сумі 103 079 тисяч гривень, внаслідок включення в прогнозовані витрати на виробництво товарної вугільної продукції амортизації обладнання, яке придбане за рахунок бюджетних коштів.

Тобто, навіть якщо відповідачем виявлені порушення щодо включення до прогнозованих витрат на виробництво товарної вугільної продукції амортизації обладнання, яке придбане за рахунок бюджетних коштів, це ще не свідчить про отримання позивачем зайвих коштів державної підтримки, і як наслідок, про необхідність їх повернення до державного бюджету.

Таким чином, відповідачем не доведена обґрунтованість прийняття пункту 2.11 вимоги, а тому судове рішення місцевого суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Щодо скасування пункту 2.12 вимоги.

Ревізією встановлено зайве виділення ДП «Макіїввугілля» по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» бюджетних коштів у сумі 3 100,41 тис. грн. внаслідок включення до розрахунку їх потреби витрат на проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 2КДД з подальшим їх встановленням для роботи у 8 східній лаві похилого поля відповідно до Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання, затвердженої генеральним директором ДП «Макіїввугілля» 17.10.2008 та погодженої з ДП «Донецький науково-дослідний вугільний інститут», при відсутності необхідності застосування цих секцій для роботи у лаві, які фактично знаходяться на складі шахти.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.12 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» повернути бюджетні кошти в сумі 3 100,41 тис. грн. до державного бюджету.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП «Макіїввугілля» зазначало, що з метою пуску 8 східної лави ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» передбачалось використовувати 151 секцію кріплення 2КДД, які потребували капітального ремонту, з яких 71 секція відремонтована за рахунок бюджетних коштів і 62 секції за рахунок коштів від реалізації вугільної продукції. Представники позивача поясняли, що самі трудомісткі операції по видобутку вугілля складають процес виймання ніш, та чім довша лава, де комбайн провадить процес виймання вугілля, тим більше часу у працівників є на облаштування ніш. Процес виймання ніш в теперішній час не механізований і провадиться вручну. Коли проектувалась підготовка 8 східної лави, то передбачалось що її довжина становитиме 250 метрів, але в подальшому при підготовці інженерно-технічні робітники шахти знайшли можливість збільшити її довжину з 250 м до 350 м та доукомплектувати секціями 3КД-90. Однак прийняття такого рішення потребувало погодження зі спеціалістами інституту Донгіпровуглемаш. Тому шахта звернулась до інституту та отримала висновок, згідно якого неможливо використовувати в одній лаві різні типи кріплення. При цьому спеціалістами було запропоновано використати секцій кріплення 2КДД в підготовленій 7 західній лаві. На сьогоднішній день шахта закінчує її підготовку гірничими роботами та починає монтаж обладнання. Секції капітально відремонтовані та будуть використані у 7 західній лаві. Протягом 2009 - 2010 років ДП «Макіїввугілля» бюджетних коштів на капітальний ремонт секцій 2ККД не отримувало.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Програми капітального ремонту обладнання ДП «Макіїввугілля» технічної одиниці ш. Бажанова на 2008 рік» (т.7 а.с.48) передбачено проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 2КДД 120 одиниць лінійних і 31 одиниця 3КД-90 кінцева, всього 151 одиниця мехкріплення, які було передбачено використовувати для роботи у 8 східній лаві похилого поля ш. ім. В.М. Бажанова згідно розділу 4 Бізнес-плану, затрудженого генеральним директором ДП «Макіїввугілля» і погодженого з ДонВУГІ, ДП «ДОНГІПРОВУГЛЕМАШ», ВАТ «НІІДМ ім. М.М. Федорова» та МакНДІ 05.10.2007 р. (т.7, а.с.162).

Розділом 7 бізнес-плану технічного переоснащення 8 східної лави похилого поля ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" на 2008 рік передбачено ремонт секцій 2КДД.

Згідно договору №02-01/1-КР-66 від 06.06.2008 ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш" для ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" ДП "Макіїввугілля" було здійснено капітальний ремонт секцій 2КДД в кількості 62 одиниць (т.7 а.с.51).

Відповідно до "Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою 1301100 "Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання" по ДП "Макіїввугілля" на 2008 рік" (т.7 а.с.46), затвердженої першим заступником Міністра вугільної промисловості України 23.09.08р., передбачено проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 2КДД в кількості 71 одиниці з подальшим встановленням для роботи у 8 східній лаві похилого поля ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" ДП "Макіїввугілля" та довжиною лави 300 м.

За виконані роботи з капітального ремонту секцій 2КДД ДП "Макіїввугілля" оплачено ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш" бюджетними коштами в сумі 3100411,00 грн. за вищезазначеною Програмою капітального ремонту гірничошахтного обладнання (згідно платіжного доручення №144 від 25.12.2008 в сумі 67051 грн., п/д №17 від 30.09.2008р. в сумі 206820 грн., п/д № 5 від 30.09.2008 в сумі 2826540 грн.) (т.7 а.с.78-80) бюджетними коштами та 1173869,00 грн. за кошти від реалізації вугільної продукції (т.7 а.с.50).

Секції 2КДД з капітального ремонту в кількості 62 одиниць оприбутковані на склад ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" в повному обсязі на підставі актів виконаних робіт та прибуткових ордерів (т.7 а.с.57-77).

В 2008 році при плануванні подальшого розвитку гірничих робіт та введення в експлуатацію 8 східної лави похилого поля передбачалось застосування лінійних секцій 2КДД у кількості 151 шт.

„Програмою капітального ремонту...”, затвердженою першим заступником міністра вугільної промисловості України Францишко О.К. від 23.09.08р., в 2008 році передбачено провести капітальний ремонт тільки 71 секції механізованого кріплення за рахунок бюджетного фінансування. Але, через недостатнє бюджетне фінансування проведено ремонт тільки 62 секцій механізованого кріплення, у тому числі за рахунок бюджетного фінансування на суму 3100,46 тис. грн., при цьому 1173,82 тис. грн. за рахунок власних коштів.

Недостатність фінансування та, як наслідок, капітальний ремонт секцій 2КДД в кількості 62 одиниць замість 151 одиниці, передбачених «Програмою капітального ремонту…», не дозволило оснастити лаву секціями 2КДД на повну її довжину. Коли проектувалась підготовка 8 східної лави, то передбачалось що її довжина становитиме 250 м, але в подальшому при підготовці інженерно-технічні робітники шахти знайшли можливість збільшити її довжину з 250 м до 350 м та з наступним доукомплектуванням секціями 3КД-90.

Згідно висновку інституту «Донгіпровуглемаш» від 10.09.2008р. за № 08-2125 використання різних типів механізованого кріплення 2КДД та 3КД-90 недоцільно з причин необхідності комплектації конвеєра навісним обладнанням різної конструкції. У звязку з більшою довжиною поля (1850 м) і відповідно тривалим терміном відпрацювання даної лави за доцільне застосування механізованого кріплення 3КД-90Т, при цьому при збільшенні довжини лави можливо добавлення секцій 3КД-90 і забезпечення уніфікованої конструкції навісного обладнання конвеєра (т.7 а.с.100).

16.09.2008р. відбулось засідання сумісної технічної ради ДП "Макіїввугілля" та ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова", розглянуто питання про застосування лінійних секцій 3КД-90 разом з лінійними секціями 2КДД (т.7 а.с.98) та прийнято рішення не використовувати секції 2КДД у 8 східній лаві похилого поля ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова", а укомплектувати 8 східну лаву секціями механізованої крепі 3КД-90, оскільки нарощування секції механізованої крепі 2КДД спільно з 3КД-90 в цих умовах не вважається можливим у звязку з їх різними технічними характеристиками (п.1 Протоколу), та залишити секції 2КДД для подальшого їх використання при введені в експлуатацію 7 західної лави похилого поля ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова".

14.10.2008р. ДП "Макіїввугілля" уклало договір №489 з ТОВ "Домус" на постачання секцій механізованого кріплення 3КД-90Т у кількості 195 одиниць, в тому числі 154 лінійні і 41 - кінцева за рахунок коштів від реалізації вугільної продукції (т.7 а.с.81). В лютому 2009 року шахта ім. В.М. Бажанова отримала та оприбуткувала 50 секцій на суму 17 453 500,00 грн., у березні 2009 року 145 секцій на суму 55546 500,00 грн., що підтверджується прибутковими ордерами та накладними (т.7 а.с.91-118).

11.06.2009р. шахта ім. В.М. Бажанова ввела в експлуатацію секції 3КД-90, що підтверджується актом прийомки лави в експлуатацію, затвердженого генеральним директором ДП «Макіїввугілля» від 14.06.2009 р. (т.7 а.с.119-141).

Починаючи з квітня 2009 року по березень 2010 року ДП «Макіїввугілля» сплатило ТОВ «Домус» 72666,00 тис. грн.

Розділом 4 Бізнес-плану технічного переоснащення 7 західної лави похилого поля ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" на 2010 рік, затвердженого генеральним директором ДП «Макіїввугілля» і погодженого ДонВУГІ, ДП «ДОНГІПРОВУГЛЕМАШ» передбачено в липні-серпні 2011 року використання секцій механізованого кріплення 2КДД в кількості 129 шт. із ремонту, в тому числі 62 шт. відремонтованих у 2008 році для введення в експлуатацію 7 західної лави похилого поля. Планом розвитку передбачено, введення відремонтованих секцій 2 КДД в експлуатацію в серпні 2011 року (т.7 а.с.142).

Згідно довідки ДП «Макіїввугілля» протягом 2009-2010 років підприємство бюджетних коштів на капітальний ремонт секцій 2ККД не отримувало.

Статтею 179 Господарського кодексу України, визначено, що при укладанні господарських договорів сторони визначають його зміст на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно п.5.1 наказу Міністерства палива та енергетики України №144 від 17.03.2004 "Про порядки визначення вугільних підприємств, які отримуватимуть кошти з державного бюджету за бюджетними програмами "Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу" генеральні директора повинні забезпечити своєчасну і якісну підготовку очисних вибоїв, які передбачається обладнати механізованими комплексами, що закуповуються за рахунок коштів державного бюджету та організацію їх високопродуктивної роботи.

Пунктом 6 статті 7 БК України, визначено, що учасники бюджетного процесу повинні прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату.

Місцевий суд не погодився з доводами відповідача про неефективне використання ДП «Макіїввугілля» бюджетних коштів у сумі 3100,41 тис. грн. на проведення капремонту секцій механізованого кріплення 2КДД, оскільки як бізнес-планом технічного переоснащення 7 західної лави ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на 2010 рік, так і бізнес-планом технічного переоснащення 8 східної лави ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» переліком обладнання на технічне переоснащення лави на 2008 рік передбачено капітальний ремонт секцій механізованого кріплення 2КДД. Саме на ремонт цих секцій і було використано вказані кошти.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що для найбільш ефективної роботи лави і максимально безпечних умов праці безпосередніх виконавців робіт, заплановане наперед гірничо-шахтне устаткування може підлягати коректуванню, виходячи з гірничо-геологічних та гірничо-технічних умов, що реально склалися, навіть якщо воно вже було придбане. Саме так і відбулося при плануванні гірничо-шахтного обладнання для оснащення 8 східної лави похилого поля. Обладнання було придбане, але при безпосередньому здійсненні гірничих робіт, невикористане і на теперішній час воно зберігається на складі шахти.

Однак, оскільки запаси корисних копалин (вугілля) в межах всього шахтного поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відносяться до категорії розвіданих і по них складено загальний гірничо-геологічний прогноз, то, на перспективу, це придбане, але невикористане устаткування може бути використано в лаві, закладеній до відпрацювання у подальшому. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, в 7-ій західній лаві похилого поля.

Апелянти посилаються на те, що пунктом 1 підпункту 13 статті 2 БК України визначено, що видатки бюджету - це кошти які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Бюджетна програма відповідно до пункту 1 підпункту 4 статті 2 БК України - це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік за рахунок виділених бюджетних коштів для роботи у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» передбачило:

1) Проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 2КДД в кількості 89 од. з подальшим встановленням в вищезазначеній лаві, що підтверджується «Програмою капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою 1301100 «Державна підтримка підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання» по ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік», затвердженої 17.10.2008 генеральним директором ДП «Макіїввугілля» Толчиним А.В. та погодженої директором ДП «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» Грядущим Б.А.

2) Придбання секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т у кількості 195 одиниць та капітальний ремонт секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т у кількості 32 одиниць, що підтверджується розділом 7 Бізнес-плану технічного переоснащення 8 східної лави похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», затвердженого генеральним директором ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_53 та погодженого директором Донецького науково-дослідницького вугільного інституту Грядущим Б.А.

Пунктом 1 підпункту 7 статті 2 БК України визначено, що бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Відповідно до пункту 1 підпункту 9 статті 2 БК України бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Відповідно пункту 1 статті 3 БК України визначається, що бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Також, Бюджетний кодекс України №2542-111 від 21.06.2001 передбачає:

-принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, а саме усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів (стаття 7 пункт 1 підпункт 6);

-принцип цільового використання бюджетних коштів, а саме використання коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями (стаття 7 пункт 1 підпункт 8).

Ревізією дотримання бюджетного законодавства встановлено, що проведення капітального ремонту секцій 2КДД з подальшим встановленням для роботи у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» не було необхідним, у зв'язку з тим, що на момент укладання договору №02-01/1-КР-66 від 06.06.2008 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання ДП «Макіїввугілля» вже уклало договір №02-01/1-КР-67 від 06.06.2008 на капітальний ремонт секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т та придбання секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т (ТОВ «Домус»), які і були застосовані відповідно паспорту виймальної дільниці для роботи у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», яка розпочала роботу з червня 2009 року, а саме:

1) Для забезпечення виконання «Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання ...» Міністерством вугільної промисловості (замовник) для ДП «Макіїввугілля» проведено відкриті тендерні торги, за результатами яких укладено договір №02-01/1-КР-66 від 06.06.2008 з ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» (Виконавець) на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання: секцій 2КДД на загальну суму 6135660 грн.

На виконання договору №02-01/1-КР-66 від 06.06.2008 ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» передано в капітальний ремонт до ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» секції 2КДД в кількості 62 одиниць.

Згідно актів виконання робіт (послуг) протягом жовтня 2008 року - січня 2009 року ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» виконані роботи з капітального ремонту секцій 2КДД на загальну суму 4274280 грн.

Відповідно актів приймання-передачі з ремонту ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» прийнято з капітального ремонту від ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» секції 2КДД в кількості 62 одиниці. За виконані роботи з капітального ремонту секцій 2КДД ДП «Макіїввугілля» у вересні, грудні 2008 року оплачено ВАТ «Рутченківський завод «Гормаш» бюджетними коштами в сумі 3100411 грн. за програмою капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою 1301100 «Державна підтримка підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання».

Секції 2КДД з капітального ремонту оприбутковані на склад шахти в повному обсязі на підставі прибуткових ордерів на склад ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова».

Проведення ремонту повинно було забезпечити стабільну роботу у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова, що визначено у «Висновку інституту «Донвугі» про необхідність капітального ремонту обладнання ДП «Макіїввугілля» №01-83 від 18.08.2008.

2) Відповідно до розділу 7 бізнес-плану технічного переоснащення 8 східної лави похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» до переліку обладнання на технічне переоснащення 8 східної лави похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на 2008 рік було передбачено придбання секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т у кількості 195 одиниць та капітальний ремонт секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т у кількості 32 одиниць.

ДП «Макіїввугілля» для ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» у 2009 році у ТОВ «Домус» згідно договору №02-01/1-КР-67 від 06.06.2008 здійснено придбання секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т у кількості 195 одиниць та капітальний ремонт секцій механізованого кріплення ЗКД-90Т у кількості 32 одиниць за рахунок коштів від реалізації вугільної продукції.

Згідно протоколу сумісної технічної ради ДП «Макіїввугілля» та ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» від 16.09.2008 було прийнято рішення не використовувати секції 2КДД у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» та провести монтаж секцій ЗКД-90, як це передбачено паспортом виймальної дільниці 8 східної лави похилого поля.

Згідно п.5 розділу V додатку №1 до наказу Міністерства палива та енергетики №144 від 17.03.04 "Порядок надання та використання бюджетних коштів за бюджетними програмами "Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу", у разі недотримання вимог щодо конкурсної пропозиції за рішенням галузевої комісії здійснюється перерозподіл обсягів виділених коштів бюджетного фінансування та відповідно п.6 "Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженого постановою КМУ від 11.04.02р №483, перезатвердження інвестиційних програм повинно здійснюватись у такому ж порядку, як і затвердження.

Натомість перезатвердження вищезазначених програм, у зв'язку із змінами технічних характеристик 8 східної лави похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» внаслідок неможливості сумісного використання секцій 2КДД та ЗКД-90 не проводилось через не повідомлення ДП "Макіїввугілля" Мінвуглепрому про відсутність необхідності використання секцій у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова».

Крім того, в період ревізії станом на 05.10.2010 проведена інвентаризація цих секцій, за результатами якої встановлено, що секції 2КДД з капітального ремонту знаходяться на складі шахти.

Тобто, фактично відремонтовані секції 2КДД протягом 2009-2010 років не використовувались у виробничому процесі шахти у 8 східній лаві похилого поля.

Таким чином, ДП «Макіїввугілля» не дотримано основні принципи бюджетного законодавства в частині ефективного та цільового використання бюджетних коштів за затвердженими бюджетними програмами в межах бюджетного періоду.

Погоджуючись з висновками місцевого суду, колегія суддів зазначає наступне.

Оскаржуваний пункт вимоги вмотивований зайвим отриманням позивачем коштів на капітальний ремонт секцій механізованого кріплення 2КДД при відсутності необхідності застосувати секції 2КДД для роботи у 8 східній лаві похилого поля.

Разом з тим, необхідність застосування секції 2КДД для роботи у 8 східній лаві похилого поля була в наявності при плануванні подальшого розвитку гірничих робіт та введення в експлуатацію цієї лави.

Матеріалами справи підтверджено, що не використання цих секцій саме у 8 східній лаві похилого поля відбулось внаслідок недостатнього бюджетного фінансування, а також в звязку з нарощуванням довжини лави з 250 м до 350 м та неможливістю встановлення у лаві секцій з різними технічними характеристиками (2КДД і 3КД-90).

На виконання «Програми капітального ремонту…» договір з ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш» укладено 6 червня 2008 року.

Висновок інституту «Донгупрошахт» щодо неможливості комплектації конвеєра навісним обладнанням різної конструкції надано 10 серпня 2008 року.

Договір з ТОВ «Домус» на постачання секцій механізованої крепі 3КД-() укладено 14 жовтня 2008 року (т.7 а.с.81), а не 6 червня того ж року, як стверджує відповідач.

Згідно п. 5 розділу V додатку 1 до наказу Міністерства палива та енергетики від 17.03.2004 № 144 «Про Порядки визначення вугільних підприємств, які отримуватимуть кошти з державного бюджету за бюджетними програмами "Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу" та "Участь у придбанні високопродуктивного енергозберігаючого компресорного та електротехнічного обладнання для оснащення вугільних шахт" перерозподіл обсягів виділених коштів бюджетного фінансування серед переможців конкурсу здійснюється за рішенням галузевої комісії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 30.10.2003 р. N 621 "Про затвердження персонального складу галузевої комісії" на підставі подання конкурсної комісії у разі:

- недотримання одним із претендентів вимог конкурсного забезпечення;

- недотримання вимог щодо конкурсної пропозиції;

- недотримання графіка гірничо-монтажних робіт;

- нецільового використання виділених коштів.

Тобто, підставою для перерозподілу обсягів виділених коштів є подання конкурсної комісії. Обовязок повідомлення Мінвуглепрому про відсутність необхідності використання секцій у 8 східній лаві похилого поля ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на позивача законодавством не покладений, відтак, стверджувати про порушення ним законодавства не можливо. Тим більше, придбане обладнання встановлюється на тому ж самому підприємстві, хоч і в іншій лаві.

Відповідно до п. 4 розділу V додатку 1 до зазначеного наказу шахти, які отримують бюджетні кошти на технічне переоснащення підприємства, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надають Департаменту вугільної промисловості звіт про залишки коштів та використання їх на придбання обладнання станом на день відправки.

Кошти, отримані з Державного бюджету за Програмою на капітальний ремонт секцій механізованого кріплення, були використані саме на ці цілі, тобто, нецільового витрачання бюджетних коштів не вбачається.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову КМУ від 11 квітня 2002 р. N 483 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» є недоречним, оскільки ця постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1269 (1269-2007-п) від 31.10.2007.

Таким чином, висновок КРУ в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині зайвого виділення ДП «Макіїввугілля» по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» бюджетних коштів у сумі 3 100,41 тис. грн. внаслідок включення до розрахунку їх потреби витрат на проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 2КДД з подальшим їх встановленням для роботи у 8 східній лаві похилого поля, при відсутності необхідності застосування цих секцій для роботи у лаві, є безпідставним.

Отже, пункт 2.12 вимоги щодо зобовязання повернути до Державного бюджету бюджетні кошти в сумі 3 100,41 тис. грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а судове рішення в цій частині є законним.

Щодо скасування пункту 2.13 вимоги.

Ревізією встановлено зайве виділення ДП «Макіїввугілля» по ВП «Шахта «Бутівська» бюджетних коштів у сумі 3 875,99 тис. грн. внаслідок включення до розрахунку їх потреби витрат на проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 3КД-90 з подальшим їх встановленням у 3-ій західній розвантажувальній лаві пласту L1 відповідно до Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання, затвердженої першим заступником Міністра вугільної промисловості України 23.09.2008, при відсутності необхідності застосування цих секцій у лаві, так як вона була оснащена новим механізованим комплексом 3КД-90, придбаним за рахунок власних коштів шахти.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.13 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» повернути бюджетні кошти в сумі 3 875,99 тис. грн. до державного бюджету.

Обґрунтовуючи позов, представники позивача зазначили, що згідно Програми економічного розвитку на 2008 рік по КЕКВ 1301100 «Державна підтримка підприємств по видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення і капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, зокрема торф'яної промисловості 25000,00 тис. грн., а також на здешевлення кредитів для будівництва і технічного переоснащення вугілля - і торфовидобувних підприємств» передбачено провести відокремленому підрозділу «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля» капітальний ремонт секцій 3КД-90 в кількості 139 штук на суму 9452,0 тис. грн. за рахунок бюджетного фінансування, для монтажу 3-ої західної розвантажувальної лави пласта L1.

Через недостатнє бюджетне фінансування проведено ремонт тільки 57 секцій.

Згідно графіка монтажу 3-ої західної розвантажувальної лави монтаж секцій механічної кріпи 3КД-90 планувався в жовтні 2008 р. В серпні 2008р. вищеназвана лава була підготовлена гірничими роботами для монтажу обладнання, але до цього часу секції з капітального ремонту шахтою ще не були одержані.

28.07.2008р. рішенням технічної ради ДП «Макіїввугілля» і ВП «Шахта «Бутівська» було ухвалено оснащення 3-ої західної розвантажувальної лави новим механізованим комплексом 3КД-90 у кількості 132 одиниці, придбаних за рахунок коштів, отриманих від реалізації вугільної продукції, внаслідок чого цю лаву було введено в експлуатацію в жовтні 2008 року.

Секції 3КД-90, після одержання їх з ремонту з ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш» у вересні-грудні 2008 року, використані для монтажу 3-ої східної розвантажувальної лави у 2-му кварталі 2009 року.

Місцевим судом встановлено, що згідно Програми економічного розвитку на 2008 рік по КЕКВ 1301100 «Державна підтримка підприємств по видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення і капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, зокрема торф'яної промисловості 25000,00 тис. грн., а також на здешевлення кредитів для будівництва і технічного переоснащення вугілля - і торфовидобувних підприємств» передбачено провести відокремленому підрозділу «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля» капітальний ремонт секцій 3КД-90 в кількості 139 штук на суму 9452,0 тис. грн. за рахунок бюджетного фінансування (т.7 а.с.24).

Через недостатнє бюджетне фінансування проведено ремонт тільки 57 секцій і використані грошові кошти в сумі 3 875 988,60 грн. Позивачу доведено розмір фінансування із Державного бюджету України на 2008 рік на вказані цілі у сумі 3975 000,00 грн.

06.06.2008 року ДП «Макіїввугілля» уклало з ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш» договір №002-01/1-КР67 на виконання робіт з капітального ремонту секцій механізованого кріплення 3КД-90 у кількості 139 шт. шахти «Бутівська» на суму 9451,9 тис. грн. Згідно наведеного договору обладнання було частково відремонтовано.

За виконані роботи з капітального ремонту секцій 3КД-90 в кількості 57 штук ДП "Макіїввугілля" оплачено ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш" бюджетними коштами в сумі 3875988,60 грн. за вищезазначеною Програмою капітального ремонту гірничошахтного обладнання (т.7 а.с.227).

Секції 3КД-90 з капітального ремонту в кількості 57 шт. оприбутковані на склад ВП «Шахти Бутівська» в повному обсязі на підставі прибуткових ордерів. (т.8 а.с.3-5).

На час розгляду Програми розвитку на 2008 рік вище вказані секції призначалися для монтажу 3-ої західної розвантажувальної лави пласта L1.

Згідно графіка монтажу 3-ої західної розвантажувальної лави монтаж секцій механічної крепі 3КД-90 планувався в жовтні 2008 р.

Проте вже в серпні 2008р. вищеназвана лава була підготовлена гірничими роботами для монтажу обладнання, але до цього часу секції з капітального ремонту шахтою ще не були одержані.

Згідно протоколу від 28.06.2008р. засідання сумісної технічної наради ДП «Макіїввугілля» та ВП «шахта Бутівська», через складні гірничо-геологічні умови темпи проведення складали не більш 20 м, і секції кріплення 3КД-90 видавалися з шахти для ремонту у кількості 12-13 секцій в місяць. Станом на 25.07.2008р. на завод відправлено 32 секції (т.7 а.с.230).

Дані секції очікувалося одержати шахтою з ремонту не раніше вересня жовтня 2008 року.

28.06.2008р. на засіданні технічної ради ДП «Макіїввугілля» і ВП «Шахта «Бутівська» було ухвалено рішення про оснащення 3-й західної розвантажувальної лави новим механізованим комплексом 3КД-90, придбаним за рахунок засобів від реалізації вугільної продукції .

Таким чином, 3-ю західну розвантажувальну лаву було введено в експлуатацію в вересні 2008 року, що підтверджується актом по прийманню в експлуатацію, який затверджений генеральним директором ДП «Макіїввугілля» від 30.09.08 р. (т.7 а.с.240).

Секції 3КД-90, одержані з ремонту у вересні-грудні 2008 року, використані для монтажу 3-ої східної розвантажувальної лави у 3-му кварталі 2009 року, що підтверджується актом по прийманню в експлуатацію 3 східної лави, який затверджений генеральним директором ДП «Макіїввугілля» від 23.10.09 р.

Статтею 179 Господарського кодексу України, визначено, що при укладанні господарських договорів сторони визначають його зміст на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно п.5.1 наказу Міністерства палива та енергетики України №144 від 17.03.2004 "Про порядки визначення вугільних підприємств, які отримуватимуть кошти з державного бюджету за бюджетними програмами "Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу" генеральні директора повинні забезпечити своєчасну і якісну підготовку очисних вибоїв, які передбачається обладнати механізованими комплексами, що закуповуються за рахунок коштів державного бюджету та організацію їх високопродуктивної роботи.

Пунктом 6 статті 7 БК України визначено, що учасники бюджетного процесу повинні прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату.

Суд першої інстанції не погодився з доводами відповідача про неефективне використання ДП «Макіїввугілля» бюджетних коштів у сумі 3 875,99 тис. грн. на проведення капремонту секцій 3КД-90, оскільки саме на ремонт цих секцій і було використано вказані кошти.

В обґрунтування скарг апелянти зауважують, що згідно Акту №1 приймання основних засобів новий механізований комплекс ЗКД-90 (інвентарний № 32105) поступив на шахту 30.08.2008 по накладній №000004 від ВАТ "Дружківський машинобудівний завод". Даний комплекс було змонтовано на "3-ю західну розвантажувальну лаву" та введено в експлуатацію в жовтні 2008 року.

Разом з цим, програма економічного розвитку на 2008 рік по КЕКВ 1301100 - «Державна підтримка підприємств по видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення і капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, зокрема торф'яної промисловості - 25000,00 тис. грн., а також на здешевлення кредитів для будівництва і технічного переоснащення вугілля - і торфовидобувних підприємств», якою передбачено провести відокремленому підрозділу «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля» капітальний ремонт секцій ЗКД-90 в кількості 139 штук на суму 9452,0 тис. грн. за рахунок бюджетного фінансування була затверджена першим заступником Міністра вугільної промисловості України Францишко О.К. - 23 вересня 2008 року. Програмою передбачено місто установки секцій після капітального ремонту "3-я західна розвантажувальна лава". Тобто, на час затвердження Мінвуглепромом Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання, ДП «Макіїввувгілля» вже було придбано за власні кошти нові секції ЗКД-90 для оснащення «3-ої західної розвантажувальної лави", що свідчить про відсутність реальної потреби в бюджетних коштах для проведення капітального ремонту секцій ЗКД-90 для оснащення вищезазначеної лави. Крім того, ДП "Макіїввугілля" після придбання за власні кошти нових секцій, здійснює оплату ВАТ "Рутченковський завод Тормаш" у вересні 2008 року - за 29 од. на суму 1643329,0 грн. та у грудні 2008 року - за 28 од. - 1586662,0 грн. Загальна сума перерахованих бюджетних коштів у вересні та грудні 2008 року за капітальний ремонт секцій мехкрепі - 3 875 989,0 грн. з ПДВ.

Пунктом 6 статті 7 БК України, визначено, що учасники бюджетного процесу повинні прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату.

Також згідно з п.5 "Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу", затвердженого Постановою КМУ від 05.03.2008 № 129 роботи з капітального ремонту гірничошахтного обладнання, яке відпрацювало встановлений нормативно-технічною документацією ресурс до першого або чергового капітального ремонту, чи пошкоджене внаслідок аварії, про що складено відповідний акт, і вводиться в експлуатацію у 2008 році або І кварталі 2009 р., фінансуються за умови, що вони спрямовані на першочергове укомплектування обладнання очисних та прохідницьких вибоїв.

Але секції ЗКД-90, які одержані з ремонту у вересні - грудні 2008 року, використані для монтажу 3-ої східної розвантажувальної лави у 3-му кварталі 2009 року, що підтверджується актом по прийманню в експлуатацію, який затверджений генеральним директором ДП «Макіїввугілля» від 23.10.09 р.

Таким чином, потреба у бюджетних коштах, які ДП «Макіїввугілля» отримало за програмою економічного розвитку на 2008 рік по КЕКВ 1301100 -«Державна підтримка підприємств по видобутку кам'яного вугілля, лігніту і бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення і капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, зокрема торф'яної промисловості - 25000,00 тис. грн., а також на здешевлення кредитів для будівництва і технічного переоснащення вугілля - і торфовидобувних підприємств» у 2008 році або у І кварталі 2009 р. відсутня, чим порушено принцип ефективності бюджетної системи України. Дані кошти підлягають поверненню до Державного бюджету, у зв'язку з відсутністю обґрунтованої потреби в їх використанні.

Згідно п.5 розділу V додатку №1 до наказу Міністерства палива та енергетики №144 від 17.03.04 "Порядок надання та використання бюджетних коштів за бюджетними програмами "Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу", у разі недотримання вимог щодо конкурсної пропозиції за рішенням галузевої комісії здійснюється перерозподіл обсягів виділених коштів бюджетного фінансування та відповідно п.6 "Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженого постановою КМУ від 11.04.02р №483, перезатвердження інвестиційних програм повинно здійснюватись у такому ж порядку, як і затвердження. Натомість перезатвердження вищезазначеної програми Мінвуглепромом не проводилось через не повідомлення ДП "Макіїввугілля" Мінвуглепрому про відсутність необхідності використання секцій у "3-я західна розвантажувальна лава" ВП «Шахта «Бутівська».

Погоджуючись з висновками місцевого суду, колегія суддів зазначає наступне.

Оскаржуваний пункт вимоги вмотивований зайвим отриманням позивачем коштів на капітальний ремонт секцій механізованого кріплення 3КД-90 при відсутності необхідності застосувати секції 3КД-90 для роботи у 3 західній розвантажувальній лаві пласту L1.

Разом з тим, необхідність застосування секції 3КД-90 для роботи у 3 західній розвантажувальній лаві пласту L1 була в наявності при плануванні подальшого розвитку гірничих робіт та введення в експлуатацію цієї лави.

Матеріалами справи підтверджено, що не використання цих секцій саме у 3 західній розвантажувальній лаві пласту L1 відбулось внаслідок недостатнього бюджетного фінансування, що стримувало введення цієї лави в експлуатацію.

На виконання «Програми капітального ремонту…» договір з ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш» укладено 6 червня 2008 року.

Оскільки отримання секцій з ремонту очікувалось не раніше вересня жовтня 2008 року, використання у 3 західній розвантажувальній лаві пласту L1 нового механізованого комплексу ЗКД-90 задля скорішого введення в експлуатацію цієї лави (з направленням пізніше відремонтованих секцій на іншу лаву тієї ж шахти) визнається колегією суддів таким, що направлене на ефективне використання державного майна.

Згідно п. 5 розділу V додатку 1 до наказу Міністерства палива та енергетики від 17.03.2004 № 144 «Про Порядки визначення вугільних підприємств, які отримуватимуть кошти з державного бюджету за бюджетними програмами "Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу" та "Участь у придбанні високопродуктивного енергозберігаючого компресорного та електротехнічного обладнання для оснащення вугільних шахт" перерозподіл обсягів виділених коштів бюджетного фінансування серед переможців конкурсу здійснюється за рішенням галузевої комісії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 30.10.2003 р. N 621 "Про затвердження персонального складу галузевої комісії" на підставі подання конкурсної комісії у разі:

- недотримання одним із претендентів вимог конкурсного забезпечення;

- недотримання вимог щодо конкурсної пропозиції;

- недотримання графіка гірничо-монтажних робіт;

- нецільового використання виділених коштів.

Тобто, підставою для перерозподілу обсягів виділених коштів є подання конкурсної комісії. Обовязок повідомлення Мінвуглепрому про відсутність необхідності використання секцій у 3 західній розвантажувальній лаві пласту L1 ВП «Шахта Бутівська» на позивача законодавством не покладений, відтак, стверджувати про порушення ним законодавства не можливо. Тим більше, придбане обладнання встановлюється на тому ж самому підприємстві, хоч і в іншій лаві.

Відповідно до п. 4 розділу V додатку 1 до зазначеного наказу шахти, які отримують бюджетні кошти на технічне переоснащення підприємства, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надають Департаменту вугільної промисловості звіт про залишки коштів та використання їх на придбання обладнання станом на день відправки.

Кошти, отримані з Державного бюджету за Програмою на капітальний ремонт секцій механізованого кріплення, були використані саме на ці цілі, тобто, нецільового витрачання бюджетних коштів не вбачається.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову КМУ від 11 квітня 2002 р. N 483 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» є недоречним, оскільки ця постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1269 (1269-2007-п) від 31.10.2007.

Таким чином, висновок КРУ в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині зайвого виділення ДП «Макіїввугілля» по ВП «Шахта «Бутівська» бюджетних коштів у сумі 3 875,99 тис. грн. внаслідок включення до розрахунку їх потреби витрат на проведення капітального ремонту секцій механізованого кріплення 3КД-90 з подальшим їх встановленням у 3-ій західній розвантажувальній лаві пласту L1 відповідно до Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання, при відсутності необхідності застосування цих секцій у лаві, так як вона була оснащена новим механізованим комплексом 3КД-90, придбаним за рахунок власних коштів шахти, є безпідставним.

Отже, пункт 2.13 вимоги щодо зобовязання повернути до Державного бюджету бюджетні кошти в сумі 3 875,99 тис. грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а судове рішення в цій частині є законним.

Щодо скасування пункту 2.14 вимоги.

Ревізією встановлено зайве виділення ДП «Макіїввугілля» по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» бюджетних коштів в сумі 162,96 тис. грн. за програмою 1301170 «Погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств» на погашення заборгованості із заробітної плати працівників ДВАТ «Макіїввуглебуд» («Шахтобудівельне управління №5») внаслідок завищення їх потреби через необґрунтоване включення в Акт звіряння заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи між ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» та ДВАТ «Макіїввуглебуд» заборгованості за роботи (поточний ремонт будівель), оплата за які не передбачалась при виділенні бюджетних коштів Міністерством вугільної промисловості України.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.14 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» повернути бюджетні кошти в сумі 162,96 тис. грн. до державного бюджету.

Обґрунтовуючи позов, представники ДП «Макіїввугілля» зазначали, що у квітні 2009 року ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" на підставі інвентаризації заборгованості заробітної плати працівників ДВАТ "Макіїввуглебуд" ("Шахто-будівельне управління №5") станом на 01.03.2009 та акта звіряння заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи від 18.03.2009, підписаного відповідальними особами ДП "Макіїввугілля" та ДВАТ "Макіїввуглебуд", отримало цільові кошти на погашення заборгованості із заробітної плати (із нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств в сумі 163 тис. грн.

На засіданні галузевої комісії Мінвуглепрому 14.04.2009 бюджетні кошти розподілено на підставі актів звіряння заборгованості вугледобувних підприємств за виконані шахтобудівельними підприємствами будівельно-монтажні роботи станом на 16.03.2009 та інвентаризаційних відомостей заборгованості з виплати заробітної плати працівникам шахтобудівельних підприємств (КПКВ 1301170 КЕКВ 1310).

Згідно Постанови КМУ №201 15.04.09 р. ДП «Макіїввугілля» перерахувало кошти на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, в сумі 5283000,00 грн. в цілому по ДП «Макіїввугілля», в тому числі, по шахті Бажанова на суму 162962,95 грн. згідно акту звірки від 18.03.2009р. з ДВАТ "Макіїввуглебуд" по договорам на виконання будівельно-монтажних робіт з ремонтів скіпового ствола №1, будівлі будівельного цеха, будівлі АБК.

Судом першої інстанції встановлено, що перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду за рахунок зменшення обсягу, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 76 Закону № 835-VІ за напрямом здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням рівня техніки безпеки шахт, ліквідацією шахт, на інші витрати згідно з пунктом 22 частини першої статті 76 зазначеного закону для спрямування таких коштів на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2009 № 201 "Деякі питання виплати заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств та придбання побутового палива для пільгової категорії осіб" (далі Постанова № 201).

Пунктом 3 цієї Постанови (т.8 а.с.10) передбачено, що кошти, які були виділені згідно з п.2 цієї постанови мають бути використані тільки для виплати заборгованості із заробітної плати (із нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівних підприємств, яка виникла та не сплачена на день набрання чинності вказаної постанови та визнана вугледобувними підприємствами Міністерства вугільної промисловості України, згідно з актами звіряння заборгованості за виконані роботи та інвентаризацією заборгованості перед працівниками шахтовуглебудівних підприємств.

14.04.2009р. відбулось засідання Галузевої комісії Мінвуглепрому (голова комісії - міністр Полтавець В.П.), на якому бюджетні кошти розподілено на підставі актів звіряння заборгованості вугледобувних підприємств за виконані шахтобудівельними підприємствами будівельно-монтажні роботи станом на 16.03.2009р. та інвентаризаційних відомостей заборгованості з виплати заробітної плати працівникам шахтобудівельних підприємств (КПКВ 1301170 КЕКВ 1310). (т.8 а.с.11).

Згідно відомості аналітичного обліку 3.3 по послугам по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" станом на 01.03.2009 обліковувалася кредиторська заборгованість за виконані роботи по розрахункам ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" з ДВАТ "Макіїввуглебуд" ("Шахто-будівельне управління №5") в сумі 162962,95 грн., а саме:

- по ремонту скіпового ствола №1 в сумі 107666,55 грн. по договору №18/144 від 24.11.2006;

- по ремонту будівлі будівельного цеха в сумі 36290,40 грн. по договору №3 від 07.05.2007;

- по ремонту будівлі АБК в сумі 19006 грн. по договору №4 від 05.06.2007.

18.03.2009 року між ДП «Макіїввугілля» та ДВАТ «Макіїввуглебуд» складений акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.03.2009 року на суму 162962,95 грн. (т.8 а.с.13).

Платіжним дорученням №2 від 15.04.2009р. (т.8 а.с.15) ДП «Макіїввугілля» перерахувало кошти на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, в сумі 5283000,00 грн. в цілому по ДП «Макіїввугілля», в тому числі, по шахті Бажанова на суму 162962,95 грн., про що на зворотному боці акту звіряння (від 18.03.2009р.) є відмітка відділення державного казначейства у м. Макіївці про сплату суми.

Згідно авізо від 15.04.2009 р. №21 шахті ім. В.М. Бажанова відписано проведення оплати із заборгованості з заробітної плати ШБУ за бюджетними коштами на суму 162962,95 грн. (т.8 а.с.14).

Відповідно до 3.1.3, 3.1.4 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174 при визначенні кошторисної вартості будівництва до будівельних робіт відносяться:

- роботи зі зведення будівель і споруд: земляні; улаштування збірних і монолітних залізобетонних і бетонних, цегляних, блокових, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, підлог, покрівель; опоряджувальні роботи;

- роботи гірничорозкривні; буропідривні; пальові; із закріплення грунтів; з улаштування опускних колодязів; з буріння свердловин; із захисту будівельних конструкцій і устаткування від корозії; теплоізоляційні (включаючи обмурування і футерування котлів, промислових печей та інших агрегатів); гірничопрохідницькі; підводнобудівельні (водолазні);

- роботи з електроосвітлення житлових і громадських будівель;

- роботи з улаштування внутрішнього водопроводу, каналізації, опалення, газопостачання, вентиляції та кондиціонування повітря (включаючи вартість опалювальних котлів, радіаторів, калориферів, бойлерів та інших санітарно-технічних виробів і облаштувань), а також інших внутрішніх трубопроводів;

- роботи, що виконуються при спеціалізованому будівництві, в тому числі: автомобільні дороги та залізниці; мости і труби; тунелі і метрополітени; трамвайні колії; аеродроми; лінії електропередачі; споруди зв'язку, радіомовлення і телебачення; конструкції гідротехнічних споруд; судновозні колії стапелів і сліпів; промислові печі і труби; буріння нафтових і газових свердловин (у тому числі в морських умовах); протиерозійні, протисельові, протилавинні, протизсувні та інші інженерні та природоохоронні споруди; меліоративні роботи (зрошення, осушення, обводнювання);

- роботи з будівництва зовнішніх мереж і споруд водопостачання, каналізації, тепло- і енергопостачання; газопроводів; магістральних трубопроводів газонафтопродуктів; споруд для очищення стічних вод і для охорони атмосфери від забруднення;

- роботи з озеленення, захисних лісонасаджень, багаторічних плодових насаджень;

- роботи з підготовки території будівництва: вирубка лісу і чагарнику, корчування пнів, планування території, намивання грунту та інші роботи зі створення рельєфу, знесення будівель тощо;

- роботи з улаштування основ, фундаментів і опорних конструкцій під устаткування; пов'язані з будівництвом будівель і споруд геологічні та гідрогеологічні (шурфування, відкачка води тощо), днопоглиблювальні, гірничо-капітальні та розкривні роботи;

- інші роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи, в тому числі з розбирання будівельних конструкцій, що виконуються при реконструкції і технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд.

При визначенні кошторисної вартості будівництва до монтажних робіт відносяться такі:

- складання та встановлення в проектне положення на місці постійної експлуатації (включаючи перевірку та індивідуальний іспит) усіх видів устаткування, в тому числі компресорних машин, насосів, вентиляторів, електротехнічних установок, електричних печей, приладів, засобів автоматизації тощо;

- прокладка ліній електропостачання і мереж до електросилових установок, приєднання до електричних мереж і підготовка до здачі під налагодження електричних машин;

- прокладання технологічних трубопроводів і улаштування підведень до устаткування води, повітря, пари, охолоджувальних та інших рідин в обсягах, передбачених збірниками розцінок на монтаж устаткування;

- інші роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування, в тому числі демонтаж устаткування, установок, машин та пристроїв, що здійснюється при реконструкції і технічному переоснащенні діючих підприємств, будівель і споруд.

Відповідно до п. 2 додатку до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 30.05.2008 року №230 «Рекомендації зі страхування ризиків у будівництві»: будівельно-монтажні роботи це роботи, які виконуються на будівельному майданчику в процесі нового будівництва, реконструкції існуючих будівель та споруд, їх капітального ремонту та реставрації, технічного переоснащення виробничих потужностей.

За загальним визначенням терміну поняття капітального ремонту та реставрації - це сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану будівлі або споруди, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Підрядні роботи - це будівельні, монтажні, ремонтні та інші будівельні роботи, передбачені контрактом (договором) підряду.

В акті звірки взаєморозрахунків від 18.03.2009 року роботи виконані згідно контракту № 18/144 від 24.11.2006 року (т.8 а.с.16), контракту № 3 від 07.05.2007 року (т.8 а.с.27) та контракту №4 від 05.06.07 року (т.8 а.с.35) зазначені як такі, що відносяться до категорії будівельно-монтажних робіт.

Підставою для проведення звірки стали Акти прийому виконаних підрядних робіт, що заповненні за Типовою формою №КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5, що був чинним до 04.12.2009 року.

Відповідно до вказаного наказу така форма заповнюєтьсь при виконанні в тому числі будівельно-монтажних робіт, із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Підставою для виділення бюджетних коштів в 2009 році для погашення заборгованості ДВАТ «Макіїввуглебуд» ШБУ-5 в сумі 162962,95 грн. є акт звірки взаєморозрахунків від 18.03.2009 року, що підтверджував наявність боргу ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" для погашення за рахунок стабілізаційного фонду заборгованості по заробітній платі (з нарахуваннями).

З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку, що розрахунки за роботи виконані ДВАТ "Макіїввуглебуд" ("Шахто-будівельне управління №5") згідно договорів з ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" по ремонту скіпового ствола №1 по договору №18/144 від 24.11.2006, по ремонту будівлі будівельного цеха по договору №3 від 07.05.2007, по ремонту будівлі АБК по договору №4 від 05.06.2007 на загальну суму 162962,95 грн. проведені у відповідності до умов, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2009 р. №201 та рішенням Галузевої комісії Міністерства вугільної промисловості України від 14.03.2009р.

В апеляційних скаргах зазначається, що відповідно до п.1 Постанови № 201 здійснено перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду за рахунок зменшення обсягу, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 76 Закону № 835-VІ за напрямом здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням рівня техніки безпеки шахт, ліквідацією шахт, на інші витрати згідно з пунктом 22 частини першої статті 76 зазначеного закону, для спрямування таких коштів на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтобудівних підприємств.

Пунктом 3 Постанови №201 передбачено, що кошти, які були виділені згідно з п.2 цієї постанови мають бути використані тільки для виплати заборгованості із заробітної плати (із нарахуваннями) працівникам шахтобудівних підприємств, яка виникла та не сплачена на день набрання чинності вказаної постанови та визнана вугледобувними підприємствами Міністерства вугільної промисловості України, згідно з актами звіряння заборгованості за виконані роботи та інвентаризацією заборгованості перед працівниками шахтобудівних підприємств.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 11.03.2009 № 289 «Питання використання коштів Стабілізаційного фонду» (далі - Постанова № 289) зазначено, що виділення бюджетних коштів за кожним напрямом здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України після затвердження відповідного порядку використання зазначених коштів, у якому обов'язково умови їх надання - на безповоротній основі або на умовах повернення.

Постановою № 289 перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду передбачалось здійснити за рахунок зменшення обсягу витрат за напрямом «здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств і торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням рівня техніки безпеки шахт, ліквідацією шахт». За Постановою № 289 кошти, виділені Мінвуглепрому, використовуються для виплати заборгованості із заробітної плати (із нарахуваннями) працівникам шахтобудівних підприємств, яка виникла та не сплачена на день набрання чинності вказаної постанови та підтверджена вугледобувними підприємствами Міністерства вугільної промисловості України.

Натомість, галузевою комісією Мінвуглепрому (голова комісії - Міністр Полтавець В.П.) на засіданні 14.04.2009 бюджетні кошти розподілено на підставі актів звіряння заборгованості вугледобувних підприємств за виконані шахтобудівними підприємствами будівельно-монтажні роботи станом на 16.03.2009 та інвентаризаційних відомостей заборгованості з виплати заробітної плати працівникам шахтобудівних підприємств (КПКВ 1301170 КЕКВ 1310).

Фактично в акт звіряння заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи від 18.03.2009 ДП "Макіїввугілля" включено заборгованість за роботи з поточного ремонту будівель АБК, будівельного цеху та скіпового ствола №1 ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова", які не відносяться до будівельно-монтажних робіт згідно п.2 додатку до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 30.05.2008 №230 "Рекомендації зі страхування ризиків у будівництві" та 3.1.3, 3.1.4 "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174.

Згідно п. 1.2.2 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН ДІЛ-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Види робіт, які відносяться до будівельних та монтажних, визначено п.п 3.1.3, 3.1.4 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174.

Відповідно до п. 2 додатку до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 30.05.2008 № 230 «Рекомендації зі страхування ризиків у будівництві»: будівельно-монтажні роботи - це роботи, які виконуються на будівельному майданчику в процесі нового будівництва, реконструкції існуючих будівель та споруд, їх капітального ремонту та реставрації, технічного переоснащення виробничих потужностей.

Але, в ході ревізії було встановлено, що за даними бухгалтерського обліку шахти (відомість аналітичного обліку 3.3 по будівельно-монтажним роботам по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками") заборгованість за виконані будівельно-монтажні роботи відсутня, згідно відомості аналітичного обліку 3.3 по послугам по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" станом на 01.03.2009 обліковувалася кредиторська заборгованість за виконані роботи по розрахункам ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" з ДВАТ "Макіїввуглебуд" ("Шахто-будівельне управління №5") в сумі 162 962,95 грн., а саме: по ремонту скіпового ствола №1 в сумі 107666,55 грн. по договору №18/144 від 24.11.2006; по ремонту будівлі будівельного цеха в сумі 36290,40 грн. по договору №3 від 07.05.2007; по ремонту будівлі АБК в сумі 19006 грн. по договору №4 від 05.06.2007.

Відповідно до п.2 «Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугле- і торфодобувних підприємств», затвердженого постановою КМУ від 16.03.2009 №196 (далі - Порядок № 196), бюджетні кошти спрямовуються вугле- і торфодобувним підприємствам для фінансування за напрямами: здешевлення кредитів, що залучалися для будівництва та технічного переоснащення; реалізація інвестиційних проектів з капітального будівництва, реалізація інвестиційних проектів з технічного переоснащення.

ДП "Макіїввугілля" (ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова") та шахтобудівні підприємства, підпорядковані Міністерству вугільної промисловості, яке є головним розпорядником бюджетних коштів та за відповідною програмою могло направити бюджетні кошти на погашення заборгованості працівникам шахтобудівних підприємств. Але за Постановою № 201, з одного боку, передбачалось направити бюджетні кошти на погашення заборгованості працівникам шахтобудівних підприємств, а з другого - зменшити кредиторську заборгованість за виконані будівельно-монтажні роботи.

Фактично, одержувачем ДП "Макіїввугілля" (ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова") не тільки отримано бюджетні кошти та здійснено їх перерахування ДВАТ "Макіїввуглебуд" ("Шахто-будівельне управління №5") в сумі 162 962,95 грн., а проведено взаємозалік - зменшено кредиторську заборгованість за виконані роботи, які не відносяться до капітального будівництва.

Тобто, одержувачу ДП "Макіїввугілля" (ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова") зайво виділено бюджетних коштів в 2009 році на погашення заборгованості із заробітної плати (із нарахуваннями) працівникам ДВАТ "Макіїввуглебуд" ("Шахтобудівельне управління №5") в сумі 162 962,95 грн. за бюджетною програмою 1301170 "Погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтобудівельних підприємств" внаслідок завищення їх потреби через необґрунтоване включення в Акт звіряння заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи між ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» та ДВАТ «Макіїввуглебуд» заборгованості за роботи (поточний ремонт будівель), оплата за які не передбачалась при виділенні бюджетних коштів Міністерством вугільної промисловості України.

З огляду на зазначене, суд помилково дійшов до висновку, що розрахунки за роботи виконані ДВАТ «Макіїввуглебуд» («Шахто-будівельне управління № 5») згідно договорів з ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на загальну суму 162962,95 грн. проведені у відповідності до умов визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2009р. № 201 та рішенням Галузевої комісії Міністерства вугільної промисловості України від 14.03.2009р. Як наслідок - судом помилково визнано протиправним п. 2.14. спірної вимоги.

Колегія суддів зазначає наступне.

Частина перша статті 76 Закону № 835-VI передбачає можливість спрямування коштів Стабілізаційного фонду за декількома напрямками, зокрема, в п.3 на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням техніки безпеки шахт, а також проектів з ліквідації шахт, а в п. 22 на інші витрати.

Постановою № 201 здійснено перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду за рахунок зменшення обсягу, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 76 Закону № 835-VІ за напрямом здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням рівня техніки безпеки шахт, ліквідацією шахт, на інші витрати згідно з пунктом 22 частини першої статті 76 зазначеного закону для спрямування таких коштів на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств.

Тобто, цією постановою передбачено спрямування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств. При цьому не важливо, за рахунок чого (в т.ч. яких саме робіт, зокрема, капітального або поточного ремонту) виникла така заборгованість.

Тому до спірної ситуації взагалі не повинні застосовуватись положення Порядку № 196, а Постанова № 289 регулює лише загальні питання використання в 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, й порушень цієї постанови не вбачається.

Отже, доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині зайвого виділення ДП «Макіїввугілля» по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» бюджетних коштів в сумі 162,96 тис. грн. за програмою 1301170 «Погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств» на погашення заборгованості із заробітної плати працівників ДВАТ «Макіїввуглебуд» («Шахтобудівельне управління №5») внаслідок завищення їх потреби через необґрунтоване включення в Акт звіряння заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи між ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» та ДВАТ «Макіїввуглебуд» заборгованості за роботи, оплата за які не передбачалась при виділенні бюджетних коштів Міністерством вугільної промисловості України є безпідставними.

Таким чином, пункт вимоги 2.14 щодо зобовязання повернути до Державного бюджету бюджетні кошти в сумі 162,96 тис. грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а судове рішення місцевого суду в цій частині залишенню без змін.

Щодо скасування пункту 2.15 вимоги.

Ревізією встановлено покриття ДП "Макіїввугілля" витрат сторонніх юридичних осіб при відсутності в обліку дебіторської заборгованості в сумі 1152,23 тис. грн. (ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» - 1 095,25 тис. грн., ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» - 56,98 тис. грн.), внаслідок здійснення витрат по заробітній платі штатних працівників первинної та незалежної профспілок робітників вугільної промисловості за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.15 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» відобразити в обліку заборгованість, виставити рахунки, та стягнути з незалежної профспілки кошти в сумі 1152,23 тис. грн.

Позивач вважав неправомірною та просив скасувати пункт вимоги 2.15 в частині, що стосується ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на суму 1 095,25 тис. грн.

В обґрунтування позову послався на те, що 25.03.1997 року між ДВАТ «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» та Професійною спілкою ПРУП шахти ім. В.М. Бажанова було укладено договір, згідно якого шахта передала функції керування плавальним басейном «Юність» профспілковому комітету ПРУП Шахти ім. В.М. Бажанова.

25.04.1997 року між ДВАТ «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» та Професійною спілкою НПГ шахти ім. В.М. Бажанова укладено договір, згідно якого шахта передала функції керування Палацу культури ім. В.М. Калініна профспілковому комітету НПГ Шахти ім. В.М. Бажанова.

Згідно зазначених Договорів шахта зобовязалась щомісячно, по мірі надходження на підприємство грошових коштів перераховувати профкомам грошові кошти згідно штатного розкладу, положення про преміювання та колективного договору на утримання апарата плавального басейну «Юність» та апарата Палацу культури.

Відповідно до п. 9.15 розділу 9 Колективного договору ОП "Шахта імені В.М. Бажанова" на 2005 рік передбачено проводити щомісячні нарахування та перерахування «Профспілкам» на культурно-масову, спортивну, та оздоровчу роботу в розмірі 3% фонду оплати праці.

Загальна сума перерахованих шахтою коштів «Профспілкам» у період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. не перевищує встановленого колективним договором відсотку щомісячного перерахування на культурно-масову, спортивну, та оздоровчу роботу.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.03.1997 між ДВАТ «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» та Професійною спілкою ПРУП шахти ім. В.М. Бажанова було укладено договір б/№ (т.8 а.с.58), згідно п. 1 якого, шахта зобовязалась передати з 01.04.1997 функції керування плавальним басейном «Юність» профспілковому комітету ПРУП Шахти ім. В.М. Бажанова.

Згідно п. 1.2. Договору, шахта зобовязалась щомісячно, по мірі надходження на підприємство грошових коштів перераховувати профкому ПРУП грошові кошти згідно штатного розкладу, положення про преміювання та колективного договору на утримання апарата плавального басейну «Юність». Перерахування грошових коштів проводиться одночасно з виплатою зарплати робітникам шахти за відповідний період.

Відповідно до 2.2. Договору, профспілковий комітет ПРУП зобовязався при надходженні грошових коштів виплачувати заробітну плату за відповідний період одночасно з виплатою зарплати робітникам шахти.

25.04.1997 між ДВАТ «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» та Професійною спілкою НПГ шахти ім. В.М. Бажанова було укладено договір № 168 (т.8 а.с.60), згідно п. 1 якого, шахта зобовязалась передати з 01.05.1997 функції керування Палацу культури ім. В.М. Калініна профспілковому комітету НПГ Шахти ім. В.М. Бажанова.

У відповідності до п. 1.2. вказаного Договору, шахта зобовязалась щомісячно, по мірі надходження на підприємство грошових коштів перераховувати профкому НПГ грошові кошти згідно штатного розкладу, положення про преміювання та колективного договору на утримання апарата Палацу культури. Перерахування грошових коштів передбачено проводити одночасно з виплатою зарплати робітникам шахти за відповідний період.

Пунктом 2.2. цього Договору, профспілковий комітет НПГ зобовязався при надходженні грошових коштів виплачувати заробітну плату за відповідний період одночасно з виплатою зарплати робітникам шахти.

Статтею 179 Господарського кодексу України, визначено, що при укладанні господарських договорів сторони визначають його зміст на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до п. 9.15 розділу 9 Колективного договору ОП "Шахта імені В.М. Бажанова" на 2005 рік, укладеному на конференції трудового колективу ВП «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» 21 квітня 2005 року, із змінами і доповненнями (т.8 а.с.62), передбачено проводити щомісячні нарахування та перерахування «Профспілкам» на культурно-масову, спортивну, та оздоровчу роботу в розмірі 3% фонду оплати праці.

Пункт 10.2. розділу 10 «Гарантії діяльності профспілок» вказаного Колективного договору передбачає можливість безоплатного передання Профспілкам в користування забудов, споруд, приміщень соціальної сфери, належних підприємству та забезпечення їх господарського утримання.

Пункт 10.7 Колективного договору передбачає, що вивільнені виборні та наймані працівники «Профспілок» користуються всіма пільгами та правами, за ними зберігаються усі соціальні гарантії, передбачені даним договором.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 профспілковими організаціями предявлено витрат, повязаних з оплатою заробітної плати апарату плавального басейну «Юність» та Палацу культури на загальну суму 1065813,86 грн. з яких оплачено 1095253,95 грн., у тому числі:

робітників ППОРВП, які працювали у плавальному басейні «Юність»:

- предявлено 317514,58 грн. (в т.ч. 2008 130272,66 грн., 2009 113342,58 грн., 1 півріччя 2010 73899,34 грн.);

- оплачено 326555,86 грн. (в т.ч. 2008 128545,88 грн., 2009 124055,49 грн., 1 півріччя 2010 73954,49 грн.).

робітників НПГ, які працювали у Будинку Культури ім. Калініна:

- предявлено 748299,28 грн. (в т.ч. 2008 299840,10 грн., 2009 291734,21 грн., 1 півріччя 2010 156724,97 грн.);

- оплачено 768698,09 грн. (в т.ч. 2008 292648,91 грн., 2009 319324,21 грн., 1 півріччя 2010 156724,97 грн.).

Перерахування на розрахункові рахунки ППОРВП і НПГ здійснювалось на підставі платіжних доручень, в яких вказано призначення платежу: утримання із заробітної плати профспілкових внесків.

Так, у 2008 році шахта ім. В.М. Бажанова здійснила перерахування на розрахунковий рахунок НПГ на загальну суму 583 772,19 грн. згідно наступних платіжних доручень:

№391 від 17.01.2008 на суму 64630,74 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 20398,81 грн.,

№98 від 22.02.2008 на суму 32192,13 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 12353,79 грн.,

№162 від 28.02.2008 на суму 37192,13 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 12353,79 грн.,

№401 від 31.03.2008 на суму 54469,21 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 24501,02 грн.

№33 від 25.04.2008 на суму 60897,23 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 24637,33 грн.,

№93 від 30.05.2008 на суму 89374,70 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 24637,33грн.,

№72 від 27.06.2008 на суму 86842,71 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 24989,56 грн.,

№79 від 29.08.2008 на суму 46434,31 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 45796,46 грн.,

№3134 від 24.10.2008 на суму 25000,00 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 24390,16 грн.,

№3124 від 01.11.2008 на суму 25904,34 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 25904,34грн.,

№3283 від 18.12.2008 на суму 31474,77 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 26174,77 грн.,

№29 від 26.12.2008 на суму 29359,92 грн., в т.ч. з/пл БК в су сумі - 25863,81 грн.,

У 2009 році на загальну суму 771088,37 грн.:

№65 від 05.02.2009 на суму 66587,26 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 27590,00 грн.,

№54 від 02.04.2009 на суму 27414,20 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 27414,20 грн.,

№63 від 30.04.2009 на суму 26640,21 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 26640,21грн.,

№34043 від 08.05.2009 на суму 22000,00 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 22000,00 грн.,

№67 від 01.06.2009 на суму 45492,08 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 23056,47 грн.,

№879 від 26.06.2009 на суму 32872,91 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 23382,60 грн.,

№1411 від 30.07.2009 на суму 36260,00 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 25878,57 грн.,

№1754 від 20.08.2009 на суму 93763,08 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 20660,63 грн.,

№2327 від 28.09.2009 на суму 116882,76 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 22666,49 грн.,

№279 від 30.10.2009 на суму 105202,79 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 27849,56 грн.,

№395 від 27.11.2009 на суму 98696,40 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 24943,44 грн.,

№384 від 29.12.2009 на суму 99276,68 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 23075,45 грн.,

У першому півріччі 2010 року на загальну суму 657460,50 грн.:

№U210364 від 01.02.2010 на суму 96628,86 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 25738,38 грн.,

№U522922 від 26.02.2010 на суму 106523,47 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 25635,28 грн.,

№262 від 31.03.2010 на суму 117233,02 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 27255,38 грн.,

№87 від 28.04.2010 на суму 52895,30 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 27255,38 грн.,

№226 від 29.06.2010 на суму 137924,44 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 25586,67 грн.,

№460 від 29.06.2010 на суму 146255,41 грн., в т.ч. з/пл БК в сумі - 25253,88 грн.,

та у 2008 році на розрахунковий рахунок ППОРВП на загальну суму 744695,73 грн.. згідно наступних платіжних доручень:

№472 від 17.01.2008 на суму 114502,6 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 9041,28 грн.,

№81 від 22.02.2008 на суму 37954,41 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 5492,27 грн.,

№161 від 28.02.2008 на суму 51954,39 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 5492,26 грн.,

№399 від 31.03.2008 на суму 83802,28 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10718,93 грн.,

№34 від 25.04.2008 на суму 151176,18 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 11224,73 грн.,

№73 від 27.06.2008 на суму 164667,1 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 21916,81 грн.,

№79 від 29.08.2008 р. на суму 82922,00 грн., в т.ч. з/пл плавательного басейну в сумі - 21426,81 грн.,

№30 від 02.12.2008 на суму 14000,00 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10297,38 грн.,

№30 від 26.12.2008 на суму 16782,29 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 11000,93 грн.,

№9282 від 26.12.2008 на суму 26934,48 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 21934,48 грн.,

У 2009 році на загальну суму 930302,99 грн.:

№67 від 05.02.2009 на суму 58128,37 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10768,06 грн.,

№53 від 02.04.2009 на суму 9507,94 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 9507,94 грн.,

№64 від 30.04.2009 на суму 9626,55 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 9626,55 грн.,

№3405 від 08.05.2009 на суму 37500,00 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10016,71 грн.,

№78 від 01.06.2009 на суму 98248,33 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 9548,14 грн.,

№878 від 26.06.2009 на суму 71397,61 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10326,43 грн.,

№1410 від 30.07.2009 на суму 33971,18 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10788,05 грн.,

№1755 від 20.08.2009 на суму 121730,07 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10974,97 грн.,

№2326 від 28.09.2009 на суму 144260,98 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 11174,67 грн.,

№280 від 30.10.2009 на суму 126280,69 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10079,91 грн.,

№396 від 27.11.2009 на суму 116362,72 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10622,03 грн.,

№383 від 29.12.2009 на суму 103288,55 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 10622,03 грн.

У першому півріччі 2010 року на загальну суму 671821,72 грн.:

№U210365 від 01.02.2010 на суму 102889,97 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 11194,26 грн.,

№U522923 від 26.02.2010 на суму 134557,75 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 12322,26 грн.,

№263 від 31.03.2010 на суму 132220,45 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 12372,68 грн.,

№36 від 29.04.2010 на суму 38368,85 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 12570,9 грн.,

№225 від 29.06.2010 на суму 136840,02 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 12647,81 грн.,

№459 від 29.06.2010 на суму 126944,68 грн., в т.ч. з/пл плавбасейну в сумі - 12848,58 грн., (т.8 а.с.73-154).

Згідно до відомостей 3.3 Додаток до Журналу-ордеру №6 ДВАТ «Шахта ім. В.М. Бажанова» загальна сума «утримання із заробітної плати профспілкових внесків» складається із заробітної плати робітників ППОРВП і НПГ 1 095 253,95 грн., 5 % на організацію культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи 10797799,01 грн. та утримання із заробітної плати профспілкових внесків 3 592 575,71 грн.

Представник позивача - головний бухгалтер ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» Воробйова Г.М. надала пояснення, у яких зазначила, що заробітна плата працівникам Будинку культури ім. Калініна і плавального басейну «Юність», які знаходяться в штаті ППОРВП і НПГ шахти ім. В.М. Бажанова, а також 5% на культмасову роботу перераховуються на підставі наданих до сплати рахунків у відповідності до договорів та на підставі Колективного договору.

В платіжних дорученнях у призначенні платежу зазначається «утримано із заробітної плати» у звязку з тим, що при формуванні документа у електронному вигляді в програмі «Клієнт-банк» через недостатню кількість часу набір платіжних доручень проводиться автоматично та з недостатньою кількістю символів для набору повного тексту.

Крім того, у платіжних дорученнях зазначалось призначення «утримано із заробітної плати» у звязку з тим, що у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» не було достатньо коштів для перерахування усієї суми, передбаченої колективним договором. Тому кошти «Профспілкам» направлялись на першочергові цілі для фінансування «Профспілок» на виплату заробітної плати членам профспілкового комітету.

Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечується сторонами, загальна сума перерахованих шахтою коштів «Профспілкам» у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 не перевищує встановленого колективним договором відсотку щомісячного перерахування на культурно-масову, спортивну, та оздоровчу роботу.

Апелянти стверджують, що в ході ревізії встановлено, що за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» здійснювалось нарахування і перерахування заробітної плати з нарахуваннями працівників, які не є працівниками шахти (в штаті відсутні), а є працівниками Первинної професійної організації робітників вугільної промисловості шахти ім. В.М. Бажанова (далі - ППОРВП) і Незалежної профспілки гірників шахти ім. В.М. Бажанова (далі - НПГ), які є окремими юридичними особами.

Зазначають, що плавальний басейн «Юність» не працює з 1992 року.

В Колективному договорі 2005 року ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» відсутні розділи, які дозволяють перераховувати заробітну плату працівникам закладів культури та відпочинку, які не є робітниками шахти, а є робітниками ППОРВП і НПГ ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова».

Натомість ДП "Макіїввугілля" проводилось щомісячне перерахування коштів ППОРВП і НПГ ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на підставі рахунків на покриття витрат по заробітній платі з нарахуваннями працівників профспілки, послуг банку та Інформаційно-обчислювального центру.

Витрати профспілки на утримання працівників є складовою адміністративних витрат цієї організації, що утворюються в результаті її господарської діяльності.

Джерелом покриття витрат профспілки є членські внески та інші не заборонені законом надходження.

Твердження ДП "Макіїввугілля", що витрати на культурно-масову, спортивну, та оздоровчу роботу відрахування не перевищують розміру 5% фонду оплати праці, не має відношення до встановленого порушення, так як поряд з перерахуванням профспілкових внесків ДП "Макіїввугілля" фактично здійснювалось перерахування коштів на виплату заробітної плати працівників профспілкових організацій згідно отриманих відповідних рахунків.

Виставлення рахунків з оплати праці та покриття витрат сторонньою організацією не передбачено статутами обох юридичних осіб та фінансовим планом ДП «Макіїввугілля», затвердженому у відповідності до ст. 75 Господарського кодексу України. Дії позивача є також порушенням вимог п.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.15, 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пп. 12, 13, 14 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, ст.ст. 173, 174 Господарського Кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного Кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що перерахування коштів на культурно-масову, спортивну, та оздоровчу роботу є обовязком позивача. В спірних правовідносинах ДП «Макіїввугілля» спрямовувало кошти саме на цю роботу. Та обставина, що профспілками до позивача скеровувались відомості про нарахування заробітної плати членам профспілок, які виконували роботу по утриманню плавального басейну та будинку культури, не змінює сутності цих коштів. Позивачем не перераховувалась заробітна плата, а покривались витрати, повязані з утриманням обєктів соцкультпобуту.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині покриття ДП "Макіїввугілля" витрат сторонніх юридичних осіб при відсутності в обліку дебіторської заборгованості в сумі 1 095,25 тис. грн. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», внаслідок здійснення витрат по заробітній платі штатних працівників первинної та незалежної профспілок робітників вугільної промисловості за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 є безпідставними.

Отже, пункт вимоги 2.15 в частині зобовязання ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відобразити в обліку заборгованість, виставити рахунки, та стягнути з незалежної профспілки кошти в сумі 1 095,25 тис. грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Щодо скасування пункту 2.26 вимоги.

Ревізією встановлено здійснення витрат ДП "Макіїввугілля" в сумі 843,19 тис. грн. на утримання понаднормативних одиниць по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на суму 103,28 тис. грн., ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» - 335,17 тис. грн., ВП «Чайкіно» 166,30 тис. грн., ВП «Шахта «Калинівська Східна» 238,44 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.26 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» привести у відповідність до Типових структур управління, штатні розписи і нормативи чисельності керівників, фахівців і службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобування вугілля, вугільних шахт і розрізів, Єдиних норм виробітку на очисні роботи для шахт Донецького і Львівського вугільних басейнів та Єдиних норм виробітку на гірничопідготовчі роботи для вугільних шахт», штатну та фактичну чисельність працівників, відшкодувати 843,19 тис. грн. за рахунок винної особи у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-136 КЗпП.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що листом від 14.12.2007 року №2165/03/04-01 Мінвуглепром рекомендував керівникам державних підприємств при розробці та затверджені структур і штатних розкладів апарату підприємства та шахт, брати за основу «Типові структури управління, штатні розклади і нормативи чисельності керівників, фахівців та службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобутку вугілля, вугільних шахт і розрізів», які не були затверджені керівництвом Мінвуглепрому і не погоджувались з галузевими профспілками, а додавались до листа як додаток.

ДП «Макіїввугілля» є суб'єктом ведення господарської діяльності, засноване на державній власності, та згідно статті 64 Господарського кодексу України і пункту 7.3. Статуту має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад, форми, системи, розміри оплати праці.

У 2008, 2009 та 2010 роках Генеральний директор ДП «Макіїввугілля» затвердив штатні розклади керівників, фахівців та службовців шахт, які входять до складу державного підприємства на відповідні роки у кількості, що не перевищувала сумарний норматив визначений згідно з рекомендованою «Типовою структурою управління, штатними розкладами…», доведеної підприємству листом Мінвуглепрому від 14.12.2007 року №2165/03/04-01, що призвело до значної економії по фонду оплати праці, як по відокремленим підрозділам, так і в цілому по ДП «Макіїввугілля».

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із частиною другою статті 97 КЗпП України та п.9.5 Галузевої угоди форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами

За період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року Мінвуглепром України, до сфери управління якого відноситься ДП «Макіїввугілля», розпорядчих актів по затвердженню структур управління та нормативів чисельності робітників апарату управління для апарату та шахт ДП «Макіїввугілля» не приймав.

Листом від 14.12.2007року №2165/03/04-01 Мінвуглепром рекомендував керівникам державних підприємств при розробці та затвердженні структур і штатних розкладів апарату підприємства та шахт, брати за основу «Типові структури управління, штатні розклади і нормативи чисельності керівників, фахівців та службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобутку вугілля, вугільних шахт і розрізів» (далі Типові структури), які додавались до листа як додаток №1.

Відповідно до Господарського кодексу України, ДП «Макіїввугілля» - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади Міністерством вугільної промисловості України (далі - Орган управління майном) для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгової, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченим цим Кодексом і іншими законами.

ДП «Макіїввугілля» є суб'єктом ведення господарської діяльності, засноване на державній власності, та згідно статті 64 Господарського кодексу України і пункту 7.3. Статуту має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад, форми, системи, розміри оплати праці.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту «Підприємство здійснює свою діяльність на підставі і відповідно до чинного законодавства України, генеральної і галузевої угод, колективного договору, цього статуту, який затверджується Органом управління майном за участю трудового колективу (профспілок), рішень і нормативних документів Органу управління майном та внутрішніх нормативних документів підприємства».

Керуючись Положенням про Міністерство вугільної промисловості, яке затверджене постановою КМУ від 02.11.06р. №1527, Мінвуглепрому надано право в межах своїх повноважень, на підставі і на виконання актів законодавства видавати накази, організовувати та контролювати їх виконання.

Згідно до пункту 7 цієї Постанови Мінвуглепром у межах своїх повноважень, на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінвуглепрому є обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

Міністерство в разі потреби видає разом з іншими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Мінвуглепрому підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавської влади» від 03.10.92 №493 передбачає реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавської влади, органів господарського управління і контролю Міністерством юстиції України.

Суд першої інстанції зазначив, що реєстрація Типових структур в Міністерстві юстиції України не проводилась.

Типові структури доведені до відома підприємств вугільної промисловості листом Мінвуглепрому від 14.12.07р. №2165/03/04-01, у якому рекомендовано брати за основу названі типові структури.

З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов висновку, що Типові структури не є нормативно-правовим актом Органу управління майном, який носить обов'язковий для виконання підприємством характер, а носять суто рекомендаційний характер.

Згідно до пункту 1.10. Типових структур найменування посад (заступників директора, головних фахівців, провідних фахівців) по напрямках діяльності у відповідності до специфіки виконуваної роботи встановлюються керівником Підприємства, в межах затвердженої чисельності по кожній посаді і в цілому по підприємству (т.5, а.с.35).

Керуючись пунктом 7.3 Статуту ДП «Макіїввугілля», виходячи з необхідності забезпечення комплексної безпеки шахт, особливостей виробничо-господарської діяльності та технологічних процесів, генеральний директор Підприємства затвердив штатні розклади (т,5, а.с.54-147) керівників, фахівців та службовців шахт, які входять до складу державного підприємства на 2008, 2009 та 2010 роки у кількості, що не перевищувала сумарний норматив, визначений згідно з рекомендованою Типовими структурами, доведеної підприємству листом Мінвуглепрому від 14.12.2007 року №2165/03/04-01.

Дослідженням у судовому засіданні штатних розкладів ДП «Макіїввугілля» та відокремлених підрозділів - шахт ім. В.М. Бажанова, ім. В.М.Леніна, «Калинівська-Східна», «Чайкіно», фінансових звітів, звітів з праці форма 1-ПВ (т.5, а.с.147-161), зворотних планів з праці за 2008-2009р. та 1 півріччя 2010р. (т.5, а.с.176), показаннями представників позивача головного бухгалтера ДП «Макіїввугілля» Іванєєва В.В. встановлено наступне:

Затверджена на 2008, 2009 та 2010 роки штатна чисельність ДП «Макіїввугілля» не перевищує сумарний норматив визначений згідно з рекомендованою Типовими структурами.

На кожну посаду керівника, фахівця та службовця Підприємства є затверджена керівником посадова інструкція, у якій містяться обовязки, відповідальність та права. Фактична чисельність керівників, фахівців та службовців апарату управління за період з 2008 року по 1 півріччя 2010 року не перевищує затверджену у штатних розкладах шахт ім. В.М.Бажанова, ім. В.М.Леніна, «Калинівська-Східна» та «Чайкіно».

Згідно до фінансових звітів на за період 2008 року - I півріччя 2010 року економія по фонду оплати праці усіх працівників вказаних шахт, та в цілому по ДП «Макіїввугілля» складає за 2008р. - 44511,1 тис. грн., за 2009р. 27596,5 тис. грн., за 1 півріччя 2010р.- 34893,8 тис. грн.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у 2008, 2009, 2010 роках організаційна структура, чисельність працівників і штатний розклад визначені посадовими особами ДП «Макіїввугілля» в межах повноважень, на підставі КЗпП України, Закону № 108/95-ВР, Галузевої угоди та Колективних договорів.

В апеляційних скаргах стверджується, що згідно п. 1.1. Типові структури призначені для керівництва при підготовці структур, штатних розкладів і встановлення чисельності працівників конкретних підприємств і їхніх структурних підрозділів, п. 1.2. Типові структури враховують існуючі різновидності організаційно-технічних умов видобування вугілля. Вони розроблені на підставі вивчення існуючих засобів управління та організаційних форм управлінської праці з урахуванням якісного дотримування чинного законодавства, п. 1.4. при розробленні структури управління і штатних розкладів працівників конкретних підприємств слід виходити з необхідності зниження витрат на управління виробництвом, вводити не всі елементи структури і посади, а тільки ті, що необхідні. Керівник підприємства може об'єднувати окремі структурні підрозділи і посади з метою удосконалення і здешевлення витрат на утримання працівників апарату управління.

Згідно п.7 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого Постановою КМУ України від 02.11.2006р. №1527, рішення Мінвуглепрому є обов'язкові для виконання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

Тобто, Типові штати як рішення Мінвуглепрому, яким встановлено перелік та гранична чисельність посад (кількість по кожній посаді) при підготовці штатних розкладів підприємства, є обов'язковими для виконання.

Наказ Мінвуглепрому України від 28.01.1999 №36 "Про затвердження типових штатів..." та телеграма Мінпаливенерго від 31.05.2001 №05/10-1857, на які є посилання у змісті заперечень, діяли до введення в дію Типових штатів.

Типові структури управління, штатні розклади і нормативи чисельності керівників, фахівців і службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобування вугілля, вантажно-транспортних управлінь" дійсно не погоджені з Профспілками і не включені до додатку 33 до Умов оплати праці "Перелік галузевих норм і нормативів трудових затрат, обов'язкових для застосування на підприємствах вугільної промисловості України". Однак, недотримання рекомендованих нормативів чисельності керівників, фахівців і службовців призводить до здійснення підприємством зайвих непродуктивних витрат на оплату праці (при збитковій фінансово-господарській діяльності).

ДП "Макіїввугілля" засноване на державній власності та є отримувачем дотацій з державного бюджету. Виходячи з зазначеного, одним з основних завдань при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, є досягнення мінімальних витрат з метою отримання максимального прибутку.

Утримання понаднормативних одиниць встановлене по 5 відокремленим підрозділам. Так, наприклад, по ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" ДП "Макіїввугілля" встановлено наступне:

-по відділу «Керівництво і апарат при керівництві» введена посада провідного інженера з контролю виконання і діловодства замість посади старшого інспектора з контролю виконання і діловодства;

-по "Відділу матеріально-технічного постачання" введена посада провідного інженера з матеріально-технічного постачання замість посади економіста;

-по "Відділу кадрів" введена посада помічника директора з кадрів замість посади начальника відділу;

-по "Службі інформаційно-аналітичного забезпечення, організації управління і приватизації" введена посада помічника директора з інформаційно-аналітичного забезпечення, організації управління і приватизації замість посади начальника відділу;

-по дільниці "Котельна" введена посада начальника дільниці замість посади теплотехніка, призвело до завищення посадових окладів.

В акті ревізії зазначено, що витрати проведені в межах фонду оплати праці в цілому по підприємству.

Аналогічні порушення по інших підрозділах описані в акті ревізії.

Встановлене є порушенням абзацу 2 ст. 32 КЗпП України, ст. 2, 5 Закону № 108/95-ВР, п.1 р.4 "Оплата праці" Колективного договору ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" на 2008-2012 роки від 20.01.2009, укладеного між трудовим колективом і адміністрацією, який зареєстровано за №811, ст. 97 КЗпП України, таблиці 3.2 додатка №1 до листа Мінвуглепрому від 14.12.2007 №2165/03/04-01 "Типові структури управління, штатні розклади і нормативи чисельності керівників, фахівців і службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобування вугілля, вугільних шахт і розрізів", п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88.

В апеляційній скарзі зауважено, що механізмом усунення зазначеного порушення не передбачено утримання нарахованих та виплачених сум заробітної плати, а приведення в подальшому фактичної чисельності працівників підприємства відповідно до рекомендованих Міністерством нормативів.

Колегія суддів зазначає, що Типові структури доведені до позивача листом, в якому зазначений їх рекомендаційний характер, тому не є рішенням Мінвуглепрому, яке підлягає обовязковому виконанню. Тому позивачем правомірно застосовано положення статті 64 Господарського кодексу України і пункту 7.3. Статуту, за якими підприємство має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад, форми, системи, розміри оплати праці.

Штатна чисельність ДП «Макіїввугілля» не перевищує сумарний норматив, визначений згідно з рекомендованою Типовими структурами.

З огляду на зазначене, наявність економії фонду оплати праці, недотримання рекомендованих нормативів чисельності керівників, фахівців і службовців не призводить до здійснення підприємством зайвих непродуктивних витрат на оплату праці. Фактично, найменування деяких посад не співпадає з визначеною в Типових структурах, що не можна розглядати як введення додаткових посад.

В звязку з тим, що Типові структури не погоджені з Профспілками і не включені до додатку 33 до Умов оплати праці "Перелік галузевих норм і нормативів трудових затрат, обов'язкових для застосування на підприємствах вугільної промисловості України", відсутні підстави стверджувати про порушення КЗпП України, Закону №108/95-ВР, Галузевої угоди та Колективного договору ВП "Шахта ім. В.І.Леніна".

З огляду на зазначене, доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині утримання понаднормативних одиниць по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на суму 103,28 тис. грн., ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» - 335,17 тис. грн., ВП «Чайкіно» 166,30 тис. грн., ВП «Шахта «Калинівська-Східна» - 238,44 тис. грн. є безпідставним.

Отже, пункт вимоги 2.26 щодо зобовязання привести у відповідність до Типових структур управління, штатні розписи і нормативи чисельності керівників, фахівців і службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобування вугілля, вугільних шахт і розрізів, Єдиних норм виробітку на очисні роботи для шахт Донецького і Львівського вугільних басейнів та Єдиних норм виробітку на гірничопідготовчі роботи для вугільних шахт», штатну та фактичну чисельність працівників, відшкодування 843,19 тис. грн. за рахунок винної особи у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП, є протиправним та підлягає скасуванню, а судове рішення в цій частині залишенню без змін.

Щодо скасування пункту 2.31 вимоги.

Ревізією встановлено проведення завищених витрат на оплату праці внаслідок нарахування та виплати грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки всупереч законодавству ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» 5,4 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.31 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» утримати з працівників ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» за їх згодою зайво виплачені кошти грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки всупереч законодавству у розмірі 5,4 тис. грн. В іншому випадку відшкодувати порушення за рахунок винних осіб згідно діючого законодавства.

В обґрунтування позову ДП «Макіїввугілля» зазначало, що діючим законодавством не передбачено проведення атестації робочих місць для віднесення робіт, професій та посад працівників до робочих місць з особливим характером праці.

Таким чином, виплата грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки заступнику директора з капітального будівництва у квітні 2008 року в сумі 1701,72 грн. є правомірною.

Компенсація за невикористану відпустку головному енергетику шахти ОСОБА_1 у квітні 2008 року нарахована та виплачена у сумі 3703,77 грн. згідно поданої ним заяви, відпускної записки, у кількості 21 дня та існуючої невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці. При встановленні періодів, за які виплачувалась компенсація головному енергетику, в картку форми Т-2 була допущена механічна помилка, яка усунута в ході перевірки.

Суд першої інстанції встановив наступне.

Статтею 45 Конституції України встановлено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до статті 76 КЗпП України щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:

1)за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;

2)за особливий характер праці;

3)в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі Закон № 504/96-ВР).

За змістом статті 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток щорічних відпусток:

основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 504/96-ВР щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 цього Закону встановлено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці затвердженонаказом Міністерства праці та соціальної політики Українивід 30.01.1998 N 16, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 1998 р. за N 58/2498 (далі Порядок № 16).

Згідно до пункту 1 Порядку № 16, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам тих виробництв, робіт, професій і посад, які передбачено відповідними розділами зазначеного Cписку (далі - Список), незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.

Постановою КМУ від 17.11.1997 N 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» затверджено:

відповідно до частини першої статті 7 Закону № 504/96-ВР Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, згідно з додатком N 1;

відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 504/96-ВР Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, згідно з додатком N 2.

У відповідності до додатку №2 до Постанови КМУ № 1290 посада заступника директора з капітального будівництва належить до п.№1 «Добувна промисловість»: підземні роботи в діючих шахтах, тих які будуються та дренажних шахтах, а саме керівники та спеціалісти, електромеханіки, робота яких повязана з підземними умовами. Згідно вказаного списку, тривалість відпустки за особливий характер праці для заступника директора з капітального будівництва складає 14 днів.

В свою чергу, атестація робочих місць за умовами праці провадиться згідно постанови КМУ від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» лише для встановлення додаткової щорічної відпустки за роботу у шкідливих та важких умовах праці.

Порядком № 16 не передбачено проведення атестації робочих місць для віднесення робіт, професій та посад працівників к робочим місцям з особливим характером праці.

Місцевим судом встановлено, що заступник директора з капітального будівництва ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_2 в квітні 2008 року звернувся до керівника шахти з заявою про виплату грошової компенсації за не використану додаткову щорічну відпустку. На підставі цієї заяви ОСОБА_2 у квітні 2008 року нараховано та виплачено кошти в сумі 1701,72 грн.

22.04.2008 головний енергетик ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_1 звернувся до директора шахти ім. В.М. Бажанова ОСОБА_3 з заявою про виплату грошової компенсації за не використану основну додаткову щорічну відпустку. На підставі цієї заяви ОСОБА_1нараховано та виплачено кошти в сумі 3703,77 грн.

Крім цього, компенсація за невикористану відпустку головному енергетику шахти нарахована та виплачена у сумі 3703,77 грн. згідно поданої ним заяви, відпускної записки, у кількості 21 дня та існуючої невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці за наступні періоди:

06.2003 р. 06.2004 р. 21 день;

06.2004 р. 06.2005 р. 21 днів;

06.2005 р. 06.2006 р. 21 день.

Усього за період з 2003 по 2006 рік ОСОБА_1 не використано 63 дні додаткової відпустки за особливий характер праці.

При встановленні періодів, за які виплачувалась компенсація головному енергетику в картку форми Т-2 (т.5, а.с.25) була допущена механічна помилка. Згідно наказу ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» від 30.12.2010 № 958 (т.5, а.с.30), особа, відповідальна за ведення особових карток форми Т-2 притягнута до відповідальності, та в особову картку ОСОБА_1 внесені зміни відповідно періодам фактичного використання.

Згідно письмових пояснень інспектора відділу кадрів ОСОБА_4 (т.5, а.с.19), наданих директору ВП «Шахта ім. Бажанова», у звязку з коротким періодом роботи у відділі кадрів, вона помилково внесла до заяви ОСОБА_2 відомості про періоди відпустки - замість 2002 року, написала 2003 рік.

Перерахунком використання відпустки головним енергетиком в картці форми Т-2 з початку трудової діяльності та звіряння з його особовим рахунком було підтверджено наявність додаткової відпустки у кількості 21 дня за вищевказані періоди, що в перерахунку на кошти грошової компенсації склало суму у розмірі 3703,77 грн.

На підставі вищевикладеного, місцевий суд дійшов висновку, що грошові компенсації за частину щорічної додаткової відпустки заступнику директора з капітального будівництва та головному енергетику ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» нараховані та виплачені у квітні 2008 року посадовими особами цього відокремленого підрозділу в межах повноважень, на підставі КЗпП України, Закону № 504/96-ВР.

В апеляційних скаргах стверджується, що згідно ст. 7 Закону № 504/96-ВР конкретна тривалість щорічної додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Атестація робочого місця за посадою заступник директора з капітального будівництва на підприємстві відсутня, внаслідок чого така посада у додатку "Чергові відпустки" до Колективного договору ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" відсутня.

В порушення Положення "Тривалість відпусток працівників ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова", що є додатком 3 до Колективного договору на 2005 рік (із змінами та доповненнями), прийнятого на конференції трудового колективна 21.04.2005 та зареєстрованого Центрально-Міською районною адміністрацією Макіївської міської ради під №677 від 11.07.2005, п.8.6 Галузевої угоди, ст.7 Закону № 504/96-ВР проведено зайві витрати на виплату грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки в сумі 1701,72 грн.

Шляхом перевірки заяви про надання грошової компенсації за невикористані відпустки, особової картки (форма Т-2), наказів по підприємству, відпускної записки, особового рахунку ОСОБА_1, зведень нарахувань заробітної плати по підприємству (форма 2) працівників ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" встановлено нарахування у квітні 2008 грошової компенсації за частину невикористаної відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці головному енергетику ОСОБА_1 за період з червня 2003р. по червень 2004р., що відображено у відпускній записці.

Натомість у особовій картці (формі Т-2) період червень 2003 по червень 2004, за котрий нарахована грошова компенсація, не вказаний. Працівники відділу кадрів ведуть облік за використанням чергових відпусток перш за все в особовій картці (формі Т-2).

Тому неправильне заповнення вищеназваного документу призведе в подальшому до повторного надання відпустки за той самий період.

Наведений у рішенні суду текст ст. 127 КЗпП стосовно підстав для здійснення відрахувань із заробітної плати працівників, який наведено у рішенні суду також не має відношення до змісту п. 2.31 оскаржуваної вимоги, оскільки ним пропонується утримання надмірних виплат за згодою працівників. А за відсутності такої згоди відшкодування має відбутись за рахунок особи, винної у таких виплатах, у порядку встановленому КЗпП.

Отже суд помилково дійшов висновку, що пункт вимоги 2.31, в частині зобов'язання «Макіїввугілля» утримати з працівників ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» за їх згодою зайво виплачені кошти грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки всупереч законодавству у розмірі 5,4 тис. грн.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлений вид додаткової відпустки щодо ОСОБА_2: не за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, де передбачено проведення атестації, а за особливий характер праці, де проведення такої атестації чинним законодавством не вимагається. Тому до цих правовідносин місцевим судом вірно застосовані норми матеріального права. Також Донецьким окружним адміністративним судом правильно враховано, що під час ревізії помилка в картці форми Т-2 виправлена працівниками підприємства, а для отримання компенсації ОСОБА_1 у виплаченому розмірі підстави були в наявності.

З огляду на зазначене, доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині проведення грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки всупереч законодавству по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» у розмірі 5,4 тис. грн. є безпідставним.

Отже, пункт вимоги 2.31 в частині зобовязання ДП «Макіїввугілля» утримати з працівників ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» за їх згодою зайво виплачені кошти грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки всупереч законодавству у розмірі 5,4 тис. грн.; в іншому випадку відшкодувати порушення за рахунок винних осіб згідно діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а судове рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Щодо скасування пункту 2.38 вимоги.

Ревізією встановлено проведення виплат премій працівникам з порушенням законодавства, зокрема:

-618,9 тис. грн. працівникам ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» внаслідок включення до складу виплат при визначенні розміру премії доплат за інтенсивність праці робітників, що не передбачено п. 1.5 додатку 26 «Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості» до Галузевої угоди, п. 1.12 Положення про преміювання працівників ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова»,

-112,37 тис. грн. до святкових дат при збитковій діяльності підприємства, що суперечить п. 1.8 додатку 26 «Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості» до Галузевої угоди, п.9.5 Галузевої угоди, п. 5 Положення про преміювання робітників підрозділів ДП «Макіїввугілля», ст. 5 Закону № 3356-ХІІ (ДП «Макіїввугілля» 58,74 тис. грн., ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» 39,39 тис. грн., ВП «Шахта «Холодна Балка» 14,24 тис. грн.).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.38 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» утримати з працівників зайво нараховані та сплачені премії за їх згодою. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах кошти у загальній сумі 731,27 тис. грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача зазначали, що Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 18.11.1986 №491/26-175 «Про затвердження Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об'єднань, підприємств і організацій виробничих галузей народного господарства, на які нараховуються премії за результати господарської діяльності у виробничих галузях народного господарства», затверджено перелік доплат та надбавок до тарифних ставок, на які нараховується премія.

В перелік доплат, затверджених цією постановою, входить і доплата за інтенсивність праці.

На підставі наказів директора ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 працівникам шахти нараховані та включені до складу виплат при визначенні розміру премії доплати за інтенсивність праці робітників у розмірі 618,9 тис. грн.

На підставі наказів керівників шахт у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 працівникам ДП «Макіїввугілля» у відповідності до пункту 5 Положення про преміювання робітників, керівників і фахівців ДП «Макіїввугілля» (Доповнення до Колективного договору) нараховано та виплачено премії «до святкових дат» на загальну суму 112,37 тис. грн. (у т.ч. ДП «Макіїввугілля» - 58,74 тис. грн., ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» - 39,39 тис. грн., ВП «Шахта «Холодная Балка» - 14,24 тис. грн.).

Зазначені виплати були здійснені за рахунок коштів від реалізації вугільної продукції, оскільки за результатами діяльності зазначених шахт ДП «Макіїввугілля» за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 була економія фонду оплати праці.

Суд першої інстанції встановив наступне.

Згідно статті 5 Закону № 108/95-ВР організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Субєктами організації оплати праці є органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, обєднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, обєднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Відповідно до статті 97 КЗпП України та п.9.5 Галузевої угоди, форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови введення та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективних договорах з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральними та галузевими (регіональними) угодами.

Термін «законодавство» слід розуміти, як сукупність законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права.

Нарахування премії на доплату за інтенсивність праці прямо передбачена нормативно-правовим актом, діючим на території України.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

До даного часу нормативно-правовий акт України з питань включення доплати за інтенсивність праці до переліку доплат та надбавок, відсутній.

Пунктом 4.5 розділу 4 Галузевої Угоди визначено, що чинні і прийняті нові нормативні акти, які забезпечують гарантії вище, ніж передбачені Угодою, мають пріоритет перед відповідними положеннями Угоди.

Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 18.11.1986 №491/26-175 «Про затвердження Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об'єднань, підприємств і організацій виробничих галузей народного господарства, на які нараховуються премії за результати господарської діяльності у виробничих галузях народного господарства», затверджено перелік доплат та надбавок до тарифних ставок, на які нараховується премія.

В перелік доплат, затверджених цією постановою, входить і доплата за інтенсивність праці.

На підставі наказів директора ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 працівникам шахти нараховані та включені до складу виплат при визначенні розміру премії доплати за інтенсивність праці робітників у розмірі 618,9 тис. грн. (т.5, а.с.210-248).

Відповідно до статті 5 Закону № 3356-ХІІ, умови колективних договорів та угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обовязковими для підприємств, на які вони поширюються, та для сторін, які їх уклали.

У відповідності з п.5 Положення про преміювання робітників, керівників і фахівців ДП «Макіїввугілля» (Доповнення до Колективного договору між ДП «Макіїввугілля» і профспілками на 2004-2005р., реєстраційний номер №1088 від 10.02.2009р.) робітники відокремлених підрозділів, у тому числі і апарату управління ДП «Макіїввугілля» можуть преміюватися за рахунок собівартості продукції, з нагоди професійних свят (День шахтаря, День енергетика, День геолога, День автомобіліста, День бухгалтера, День юриста, День працівника КРУ і т.д.) (т.5, а.с.204, т.6, а.с.2-32).

Максимальний розмір таких премій цим положенням не обмежений і виплачується в межах економії фонду оплати праці по відокремленому підрозділу.

Згідно до звіту форми 1-ПН «Вугілля розділ ІІ по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» економія фонду оплати праці по відокремленому підрозділу ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» за липень 2008р склала 2291,2 тис. грн., з початку року 7889,8 тис. грн.; липень 2009 року 2214,5тис. грн., з початку року 6359,8 тис. грн.; квітень 2010р. 3092,9 тис. грн. з початку року - 9062,2 тис. грн.

Відповідно до звіту форми 1-ПН «Вугілля розділ ІІ по ВП «Шахта Холодна Балка» економія фонду оплати праці по відокремленому підрозділу ВП «Шахта Холодна Балка» за січень 2008р. склала 375,4 тис. грн., за лютий 2008 р. 446,7 тис. грн. за березень 2008 р. 495,4 тис. грн., за квітень 2008 р. - 217,8 тис. грн., за травень 2008 р. 208,6 тис. грн., за червень 2008 р. 791,8 тис. грн., за липень 2008 р. 297,5 тис. грн., за серпень 2008 р. 922,3 тис. грн., за вересень 2008 р. 249,3 тис. грн. (т.6 а.с.40-63).

По спецапарату ДП «Макіїввугілля» за 2008 р. 144,7 тис. грн., за 2009 р. 446,9 тис. грн. та за 2010 р. 191,0 тис. грн. (т.6, а.с.83-106, а.с.108-110).

З наведеного вбачається економія при оплаті праці, що підтверджується формою №1-ПН за 2008 - 1 півріччя 2010 рр. (т.6, а.с.66-82).

У відповідності до наказів керівників шахт та ДП «Макіїввугілля» (т.6 а.с.83-104) у період з 01.01.2008 по 30.06.2010 працівникам ДП «Макіїввугілля» нараховано та виплачено премії «до святкових дат» на загальну суму 112,37 тис. грн. (у т.ч. ДП «Макіїввугілля» - 58,74 тис. грн., ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» - 39,39 тис. грн., ВП «Шахта «Холодная Балка» - 14,24 тис. грн.) (т.6, а.с.40-63).

Відповідно до статті 5 Закону № 3356-ХІІ, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обовязковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

У відповідності до п.1.1 Положення при преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості, що є Додатком №26 до умов оплати праці Галузевої угоди між Мінвуглепромом України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, на підставі зазначеного Положення розробляються узгоджені з профспілками положення про преміювання працівників підприємств. При цьому питання не регламентовані зазначеним Положенням, включаючи встановлення додаткових показників і умов преміювання, вирішуються підприємствами самостійно.

Пунктом 2.2.4 зазначеного Положення встановлено, що премії робітникам за рахунок собівартості продукції (робіт) виплачуються в межах загальної економії витрат (зниження собівартості продукції, робіт) по структурному підрозділу (дільниці, цеху, інше) за умови не перевищення встановленої (планової) собівартості кінцевої продукції по підприємству, відокремленому (структурному) підрозділу в цілому.

Таким чином, позивач правомірно здійснив виплати премій працівникам до святкових дат у період з 01.01.2008 р. 1 півріччя 2010 р., у звязку із тим, що нарахування цих премій провадилось при виконанні умов преміювання та виплачувалось за рахунок коштів, отриманих від реалізації товарної продукції.

На підставі вищевикладеного, місцевий суд дійшов висновку, що включення до складу виплат при визначенні розміру премії доплат за інтенсивність праці працівникам ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» коштів у розмірі 618,9 тис. грн. та преміювання «до святкових дат» працівників Державного підприємства «Макіїввугілля» на загальну суму 112,37 тис. грн. за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 проведено посадовими особами цих підприємств в межах повноважень, на підставі КЗпП України, Закону № 108/95-ВР.

Апелянти зазначають, що віднесення постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 18.11.1986 № 491/26-175, яка передбачала порядок визначення премій за інтенсивність праці, до актів законодавства є спірним, оскільки вона прийнята органом, який не був законодавчим.

Розширене тлумачення терміну «законодавство», надане рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 № 12-рп/98 не включає до його змісту підзаконні акти органів влади СРСР.

Крім того, питання оплати праці, якого стосується даний спір, на теперішній час повністю врегульоване нормами законодавства України. Зокрема, Законом №108/95-ВР, КЗпП України, Законом № 3356-ХІІ та іншими.

Таким чином, норми постанови від 18.11.1986, на яку посилається Позивач, не можуть бути застосовані.

Висновок суду щодо чинності постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 18.11.1986 № 491/26-175 ґрунтується лише на факті відсутності нормативно-правових актів України з питань включення/не включення до складу виплат при визначенні розміру премії доплат за інтенсивність праці.

При цьому чинні законодавчі акти суд не визнає джерелом, достатнім для вирішення спірного питання.

Згідно п.1.5 додатку 26 "Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості" Галузевої угоди, п.1.12 "Положення про преміювання працівників підприємства ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова", що є додатком до Колективного договору на 2005 рік премії працівникам нараховуються на заробіток за відрядними розцінками або тарифними ставками (окладами) за фактично відпрацьований час, включаючи роботу за вихідні, святкові і неробочі дні і надурочний час, доплати і надбавки до тарифної ставки (окладу):

за суміщення професій, розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт,

виконання роботи тимчасово відсутнього працівника,

роботу з шкідливими і важкими умовами праці, роботу за графіком з поділом дня на частини з перервами між ними не менше 2 годин,

за ненормований робочий час,

високу професійну майстерність,

класність,

високі досягнення в праці.

Таким чином, ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" не передбачено нарахування премії на доплати за інтенсивність праці.

При нарахуванні заробітної плати за виїмку вугілля у 8 східній лаві пл. ш протягом липня 2009 року - червня 2010 року та у західній розвантажувальної лави протягом лютого-жовтня 2008 року, січня-травня 2009 року у частині 1 рапортів на оплату відрядних робіт вказується розцінка на видобуток вугілля в очисних вибоях збільшена на надбавку за інтенсивність, яку не включено до паспорту розрахунків комплексної норми виробітки та розцінок на видобуток вугілля. Внаслідок невірно застосованих розцінок на відрядні роботи здійснено нарахування премій на доплати за інтенсивність праці робітників. Крім того, такий спосіб нарахування доплати за інтенсивність праці веде до хибного відображення звітності щодо основного і додаткового фонду оплати праці ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" відповідно до інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N5.

Такі види премій працівникам як «до святкових дат» не передбачені Галузевою Угодою.

Згідно п. 2 Умов оплати праці працівників підприємств, на які розповсюджується дія Угоди (додаток до розділу 9 Галузевої Угоди) підприємствам, які не мають заборгованості з заробітної плати і у відповідності до затверджених планових показників не отримують коштів Державного бюджету, дозволяється установлювати в колективних договорах тарифні ставки, оклади, посадові оклади, надбавки, премії і винагородження вище визначених галузевою Угодою.

Відповідно до п. 1.8 Додатку 26 «Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості» Галузевої угоди, встановлено, що виплата премій, обумовлених Положенням про преміювання (додаток 26 до Умов оплати праці), тобто за основні виробничі показники, здійснюється за рахунок собівартості продукції. У всіх інших випадках преміювання проводиться за рахунок і в межах, утворених для цієї цілі коштів прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

Відповідно ч.1 ст. 9 Закону № 3356-ХІІ, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

У зв'язку з тим, що ВП "Шахта Холодна" є планово збитковим підприємством та дотується з державного бюджету, система преміювання, встановлена Галузевою Угодою є обов'язковою до виконання.

Таким чином, ВП "Шахта Холодна Балка" порушено п.1.8 Додатку 26 та п.2 Умов оплати праці працівників підприємств, на які розповсюджується дія Галузевої угоди.

Згідно п.1.1 додатку 26 "Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості" Галузевої угоди на підставі даного Положення розробляються узгоджені з профспілками положення про преміювання працівників підприємств. Посилання Позивача на норми колективного договору ДП «Макіїввугілля», що суперечать Галузевій угоді є некоректними та протиправними.

Висновки суду щодо правомірності виплат позивачем премій, не передбачених Галузевою угодою, ґрунтується виключно на тому факті, що такі виплати здійснені в межах фонду оплати праці та за рахунок коштів від видобутку вугілля.

Значну увагу суд приділив дослідженню факту наявності економії фонду оплати праці. Але цей факт взагалі не має відношення до справи, оскільки, як зазначено вище, Галузева угода чітко визначає, що усі додаткові премії, не передбачені нею, підприємство має право встановлювати та виплачувати виключно за рахунок прибутку, за умови, що підприємство не отримує підтримку з державного бюджету.

Вибіркове посилання суду на положення Галузевої угоди, що не мають відношення до справи та повне ігнорування інших положень, які прямо визначають умови здійснення спірних виплат - свідчить про упереджене ставлення до розгляду справи, на думку апелянтів.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що постанову Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 18.11.1986 № 491/26-175 слід віднести до законодавства, яке діє на території України в теперішній час, оскільки окремого нормативно-правового акту з цього приводу органами влади України не прийнято, а діючі закони (КЗпП України, Закон № 108/95-ВР) дозволяють застосовувати, крім зазначених в них, інші акти законодавства. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 №12-рп/98 не стосується спірної ситуації. З огляду на зазначене, доплата за інтенсивність праці не є додатковою, а такою, що передбачена діючим законодавством. Про можливість включення цієї доплати в розрахунок відрядних розцінок (що і було зроблено позивачем) наголошується в листі Донецького науково-дослідного, проектного та впроваджувального центру організації праці Міністерства вугільної промисловості від 23.09.2010 № 53 (т.5 а.с.193).

В пункті 2 Умов оплати праці працівників підприємств, на які розповсюджується дія Угоди (додаток до розділу 9 Галузевої Угоди) мова йде про можливість встановлення підприємствами, які не мають заборгованості з заробітної плати і у відповідності до затверджених планових показників не отримують коштів Державного бюджету, в колективних договорах тарифні ставки, оклади, посадові оклади, надбавки, премії і винагородження вище визначених галузевою Угодою. Те саме передбачено і п. 1.8 Додатку 26 «Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості» Галузевої угоди. Відтак, за рахунок прибутку можлива виплата премій в розмірах, що перевищують встановлений Галузевою угодою розмір. Премія до святкових дат прямо не передбачена Галузевою угодою, тому посилання на зазначені пункти є недоречним. В той же час, п. 3.2.4. Додатку 26 «Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості» Галузевої угоди передбачено, що крім того, може проводиться преміювання керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців за рахунок собівартості продукції (робіт) за іншими показниками (крім показника поліпшення якості продукції) виробництва за рахунок одержуваної економії витрат за умови неперевищення встановленої (планової) собівартості кінцевої продукції по підприємству, відособленого (структурного) підрозділу в цілому.

Нарахування премій до святкових дат передбачена умовами Колективного договору між ДП «Макіїввугілля» і профспілками, її виплата здійснена за рахунок економії фонду оплати праці, що не суперечить Галузевій угоді та КЗпП України, Законам № 108/95-ВР і № 3356-ХІІ.

З огляду на зазначене, доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині включення до складу виплат при визначенні розміру премії доплат за інтенсивність праці на суму 618,9 тис. грн. та преміювання «до святкових дат» працівників Державного підприємства «Макіїввугілля» на суму 112,37 тис. грн. є безпідставним.

Отже, пункт вимоги 2.38 є протиправним та підлягає скасуванню, а судове рішення залишенню без змін.

Щодо скасування пункту 2.40 вимоги.

Ревізією встановлено проведення завищених витрат по оплаті праці, внаслідок здійснення виплати винагороди за раціоналізаторські пропозиції працівникам ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" при збитковій діяльності за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 в сумі 413,72 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.40 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» утримати з працівників зайво нараховані та сплачені суми винагороди за раціоналізаторські пропозиції за їх згодою. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 413,72 тис. грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП.

В обґрунтування позову ДП «Макіїввугілля» зазначало, що виплати винагород авторам раціоналізаторських пропозицій на шахті ім. В.М. Бажанова проводяться на підставі і відповідно до «Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій по Україні»,затвердженого Указом Президента України від 18.09.1992 №479/92, внутрішнім «Положенням складання, подачі і розгляду раціоналізаторських пропозицій», договорами між авторами і адміністрацією, актів про використовування раціоналізаторських пропозицій і згідно наказам по шахті.

За період 2008 рік 1 півріччя 2010 року на шахті ім. В.М. Бажанова було складено та розглянуто 3 раціоналізаторських пропозиції, згідно яких, було укладено договори про встановлення розмірів та порядку сплати винагороди за виконання раціоналізаторської пропозиції.

Відповідно до Галузевих методичних рекомендацій по обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості України від 31.08.2008 № 48, виплати винагороди, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва відносяться на собівартість готової вугільної продукції «Інші витрати» і не виплачуються за рахунок і в межах прибутку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно статті 418 розділу 35 книги 4 Право інтелектуальної власності Цивільного Кодексу України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом і іншим законом.

Статтею 420 розділу 35 книги 4 Право інтелектуальної власності Цивільного Кодексу України визначено, що до об'єктів права інтелектуальної власності належить раціоналізаторська пропозиція. Це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне), або організаційне рішення в будь якій сфері.

Виплати винагород авторам раціоналізаторських пропозицій регламентовані «Тимчасовим положенням про правову охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій по Україні», внутрішнім «Положенням складання, подачі і розгляду раціоналізаторських пропозицій», договорами між авторами і адміністрацією, актів про використовування раціоналізаторських пропозицій і згідно наказам по шахті (т.6 а.с.126-136).

«Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій по Україні» затверджене Указом Президента України від 18.09.1992 № 479/92 (далі Положення № 479/92) (т.6 а.с.111).

Цим Положенням регулюються майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною та використанням винаходів, промислових зразків, товарних знаків і знаків обслуговування (далі - об'єкти промислової власності), а також відносини, пов'язані з визнанням прав автора раціоналізаторської пропозиції.

Згідно до п.10 р. III Положення № 479/92, автором раціоналізаторської пропозиції є особа, творчою працею якої воно створено.

Пунктом 53 р. III Положення № 479/92 визначено, що автор раціоналізаторської пропозиції має право на винагороду, розміри і виплати якого визначаються умовами договору між авторами і підприємством.

За період 2008 рік 1 півріччя 2010 року на шахті ім. В.М. Бажанова було складено та розглянуто 3 раціоналізаторських пропозиції, згідно яких, було укладено договори про встановлення розмірів та порядку сплати винагороди за виконання раціоналізаторської пропозиції (т.6 а.с.148,167,189).

Регулювання правовідносин, пов'язаних з реалізацією раціоналізаторських пропозицій , відноситься до сфери регулювання Цивільного Кодексу України, тоді як «Положення про умови оплати праці робітників ВП «Шахтоуправління В.М. Бажанова», як і сам колективний договір, є локальним актом, прийнятим відповідно до КЗпП України.

Таким чином, проведені виплати не підпадають під п.9 «Положення про умови оплати праці робітників ОП «Шахтоуправління В.М. Бажанова» та дію трудового законодавства.

Інструкція N 5 розроблена відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (СНР 93).

Згідно до пункту 1.1 ця Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи (далі - підприємства).

Згідно пп. 3.14. п. 3 Інструкції № 5 винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва є іншими виплатами, що не належать до фонду оплати праці.

Дані виплати відносяться на собівартість готової вугільної продукції «Інші витрати» відповідно до Галузевих методичних рекомендацій по обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості України від 31.08.2008 № 48, і не виплачуються за рахунок і в межах прибутку.

На підставі аналізу зазначених правових норм місцевий суд дійшов висновку, що виплата винагороди, яка повинна бути виплачена авторам раціоналізаторських пропозицій не повязана із результатом фінансово-господарської діяльності підприємства.

В апеляційних скаргах зазначається, що ревізією дотримання чинного законодавства з оплати праці по ВП "Шахтоуправління ім. В.М.Бажанова" встановлено витрати в сумі 413,72 тис. грн. на виплату винагороди працівникам за раціоналізаторські пропозиції. Виплати здійснено за рахунок фонду оплати праці.

Доводи позивача щодо договірного регулювання взаємовідносин з авторами раціоналізаторських пропозицій на підставі норм Цивільного Кодексу України та спеціальних нормативно-правових актів у сфері захисту права інтелектуальної власності є цілком обґрунтованими.

У позовній заяві позивач сам доводить факт, що такі виплати не входять до структури заробітної плати.

Некоректним є лише посилання на п. 53 Положення № 479/92, оскільки зазначене положення втратило чинність у частині правової охорони об'єктів промислової власності (крім пунктів 54, 59, 60, 61, 62, 68 і 70) на підставі Указу Президента від 22.06.1994 № 324/94.

Незважаючи на доводи відповідача про втрату чинності п. 53 зазначеного положення, суд посилається на нього у мотивувальній частині рішення.

Пунктом 61 того ж Тимчасового положення передбачено створення підприємствами спеціальних інноваційних фондів для підтримки діяльності зі створення об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

Система оплати праці на підприємстві також не передбачає додаткових виплат раціоналізаторам.

Згідно п.1.1 додатку 26 "Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості" Галузевої угоди на підставі даного Положення розробляються узгоджені з профспілками положення про преміювання працівників підприємств.

Для підприємств можлива самостійна розробка системи оплати праці, преміювання та пільг, заснована на досвіді праці прогресивних вітчизняних і зарубіжних компаній, за умови збереження гарантій передбачених законодавством, Генеральною і цією угодами.

Згідно п. 9 Доповнення "Положення про умови оплати праці робітників ВП "Шахтоуправління ім. В.М.Бажанова", затвердженого директором ВП "Шахтоуправління ім. В.М.Бажанова", узгодженого головами первинної Професійної організації робітників вугільної промисловості "Шахти ім. В.М. Бажанова" тарифні ставки, посадові оклади, надбавки, доплати, премії і винагороди, які є вищими за визначені цими умовами оплати, виплачуються за рахунок і в межах прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно п.1.8 додатку 26 "Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості" Галузевої угоди, преміювання робітників, передбаченого дійсним Положенням, проводиться за рахунок собівартості, а понад передбаченим дійсним Положенням за рахунок та в межах прибутку після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, здійснення витрат з оплати винагороди за рацпропозиції за рахунок фонду оплати праці є безпідставним. По результатам фінансово-економічної діяльності ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" є збитковим та згідно форми №2 "Звіт про фінансові результати" збитки складають за 2008 рік - 216969,0 тис. грн., за 2009 рік - 380 402,0 тис. грн. Тому, ВП "Шахта ім. В.М. Бажанова" зайво проведені витрати винагороди за раціоналізаторські пропозиції працівникам при збитковій діяльності за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 на загальну суму 413 716,00 грн.

Надані позивачем у судовому засіданні в якості доказів документи щодо впровадження раціоналізаторських пропозицій свідчать, що такими було визнано пропозиції, які не відповідають критеріям новизни та технічної обґрунтованості.

Судом не взято до уваги зауваження відповідача з цього питання. Наявні обставини свідчать, що здійснення виплат під видом винагороди за раціоналізаторські пропозиції є способом протиправного використання коштів державного підприємства.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що п. 53 Положення № 479/92 втратив чинність лише в частині правової охорони обєктів промислової власності згідно Указу Президента від 22.06.1994 № 324/94. Ця обставина взагалі не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції. Виплата винагород за раціоналізаторські пропозиції за діючим законодавством не входить до структури оплати праці, сплачувались підприємством за рахунок доходів від реалізації вугільної продукції. Доводи апелянтів що пропозиції, визнані як раціоналізаторські, не відповідають критеріям новизни та технічної обґрунтованості, не ґрунтуються на матеріалах справи, не підтверджені будь-якими належними доказами, а висновок, що здійснення виплат під видом винагороди за раціоналізаторські пропозиції є способом протиправного використання коштів державного підприємства є суто субєктивним.

Отже, пункт вимоги 2.40 щодо зобовязання ДП «Макіїввугілля» утримати з працівників зайво нараховані та сплачені суми винагороди за раціоналізаторські пропозиції за їх згодою; в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 413,72 тис. грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП є протиправним та підлягає скасуванню, а висновки місцевого суду в цій частині позову є правильними.

Щодо скасування пункту 2.17 вимоги.

Ревізією встановлено здійснення ДП "Макіїввугілля" зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці в сумі 930,99 тис. грн. (ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова» 545,14 тис. грн., ВП «Шахта Холодна Балка» 115,05 тис. грн., ВП «Шахта ім. В.І.Леніна» 27,95 тис. грн., ВП «Шахта «Бутівська» 17,95 тис. грн., ВП «Шахта «Чайкіно» 7,18 тис. грн., ВП «Шахта «Калинівська Східна» 20,68 тис. грн., ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» 2,38 тис. грн., ВП «Шахта ім. імені С.М.Кірова» - 159,53 тис. грн., Спецапарат ДП «Макіїввугілля» 29,19 тис. грн., ВП «Пансіонат «Світлана» 5,94 тис. грн.).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.17 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до відповідних фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 930,99 тис грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт вимоги 2.17 в частині проведення перерахунків та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до відповідних фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 835,84 тис. грн. по відокремленим підрозділам, а саме:

- ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова» на суму 535,07 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пунктах 2.31, 2.38, 2.40 вимоги;

- ВП «Шахта Холодна Балка» на 112,05 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пунктах 2.26, 2.31 вимоги;

- ВП «Шахта ім. імені С.М. Кірова» на 159,53 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пункті 2.26 вимоги;

- Спецапарат ДП «Макіїввугілля» на 29,19 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пункті 2.38 вимоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача зазначали, що ця сума є наслідками нарахування до державних цільових фондів по нарахованим відповідачем сумам у вигляді здійснення витрат ДП "Макіїввугілля" на утримання понаднормативних одиниць (п.2.26), грошової компенсації за частину щорічної додаткової відпустки всупереч законодавству (п.2.31), проведення виплат премій працівникам з порушенням законодавства (п.2.38), проведення завищених витрат по оплаті праці, внаслідок здійснення виплати винагороди за раціоналізаторські пропозиції (п.2.40) і є предметом оскарження у судовому порядку по даній справі.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2010р. УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснено планову перевірку ДП «Макіїввугілля» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.01.2009р. до 01.01.2010р. та надання достовірних відомостей до Пенсійного фонду за період з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. (т.8 а.с.218).

За результатами перевірки складено акт №418 від 31.05.2010р. Згідно висновків акту під час перевірки:

- нарахування та сплати страхових внесків;

- фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-ВР, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- загального оподаткованого доходу (заробітної плати), з якого утримуються внески із застрахованих осіб;

- нарахування та утримання страхових внесків;

- нарахування страхових внесків за окремі категорії страхових осіб;

- заборгованості виплати з заробітної плати;

- здійснення операцій за додатковими ставками збору на обовязкове державне пенсійне страхування;

- достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування,

порушень не встановлено.

Попередня планова документальна перевірка цього підприємства проводилась 10.03.2009р. акт №92 за період 01.11.2007р. 01.01.2009р. За результатами перевірки донараховано фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків на суму 410382,78 грн.

Аналогічні планові перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 2007 по 2010 роки та надання достовірних відомостей до Пенсійного фонду здійснювались УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки в ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова», ВП «Шахта Холодна Балка», ВП «Шахта ім. імені С.М.Кірова».

За результатами перевірок зазначених підприємств фактів зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці не встановлено

Крім того, за результатами перевірок повноти нарахувань обовязкових страхових внесків та обґрунтування їх витрат у ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова», ВП «Шахта Холодна Балка», ВП «Шахта ім. імені С.М.Кірова», спецапарату ДП «Макіїввугілля» за період 2007-2010 роки, здійснених виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування в звязку з тимчасовою втратою працездатності, виконавчою дирекцією ФССНВ у Донецькій області фактів зайвої сплати внесків до Фондів не встановлено (т.8 а.с.235-250, т.9 а.с.1-148).

Статтею 2 Закону № 2939-ХІІ визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до статті 8 цього Закону головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;

6) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;

7) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;

8) проводить перевірки державних закупівель та здійснює співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель.

Пунктом 19 Порядку N 550 встановлено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Як встановлено у судовому засіданні, КРУ в Донецькій області не інформувало відповідні Фонди про виявлені факти порушень законодавства щодо зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці внаслідок проведення у ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова», ВП «Шахта Холодна Балка», ВП «Шахта ім. імені С.М.Кірова», спецапарату ДП «Макіїввугілля», фахівців Фондів до перевірки не залучало.

Таким чином, відповідач, в порушення вимог Порядку № 550 не повідомив про виявлені порушення відповідний державний орган, а здійснив перевірку за межами своїх повноважень.

Апелянти ж стверджують про безпідставність висновків суду, що здійснені УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки та виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності перевірки не виявили порушень порядку нарахування та сплати внесків, є доказами відсутності порушень, про які йдеться в акті ревізії КРУ та п. 2.17 спірної вимоги.

Так, предметом перевірок, проведених фондами, було дотримання чинного законодавства під час нарахування внесків, повнота та своєчасність їх перерахування. При цьому, розмір внесків фондами визначається виходячи з фактичних витрат на оплату праці.

Перевірка законності формування витрат на оплату праці не належить до компетенції державних цільових фондів.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-ХІІ органи ДКРС уповноважені на здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів,правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів.

Крім того, відповідно до статті 35 Закону № 108/95-ВР контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють фінансові органи, до яких належить Відповідач.

Отже, сам по собі той факт, що порушення не було виявлено перевірками державних фондів не доводить, що таке порушення не існувало.

Також слід враховувати, що ці установи є зацікавленими особами, оскільки саме на їх користь надмірно сплачені кошти. Таким чином наявна позиція фондів з цього питання не є об'єктивною.

Фактично під час ревізії обставини, передбачені п. 19 Порядку № 550 не виникли, оскільки виявлене порушення стосується не порядку нарахування внесків до цільових фондів, а порядку формування витрат на оплату праці.

Надмірна сплата внесків є наслідком зайвих виплат заробітної плати. Державні цільові фонди не наділені повноваженнями щодо притягнення платника внесків до будь-якої відповідальності за факт зайвих перерахувань.

Тому підстави для інформування відповідачем виконавчих органів державних цільових фондів про виявлені факти незаконного використання коштів державним підприємством відсутні.

Виконання позивачем вимоги про корегування розрахунків саме по собі призведе до інформування отримувачів страхових внесків про факт надмірної сплати коштів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційних скарг щодо помилковості відмови в позові в звязку з відсутністю у відповідача компетенції по винесенню такого пункту вимоги. В той же час, п. 2.17 вимоги пов'язаний з виявленням інших порушень (пункти 2.26, 2.31, 2.38, 2.40), які визнані необґрунтованими (а зазначені пункти вимоги скасовані) місцевим судом, і правильність таких висновків суду першої інстанції підтверджена цією ухвалою апеляційного суду.

Відтак, доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці на суму 835,84 тис. грн. по відокремлених підрозділах, а саме:

- ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова» на суму 535,07 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пунктах 2.31, 2.38, 2.40 вимоги;

- ВП «Шахта Холодна Балка» на 112,05 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пунктах 2.26, 2.31 вимоги;

- ВП «Шахта ім. імені С.М.Кірова» на 159,53 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пункті 2.26 вимоги;

- Спецапарат ДП «Макіїввугілля» на 29,19 тис. грн., нараховану згідно порушень визначених у пункті 2.38 вимоги - є безпідставними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, щодо цього пункту вимоги, постанова місцевого суду підлягає зміні.

Щодо скасування пункту 2.22 вимоги.

Ревізією встановлено ліквідація, знищення ДП "Макіїввугілля" основних засобів на суму 526,05 тис. грн., внаслідок затоплення 39 одиниць гірничошахтного обладнання, відсутність якого підтверджено в ході проведення інвентаризації станом на 14.09.2010 (ВП «Шахта ім. В.І.Леніна» - 237,62 тис. грн., ВП «Шахта «Бутівська» - 288,43 тис. грн.).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.22 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» подати цивільний позов до суду на відповідальних осіб з метою відшкодування збитків, заподіяних державному підприємству на суму 526,05 тис. грн.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначали, що висновок КРУ в Донецькій області в частині ліквідації, знищення ДП «Макіїввугілля» основних засобів на суму 526,05 тис. грн., внаслідок затоплення 39 одиниць гірничошахтного обладнання по ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» та ВП «Шахта «Бутівська» є безпідставним, оскільки затоплення обладнання відбулось за відсутності вини посадових осіб ДП "Макіїввугілля", внаслідок природних факторів та відсутності бюджетного фінансування для здійснення робіт по протидії затопленню шахтних дільниць. Частково затоплене обладнання вже списано, на іншу частину обладнання ДП «Макіїввугілля» чекає дозволу Мінвуглепрому на його списання.

Суд першої інстанції встановив наступне.

По ВП «Шахта ім. В.І. Леніна»:

Згідно контракту № 02-01\00 від 05.01.2000 р. на вскриття пластів Каменської світи з поглибленням скіпового ствола №3 та клітьового ствола №4 шахти ім. В.І. Леніна, укладеному з ДП „Шахти ім. В.І. Леніна” ДХК „Макіїввугілля” та ДВАТ „Трєст Горлівськвуглестрой”, підрядник в межах договірної ціни зобовязаний виконати на свій ризик особистими та залученими силами усі передбачені договором роботи, згідно позиційному списку (т.10 а.с.103).

Джерелом фінансування, згідно п. 22 контракту є кошти держбюджету.

На виконання контракту підрядником було доставлено таке обладнання:

пристрій УАП-1; шафа горизонту ШГ-1; насос ЦНС 60х225; насос ЦНС 60х225; пускач ПРВИ-63; пускач ПРВИ-63; пускач ПРВИ-63; пускач ПРВИ-63; пускач ПРВИ-63; пускач ПРБИ-160; пускач ПРВ-125; електродвигун МА-36-6-1; електродвигун МА-36-11-4; електродвигун 4-А225М37 кВт; пускач ПМВИР-41; пускач ПМВИР-41; пускач ПБН-63-Б; пускач ПБН-63-Б; пускач ПБН-63-Б; пускач ПБН-63-Б; електродвигун АИУ-5; електродвигун ВРП-160-С; електродвигун МА-36-6-1; електродвигун ВАО; пускач ПРВИ-125; пускач ПРВИ-125; пускач ПРВИ-125; агрегат АПШ-1; насос 1В20\10; насос 1В20\10; насос 1В20\10 на загальну суму 382146 грн.

Вищевказане обладнання було передано на облік начальнику дільниці РМДПК Федорчуку П.І., про що здійснені відповідні записи в інвентаризаційних картках обладнання (т.10 а.с.108-137).

З квітня 2007 року бюджетне фінансування контракту було зупинено, що підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2007 року, у звязку з цим, роботи зі сторони підрядника були зупинені, у тому числі і роботи з відкачки води (т.10 а.с.138). Внаслідок зупинки робіт сталося аварійне затоплення поглиблення ствола № 4, про що був складений протокол від 04.10.10 р. та акт від 04.10.10 р., що призвело до неможливості демонтажу змонтованого обладнання (т.10 а.с.148).

Згідно до підпункту 2.1 пункту 2 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України», затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 3 червня 2010 року №186 списанню підлягає майно:

а) що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним Підприємствам, установам чи організаціям;

б) щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне);

в) у разі, коли воно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання Підприємством, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо (2.1.1).

Морально застаріла комп'ютерна техніка, придатна для подальшого використання, в установленому порядку може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями (2.1.2.).

Списання майна здійснюється Підприємством, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого Мінвуглепромом рішення про надання згоди на його списання.

Оскільки підстав для списання даного обладнання не було, то це обладнання до 2010 року знаходилось на обліковому балансі шахти (2.1.3.).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 03.06.2010 № 186 затверджено Інструкцію про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України (2.1.4.).

Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів) Підприємства, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 10 тис. грн.., здійснюється за рішенням керівника Підприємства відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 N 1314 (за винятком Підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) (2.1.6.).

З метою списання затопленого обладнання, позивач 25.10.2010 р. звернувся до Міністерства вугільної промисловості України з листом №01-17/348 та до ДП «Макіїввугілля» листом від 21.10.2010 р. за 301-05/54-912 за отриманням відповідних дозволів.

Листом від 22.10.2010 р. №01-17/346 ДП «Макіїввугілля» згідно п.2.1.6 вищенаведеної Інструкції надало дозвіл ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» на списання затопленого обладнання на загальну суму 290 093 грн. (т.10 а.с.153).

В жовтні 2010 року відбулося списання 19 одиниць обладнання на суму 50583 грн., що підтверджується довідкою від 29.03.2011 р. за №05/54-308., наданою шахтою ім. В.І. Леніна.

Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 22.03.2011 № 97 «Про списання державного майна» державному підприємству «Макіїввугілля» була надана згода на списання основних засобів, що рахуються на балансі підприємства, відповідно до відомостей про майно, яке пропонувалось до списання та не придатне до подальшої експлуатації.

На підставі наведеного наказу шахтою ім. В.І. Леніна проведено списання матеріальних цінностей з їх балансу у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності» від 08.11.2007 р. №1314, що підтверджується довідкою від 07.04.2011 р. за №05/54-247., наданою шахтою ім. В.І. Леніна.

По ВП «Шахта «Бутівська»:

В ході ревізії відповідно до наказу №755 від 14.09.2010 р. «Про проведення інвентаризації» вибірковою перевіркою проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в підзвітній сумі окремих матеріально-відповідальних осіб, а саме: начальника ділянки № 1 ОСОБА_5, в.о. начальника ділянки на час чергової відпуски ОСОБА_6

Пунктом 1 статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлено, що для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форми власності інвентаризації майна, коштів та фінансових зобовязань.

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів на дільниці №1 встановлено знаходження 3 конвеєрів на загальну суму 270335,78 грн., а саме: інв. №31443 залишкова вартість 0 грн., інв. №31635 залишкова вартість 0 грн., інв. №31700 залишкова вартість 270335,78 грн., при цьому відображені відхилення (розукомплектація) на суму 270335,78 грн. (т.10 а.с.160).

Згідно інвентаризаційного опису основних записів на дільниці ПР 1 встановлено знаходження 9 насосів на загальну суму 18097,06 грн. (інв. №31826 залишкова вартість 65,48 грн., інв. № 31880 залишкова вартість 767,42 грн., інв. №31897 залишкова вартість 1025,10 грн., інв. № 31903 залишкова вартість 1416,80 грн., інв. №31909 залишкова вартість 1487,63 грн., інв. №31933 залишкова вартість 3022,40 грн., інв. №31955 залишкова вартість 3333,24 грн., інв. №31956 залишкова вартість 3333,24 грн., інв. №31962 залишкова вартість 3645,75 грн.), при цьому відображені відхилення (затоплення) на суму 18097,06 грн.

Таким чином, проведена інвентаризація показала, що фактично обладнання знаходиться на балансі підприємства та передано у підзвіт матеріально-відповідальним особам (т.10 а.с.164).

Згідно даним проведеної інвентаризації встановлені факти псування від затоплення і розбирання основних засобів на загальну суму 288432,84 грн.

З пояснень представників позивача судом встановлено, що результаті збільшення притока води у східному допоміжному похилу і східному вентиляційному хіднику та неефективної роботи насосів відбулося затоплення (замулювання) забоїв, в яких знаходилися 9 насосів.

Факт затоплення підтверджується відповідними актами від 12.07.2010 р. та 28.09.2010 р., які складені комісією шахти та затверджені директором підприємства.

Також на ділянці № 1 були розібрані конвеєри 1Л80-УК (інвентарний номер 31443, залишкова вартість 0,00 грн.) (т.10 а.с.200), 1Л80-УК (інвентарний номер 31635, залишкова вартість 0,00 грн.) (т.10 а.с.202), 1ЛТ-800 (інвентарний номер 31700, залишкова вартість 270335,78 грн.) (т.10 а.с.203).

У березні 2010 року комісія ВП «Шахта «Бутівська» провела обстеження зазначених конвеєрів і дійшла висновку, що до подальшої експлуатації конвеєри не придатні через знос обладнання, тому підлягають розбиранню для подальшого списання на металобрухт.

Таким чином, використовувати вищенаведене обладнання в подальшому було неможливо. Результати обстеження оформлені Протоколом засідання робочої інвентаризаційної комісії від 28.10.2010 р. (т.10 а.с.204).

Оскільки підстав для списання даного обладнання не було, тому до 2010 року обладнання числилось на балансі шахти.

27.10.10р. ДП «Макіїввугілля» листом №01-17/309 звернулось Міністерства вугільної промисловості за дозволом на списання конвеєрів та затопленого обладнання (т.10 а.с.218).

Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 22.03.2011 №97 «Про списання державного майна» державному підприємству «Макіїввугілля» була надана згода на списання основних засобів, що рахуються на балансі підприємства, відповідно до відомостей про майно, яке пропонувалось до списання та не придатне до подальшої експлуатації (т.10 а.с.221).

На підставі наведеного наказу шахтою «Бутівська» проведено списання матеріальних цінностей з їх балансу у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності» від 08.11.2007 р. №1314, що підтверджується довідкою від 06.04.2011 р., наданою шахтою «Бутівська» (т.10 а.с.102).

Згідно акту обстеження від 09.03.2011 р., станом на 09.03.2011 р. ділянка, а саме, поглиблення частини стволу №4 ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» в якій знаходиться обладнання, зазначене в п.2.22 вимоги, затоплене (т.10 а.с.211).

Згідно акту обстеження від 01.03.2011 р. станом на дату розгляду справи обладнання, а саме, 9 насосів, які видані з раніше затоплених прохідницьких вибоїв шахти не придатні до подальшого використання (т.10 а.с.216).

Пунктом 2.22 вимоги відповідач вимагає від ДП «Макіїввугілля» подати цивільні позови до суду на відповідальних осіб з метою відшкодування збитків заподіяних державному підприємству на суму 526,05 тис. грн.

Економічний і юридичний зміст категорії «збитків» суттєво відрізняється. В основу юридичного визначення збитків покладено підстави їх виникнення протиправні дії певної особи.

З економічної ж точки зору збитками взнаються будь-які витрати, повязані зі зменшенням майна чи погіршенням його якості незалежно від того, з яких причин вони виникли. Економічні збитки можуть виникнути і внаслідок правомірних дій, але не будь-які збитки підлягають відшкодуванню. Збитки від затоплення обладнання і його списання виникли з технологічних причин і впливу природного середовища, тобто від таких, що не залежать від дій осіб.

За загальним правилом обовязок відшкодовувати заподіяні збитки настає за наявності складу правопорушення, що включає: настання шкоди, протиправність поведінки особи, що заподіяла шкоду; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи, що заподіяла шкоду. Такий склад правопорушення в даних випадках відсутній.

В апеляційних скаргах стверджується, що в ході проведення інвентаризації по ВП "Шахта імені В.І.Леніна" ДП «Макіїввугілля» фактично не були пред'явлені в наявності матеріальні цінності (основні засоби - гірничошахтне обладнання) у кількості 30 одиниць первісною балансовою вартістю на суму 382 146,00 грн., залишковою балансовою вартістю станом на 01.09.2010 - 237 615,30 грн. До матеріалів ревізії був наданий протокол технічної наради при директорі з капітального будівництва з питань аварійного підтоплення зумпфової частини ствола №4 (протокол №б/н від 27.06.2007). З докладу зав. гірничими роботами ОСОБА_7 свідчить, що у травні 2007 року планувалось здійснення перепуску клітей на горизонт 870 м., який будується. Однак, з причин, які не залежать від шахти (не були виділені кошти на придбання хвостових канатів та час на виконання робіт), перепуск здійснений не був. Передати функції з відкачки води зі ствола №4 шахті з цієї причини не надалося можливим. Генпідрядник ШБУ №10, що здійснював відкачку води, своїм листом інформував ДП "Макіїввугілля" та шахту щодо неможливості продовження робіт з відкачки води з наступних причин: неналагоджена машина Ц2*1.5, що обслуговує поглиблену частину ствола №4, зношений канат на машині Ц2*1.5 діаметром 25.5 мм., відсутній техпаспорт на баддю та прицепний пристрій, відсутнє фінансування робіт з відкачки води. Слід зазначити, що незважаючи на зазначені факти, до ревізії не були надані розпорядження та приписи Держгірпромнагляду, підтверджуючі факти щодо відсутності наладки машини Ц2*1.5, що обслуговує поглиблену частину ствола N4, щодо недопустимого до експлуатації перетину канату на машині Ц2*1.5, відсутності техпаспортів на гірничо-шахтне обладнання та заборону на експлуатацію відповідного обладнання, заборони виконання робіт, які є небезпечними для життя людей тощо. Тобто, дані факти не мають документального підтвердження, а лише засвідчені з усних пояснень посадових осіб підрозділу.

Колегія суддів зазначає, що відповідні документи надані до апеляційного суду.

Далі, апелянти стверджують, що згідно переліку затопленого обладнання на углубочному горизонті 890 м ствола №4, зазначене обладнання за період з 01.01.2008 та на момент проведення ревізії є затопленим.

Пунктом 7.2.13 Наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 №257 "Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах" передбачено, що плануєме затоплення гірничих виробок припустиме лише у відповідності з проектом, складеним у 4 примірниках, узгодженим з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України та профспілками. Підтвердження виконання жодної із зазначених вимог в ході ревізії не надано.

Слід наголосити, що джерелом фінансування, згідно контракту № 02-01/00 від 05.01.2000 р. на вскриття пластів Каменської світи, були кошти державного бюджету. Саме кошти державного бюджету були використані на придбання та монтаж обладнання, яке в подальшому було знищено внаслідок бездіяльності посадових осіб структурного підрозділу. Факт аварійного затоплення углублення ствола № 4, на якій посилаються посадові особи ВП "Шахта ім. В.І. Леніна" сам по собі є неприпустимим, оскільки є грубим порушенням Правил безпеки у вугільних шахтах.

Із викладеного свідчить, що посадовими особами ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля не були забезпечені належні умови та не прийняті заходи для збереження державного майна, що в подальшому призвело до його ліквідації, знищення та псування. Встановлене є порушенням вимог п. 7.2.13 Наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 №257 "Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах", п.7 "Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.1994р. №69 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 26.08.1994р. за №202/412, (із змінами та доповненнями), при проведенні обов'язкової річної інвентаризації.

Здійснення списання ВП "Шахта ім. В.І. Леніна" зазначеного обладнання не може розцінюватись, як усунення порушення, оскільки об'єкти основних засобів фактично були зіпсовані внаслідок неприйняття заходів посадовими особами підрозділу для його збереження, чим завдано підприємству та державі матеріальну шкоду (збитки). Сума збитків, розрахована відповідно до вимог Постанови КМУ від 22.01.1996 №116 "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" складає 630976,37 грн. Отже, з метою відшкодування збитків, завданих державному підприємству, ДП "Макіїввугілля" повинно подати позов до суду на матеріально-відповідальну особу.

Суд встановив, що проведена інвентаризація показала, що фактично обладнання знаходиться на балансі підприємства та передано у підзвіт матеріально-відповідальним особам (т.10 а.с.164). З пояснень представників позивача судом встановлено, що в результаті збільшення притоку води у східному допоміжному похилу і східному вентиляційному хіднику та неефективної роботи насосів відбулося затоплення (замулювання) забоїв, в яких знаходилися 9 насосів. Факт затоплення підтверджується відповідними актами від 12.07.2010 р. та В.09.2010 р., які складені комісією шахти та затверджені директором підприємства.

Але, судом не взято до уваги наступне. Керівництвом підприємства дійсно до ревізії було надано акти про затоплення "Східного допоміжного уклону" від 12.07.2010 року, затвердженого директором ВП "Шахта "Бутівська" ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_8 та акт про затоплення на "Східному вентиляційному ходку" від 28.09.2010 року, затвердженого також директором ВП 'Шахта "Бутівська" ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_8

Але, в акті по затопленню "Східного допоміжного уклону" зазначено, що до затоплення призвело неякісне затомпонування свердловини №Щ-971, що призвело до збільшення притоку води. Така ж сама причина зазначена в акті по затопленню "Східного вентиляційного ходку". В акті зазначено, що до затоплення призвело неякісне затомпонування свердловини №3939, що також призвело до збільшення притоку води.

Тобто, в період з 12.07.2010 і до закінчення проведення вибіркової інвентаризації (протокол від 28.10.2010) керівництво ВП "Шахта "Бутівська" ДП 'Макіїввугілля" та м/в особа - в.о. начальника дільниці "ПР-1" ОСОБА_6 знали про затоплені насоси та не провели жодних дій з вирішенням цієї проблеми. Не займались ліквідацією наслідків затоплення та встановленням винних осіб. Відповідні документи до ревізії надані не були.

Також, до уваги не прийняті такі факти, що результатом проведення інвентаризації були складені інвентарні описи, в яких зазначено відхилення (затоплення) на суму 18 097,06 грн. Слід зазначити, що на інвентарному описі зроблена відмітка, яка засвідчена особистим підписом матеріально-відповідальної особи, що ним "до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові на ТМЦ передані до бухгалтерії, та всі ТМЦ, які поступили в його відповідальність оприбутковані, а які вибули - списані на витрати.

Відповідно до письмових пояснень в.о. начальника дільниці "ПР-1" ОСОБА_6 насоси 1В20/10 у кількості 5 од. з інв. №31826 (залишковою вартістю 65,48 грн.), №31880 (залишковою вартістю 767,42 грн.), №31897 (залишковою вартістю 1 025,10 грн.), №31903 (залишковою вартістю 1 416,80 грн.), №31909 (залишковою вартістю 1 487,63 грн.) затоплені у "Східному допоміжному уклоні". Насоси 1В20/10 у кількості 4 од. з інв. №31933 (залишковою вартістю 3 022,40 грн.), №31955 (залишковою вартістю 3 333,24 грн.), №31956 (залишковою вартістю 3 333,24 грн.), №31962 (залишковою вартістю 3 645,75 грн.) затоплені у "Східному вентиляційному ходку". Своїм письмовим поясненням, в.о. начальника дільниці "ПР-1" ОСОБА_6 підтвердив факт затоплення насосів.

Фактично, вищезазначені насоси до інвентаризації ним не пред'явлено. Таким чином в результаті часткового затоплення "Східного допоміжного уклону" та "Східного вентиляційного ходку" було саме псування державного майна залишковою вартістю на загальну суму 18 097,06 грн.

Відповідно до п. 1а,б типового договору "Про повну індивідуальну відповідальність" в.о. начальника дільниці "ПР-1" ОСОБА_6 зобов'язано:

- дбайливо відноситися до майна, яке передане йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства та приймати заходи з запобігання виникнення збитків;

- завчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, які погрожують зберіганню переданих йому матеріальних цінностей.

Також у п.3 вищезазначеного договору вказано, що у випадку не забезпечення зберігання матеріальних цінностей, визначення розміру нанесених підприємству збитків визначається чинним законодавством.

Як зазначено у рішенні суду, ДП "Макіїввугілля" направило лист до Міністерства вугільної промисловості про списання затопленого майна наприкінці жовтня 2010 року, тобто після проведення інвентаризації, але фактично затоплення обладнання було виявлено у липні 2010 року. В даному випадку ДП "Макіїввугілля" повинно було подати цивільний позов на матеріально-відповідальну особу з метою відшкодування нею збитків відповідно до умов Кодексу законів про працю України.

Також судом встановлено, що на ділянці №1 були розібрані конвеєри 1Л80-УК (інв. №31443, залишкова вартість 0,00 грн.), 1Л80-УК (інв. №31635, залишкова вартість 0,00 грн.), 1ЛТ-800 (інв. №31700, залишкова вартість 270 335,78 грн.).

У березні 2010р. комісія ВП «Шахта «Бутівська» провела обстеження зазначених конвеєрів і дійшла висновку, що до подальшої експлуатації конвеєри не придатні через знос обладнання, тому підлягають розбиранню для подальшого списання на металобрухт. Використовувати вищенаведене обладнання в подальшому було неможливо. Результати обстеження оформлені Протоколом засідання робочої інвентаризаційної комісії від 28.10.2010 р.

Судом не взято до уваги наступне. Результатом проведення інвентаризації були складені інвентарні описи, в яких зазначено відхилення (розукомплектація) на суму 270 335,78 грн. Слід зазначити, що на інвентарному описі зроблена відмітка, яка засвідчена особистим підписом матеріально-відповідальної особи, що ним "до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові на ТМЦ передані до бухгалтерії, та всі ТМЦ, які поступили в його відповідальність оприбутковані, а які вибули - списані на витрати".

До інвентаризації пред'явлено лише деякі частини (агрегати, редуктори) зазначених конвеєрів без заводських чи інвентарних номерів. Встановити до яких з вищезазначених стрічкових конвеєрів відносяться ці частини (агрегати, редуктори) не уявляється можливим.

Керівництвом підприємства до ревізії було надано акти на розбирання конвеєрів 1Л80-УК та 1ЛТ-800 інв. №31443 та №31700 відповідно. Акти затверджені директором ВП "Шахта "Бутівська" ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_8 Відповідно до зазначених актів подальша експлуатація стрічкових конвеєрів неможлива у зв'язку з тяжкими гірничо-геологічними умовами в містах установки конвеєрів. Повторне використання вузлів та деталей зазначених конвеєрів неможливо у зв'язку з великим фізичним зносом, який дорівнює 50-60%. Комісією було прийнято рішення провести розбирання конвеєрів для подальшої здачі у металобрухт.

Номери та дати затвердження на актах відсутні. Встановити період виникнення та затвердження актів неможливо.

При цьому, конвеєри не списані та рахується в бухгалтерському обліку ВП "Шахта "Бутівська" ДП "Макіїввугілля" у складі основних засобів. До інвентаризації вказані конвеєри пред'явлені не були.

Матеріально-відповідальна особа - начальник дільниці №1 ОСОБА_5 письмових пояснень відповідно розукомплектації (розбирання) конвеєрів не надав.

Також суд не прийняв до уваги, що відповідно до п. 1 а, б типового договору "Про повну індивідуальну відповідальність" начальника дільниці №1 ОСОБА_5 зобов'язано:

- дбайливо відноситися до майна, яке передане йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства та приймати заходи з запобігання виникнення збитків;

- завчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, які погрожують зберіганню переданих йому матеріальних цінностей.

Також, у п.3 вищезазначеного договору вказано, що у випадку не забезпечення зберігання матеріальних цінностей, визначення розміру нанесених підприємству збитків визначається чинним законодавством.

Розбирання (ліквідація) зазначених конвеєрів була зроблена в порушення п. 3, 40, 41, 43 "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N561. В рішенні суду також зазначено, що склад правопорушення при розбиранні майна відсутній. Але, даний висновок не відповідає дійсності, так як п.2.1.9 Інструкцію про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України №186 від 03.06.2010 та п. 21 «Порядку списання об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 визначено, що розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття Міністерства вугільної промисловості України рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха). Тобто демонтаж майна можливо проводити тільки після отримання на це відповідного дозволу Мінвуглепрому.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду, що збитки від затоплення обладнання і його списання виникли з технологічних причин і впливу природного середовища, в тому числі, за відсутності належного бюджетного фінансування, що потягло зупинення підрядних робіт, зокрема, з відкачки води, і як наслідок аварійне затоплення з неможливістю демонтажу обладнання, тобто, що не залежать від дій осіб.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення позивачем п. 21 «Порядку списання об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 щодо демонтажу конвеєрів до отримання на це відповідного дозволу Мінвуглепрому.

Однак, з огляду на те, що вказане обладнання було списано за згодою Міністерства вугільної промисловості України, констатація цього порушення не впливає на правильність висновків місцевого суду про необхідність скасування цього пункту вимоги, оскільки його зміст не адекватний виявленому порушенню.

З огляду на зазначене, доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині знищення ДП "Макіїввугілля" основних засобів на суму 526,05 тис. грн., внаслідок затоплення 39 одиниць гірничошахтного обладнання та незаконного розукомплектування конвеєрів (ВП «Шахта ім. В.І.Леніна» - 237,62 тис. грн., ВП «Шахта «Бутівська» - 288,43 тис. грн.) є безпідставними, а судове рішення в цій частині законним та обґрунтованим.

Щодо скасування пункту 2.23 вимоги.

Ревізією встановлено ліквідація 2-х конвеєрів та кабельної лінії на загальну суму 161,45 тис. грн., в т.ч. по ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» - 140,99 тис. грн. та розбирання стрічкового конвеєру 2Л100У по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на суму 20,46 тис. грн., яке проведено без дозволу Міністерства вугільної промисловості України.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.23 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» поновити в обліку списані з порушенням законодавства основні засоби на загальну суму 161,45 тис. грн., встановити їх нестачу та подати цивільні позови до суду на матеріально-відповідальних осіб з метою відшкодування збитків нанесених підприємству.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт вимоги 2.23 в частині стосовно ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» на суму 20,46 тис. грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП «Макіїввугілля» зазначило, що демонтаж конвеєру 2Л100У у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» проведено у звязку із неналежним станом конвеєру та неможливістю транспортування вугілля.

Замість демонтованого конвеєру проведено монтаж нового, який станом на момент ревізії використовувався для транспортування вугілля.

Комісією шахти складено акт на непридатність конвеєру 2Л100У (інвентарний номер 45125) та подані документи на його списання, але станом на момент ревізії дозвіл на списання від Міністерства вугільної промисловості України не отримано.

Судом першої інстанції встановлено, що конвеєр стрічковий 2Л100У інвентарний №45125 введений в експлуатацію у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» в липні 1997 року.

Балансова вартість конвеєру 521365 грн., знос 501365 грн., остаточна (ліквідаційна) вартість 20460 грн.

Згідно акта обстеження технічного стану стрічкового конвеєру 2Л100У від 14.07.2010 року комісією ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» встановлено, що цей конвеєр є повністю морально та фізично зношеним, та підлягає заміні на інший.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 03.06.2010 р. № 186 затверджено Інструкцію про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Згідно до цієї Інструкції списанню підлягає майно:

а) що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним Підприємствам, установам чи організаціям;

б) щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне);

в) у разі, коли воно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання Підприємством, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо (п.2.1.1.).

Морально застаріла комп'ютерна техніка, придатна для подальшого використання, в установленому порядку може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями (п.2.1.2.).

Списання майна здійснюється Підприємством, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого Мінвуглепромом рішення про надання згоди на його списання (п.2.1.3.).

Для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна на підприємстві утворюється комісія із списання майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 N 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності" (п.2.1.4.).

17.11.2010 року ДП «Макіїввугілля» звернулось до Міністерства вугільної промисловості України за дозволом на списання конвеєру 2Л100У.

Відповіді від Міністерства щодо списання обладнання позивач не отримав.

Для забезпечення безперервного виробничого процесу 14.07.2010р. ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» прийняте рішення замінити конвеєр 2Л100У на стрічковий конвеєр 2ЛТ 1000КП (т.11 а.с.73).

В звязку з особливостями виробничого процесу, а також вимогами до обладнання, матеріалам, технологіям провадження ремонту обладнання та його заміни, які повинні відповідати «Правилам безпеки у вугільних шахтах», затверджених Наказом Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.03.2010 № 62 заміна конвеєру проводилась поетапно, окремими частинами, блоками.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на момент перевірки частина конвеєру 2Л100У знаходилась в виробництві, частина на конвеєрному уклоні горизонту 1100 м, а частина на поверхні.

Тобто, на момент проведення інвентаризації конвеєр стрічковий 2Л100У інвентарний № 45125 є в наявності та відображений в бухгалтерському обліку позивача, отже, підстави для поновлення в обліку зазначеного конвеєру відсутні.

Апелянти зазначають, що в ході проведення інвентаризації майна ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», у тому числі основних засобів, які обліковуються у підзвіті начальника дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_9 було встановлено недостачу стрічкового конвеєру 2Л100У (інвентарний номер 45125) та наявність вузлів і агрегатів конвеєру стрічкового 2Л100У.

В своїх поясненнях начальник дільниці конвеєрного транспорту ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ОСОБА_9 зазначив, що у зв'язку з неналежним станом конвеєру та неможливістю транспортування вугілля проведено демонтаж вищезазначеного конвеєру 2Л100У (інвентарний номер 45125). Частково вузли та ретини конвеєру знаходяться у шахті, частково видано на поверхню. Деякі негабаритні частини при демонтажу розрізано та видано на поверхню. Тобто в ході інвентаризації, у матеріально-відповідальної особи - начальника дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_9 стрічковий конвеєр 2Л100У, який рахується в обліку у нього в підзвіті, фактично відсутній, що підтверджено документально.

Згідно п.4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 визначено терміни, у тому числі:

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Відповідно п.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003: «Одиницею обліку основних засобів є окремий об'єкт. Окремим об'єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього...».

Таким чином, пред'явлені при проведенні інвентаризації вузли і агрегати конвеєру стрічкового 2Л100У не можуть бути об'єктом основних засобів, як це передбачено в п.4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 та п.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003, так як ці частини не є закінчений пристрій та у зв'язку із руйнацією проведеної внаслідок різки деяких негабаритних частин конвеєру при демонтажі, як це зазначено у поясненні матеріально-відповідальної особи начальника дільниці конвеєрного транспорту ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ОСОБА_9 вищезазначений конвеєр 2Л100У (інвентарний номер 45125) та не може виконувати функції, для яких він передбачений.

Підпунктом в) пунктом 2.1.1 Інструкції про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України №186 від 03.06.2010 визначено, що списанню підлягає майно, яке морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання Підприємством, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Але, п.2.1.9 Інструкцію про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України №186 від 03.06.2010 та п. 21 «Порядку списання об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 визначено, що розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття Міністерства вугільної промисловості України рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха). Тобто, демонтаж майна можливо проводити тільки після отримання на це відповідного дозволу Мінвуглепрому.

Відповідно до п.7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів №69 від 11.08.1994, визначено, що основними завданнями інвентаризації є:

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- виявлення фактичної наявності майна;

- установлення лишку або нестачі цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

Протоколом засідання інвентаризаційної комісії ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» від 11.10.2010 прийнято рішення відсутній при проведенні інвентаризації стрічковий конвеєр 2Л100У (інвентарний номер 45125) недостачею не вважати.

У зв'язку з тим, що комісією шахти недостача стрічкового конвеєру 2Л100У (інвентарний номер 45125) не виведена, пунктом 2.23 вимоги КРУ в Донецькій області зобов'язувало ДП «Макіїввугілля» прийняти заходи щодо встановлення стрічкового конвеєру як нестача з подальшим поданням цивільного позову до суду на матеріально-відповідальних осіб з метою відшкодування збитків нанесених підприємству.

На підставі вищевикладеного КРУ в Донецькій області вважає, що законно вимагає від ДП "Макіїввугілля" подання цивільного позову на матеріально-відповідальну особу з метою відшкодування збитків, нанесених державному підприємству, згідно чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення позивачем п. 21 «Порядку списання об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 щодо демонтажу конвеєру до отримання на це відповідного дозволу Мінвуглепрому.

Однак, з огляду на те, що вказане обладнання (хоч і в розібраному вигляді) фактично є в наявності, тобто, факт реальної недостачі відсутній, констатація цього порушення не впливає на правильність висновків місцевого суду про необхідність скасування цього пункту вимоги, оскільки його зміст не адекватний виявленому порушенню. Так, конвеєр досі рахується в бухгалтерському обліку підприємства як основний засіб. Апеляційний суд враховує, що демонтаж конвеєру проведений задля забезпечення виробничого процесу, тому про заподіяння збитків державному підприємству стверджувати не уявляється можливим.

З урахуванням зазначеного апеляційний суд приходить до висновку, що пункт 2.23 вимоги в частині поновлення в обліку ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» списаних з порушенням законодавства основних засобів - конвеєру стрічкового 2Л100У інвентарний № 45125 на суму 20460 грн. та встановлення його нестачі є протиправним та підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Щодо скасування пункту 2.24 вимоги.

Ревізією встановлено недостачу основних засобів в сумі 469,53 тис. грн., яка встановлена в ході проведення інвентаризації на ВП «Шахта «Бутівська» (будівля вентилятору, будівля адміністративно-побутового комбінату, будівлі підйомної машини, будівля вакуум насосної, будівля гуртожитку, будівля дитячого садку тощо).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.24 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» подати цивільний позов до суду на відповідальних осіб з метою відшкодування збитків заподіяних державному підприємству на суму 469,53 тис. грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача поясняли, що будівля вентилятору, будівлі адміністративно-побутового комбінату, підйомної машини, вакуум насосної, гуртожитку, дитячого садку у виробничому процесі шахти не використовуються тривалий час і вже не можуть використовуватися. Будівлі знаходяться в аварійному стані, повністю відсутнє освітлення, опалювання, водопровід, каналізація. Внаслідок погодних умов відбувається часткове руйнування крівлі, стін, віконних рам. Ці промплощадки знаходяться на значній відстані від шахти, у зв'язку з чим ДП «Макіїввугілля» не має можливості проводити постійний контроль за збереженням будівель і споруд. Проводити охорону на кожному об'єкті у підприємства не має можливості. У теперішній час в Міністерстві вугільної промисловості знаходяться на розгляді матеріали по списанню зазначених обєктів нерухомості.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з вимогами пункту 1 статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємством, незалежно від форми власності, інвентаризації майна, коштів та фінансових зобовязань.

Відповідно до п.6 Положення "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92, об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Наказом ВП «Шахта «Бутівська» «Про створення постійно діючої комісії» від 05.01.2010 р. №9 (т.10 а.с.240) передбачено, що в цілях організації якісного приймання основних засобів і матеріальних активів, що надходять на підприємство, а також контролю використання основних засобів і матеріальних активів прийнято рішення про затвердження постійно діючої комісії по прийманню, оцінці, інвентаризації, списанню основних активів та про визначення ступеня готовності основних фондів, встановлення причин списання обєктів, які вибувають.

Інвентаризація основних засобів (будівель і споруд) провадились відповідно до Інструкції «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69, із змінами і доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за №202/412 (далі Інструкція №69).

Одним із основних завдань інвентаризації (п.7в Інструкції № 69), є виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість.

Робочі інвентаризаційні комісії за результатами здійснення інвентаризації майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Належним чином оформлені матеріали інвентаризації - є первинними документами відповідно до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві фінансів України від 5 червня 1995 року за №168/704, оскільки підтверджують фактичну наявність на шахті основних засобів і є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, в тому числі і для проведення і списання.

21 жовтня 2009 року на шахті розпочата повна інвентаризація станом на 31.10.2009 р. майна усіх статей балансу. Інвентаризаційними описами обліку основних засобів №46, 44, 35, 31 станом на 31.10.2009 р. встановлена фактична наявність основних фондів у кількості 20 одиниць на загальну залишкову вартість 1034987,00 грн. Результати інвентаризації затверджені протоколом від 31.10.2009 р. (т.10 а.с.241-249, т.11 а.с.1-10).

Також, 31 жовтня 2010 року на шахті розпочата повна інвентаризація станом на 31.10.10 р. майна усіх статей балансу. Інвентаризаційними описами обліку основних засобів №41, 50, 53 станом на 31.10.10 р. встановлена фактична наявність основних фондів у кількості 20 одиниць на загальну залишкову вартість 1034987,00 грн. Результати інвентаризації затверджені протоколом від 31.10.2010 р. (т.11 а.с.11-20). На всі обєкти є інвентарні картки (т.11 а.с.23-31).

При проведенні ревізії відповідачем була надана вимога про проведення вибіркової інвентаризації активів станом на 15.09.2010 р. та створена відповідна комісія, згідно з наказом по підприємству від 14.09.2010 р. №755 «Про проведення інвентаризації» (т.11 а.с.11-32), але інвентаризаційний опис не складався оскільки відповідальні особи відмовились фіксувати факт недостачі, тому що фактично на балансі шахти числяться будівлі і споруди промплощадок: повітряноподавальний ствол «Землянки» (дата введення в експлуатацію 1983-1988 рр.), шахта «Бутівка-Северна» (дата введення в експлуатацію 1957-1986 рр.) повітряноподавальний ствол шахти «8-8 біс» (дата введення 1953-1973 рр..), головний вентиляційний ствол с. Яковлівка (дата введення в експлуатацію -1973 р.) та знаходяться у підзвітної особи, а саме: заступника директора з господарських питань Федорова Н.І., що підтверджується договором про повну індивідуальну відповідальність від 4 січня 2010 року (т.11 а.с.11-33).

Згідно пояснень представників позивача, ці промплощадки у виробничому процесі шахти не використовуються тривалий час і вже не можуть використовуватися. Будівлі знаходяться в аварійному стані, повністю відсутнє освітлення, опалювання, водопровід, каналізація. Внаслідок погодних умов відбувається часткове руйнування крівлі, стін, віконних рам і т.і.

Зазначені промплощадки знаходяться на значній відстані від шахти (від 6 до 20 км), у зв'язку з чим матеріально-відповідальна особа заступник директора з господарських питань ОСОБА_10 не має можливості проводити постійний контроль за збереженням будівель і споруд, що знаходяться у нього в підзвітній сумі. Проводити охорону на кожному об'єкті у підприємства не має можливості.

Відповідно п. 21 Порядку списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ №1314 від 08.11.2007 розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним субєктом управління рішення про надання згоди (згідно з цим Порядком) на списання майна крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха. Розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним субєктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

29.04.2010р. за вихідним №01-17/134, №01-17/136 ДП «Макіїввугілля» звернулось до Міністерства вугільної промисловості України за дозволом на списання зазначених будівель і споруд (т.11 а.с.55).

23.06.2010р. комісією Мінвуглепрому України було відмовлено в дозволі на ліквідацію будівель і споруд у звязку з недостатнім обґрунтуванням необхідності списання майна та ліквідації зазначених обєктів та недоцільності ліквідації зазначених обєктів (т.11 а.с.52).

27.09.2010р. за вихідним №01-17/308 ДП «Макіїввугілля» після доопрацювання знову направило матеріали для списання до Мінвуглепрому України (т.11 а.с.47).

Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 22.03.2011 р. №97 «Про списання державного майна» державному підприємству «Макіїввугілля» була надана згода на списання основних засобів, що рахуються на балансі підприємства, відповідно до відомостей про майно, яке пропонувалось до списання та не придатне до подальшої експлуатації (т.10 а.с.221).

На підставі наведеного наказу шахтою «Бутівська» проводиться списання матеріальних цінностей з їх балансу у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності» від 08.11.2007 р. №1314.

В апеляційних скаргах зазначається, що до ревізії було надано лише акт розукомплектації будівель та споруд. В акті комісія самостійно зробила розрахунок розукомплектації. Матеріально-відповідальна особа (ОСОБА_10) акт підписала, тобто була згідна з виявленим порушенням.

Інвентаризаційною комісією, яка була створена на підставі наказу від 14.09.2010 №755, для проведення інвентаризації у м\в особи ОСОБА_10, в порушення п. 11.4 "Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріально-цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.1994 №69, не складено інвентарні описи; в протоколі взагалі відсутні дані про інвентаризацію підзвіту ОСОБА_10

Суд встановив, що промислові площадки з розукомплектованими спорудами, знаходяться на значній відстані від шахти (від 6 до 20 км.), у зв'язку з чим м\в особа - заступник директора з господарських питань ОСОБА_10 не має можливості проводити постійний контроль за збереженням будівель і споруд, що знаходяться у нього в підзвітній сумі. Проводити охорону на кожному об'єкті у підприємства не має можливості.

Суд не прийняв до уваги наступне. Перевіркою матеріалів попередніх інвентаризацій встановлено, що річні інвентаризації були проведені станом на 31.10.2008 та на 31.10.2009 на підставі наказів ВП "Шахта "Бутівська" №1163 від 20.10.2008 року, №855 від 21.10.2008 року. Лишків та нестач не встановлено. Виходячи з вище викладеного можна встановити, що розукомплектація будівель та споруд була здійснена в період з 31.10.2009 (момент останньої інвентаризації) по 28.10.2010 року (ревізія КРУ в Донецькій області).

До ревізії не було надано жодних документів, які б підтвердили звернення керівництва ВП "Шахта "Бутівська" ДП "Макіїввугілля" до правоохоронних органів для встановлення винних осіб або встановлення дійсних фактів, які спричинили розукомплектації державного майна. На розукомплектованих будівлях та спорудах були відсутні елементи конструкцій, які мають великий об'єм та вагу. В деяких будівлях залишився саме фундамент. Відсутні стіни, стеля, плити перекриття, комунікаційні мережі. Це свідчить про те, що можливо при здійсненні розукомплектації була задіяна спеціальна вантажна техніка, тобто присутній людський фактор (винні особи).

Суд не прийняв до уваги, що відповідно до п. 1 а, б типового договору "Про повну індивідуальну відповідальність" заступника директора з господарських питань ОСОБА_10 зобов'язано:

- дбайливо відноситися до майна, яке передане йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства та приймати заходи з запобігання виникнення збитків;

- завчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, які погрожують зберіганню переданих йому матеріальних цінностей.

Також у п.3 вищезазначеного договору вказано, що у випадку не забезпечення зберігання матеріальних цінностей, визначення розміру нанесених підприємству збитків визначається чинним законодавством.

На підставі вищевикладеного КРУ в Донецькій області законно вимагає від ДП "Макіїввугілля" подання цивільного позову на матеріально-відповідальну особу з метою відшкодування збитків, нанесених державному підприємству згідно чинного законодавства.

Враховуючи, що обєкти, про які йдеться у цьому пункті вимоги, у виробничому процесі шахти не використовуються тривалий час і вже не можуть використовуватися, знаходяться в аварійному стані, приймаючи до уваги значну відстань до них, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду щодо недоцільності витрачання коштів на підтримання їх стану. Винної поведінки (протиправної бездіяльності) будь-кого з посадових осіб ДП «Макіїввугілля» у спірній ситуації колегія суддів не вбачає.

Крім того, до апеляційного суду представниками позивача надані документи про списання цих обєктів з дозволу Міністерства вугільної промисловості.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині недостачі основних засобів в сумі 469,53 тис. грн. на ВП «Шахта «Бутівська» (будівля вентилятору, будівля адміністративно-побутового комбінату, будівлі підйомної машини, будівля вакуум насосної, будівля гуртожитку, будівля дитячого садку) є безпідставними.

Отже, пункт вимоги 2.24 в частині зобовязання ДП «Макіїввугілля» подати цивільний позов до суду на відповідальних осіб з метою відшкодування збитків заподіяних державному підприємству на суму 469,53 тис. грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесений субєктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Судове рішення місцевого суду в цій частині підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.

Щодо скасування пункту 2.42 вимоги.

Ревізією встановлено проведення зайвих виплат коштів по відокремленим підрозділам ДП "Макіїввугілля", зокрема внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт через включення до актів виконаних робіт по обєкту «Комплекс повітреподавального стовбуру № 7 ВП «Шахтоуправління ім. В.М.Бажанова» ДП «Макіїввугілля» вартості металевих конструкцій копра та металоконструкцій нульової рами, які не були використані підрядником шахтобудівельним управлінням № 5 ДВАТ «Макіїввуглебуд» за червень-серпень 2008 року, листопад 2009 року у сумі 3456,53 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.42 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» зменшити в обліку кредиторську заборгованість по підрядникам та виконавцям, повернути зайво перераховані кошти чи відшкодувати порушення шляхом зменшення вартості виконаних робіт, скласти відповідні акти звіряння заборгованості.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 2.42 вимоги в частині, що стосується ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова».

Обґрунтовуючи позов, представники позивача зазначали, що враховуючи технологію окремих елементів будівельно-монтажних робіт та їх велику металоємкість, при встановленні обємів виконаних робіт згідно договору №42 від 22.03.2005р. було вірно включено до актів виконаних робіт (КБ-2в) тільки вартість незавершених елементів (придбання металопрокату та виготовлення металоконструкцій копра). Вартість по монтажу копра може бути взята на обєм лише після їх виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.03.2005 ДП «Макіїввугілля» було укладено договір будівельного підряду №42 з ДВАТ «Макіїввуглебуд» згідно з умовами якого Генпідрядчик (ДВАТ «Макіїввуглебуд») у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проекту виконання робіт усі передбачені будівельно-монтажні роботи по «Будівництву комплексу повітроподавального стволу №7 шахти ім. В.М. Бажанова», відповідно до позиційного списку, здає Замовнику (ДП «Макіїввугілля») в обумовлений термін завершені будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи (т.11 а.с.105).

Згідно з п.9.1. договору Генпідрядник може залучати для виконання спеціальних робіт Субпідрядні організації і забезпечує координацію їхньої діяльності на майданчику. Субпідрядні договори не змінюють зобовязань Генпідрядника перед Замовником.

Фінансування при будівництві «Комплексу повітря подавального стовбуру №7 ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» здійснюється за рахунок бюджетних коштів за програмою «Державна підтримка підприємств з видобутку вугілля камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничо-шахтного обладнання».

Проектом будівництва комплексу повітроподавального стволу №7 глава № ОКР «Блок будівель та споруд «Копер повітроподавального стволу №7» Кошторис №Р 1601-625-1-04-СМ, узгодженого з Проектним фондом НДІ «ДОНГІПРОШАХД» за №110134, передбачено для проходження вентиляційного ствола забудова металічного копра, який уявляє собою складну конструктивну споруду (т.11 а.с.134). Технологія збирання металоконструкцій копра в єдину споруду передбачає наявність усіх конструктивних елементів до початку збирання. Відсутність будь яких елементів робить неможливим збирання в повному обсязі, та як слідство, ставить питання про можливість початку монтажних робіт. Згідно графіку проведення робіт проходка та забудова копра повинні здійснюватись одночасно.

Згідно пояснень представника позивача головного бухгалтера шахти ім. В.М. Бажанова ОСОБА_11, в звязку з нестабільним держбюджетним фінансуванням, ДП «Макіїввугілля» не мало можливості одноразово придбати усі 100% металоконструкцій копра та почати їх монтаж.

Повна зборка, визначена зведеним кошторисним розрахунком, яка послідовно передбачає придбання та підготовку металоконструкцій копра до збирання в єдину конструкцію, не проводилось, оскільки бюджетне фінансування з цього питання здійснене не в повному обсязі, а саме:

Фінансування 2008 р.:

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2008 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 21.02.2008 р. усього виділено 22800 тис. грн.;

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2008 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 31.07.2008 р. було знято 4000 тис. грн. залишилось 18800 тис. грн.;

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2008 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 20.08.2008 р. було знято 5500 тис. грн. залишилось 13300 тис. грн.;

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2008 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 20.11.2008 р. було додано 1651 тис. грн. залишилось 14951 тис. грн.;

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2008 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 25.12.2008 р. було знято1357 тис. грн. залишилось 13594 тис. грн.

Фінансування 2009 р.:

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2009 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 01.10.2009 р. усього виділено 4000 тис. грн.;

- згідно позиційного списку капітальних робіт та витрат на 2009 р. по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» за проектом «Комплекс повітря подавального стовбуру №7», затвердженого 31.12.2009 р. було знято 1400 тис. грн. залишилось 2600 тис. грн.. з яких було профінансовано 2296 тис. грн. (806 тис. грн. бюджет; 1490 тис. грн. власні кошти) (т.11 а.с.122-131,139-148).

У 2008 році позивачем була здійснена оплата ДВАТ «Макіїввуглебуд» за договором №42 від 22.03.2005р. на загальну суму 3624073,60 грн., у тому числі за платіжними дорученнями №94 від 27.08.2008р. на суму 216533,90 грн., №81 від 05.08.2008р. на суму 573915,60 грн., №95 від 27.08.2008р. на суму 610466,10 грн., №75 від 31.07.2008р. на суму 800000,00 грн., №52 від 16.07.2008р. на суму 1423158,00 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 04.01.2010р. між ДП «Макіїввугілля» та ШБУ №5 ДВАТ «Макіїввуглебуд» сума заборгованості за виконані роботи складає 1489343,60 грн. (т.11 а.с.183).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2).

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (ч.3).

Підставою для винесення пункту 2.42 вимоги відповідач вважає включення ДП «Макіїввугілля» до прямих витрат при розрахунках в актах ф. КБ2-в, витрати на матеріали без включення нормативних витрат трудових ресурсів та фізичних обсягів виконаних робіт.

Суд першої інстанції не погодився з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п.9.1. договору №42 від 22.03.2005 р. Генпідрядник може залучати для виконання спеціальних робіт Субпідрядні організації і забезпечує координацію їхньої діяльності на майданчику. Субпідрядні договори не змінюють зобовязань Генпідрядника перед Замовником.

Згідно актів приймання виконаних робіт між ДВАТ «Макіїввуглебуд» та ДП «Макіїввугілля» за червень, липень, серпень 2008 року по обєкту копер, позивач прийняв від Генпідрядника роботи та витрати на придбання металопрокату та виготовлення металоконструкції копра за ціною 12082,50 грн. за 1 тону.

Судом встановлено, що роботи по виготовленню металоконструкції копра для Генпідрядника виконував субпідрядник ТОВ МПК «ДПСЗ» на підставі договору №64 від 11.06.2004р.

Згідно калькуляції на виготовлення металоконструкції копра, затвердженої ТОВ «МПК «ДПСЗ» у липні 2007 року до статей витрат на його виготовлення входять сировина та матеріали, електроенергія та паливо на технологічні цілі, заробітна плата, додаткова заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, загальновиробничі витрати та інші на загальну суму 12082,50 грн. за 1 тону.

Таким чином, висновки КРУ в Донецькій області про відсутність витрат трудових ресурсів в розрахунках в актах ф. КБ2-в є необґрунтованими.

В 2007 р. ДП «Макіїввугілля» звернулось до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України за розясненням питання щодо проведення взаєморозрахунків за виконані обєми робіт за незавершеними конструктивними елементами.

Листом від 16.11.2007 р. №7/10-766 Міністерство регіонального розвитку та будівництва дано розяснення, що при визначенні вартості виконаних робіт з монтажу копра, необхідного для будівництва «Комплексу повітря подавального стовбуру №7» ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відповідно до спільного листа Держкомстату та Держбуду України від. 19.02.02 р. №7/7-124 до щомісячних типових форм «Акт приймання виконаних робіт» (КБ-2в), окрім вартості завершених конструктивних елементів і видів робіт, може включатися також вартість виконаних робіт з незавершених конструктивних елементів та деяких видів будівельних робіт або їх частин.

В апеляційних скаргах зазначається, що ревізією правильності визначення вартості виконаних робіт, згідно "Правил визначення вартості будівництва" (Державні будівельні норми ДБН Д. 1.1.1-2000 із змінами, затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.00 №174) встановлено, що ДВАТ "Макіїввуглебуд" (ШБУ №5) в акти виконаних робіт за червень, липень, серпень 2008 року, листопад 2009 року по об'єкту "Комплекс повітря-подавального стовбуру №7" ВП "Ш/у ім. В.М. Бажанова" ДП "Макіїввугілля" безпідставно включена вартість металевих конструкцій копра та металоконструкцій нульової рами, які були придбані підрядником у постачальника (який і виготовив ці металоконструкції) для подальшого використання та не були використані в роботі, на загальну суму 3 456 530,40 грн. (з ПДВ). Пред'явлені Замовнику акти ф. КБ2-В "Акт прийомки виконаних підрядних робіт" без включення нормативних витрат трудових ресурсів та фізичних обсягів виконаних робіт, акт прийомки виконаних підрядних робіт не відображають найменування та кількість витрачених на будівництво матеріальних ресурсів. Для цього використовуються підсумкові розрахунки до актів ф. КБ2-в (затверджено спільним наказом Державного комітету статистики України та Держбуду України від 21.06.2002 №237/5).

Вартість об'єктів будівництва* (нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрація пам'яток архітектури та містобудування) визначається на підставі інвесторської (проектно-кошторисної) документації відповідно до дер жавних будівельних норм України (ДБН Д1.1-1-2000) "Правила визначення вар тості будівництва" затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (із змінами та доповненнями) та загальнодержавних будівельних кошторисних нормативів.

При визначенні вартості будов, будівництво яких здійснюється з залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для використання усіма учасниками будівництва незалежно від їх відомчої належності і форми власності (п. 1.2.2 ДБН Д1.1-1-2000).

Система ціноутворення в будівництві (вартість) базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів (п.1.4.1 ДБН Д1.1-1-2000).

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначається нормативна кількість ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок (п.1.4.1 ДБН Д1.1-1-2000).

Вартість будівництва (прямі витрати), визначається з застосуванням кошторисних нормативних документів, а саме:

ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (РЕКН, ДБН Д.2.2-99);

ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельних машин та ме ханізмів (РКНЕМ, ДБН Д.2.7-2000); ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування (РЕКНМУ, ДБН Д.2.3-99);

ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні ро боти (РЕКНр) (ДБН Д.2.4-2000);

ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-реставраційні роботи (РЕКНР) (ДБН Д.2.5-2000);

Кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями та відповідних поточних цін (п.3.1.10 ДБН Д 1.1-1-2000).

Поточні ціни на матеріали для будівництва визначаються франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості (п.3.1.10.9 ДБН Д 1.1-1-2000):

-відпускну ціну;

-вартість тари, упаковки і реквізиту;

-вартість транспортування і вантажних робіт;

-заготівельно-складські витрати.

Заготівельно-складські витрати розраховуються за відсотком, рекомендованим Держбудом України, до кошторисної вартості матеріалів і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підрядника (п. 3.1.10.13 ДБН Д1.1-1-2000):

-для будівельних, санітарно-технічних і електро-технічних матеріалів, виробів та конструкцій 2 відсотки;

-для металевих конструкцій 0,75 відсотка.

Кошторисна вартість устаткування визначається, як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб'єктний склад або місце його передачі до монтажу (п.3.1.13.1 ДБН Д1.1-1-2000).

Складовими кошторисної вартості устаткування є:

-відпускні ціни;

-вартість запасних частин;

-вартість тари, упаковки та реквізиту;

-транспорті витрати;

-заготівельно-складські витрати.

Вартість матеріалів, виробів і конструкцій підтверджується накладними на їх придбання, в яких вказується відпускна ціна з вартістю тари, упаковки і реквізиту, та товарнотранспортними накладними на їх доставку.

При погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє вартість матеріальних ресурсів, яка не повинна перевищувати тієї, що склалася в регіоні за цінами виробників, окрім випадків, підтверджених відповідними обгрунтуваннями та розрахунками. До таких випадків, зокрема, належать: - особливі вимоги до технічних характеристик та якості матеріалів, виробів і конструкцій; - технологічні умови здійснення будівництва (3.3.4 ДБН Д. 1.1-1-2000).

При визначенні вартості виконаних підрядних робіт застосування цін матеріально-технічних ресурсів в "Актах приймання виконаних підрядних робіт" (типова форма №КБ-2в), не обгрунтованих документально (середньоарифметичні ціни), не допускається. (Лист Державного Коміткту України з будівництва та архітектури 15.05.2003 №7/2/447 «Про надання роз'яснення щодо заповнення типових форм № КБ-2в». У відповідності з вимогами п.5 «Пояснень по заповненю Акту ф.Кб-2в» спільного наказу Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві» - вартостні показники форми відображаються в рівні цін, зазначених договірною ціною, складеною в поточних цінах, підтверджених підрядником та узгоджених із замовником.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (№КБ-2в), у відповідності з Роз'ясненнями щодо заповнення "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (типова форма № КБ-2в) (Наказ «Про затвердження типових форм первинних документів обліку в будівництві» №237/5 від 21.07.2002):

Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ6) відповідно до проектно-кошторисної документації.

Акт складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства (незалежно від форми власності), якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні* роботи, із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (аналогічно - при господарському способі проведення робіт). Адресна частина Акту заповнюється відповідно до договору на виконання робіт.

Вартісні показники відображаються за поточним рівнем цін, визначених у договірній ціні, складеній у поточних цінах підтверджених підрядником, згідно з договором на виконання робіт. У вільних рядках Акту наводяться дані про види, обсяги та вартість виконаних у звітному періоді робіт. Вартість окремих видів робіт визначається шляхом калькулювання на підставі витрат ресурсів за ресурсними елементними кошторисними нормами на одиницю виміру та їх вартості у поточних цінах.

Також, згідно ДБН Д.2.2-35-99, затверджених Наказом Державного Комітету по будівництву, архітектурі і житлової політики України від 26.05.2000 №112, п.7.4.7.1 ВБН Д.1.1-10.1-2005, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 31 січня 2005 №39, узгоджених Держбудом України листом від 08.12.2004 №7/5-1573, п.8.5.7, п.8.5.7.1 СОУ-Н 10.1.25618095.001:2008, прийнятого наказом Мінвуглепрому України від 05.12.2008 №634 та введеного в дію з 01.01.2009, узгодженого Держбудом України листом від 03.12.2008 №9/5-1132, вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за виконані обсяги робіт визначаються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів та виходячи із фізичних обсягів виконаних робіт у відповідності з робочими проектами, актами на додаткові роботи, актами маркшейдерських замірів, п.8.5.7.1 СОУ-Н 10.1.25618095.001:2008 визначає також, що при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт заробітна плата визначається за визначений обсяг та вид робіт.

Таким чином, включення до прямих витрат при розрахунках в актах ф. КБ2-в, витрат на матеріали без включення нормативних витрат трудових ресурсів та фізичних обсягів виконаних робіт, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 3 456 530,40 грн. (з ПДВ), та є порушенням п.3.1.10.1, п.3.1.10.7 ДБН Д.1.1-1-2000 затверджених наказом Держбуду України від 27.02.2000р №174 (зі змінами та доповненнями), п.7.4.7.1 ВБН Д.1.1-Ю. 1-2005, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 31.01.2005 №39, узгодженого Держбудом України листом від 08.12.2004 №7/5-1573, п.8.5.7, П.8.5.7.1СОУ-Н 10.1.25618095.001:2008, прийнятого наказом Мінвуглепрому України від 05.12.2008 №634 та введеного в дію з 01.01.2009, узгодженого Держбудом України листом від 03.12.2008 № 9/5-1132, ДБН Д.2.2-35-99, затвердженого Наказом Державного Комітету по будівництву, архітектурі і житлової політики України від 26.05.2000 №112.

Щодо посилання на листи Держбуду України №7/7-124 від 19.02.02, №7/7-473 від 24.05.02 №7/10-766 від 26.11.07 «Про порядок включення в щомісячні типові форми «Акт приймання підрядних робіт» (КБ-2в) вартості виконаних робіт по незавершеним підрядним роботам по незавершеним конструктивним елементам і видам будівельних робіт або їх частинам», необхідно зазначити, що вони містять наступне роз'яснення: "при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт в типову форму КБ-2в включається вартість робіт по незавершеним конструктивним елементам і видам будівельних робіт або їх частинам, яка визначена окремим розрахунком. В розрахунках визначається вартість прямих витрат та загально виробничих витрат на повний обсяг цих робіт". Далі по тексту: «При цьому, якщо по окремих конструктивних елементах і видах будівельних робіт, які відсутні в переліку додатка до зазначеного спільного листа Держкомстату та Держбуду України, в тому числі і з монтажу копра, відсоток готовності встановлюється на підставі розрахунків, виходячи з співвідношення трудомісткості та вартості відповідних робіт», «Зважаючи на технологію окремих видів будівельно-монтажних робіт при визначенні обсягів виконаних робіт в складі незавершеного виробництва в щомісячні типові форми «Акт приймання підрядних робіт» (КБ-2в) і «Довідка о вартості підрядних робіт» (КБ-3) крім вартості завершених конструктивних елементів та видів будівельно-монтажних робіт підлягають включенню також вартість незавершених елементів і видів робіт або їх частин, які визначаються з урахуванням процентів їх готовності від прямих витрат на спорудження конструктивних елементів. При цьому на обсяги виконаних робіт по незавершеним конструктивним елементам і видам робіт нараховуються накладні витрати, а прибуток на такі роботи нараховується після їх завершення в повному обсязі. Визначена таким чином вартість по незавершеним конструктивним елементам і видам будівельних робіт визначається в формі КБ-2в окремою строкою після строки «Адміністративні витрати» с подальшим нарахуванням на підсумок загальної вартості виконаних робіт коштів на збори, податки і платежі».

Також в збірниках Держбуду України «Ціноутворення в будівництві» №5*2005 роз'яснюється дана ситуація: «Коли окремі матеріальні ресурси (матеріали, вироби, конструкції), передбачені проектом, підрядник призводить (виготовлює) власними силами (на будівельному майданчику або другорядному виробництві), що передбачено договірною ціною, вартість роботи по їх виготовленню ураховується в вартості виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) в тому звітному періоду, в якому було здійснено вкладення в діло (установка в проектне положення) таких матеріальних ресурсів, незалежно від того, як розрахована вартість виготовлення: по калькуляції або по РЕБН, в даному випадку по РЕБН 9-75-2».

Виходячи з вищевикладеного, ВП "Ш/у ім. В.М. Бажанова" ДП "Макіїввугілля" було завищено вартість виконаних робіт по будівництву "Комплекс повітряподавального стовбуру №7" внаслідок безпідставного включення вартості металевих конструкцій копра та металоконструкцій нульової рами, які були закуплені підрядником у постачальника (який і виготовив ці металоконструкції), для подальшого використання та не були використані в роботі, на загальну суму 3 456 530,40 грн. (з ПДВ).

Погоджуючись з висновками місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду враховує, що за умовами договору передбачена можливість виконання робіт не лише генпідрядником, а й субпідрядником. Останнім, як правильно зазначив місцевий суд, враховані витрати трудових ресурсів в калькуляції вартості робіт. Правильним є посилання суду першої інстанції на лист-розяснення від 16.11.2007 р. №7/10-766 Міністерства регіонального розвитку та будівництва, що при визначенні вартості виконаних робіт з монтажу копра, необхідного для будівництва «Комплексу повітря подавального стовбуру №7» ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відповідно до спільного листа Держкомстату та Держбуду України від. 19.02.02 р. №7/7-124 до щомісячних типових форм «Акт приймання виконаних робіт» (КБ-2в), окрім вартості завершених конструктивних елементів і видів робіт, може включатися також вартість виконаних робіт з незавершених конструктивних елементів та деяких видів будівельних робіт або їх частин. Таким чином, колегія суддів не вбачає безпідставності оплати виконаних робіт по виготовленню металевих конструкцій копра та металоконструкцій нульової рами.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині проведення зайвих виплат коштів по ВП «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт через включення до актів виконаних робіт по обєкту «Комплекс повітреподавального стовбуру № 7 ВП «Шахтоуправління ім. В.М.Бажанова» вартості металевих конструкцій копра та металоконструкцій нульової рами, які не були використані підрядником шахтобудівельним управлінням № 5 ДВАТ «Макіїввуглебуд» за червень-серпень 2008 року, листопад 2009 року у сумі 3456,53 тис. грн., є безпідставними.

Отже, пункт вимоги 2.42 щодо зобовязання ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» зменшити в обліку кредиторську заборгованість по підрядникам та виконавцям, повернути зайво перераховані кошти чи відшкодувати порушення шляхом зменшення вартості виконаних робіт, скласти відповідні акти звіряння заборгованості є протиправним та підлягає скасуванню, а постанова місцевого суду в цій частині є законною та обґрунтованою.

Щодо скасування пункту 2.19 вимоги.

Ревізією встановлено нецільове використання ДП "Макіїввувгілля" бюджетних коштів у травні-грудні 2009 року та січні, лютому 2010 року в сумі 1337,81 тис. грн., внаслідок проведення по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» витрат на виплату працівникам перших пяти днів тимчасової непрацездатності, що не належать до фонду оплати праці.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.19 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» повернути до державного бюджету кошти в сумі 1337,81 тис. грн.

В обґрунтування позовних вимог ДП «Макіїввугілля» зазначало, що виплата перших пяти днів тимчасової непрацездатності працівникам шахти по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» здійснена за рахунок коштів державного бюджету відповідно до вимог діючого законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини, щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності до державних цільових фондів, регулюються Законом України від 18.01.2001 N 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі Закон № 2240-III).

Закон № 2240-III відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Пунктом 10 статті 2 Закону № 2240-III визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно до частини другої статті 35 Закону № 2240-ІІІ, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації затверджено Постановою Кабінет Міністрів України від 06.05.2001 N 439 (далі Порядок № 439).

Згідно до Порядку № 439 оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності (п.2).

Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності (п.3).

Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються: у разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або пов'язаних з ним дій; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням (п.4).

Витрати, пов'язані з оплатою днів тимчасової непрацездатності найманих працівників, відносяться згідно з підпунктом 5.6.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на валові витрати, а для бюджетних установ та організацій - на їх видатки за кодом економічної класифікації 1111 "Заробітна плата" (п.7).

Пунктом 8 Порядку № 69, визначено, що бюджетні кошти, передбачені у державному бюджеті для надання держпідтримки вугледобувним підприємствам на часткове покриття витрат із собівартості продукції, спрямовуються на оплату праці та сплату обовязкових зборів до державних страхових фондів.

Відповідно до Додатку №2 до форми 10 П «Звіт з собівартості готової вугільної продукції», затвердженої Наказом Мінвуглепрому України від 31.01.2008 р. № 48, оплата перших пяти днів непрацездатності входить до складу витрат на собівартість готової вугільної продукції як елемент собівартості «Витрати на оплату праці» (т.10 а.с.92).

Згідно до частини першої статті 9 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначені статтею 13 Закону №2240, згідно якої виконавча дирекція Фонду:

1) забезпечує акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду;

3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;

4) забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах;

6) готує та подає на розгляд правління:

пропозиції щодо розміру страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на наступний рік;

проект бюджету Фонду та звіт про його виконання;

пропозиції щодо розміру резервних коштів;

7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду;

8) у разі незатвердження правлінням Фонду до 1 вересня року, що передує плановому, бюджету Фонду на наступний рік на реальній бездефіцитній основі подає в тижневий строк проект бюджету Фонду Кабінету Міністрів України для затвердження.

Статтею 2 Закону № 2939-ХІІ визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до статті 8 цього Закону головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;

6) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;

7) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;

8) проводить перевірки державних закупівель та здійснює співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель.

Пунктом 19 Порядку N 550 встановлено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Місцевий суд встановив, що КРУ в Донецькій області не інформувало Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (виконавчу дирекцію Фонду) про виявлені факти порушень законодавства внаслідок проведення по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» витрат на виплату працівникам перших пяти днів тимчасової непрацездатності, що не належать до фонду оплати праці, фахівців Фонду до перевірки не залучало.

Таким чином, відповідач, в порушення вимог Порядку № 550 не повідомив про виявлені порушення відповідний державний орган, а здійснив перевірку за межами своїх повноважень.

Судом також встановлено, що 30.04.2010 УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснено планову перевірку ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до Пенсійного фонду за період з 01.02.2009 до 01.04.2010.

За результатами перевірки складено акт №344 від 30.04.2010. Згідно висновків акту під час перевірки:

- нарахування та сплати страхових внесків;

- фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-ВР, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- загального оподаткованого доходу (заробітної плати), з якого утримуються внески із застрахованих осіб;

- нарахування та утримання страхових внесків;

- нарахування страхових внесків за окремі категорії страхових осіб;

- заборгованості виплати з заробітної плати;

- здійснення операцій за додатковими ставками збору на обовязкове державне пенсійне страхування;

- достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування,

порушень не встановлено.

Попередня планова документальна перевірка цього підприємства проводилась 24.03.2009 довідка №123 за період з 01.11.2008 до 01.02.2009.

Аналогічні планові перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до Пенсійного фонду здійснювались УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки в ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова» за періоди з 2007 по 2010 роки.

За результатами перевірок зазначеного підприємства фактів зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці не встановлено.

Крім того, за результатами перевірок повноти нарахувань обовязкових страхових внесків та обґрунтування їх витрат у ВП «Шахта ім. В.І. Бажанова» за період 2007-2010 роки, здійснених виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування в звязку з тимчасовою втратою працездатності, виконавчою дирекцією ФССНВ у Донецькій області фактів зайвої сплати внесків до Фондів не встановлено.

З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку, що доводи КРУ в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині нецільового використання ДП "Макіїввувгілля" бюджетних коштів у травні-грудні 2009 року та січні, лютому 2010 року в сумі 1337,81 тис. грн., внаслідок проведення по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» витрат на виплату працівникам перших пяти днів тимчасової непрацездатності, що не належать до фонду оплати праці, є безпідставними.

В апеляційних скаргах стверджується, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (виконавча дирекція Фонду у м. Макіївці) є також підконтрольним об'єктом для органів ДКРС.

Відповідно до статті 8 цього Закону № 2939-ХІІ головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності (п.2).

Дійсно, згідно п. 19 Порядку N 550 встановлено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівника органу служби чи його заступника, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

КРУ в Донецькій області не інформувало Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (виконавчу дирекцію Фонду) про виявлені факти порушень законодавства внаслідок проведення по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» витрат на виплату працівникам перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що не належать до фонду оплати праці, фахівців Фонду до ревізії не залучало внаслідок того, що порушення встановлено не в частині невірного нарахування виплат працівникам перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, а стосуються вимог законодавства в частині джерела коштів, за рахунок яких здійснені ці витрати.

Виявлене порушення, взагалі, не пов'язане з порядком нарахування внесків або виплати страхових платежів. Питання використання бюджетних коштів за цільовою програмою не належить до компетенції Фонду. Тому підстави для інформування відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з цими доводами апеляційних скарг, роблячи висновок, що КРУ в Донецькій області здійснена ревізія в межах своїх повноважень відповідно Порядку № 550.

В обґрунтування висновку про неправомірність вимоги у цій частині, суд також посилається на акт за результатами перевірки ПФУ. Цей державний орган не має жодного відношення до питань оплати непрацездатності та виконання державних цільових програм у вугільній галузі.

За апеляційними скаргами суть порушення полягає у наступному.

Згідно п. 8 Порядку № 69, визначено, що бюджетні кошти, передбачені у державному бюджеті для надання держпідтримки вугледобувним підприємствам на часткове покриття витрат із собівартості продукції, спрямовуються на оплату праці та сплату обов'язкових зборів до державних страхових фондів.

Згідно п.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі - Інструкція №5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 №114/8713, витрати на виплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності не входять до фонду оплати праці. Інструкція №5 розроблена відповідно до Закону № 108/95-ВР.

Відповідно до ст. 4 Закону № 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності, для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Тобто, ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» витрати на виплату працівникам перших п'яти днів, тимчасової непрацездатності повинно було здійснювати за рахунок коштів від реалізації вугільної продукції.

КРУ в Донецькій області не заперечує про віднесення ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» витрат на виплату працівникам перших п'яти днів тимчасової непрацездатності до собівартості відповідно до Додатку №2 до форми 10-П «Звіт з собівартості готової вугільної продукції», затвердженої Наказом Мінвуглепрому України від 31.01.2008 № 48 та згідно з підпунктом 5.6.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - на валові витрати.

КРУ в Донецькій області не заперечує проти того, що відповідно до розділу 3 «Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції», затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України» від 31.01.2008 №48, виплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства працівникам шахти по ВП Шахта ім. В.М. Бажанова» входить до складу витрат собівартості готової вугільної продукції.

Але, відповідно до п. 8 Порядку № 69, бюджетні кошти, передбачені у державному бюджеті для надання держпідтримки вугледобувним підприємствам на часткове покриття витрат із собівартості продукції, спрямовуються на оплату праці та сплату обов'язкових зборів.

Тобто, за рахунок державної підтримки покриваються не всі витрати із собівартості, а лише заробітна плата та нарахування на неї. Всі інші витрати повинні здійснюватись за власні кошти підприємства. А в п.3.2.3.3 Галузевих методичних рекомендацій № 47 зазначено, що фонд оплати праці визначається відповідно до Інструкції № 5, тобто виплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства не входить до фонду оплати праці та відповідно до п. 8 Порядку № 69 покриття цих витрат за рахунок бюджетних коштів не передбачено.

Повністю погоджуючись з доводами апеляційних скарг щодо пункту 2.19 оскаржуваної вимоги, колегія суддів зазначає, що місцевим судом не взято до уваги той факт, що такі виплати не належать до фонду оплати праці, а бюджетні кошти згідно Порядку № 69 виділялись не на покриття усіх витрат із собівартості, а лише окремих її елементів, зокрема - оплату праці.

Відповідно до статті 66 Закону № 2154-VІ допущення нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках для одержувачів має наслідком повернення коштів у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів.

Зазначене свідчить про порушення судом першої інстанції нор матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення в цій частині, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову ДП «Макіїввугілля» про скасування пункту 2.19 вимоги.

Щодо скасування пункту 2.33 вимоги.

Ревізією встановлено зайва сплата внесків до Пенсійного фонду України за ставками більшими, ніж передбачено законодавством (ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» 38,35 тис. грн.) та до державних цільових фондів за завищеною базою сплати зборів по договорам цивільно-правового характеру (ВП «Шахта «Калинівська Східна» 3,54 тис. грн.).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.33 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» відкоригувати в обліку зайво нараховані внески та відкоригувати у звітності зайво перераховані внески в рахунок майбутніх платежів.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 2.33 вимоги в частині, що стосується ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача поясняли, що при проведенні ревізії встановлені зайво нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України на робітників-інвалідів на суму 38,35 тис. грн. Ця сума склалася за рахунок несвоєчасного надання до відділу кадрів шахти довідок МСЕК працівниками, які є інвалідами. У звязку з цим страхувальником нараховані страхові внески в розмірі 33,2 відсотки від нарахованої їм заробітної плати замість 4 відсотків. При здійсненні нарахування підприємство керувалось Інструкцією про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України №21-1, відповідно до якої нарахування страхових внесків за робітників-інвалідів, на період встановлення інвалідності, провадиться в розмірі 4 відсотків від нарахованої заробітної плати на підставі копії виписки з акту огляду в МСЕК. При цьому відповідно до листа Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.02.07 р. №3424/03, нарахування в розмірі 4 відсотків заробітної плати вказаної категорії робітників здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше надання робітником підприємству вищенаведеної виписки. Тобто, в даному випадку нарахування внесків поставлено під умову виконання зобовязання щодо надання довідки самим робітником-інвалідом.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні ревізії ДП «Макіїввугілля» виявлено зайво нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України на робітників-інвалідів на суму 38,35 тис. грн.

Ця сума склалася за рахунок несвоєчасного надання до відділу кадрів шахти довідок МСЕК працівниками, які є інвалідами. У звязку з цим страхувальником нараховані страхові внески в розмірі 33,2 відсотки від нарахованої їм заробітної плати замість 4 відсотків.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обовязкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від обєкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Згідно п.4.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (в редакції що діяла на час виникнення спірних відносин) документом, що дає право на застосування ставки в розмірі 4%, є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Пунктами 45, 46 Порядку N 550 встановлено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

За наслідками виявленого ревізією порушення, ДП «Макіїввугілля» листом від 01.10.2010 за №06/1170 звернулось до УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки з клопотанням про відкоригування в обліку зайво нарахованих страхових внесків в рахунок майбутніх платежів (т.9 а.с.244).

Листом від 7 жовтня 2010 р. за №18216/05 УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки підтвердило правильність дій позивача з питання повноти та своєчасності перерахування страхових внесків за 2009 рік, січень-лютий 2010 р. та відмовлено в перерахунку на майбутнє (т.9 а.с.216).

Крім цього, позивачем здійснено коригування сум внесків до Пенсійного фонду у звіті за жовтень 2010 року в розмірі 0,47 тис. грн., порушення якого виявлено відповідачем за лютий 2010 року.

Щодо суми 37,88 тис. грн., яка була нарахована за період з 01.01.2009 р. по 01.02.2010 р., то згідно ст. 57 Закону України від 27.04.2010 № 2154-VІ «Про Державний бюджет на 2010 рік» Пенсійним фондом України списана непогашена заборгованість по страхованим внескам ДП «Макіїввугілля» станом на 1 березня 2010 року (т.9 а.с.219).

Судом встановлено, що 30.04.2010р. УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснено планову перевірку ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до Пенсійного фонду за період з 01.02.2009р до 01.04.2010р.

За результатами перевірки складено акт №344 від 30.04.2010р. Згідно висновків акту під час перевірки:

- нарахування та сплати страхових внесків;

- фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- загального оподаткованого доходу (заробітної плати), з якого утримуються внески із застрахованих осіб;

- нарахування та утримання страхових внесків;

- нарахування страхових внесків за окремі категорії страхових осіб;

- заборгованості виплати з заробітної плати;

- здійснення операцій за додатковими ставками збору на обовязкове державне пенсійне страхування;

- достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування,

порушень не встановлено.

Попередня планова документальна перевірка цього підприємства проводилась 24.03.2009р. довідка №123 за період з 01.11.2008р. до 01.02.2009р.

Аналогічні планові перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до Пенсійного фонду здійснювались УПФУ у Центрально-Міському районі м. Макіївки в ВП «Шахта ім. В.І.Бажанова» за періоди з 2007 по 2010 роки.

За результатами перевірок зазначеного підприємства фактів зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці не встановлено

Крім того, за результатами перевірок повноти нарахувань обовязкових страхових внесків та обґрунтування їх витрат у ВП «Шахта ім. В.І.Бажанова» за період 2007-2010 роки, здійснених виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування в звязку з тимчасовою втратою працездатності, виконавчою дирекцією ФССНВ у Донецькій області фактів зайвої сплати внесків до Фондів не встановлено.

30 квітня 2010 року УПФУ в Центрально-Міському районі в м. Макіївці здійснена перевірка та складений акт №344 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.02.2009 р. до 01.04.2010 р. та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за той же період. Вказаним актом порушень щодо перевіряємих питань розбіжностей не встановлено (т.9 а.с.222).

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно до ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до статті 8 цього Закону головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;

6) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;

7) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;

8) проводить перевірки державних закупівель та здійснює співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель.

Пунктом 19 Порядку N 550 встановлено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Як встановлено у судовому засіданні, КРУ в Донецькій області не інформувало органи Пенсійного Фонду України про виявлені перевіркою у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» факти порушень внаслідок проведення зайвої сплати внесків до Пенсійного фонду України за ставками більшими, ніж передбачено законодавством, фахівців Фонду до перевірки не залучало.

Таким чином, відповідач, в порушення вимог Порядку № 550, не повідомив про виявлені порушення відповідний державний орган, а здійснив перевірку за межами своїх повноважень.

З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про виявлені ревізією порушення в частині зайвої сплати внесків до Пенсійного фонду України за ставками більшими, ніж передбачено законодавством (ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» 38,35 тис. грн.) є безпідставними, а пункт вимоги 2.33 в частині щодо зобовязання ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відкоригувати в обліку зайво нараховані внески у розмірі 38,35 тис.грн. до Пенсійного фонду України за ставками більшими, ніж передбачено законодавством та відкоригувати у звітності зайво перераховані внески державних цільових фондів за завищеною базою сплати зборів по договорам цивільно-правового характеру в рахунок майбутніх платежів, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесений субєктом владних повноважень за межами його повноважень та не у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Апелянти посилаються на наступне.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Згідно п.4.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 документом, що дає право на застосування ставки в розмірі 4%, є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Таким чином, за період з 01.01.2009 по 28.02.2010 за рахунок коштів підприємства зайво нараховано та сплачено внесків до Пенсійного фонду України від суми фонду оплати праці за робітників, які є інвалідами, по ставці 33,2% замість 4%, на суму 38352,50 грн.

Посилання на висновки перевірки УПФУ, що відбувалась до моменту ревізії КРУ є необгрунтованим. Той факт, що порушення не було виявлено цим органом не доводить, що таке порушення не існувало.

Пенсійний фонд є зацікавленою особою, оскільки саме на його користь надмірно сплачені кошти. Таким чином позиція цієї установи не є об'єктивною. Пояснення щодо несвоєчасного надання працівниками документів на підтвердження інвалідності також не можуть спростувати факт зайвої сплати коштів Позивачем. Це лише свідчить про неналежну організацію роботи адміністрації структурного підрозділу, яка не має повної інформації про статус працівників.

Крім того, згідно листа ДП "Макіїввугілля" №17/8 від 18.01.2011, відповідне порушення частково відшкодовано шляхом коригування розрахунків.

Апелянти не погоджуються з викладеним у рішенні висновком суду про порушення відповідачем пункту 19 Порядку N 550, яким встановлено, що у разі виявлення під час ревізії фактів порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), виникає обов'язок інформування відповідних державних органів про такі факти.

Органи ПФУ не наділені повноваженнями щодо притягнення платника внесків до будь-якої відповідальності за факт зайвих перерахувань.

Тому підстави для інформування відповідачем про виявлені факти незаконного використання коштів державним підприємством відсутні.

Виконання позивачем вимоги про корегування розрахунків саме по собі призведе до інформування отримувачів страхових внесків про факт надмірної сплати коштів.

Колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з доводами апеляційних скарг щодо помилковості відмови в позові в звязку з відсутністю у відповідача компетенції по винесенню такого пункту вимоги. В спірній ситуації КРУ в Донецькій області виконувало завдання, визначені статтею 2 Закону № 2939-ХІІ щодо збереження державного майна.

Колегія суддів констатує наявність допущеного позивачем порушення, виявленого відповідачем, щодо зайвої сплати внесків до Пенсійного фонду.

В той же час, відповідачем не врахований факт списання органом Пенсійного фонду України заборгованості позивача перед цим органом станом на 1 березня 2010 року, що унеможливлює (позбавляє економічного змісту) виконання п. 2.33 вимоги щодо зобовязання ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відкоригувати в обліку зайво нараховані внески у розмірі 38,35 тис. грн. (тобто, за період до 1 березня 2010 року) до Пенсійного фонду України за ставками більшими, ніж передбачено законодавством та відкоригувати у звітності зайво перераховані внески державних цільових фондів за завищеною базою сплати зборів по договорам цивільно-правового характеру в рахунок майбутніх платежів.

Тобто, п. 2.33 вимоги є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесений субєктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, щодо цього пункту вимоги, постанова місцевого суду підлягає зміні.

Щодо скасування пункту 2.20 вимоги.

Ревізією встановлено ліквідацію, знищення (псування) ДП «Макіїввугілля» рядового вугілля по фактичній собівартості у кількості 293,98 тис. тон на загальну суму 165 603,58 тис. грн. внаслідок списання з балансу, без наявності погодження списання з Міністерством вугільної промисловості України, та яке, згідно з обліково-контрольними формами звітності, де відображається видобуток вугілля, є кондиційним (ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» - 38882,38 тис. грн., ВП «Шахта «Холодна Балка» - 8 558,37 тис. грн., ВП «Шахта «Бутівська» - 34167,32 тис. грн., ВП «Шахта Чайкіно» - 31 396,93 тис. грн., ВП «Шахта «Калинівська Східна» - 14 083,04 тис. грн., ВП «Шахта «Північна» - 38 515,54 тис. грн.).

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.20 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» поновити в обліку незаконно списане вугілля, встановити його нестачу та подати цивільні позови до суду на матеріально-відповідальних осіб з метою відшкодування збитків нанесених підприємству.

Обґрунтовуючи позов, ДП «Макіїввугілля» зазначало, що за перевіряємий період відбулося різке падіння попиту на коксівні марки вугілля (загальна частка у видобутку по ДП більше 60%), споживачі відмовлялися приймати вугілля й відбувалося нагромадження вугілля на складах шахт і збагачувальних фабрик, значно погіршився фінансовий стан ДП «Макіїввугілля», кошти виділялися тільки на заробітну плату. На технологію і розвиток виробництва коштів не вистачало, а беручи до уваги що видобуток вугілля ведеться у лавах підприємства на прямий хід, то ускладнилося виконання технологічних операцій по забезпеченню встановлених норм якості. Іншою складністю при розміщенні добутого вугілля на вугільних складах є відсутність катків і вібраційних машин, а обмеженість коштів не дозволила їх придбати. Через застосовувану технологію формування складів робилося не пошарно, що не дозволило запобігти окислюванню рядового вугілля.

У звязку із зберіганням на складах шахт, під дією атмосферних явищ, вугілля піддавалось інтенсивному процесу окислення, що призвело до погіршення його якісних показників.

При виявленні на складах шахт погіршення стану вугілля на підставі наказів по шахтах ДП «Макіїввугілля» проводилась інвентаризація залишків рядового вугілля на складах і відбирались проби для якісних показників вугілля. Процедура відібрання проб оформлена відповідними документами - актами відбору проб для дослідження і технологічних характеристик гірської маси шахт ДП «Макіїввугілля».

Списання вугілля відбувалось на підставі досліджень якості вугілля проведених у 2008р. та 2009р. ДП "УкрНДІвуглезбагачення" у відповідності до Інструкції «Про облік обємів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах і збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України, затвердженою Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.09.1996 року №466 (далі - Інструкція № 466).

Судом першої інстанції встановлено, що порядок обліку обємів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах регламентується Інструкцією № 466).

Положеннями Інструкції № 466 (пункт 1.2) визначений термін рядове вугілля, як все добуте кондиційне вугілля, показники якості якого (зольність, вогкість, вміст сірки) не перевищують граничних норм, встановлених відповідно до діючих нормативних документів.

Такими нормативними документами в 2008, 2009 й I півріччі 2010 року є «Виробничі показники якості вугілля по ДП «Макіїввугілля», затверджені заступником Міністра вугільної промисловості (додаток 1). Даними нормативними документами встановлені показники обсягу видобутку рядового вугілля, а також експлуатаційні й граничні показники його якості, у тому числі й зольність, для кожної шахти ДП «Макіїввугілля».

Так, згідно виробничих показників якості вугілля» ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік на період з 01.01.2008 р. по 01.01.2009 рік для:

ВП «Шахта «Калинівська-Східна» показник експлуатаційної зольності складає 45,2%, а граничної зольності 54,2%;

ВП «Шахта «Холодна Балка» - показник експлуатаційної зольності складає 45,0%, а граничної зольності 54,0%;

ВП «Шахта «Бутівська» - показник експлуатаційної зольності складає 27,0%, а граничної зольності 35,0%;

ВП «Шахта «Чайкіно» - показник експлуатаційної зольності складає 31,8%, а граничної зольності 47,0%;

ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» - показник експлуатаційної зольності складає 32,8%, а граничної зольності 46,0%;

ВП «Шахта «Північна» - показник експлуатаційної зольності складає 34,3%, а граничної зольності 43,5%.

У 2008 році наведені виробничі показники були переглянуті, та з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. були встановлені та затверджені нові показники, а саме, для:

ВП «Шахта «Калинівська-Східна» показник експлуатаційної зольності складає 45,2%, а граничної зольності 54,2%;

ВП «Шахта «Холодна Балка» - показник експлуатаційної зольності складає 45,0%, а граничної зольності 54,0%;

ВП «Шахта «Бутівська» - показник експлуатаційної зольності складає 26,7%, а граничної зольності 35,0%;

ВП «Шахта «Чайкіно» - показник експлуатаційної зольності складає 31,8%, а граничної зольності 47,0%;

ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» - показник експлуатаційної зольності складає 32,8%, а граничної зольності 46,0%;

ВП «Шахта «Північна» - показник експлуатаційної зольності складає 34,3%, а граничної зольності 43,5%.

На 2009 рік для ДП «Макіїввугілля» були встановлені та затверджені наступні виборниці показники обсягу видобутку рядового вугілля, а також експлуатаційні й граничні показники його якості, у тому числі й зольність:

ВП «Шахта «Калинівська-Східна» показник експлуатаційної зольності складає 44,7%, а граничної зольності 53,6%;

ВП «Шахта «Холодна Балка» - показник експлуатаційної зольності складає 45,0%, а граничної зольності 54,0%;

ВП «Шахта «Бутівська» - показник експлуатаційної зольності складає 28,6%, а граничної зольності 36,0%;

ВП «Шахта «Чайкіно» - показник експлуатаційної зольності складає 33,6%, а граничної зольності 40,3%;

ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» - показник експлуатаційної зольності складає 32,8%, а граничної зольності 46,0%;

ВП «Шахта «Північна» - показник експлуатаційної зольності складає 35,0%, а граничної зольності 43,5% (т.14 а.с.154-160).

Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 466, некондиційне рядове вугілля визначається таким при його прийманні і навантаженні, а також виявлене на вугільному складі шахти (розрізу).

Таким чином, некондиційне вугілля можливо облікувати як таке не тільки відразу після підіймання на поверхню, з проставлянням відповідного штампу про брак вугілля, воно також може бути виявленим безпосередньо на вугільному складі шахти.

Видобуток рядового вугілля по кожній шахті на звітний період визначався по сумі добових відомостей і коригувався на підставі даних маркшейдерських замірів залишків рядового вугілля на складі. Акти маркшейдерських замірів (форма УПД- 36) складені у відповідності до вимог Інструкції № 466 (т.14 а.с.166).

Інструкцією № 466 (п.2.1.4) передбачено, що визначення фактичної зольності рядового вугілля по забоях (дільницях) у якості перевірки дотримання вимог встановлених норм провадиться шляхом відбору проб згідно ДГСТу або по Методиці визначення зольності добутого рядового вугілля в підготовчих очисних забоях замірно-розрахунковим методом.

Перевірки зольності рядового вугілля провадяться з періодичністю, яка встановлена керівництвом шахт, та у випадках виявлення відхилень від технології ведення робіт. Результати перевірок оформлюються актами по формі УПД-39 і використовуються при визначенні фактичної зольності рядового вугілля, яке враховується за місяць по формі УПД-21.

Інструкцією не передбачена перевірка якості вугілля за кожним видобутком, а тому перевірка якості вугілля безпосередньо на вугільних складах шахт не суперечить вимогам Інструкції № 466.

Порядок формування складів та зберігання на них вугілля визначений Стандартом Мінвуглепрому України «Склади вугільних шахт, розрізів та збагачувальних фабрик», який затверджений наказом Мінвуглепрому від 04.07.2007 р. № 314 (т.14 а.с.181).

Відповідно до пункту 5.23 Стандарту основним напрямком високоефективного завантаження і розвантаження складів вугільних СВ (склад відкритий) і СЗ (склад закритий) є використання устаткування безперервної дії конвеєрів, пересувних конвеєрів, роторно-скреперних навантажувачів, штабелеукладачів, а також використання механізмів безперервної дії для акумулюючи бункерів зі щілинним розвантаженням.

Місцевим судом встановлено, що формування складів на ВП «Шахта «Калинівська-Східна», ВП «Шахта «Холодна Балка», ВП «Шахта «Бутівська», ВП «Шахта «Чайкіно», ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» та ВП «Шахта «Північна» почало відбуватися з початку організації діяльності шахт, проте значна кількість вугілля на складах накопичилась у 2007-2008 роках у звязку зі спадом попиту на вугілля (т.14 а.с.163-165). Формування складів у зазначений період підтверджується актами маркшейдерських замірів.

Так, станом на перше число кожного місяця на протязі 2007-2008 років за даними форми УПД-36 відхилення заміру від книжкового залишку не перевищили встановлених Інструкцією № 466.

2007 рік:

1 січня: «Холодна Балка» - 3596 т, 0,3%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 14726 т, 2,1%;

«Чайкіно» - 897 т, 0,3%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 5841 т, 0,3%;

«Північна» - 821 т, 0,6%.

1 лютого: «Холодна Балка» - 7121 т, 1,0%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 18319 т, 3,0%;

«Чайкіно» - 1688 т, 1,2%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 7695 т, 2,7%;

«Північна» - 1096 т, 2,5%.

1 березня: «Холодна Балка» - 6451 т, 0,2%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 19415 т, 2,1%;

«Чайкіно» - 4002 т, 0,5%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 7840 т, 3,6%;

«Північна» - 1554 т, 2,3%.

1 квітня: «Холодна Балка» - 14075 т, 1,3%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 18940 т, 2,0%;

«Чайкіно» - 5584 т, 3,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 7748 т, 1,6%;

«Північна» - 1554 т, 2,3%.

1 травня: «Холодна Балка» - 30748 т, 2,3%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 18635 т, 0,2%;

«Чайкіно» - 7449 т, 3,2%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 8779 т, 0,2%;

«Північна» - 1554 т, 2,3%.

1 червня: «Холодна Балка» - 40249 т, 2,4%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 18534 т, 2,7%;

«Чайкіно» - 9237 т, 3,7%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 9698 т, 0,4%;

«Північна» - 1184 т, 1,3%.

1 липня: «Холодна Балка» - 48927 т, 2,7%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 18690 т, 2,9%;

«Чайкіно» - 10961 т, 3,9%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 12483 т, 3,2%;

«Північна» - 1651 т, 3,5%.

1 серпня: «Холодна Балка» - 58338 т, 1,9%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 21920 т, 3,9%;

«Чайкіно» - 15418 т, 3,9%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 16306 т, 3,3%;

«Північна» - 2341 т, 2,4%.

1 вересня: «Холодна Балка» - 51171 т, 0,0%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 27501 т, 0,7%;

«Чайкіно» - 14188 т, 0,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 17096 т, 0,0%;

«Північна» - 10003 т, 0,1%.

1 жовтня: «Холодна Балка» - 55037 т, 2,8%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 27825 т, 2,8%;

«Чайкіно» - 12202 т, 0,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 23616 т, 3,1%;

«Північна» - 12662 т, 2,7%.

1 листопада: «Холодна Балка» - 43552 т, 2,6%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 22762 т, 0,2%;

«Чайкіно» - 10982 т, 0,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 26474 т, 3,7%;

«Північна» - 13827 т, 3,3%.

1 грудня: «Холодна Балка» - 42345 т, 1,4%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 24886 т, 2,6%;

«Чайкіно» - 14841 т, 3,2%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 32622 т, 2,9%;

«Північна» - 14571 т, 3,8%.

2008 рік:

1 січня: «Холодна Балка» - 35777 т, 2,5%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 21066 т, 0,6%;

«Чайкіно» - 15692 т, 3,9%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 38350 т, 3,6%;

«Північна» - 17009 т, 3,5%.

1 лютого: «Холодна Балка» - 35398 т, 2,2%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 18176 т, 0,4%;

«Чайкіно» - 18362 т, 3,8%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 45119 т, 2,7%;

«Північна» - 18858 т, 0,4%.

1 березня: «Холодна Балка» - 43303 т, 2,5%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 21605 т, 0,2%;

«Чайкіно» - 16316 т, 3,8%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 48588 т, 2,9%;

«Північна» - 21824 т, 2,6%.

1 квітня: «Холодна Балка» - 43040 т, 2,5%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 16407 т, 0,2%;

«Чайкіно» - 22763 т, 3,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 50381 т, 2,0%;

«Північна» - 21824 т, 2,8%.

1 травня: «Холодна Балка» - 45679 т, 2,7%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 13407 т, 0,1%;

«Чайкіно» - 37783 т, 2,9%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 51009 т, 1,8%;

«Північна» - 22700 т, 2,3%.

1 червня: «Холодна Балка» - 44860 т, 2,9%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 9748 т, 0,3%;

«Чайкіно» - 35969 т, 2,8%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 51227 т, 2,0%;

«Північна» - 22325 т, 2,8%.

1 липня: «Холодна Балка» - 44784 т, 2,9%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 9922 т, 0,4%;

«Чайкіно» - 34065 т, 3,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 52483 т, 2,0%;

«Північна» - 26862 т, 2,8%.

1 серпня: «Холодна Балка» - 44304 т, 3,0%;

«Калинівська Східна» - 0 т, 0%;

«Бутівська» - 8828 т, 0,3%;

«Чайкіно» - 43158 т, 2,9%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 55081 т, 2,0%;

«Північна» - 31794 т, 2,9%.

1 вересня: «Холодна Балка» - 45492 т, 3,0%;

«Калинівська Східна» - 100 т, 4,0%;

«Бутівська» - 8713 т, 0,7%;

«Чайкіно» - 47598 т, 2,9%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 56905 т, 2,0%;

«Північна» - 33624 т, 2,8%.

1 жовтня: «Холодна Балка» - 48731 т, 2,8%;

«Калинівська Східна» - 3160 т, 0,7%;

«Бутівська» - 18707 т, 2,0%;

«Чайкіно» - 53118 т, 2,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 57681 т, 1,7%;

«Північна» - 34795 т, 2,9%.

1 листопада: «Холодна Балка» - 55093 т, 2,9%;

«Калинівська Східна» - 3578 т, 0,4%;

«Бутівська» - 20598 т, 2,5%;

«Чайкіно» - 58614 т, 2,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 60853 т, 1,5%;

«Північна» - 37469 т, 2,9%.

1 грудня: «Холодна Балка» - 64051 т, 2,8%;

«Калинівська Східна» - 9036 т, 1,9%;

«Бутівська» - 17362 т, 2,1%;

«Чайкіно» - 12846 т, 3,0%;

«Шахта Ясинівська Глибока» - 18856 т, 3,7%;

«Північна» - 21588 т, 2,9%.

Згідно пояснень головного гірника ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_12, що підтверджується відомостями, наданими ДП «Макіїввугілля» по видобутку та відвантаженню вугілля, протягом 2008-2009 років шахти щомісяця добували від 14 тис. т. до 77 тис. т. кожна. Більша частина добутого вугілля відвантаження споживачам (зокрема на ЦЗФ), залишок направлявся на склад. За наявності попиту та недостатності добутого вугілля шахтами, вугілля відвантажувалося споживачеві з верхніх шарів складу. У звязку з тим, що ще з кінця 1990 років обладнання складів (грейдери, транспортери) не працює, рух вугілля у нижніх шарах фігури складу не відбувається, вугілля не оновлюється.

КРУ в Донецькій області листом від 23.02.2010 № 05-05.1-10-14/1642 звернулось до Українського науководослідного і проектно-конструкторського інституту по збагаченню та брикетуванню вугілля «Укрндівуглезбагачення» щодо надання інформації чи може вугілля, яке обліковувалось як кондиційне стати некондиційним.

Листом від 03.03.2010 № 26/159 «Укрндівуглезбагачення» повідомило, що згідно «Інструкції по експлуатації складів для зберігання вугілля на шахтах, кар'єрах, збагачувальних фабриках та сортувалках», затвердженої наказом по Міністерству вугільної промисловості СРСР від 10.02.1970 № 67 (далі Інструкція № 67), вугілля донецьких марок ГР, ЖР та ОСР середньої стійкості до окислення мають граничний строк зберігання 12 місяців.

Згідно п. 6.1 Інструкції № 466 списання втрат рядового вугілля та продуктів збагачення, що виникли на складах шахт та збагачувальних фабрик, здійснюється у випадках, що викликані стихійними лихами (повінь, ураган, пожежа), тривалого зберігання (самозаймання, вивітрювання, окислення).

У звязку з відсутністю попиту на вугілля та накопиченням його на складах шахт ВП «Шахта «Калинівська-Східна», ВП «Шахта «Холодна Балка», ВП «Шахта «Бутівська», ВП «Шахта «Чайкіно», ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» та ВП «Шахта «Північна», ДП «Макіїввугілля» листами від 07.10.2008р. №01-119/635 та від 09.11.2009р. №01-119/588 звернулось до Міністерства вугільної промисловості України з клопотанням доручити дослідити якість вугілля на складах шахт державним підприємством "УкрНДІвуглезбагачення".

У відповідь на зазначені листи заступник Міністра вугільної промисловості України доручив провести обстеження складів шахт ДП «Макіїввугілля» (т.14 а.с.152-153).

Відбір зразків вугілля, що зберігається на складах шахт ВП «Шахта «Калинівська-Східна», ВП «Шахта «Холодна Балка», ВП «Шахта «Бутівська», ВП «Шахта «Чайкіно», ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» та ВП «Шахта «Північна» у 2008 та 2009 роках здійснювався комісіями до складу яких увійшли працівники ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» (т.14 а.с.142-151).

Як встановлено у судовому засіданні поясненнями представників позивача, та підтверджується актами маркшейдерських замірів, перед відбором зразків на ВП «Шахта «Північна» фігури складів висота яких досягала 6,0 м, на ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» досягла 8,1 м, на ВП «Шахта «Холодна Балка» досягла 8,2 м, на ВП «Шахта «Калинівська Східна» досягла 6,5 м, на ВП «Шахта «Бутівська» досягла 7,95 м, на ВП «Шахта «Чайкіно» досягла 6,5 м та зрізались до 4 м висоти, після чого відбувався відбір проб, в інших випадках проби відбирались зі спеціально сформованих фігур гірничої маси, яка накопичилась від проходження гірничих виробіток та обрушення порід крівлі в лаві.

В обґрунтування висновків акту перевірки, вимоги та своїх заперечень відповідач ставить під сумнів правильність відбору зразків вугілля зі складів шахт, оскільки під час відбору були відсутні фахівці державного підприємства "УкрНДІвуглезбагачення".

Порядок відбору зразків (якості палива) визначений ДСТУ 4096-2002 «Вугілля» буре, камяне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань», який затверджений наказом Держстандарту України від 03.06.2002 р. №326 (т.14 а.с.196).

Згідно пункту 8.1 ДСТУ 4096-2002, якість палива, що направляється на склад і що підіймається зі складу, визначаються шляхом випробування (відбору, підготовки і аналізу проб) в потоках палива, вагонах, вагонетках, автомобілях, тощо. Відбір проб безпосередньо від шару вугілля, що знаходиться на складі, допускається виконувати лише у випадках, коли неможливо визначити якість палива методами, передбаченими ДСТУ 4096-2002.

Тобто, присутність фахівців ДП "УкрНДІвуглезбагачення" при відборі зразків не передбачена ДСТУ 4096-2002, тому висновки та заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності на складах шахт некондиційного вугілля під час його списання, відповідач зазначає, що у вказаний період шахти відвантажували на збагачувальні фабрики ЦОФ "Вузлівська" та ЦЗФ "Калінінська" вугілля лише з якісними показниками, що підтверджується висновками лабораторії ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ДП «Макіїввугілля» та сертифікатами якості на кожну партію продукції.

При дослідженні зазначеного питання судом першої інстанції встановлено, що згідно п.2.1.4 Інструкції № 466 визначення фактичної зольності рядового вугілля по забоях (дільницях) у якості перевірки дотримання вимог встановлених норм провадиться шляхом відбору проб згідно ДСТУ або по Методиці визначення зольності видобутого рядового вугілля в підготовчих та очисних забоях замірно-розрахунковим методом. Перевірка зольності рядового вугілля провадиться з періодичністю, яка встановлена керівництвом шахт, та у випадках виявлення відхилень від технології ведення робіт. Інструкцією не передбачена перевірка якості вугілля за кожним видобутком.

Крім того, згідно пояснень начальника ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ОСОБА_13, відбір зразків проб на якість вугілля, що відправляється споживачам відбувалось безпосередньо з вагонів чи з потоку вугілля під час загрузки вагонів.

Згідно п. 5.7 Інструкції № 466 маркшейдерський замір остатків рядового вугілля (продуктів збагачення) на складах і в навантажених бункерах, а також визначення залишків рядового вугілля (продуктів збагачення) у завантажених залізничних вагонах провадиться щомісячно діючою комісією у складі заступника керівника по виробництву (головного інженера), головного маркшейдера, головного бухгалтера, представника служби контролю якості і особи, яка відповідальна за приймання, відпускта зберігання рядового вугілля (продуктів збагачення) шахти (розрізу), збагачувальної фабрики.

В актах маркшейдерських замірів обовязково зазначаються відомості «фактична зольність вугілля». Згідно пояснень головного маркшейдера ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_14 та начальника ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ОСОБА_13, відомості до цього акту надаються лабораторією ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» на підставі досліджень зразків добутого вугілля, що відправляється споживачам, або зразків вугілля з верхнього шару фігури складу.

Тобто, ці висновки досліджень лабораторії не можуть бути віднесені до усього вугілля складу, оскільки дослідження його нижніх шарів у зазначених випадках не проводилось.

Отже, висновки та заперечення відповідача в цій частині також є необґрунтованими.

За результатами досліджень зразків проб ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» проведених державним підприємством Український науково-дослідний і проектно-конструкторскьий інститут по збагаченню і брикетуванню вугілля» (ДП «УкрНДІвуглезбагачення») були дані висновки від 20.10.2008р. № 26/698 (т.13 а.с.15) та від 26.11.2009 р. №26/988 (т.12 а.с.210).

Згідно висновку ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 20.10.2008 р. № 26/698 встановлено, що:

Гірнича маса кожної шахти представлена у основному класами крупності менш 50 мм;

Вугільна фракція містить у більшій мірі у класах менш 3(6) мм;

Місткість чистого вугілля в гірничій масі складає: по шахті «Північна» - 19,7%, по шахті «Чайкіно» - 24,5-26,4%, по шахті «Шахта Ясинівська-Глибока» - 32,0-35,4%;

Зольність гірничої маси шахти «Північна» - (Аd =67,0%) перевищує гранично допустиму (Аd =43,5%) на 23,5%;

Зольність гірничої маси шахти «Чайкіно» - (Аd =59,561,%) перевищує гранично допустиму (Аd =47,0%) на 12,514,2%;

Зольність гірничої маси шахти «Шахта Ясинівська-Глибока» - (Аd =61,862,9%) перевищує гранично допустиму (Аd =46,0%) на 15,816,9%;

Найнижча теплота згоряння по шахті «Північна» Qri = 2305 ккал/кг, по шахті «Чайкіно» - Qri = 2948-3128 ккал/кг, по шахті «Шахта Ясинівська-Глибока» - Qri = 2770-2876 ккал/кг;

Вугільні фракції, які є гірничій масі відповідно до ДСТУ 3472-96 відносяться до марки ОС по шахті «Північна» і «Шахта Ясинівська-Глибока» і до марки Ж по шахті «Чайкіно».

При вказаних показниках якості гірнича маса зі складів шахт «Північна», «Чайкіно» і «Шахта Ясинівська-Глибока» є некондиційною і не може бути використана безпосередньо споживачами.

Згідно висновку ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 26.11.2009 р. №26/988 встановлено що:

Гірнича маса кожної шахти представлена у основному класами крупності менш 50 мм, при цьому вміст класу менш 3 мм складає 34,253,9%;

Зольність гірничої маси шахти «Північна» - (Аd =49,6%) перевищує гранично допустиму (Аd =43,5%) на 6,1%;

Зольність гірничої маси шахти «Чайкіно» - (Аd = 61,2%) перевищує гранично допустиму (Аd =40,3%) на 20,9%;

Зольність гірничої маси шахти «Північна-Ясинівська» - (Аd =53,4%) перевищує гранично допустиму (Аd =46,0%) на 7,4%;

Зольність гірничої маси шахти «Бутівська» - (Аd =48,0%) перевищує гранично допустиму (Аd =36,0%) на 12,0%;

Зольність гірничої маси шахти «Калинівська Східна» - (Аd = 65,5%) перевищує гранично допустиму (Аd =53,6%) на 11,9%;

Найнижча теплота згоряння по шахті «Північна» Qri = 3647 ккал/кг, по шахті «Чайкіно» - Qri = 2803 ккал/кг, по шахті «Північна-Ясинівська» - Qri = 4323 ккал/кг, по шахті «Бутівська» - Qri = 3467 ккал/кг, по «КалинівськаСхідна» - Qri = 2472 ккал/кг;

Вугільні фракції, які є гірничій масі відповідно до ДСТУ 3472-96 відносяться до марки ОС по шахті «Північна-Ясинівська», до марки К по шахті «Північна» і «КалинівськаСхідна», до марки Ж по шахті «Чайкіно», до марки Г по шахті «Бутівська».

При вказаних показниках якості гірнича маса зі складів ВП «Шахтоуправління «Північна-Ясинівська», ВП «Шахта «Калинівська-Східна», ВП «Шахта «Чайкіно», ВП «Шахта «Бутівська» і СП «Шахта «Північна» ВП «Шахтоуправління «Північна-Ясинівська» є некондиційною і не може бути використана безпосередньо споживачами, а її стан обмежує можливість її переробки на вуглезбагачувальних фабриках.

Списання та утилізація вугілля ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока», ВП «Шахта «Холодна Балка», ВП «Шахта «Бутівська», ВП «Шахта Чайкіно», ВП «Шахта «Калинівська Східна», ВП «Шахта «Північна» у 2008 та 2009 роках здійснювалось окремо по кожній шахті.

СП «Шахта «Північна».

Ревізією правильності та обґрунтованості списання вугільної продукції встановлено, що у книзі обліку руху рядового вугілля шахти по формі УПД-41 проведено коригування, а саме:

- за листопад 2008 року скориговано залишок вугілля на складі за 10.11.2008 шляхом його зменшення на 24211 т;

- за 09.10.2009 скориговано залишок вугілля на складі шляхом його зменшення на 17830 т;

- за 30.11.2009 скориговано залишок вугілля на складі шляхом його зменшення на 14368 т.

Списання некондиційного вугілля здійснено на підставі Актів про списання втрат; Результатів випробування проб залишків вугілля, що знаходилось на складі інститутом ДП «УкрНДІвуглезбагаченя»; розпоряджень по шахті.

Списання вугілля 10.11.2008.

06.10.2008р. представниками СП «Шахта «Північна» проведено відбір проб з кількості вугілля 24211 т, що оформлено «Актом відбору обєднаної проби палива на складі СП «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля».

Дослідження зазначених проб проведено ДП «УкрНДІвуглезбагачення» на підставі завдання заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_27 (лист від 07.10.2008р. № 01- 119/635).

Згідно «Результатів досліджень проб залишків вугілля, яке знаходиться на складах окремих шахт ДП «Макіїввугілля» (далі «Результати досліджень…»), здійснених ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 20.10.2008 № 26/698 (т.13 а.с.15), аналіз якості вугілля ВП «ш. Північна» по зольності складає 67,0 %, що перевищує граничний показник (43,5 %) на 23,5 %. При вказаних показниках якості гірнича маса на складі ВП «ш. Північна» є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки. В листі зазначено, що випробування виконані в жовтні 2008 року по пробам, наданим ДП «Макіїввугілля» (акт відбору, огляду складу вугілля від 06.10.2008).

«Актом на списання втрат» від 10.11.2008р. (т.13 а.с.32), затвердженим директором виробничої дирекції ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_15 та підписаним посадовими особами ВП «ш. Північна» вугілля у кількості 24211 т віднесено до втрат по СП «Шахта «Північна», так як дана гірнича маса є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами, оскільки значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки на вуглепереробних фабриках.

Розпорядженням від 25.11.2008 № 12 (т.13 а.с.35) директор шахти ВП «ш. Північна» зобовязав головного бухгалтера шахти списати некондиційну гірничу масу у кількості 24211 т у листопаді 2008 року з віднесенням витрат по бухгалтерському обліку на рахунок № 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей». Начальнику ПТК доручено використовувати некондиційну гірничу масу у кількості 24211 тон для баластування грунту складу привозного вугілля, баластування дороги на склад привозного вугілля, баластування дороги на аварійний склад рядового вугілля, відсипки дороги на склад привозного вугілля, відсипки дороги на аварійний склад, відсипки автодороги на техмайданчик у тупик підїзних шляхів.

На виконання розпорядження № 12 від 25.11.2008 року у книзі обліку руху видобутого рядового вугілля по формі УПД-41 головним бухгалтером ОСОБА_16 було здійснено коригування залишків вугілля на вугільному складі шляхом зменшення залишків вугілля у кількості 24211 т (т.13 а.с.37).

Станом на 09.11.2008 року залишок вугілля складав 40169 т, видобуто вугілля 10.11.2008 250 т, відвантажено 0 т, списано вугілля на підставі акту 24211 т, залишок вугілля на складі 16208 т.

Згідно акту маркшейдерського заміру (форма УПД-36) від 10.11.2008 на вугільному складі СП «Шахта «Північна» знаходиться обліковий залишок рядового кондиційного вугілля у кількості 16208 т.

Згідно актів використання некондиційного вугілля, протягом листопада 2008 лютого 2009 року некондиційне вугілля у кількості 24211 тон було використано для баластування ґрунту складу привозного вугілля, баластування дороги на склад привозного вугілля, баластування дороги на аварійний склад рядового вугілля, відсипки дороги на склад привозного вугілля, відсипки дороги на аварійний склад, відсипки автодороги на техмайданчик у тупік підїзних шляхів (т.13 а.с.46-134).

Списання вугілля 08.10.2009.

08.10.2009р. відбулось засідання комісії СП «Шахти «Північна», яка розглянула питання щодо списання некондиційної гірничої маси, що зберігається на вугільному складі результати якої оформлені «Актом засідання ради підприємства, про списання некондиційної гірничої маси, що зберігається на вугільному складі СП «Шахти «Північна» ДП «Макіїввугілля» від 08.10.2009р. (т.12 а.с.250).

Згідно акту, на складі знаходилось 23586 т рядового вугілля та 17830 т гірничої маси від проведення підготовчих забоїв (в бункерах та залізничних вагонах вугілля відсутнє). Рада підприємства постановила, що гірнича маса в кількості 17830 т є некондиційною гірничою масою від обвалення порід крівлі та проведення підготовчих виробок, тому необхідно віднести 17830 т некондиційної гірничої маси до втрат, так як ця маса не може бути використана безпосередньо споживачами. Головному бухгалтеру з 09.10.2009 року здійснити обчислення нових залишків рядового вугілля на складі та виявлену некондиційну гірничу масу списати з балансу шахти.

Висновок щодо визнання вугілля на складі шахти «Північна» некондиційним у жовтні 2009 року у кількості 17830 т здійснено на підставі посвідчень якості на вугілля марки Кр 0-200 мм, в яких зазначено, що пробу відібрано від партії палива вагою 17830 т та вуглехімічною лабораторією «Советская» ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ДП «Макіїввугілля» (том 12 а.с.247) визначено якість цього вугілля, а саме:

- посвідчення від 21.09.2009 № 239 якість вугілля визначено 46,0 %;

- посвідчення від 22.09.2009 № 241 якість вугілля визначено 52,8 %;

- посвідчення від 24.09.2009 № 243 якість вугілля визначено 46,7 %;

- посвідчення від 25.09.2009 № 245 якість вугілля визначено 53,0 %.

Розпорядженням від 08.10.2009 № 11 директор ВП «Пінічна» зобовязав головного бухгалтера шахти на підставі акту ради підприємства від 08.10.2009 здійснити списання з залишків рядового вугілля шахти некондиційну гірничу масу у кількості 17830 т у жовтні 2009 року з віднесенням витрат по бухгалтерському обліку на рахунок № 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей». Начальнику ПТК та заступнику директора з господарських питань використати некондиційну гірничу масу у кількості 17830 т для виробничо-господарських потреб шахти.

На виконання розпорядження від 08.10.2009 № 11 у книзі обліку руху видобутого рядового вугілля по формі УПД-41 головним бухгалтером шахти було здійснено коригування залишків вугілля на вугільному складі шляхом зменшення залишків вугілля на 17830 т.

Станом на 08.10.2009 року залишок вугілля складав 41415,5 т, видобуто вугілля за 08.10.2009 550 т, відвантажено 487 т, списано вугілля на підставі акту 17830 т, залишок вугілля на складі 23648,5 т.

Згідно акту маркшейдерського заміру (форма УПД-36) від 08.10.2009р. (т.12 а.с.249) на вугільному складі ВП «Ш/у «Північне-Ясинівське» знаходиться обліковий залишок рядового кондиційного вугілля у кількості 23585,5 т.

Списання вугілля 30.11.2009.

На підставі завдання заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_27 (лист від 06.11.2009 № 01- 119/586) 09.11.2009р. на вугільному складі комісією ВП «Шахта «Північна» проведено відбір об'єднаної проби від гірничої маси у кількості 14368 т, що оформлено Актом від 09.11.2009р. Проби направлені для дослідження до ДП «УкрНДІвуглезбагачення».

Згідно «Результатів досліджень проб залишків вугілля, яке знаходиться на складах окремих шахт ДП «Макіїввугілля» (далі «Результати досліджень…»), здійснених ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 26.11.2009 № 26/988, аналіз якості гірничої маси «Шахти «Північна» по зольності складає 49,6 %, що перевищує граничний показник (43,5 %) на 6,1 %. При вказаних показниках якості гірнича маса зі складу СП «Шахти «Північна» ДП «Макіївугілля» є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами, а її стан обмежує можливості її переробки на вуглезбагачувальних фабриках.

30.11.2009 року відбулось засідання комісії «Шахти «Північна» оформлене «Актом про списання втрат» (т.12 а.с.213), на якому постановлено віднести до втрат 14368 т вугілля по СП «Шахта «Північна», так як дана гірнича маса є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки на вуглепереробних фабриках.

Наказом директора «Шахти «Північна» від 30.11.2009 № 853 (т.12 а.с.211) посадових осіб підприємства зобовязано провести інвентаризацію залишків вугілля власного видобутку на аварійному складі шахти, станом на 30.11.2009р.

Розпорядженням від 30.11.2009 № 15 (т.12 а.с.216) директор шахти, після розгляду питання списання некондиційної гірничої маси, яка зберігається на аварійному складі рядового вугілля у кількості 14368 т, зобовязав головного бухгалтера підприємства списати некондиційну гірничу масу у кількості 14368 т у листопаді 2009 року з віднесенням витрат по бухгалтерському обліку на рахунок № 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей». Начальнику ПТК доручено використовувати зазначену некондиційну гірничу масу для баластування грунту складу привозного вугілля, баластування дороги на склад привозного вугілля, баластування дороги на аварійний склад рядового вугілля, відсипки дороги на склад привозного вугілля, невикористану гірничу масу вивезти на породний відвал.

На виконання розпорядження від 30.11.2009 № 15 у Книзі обліку руху видобутого рядового вугілля по формі УПД-41 головним бухгалтером шахти було здійснено коригування залишків вугілля на вугільному складі шляхом зменшення залишків вугілля на 14368 т.

Станом 29.11.2009 залишок вугілля складав 30176 т, видобуто вугілля 30.11.2009 583 т, відвантажено 209 т, списано вугілля на підставі акту 14368 т, залишок вугілля на складі станом на 30.11.2009 16182 т.

Згідно актів про використання некондиційного вугілля, протягом жовтня 2009 березня 2010 року некондиційне вугілля у кількості 32198 т було використано для відсипки дороги на технічному майданчику в тупик під'їзних путей, баластування ґрунту на склад привозного вугілля, відсипки дороги на аварійний склад, вивіз на породний відвал, відсипки дороги на склад привізного вугілля та інші господарські цілі (т.12 а.с.221-244).

ВП «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока».

В ході ревізії встановлено, що за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 по ВП«Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока» здійснено списання некондиційного вугілля у загальній кількості 56808 т на суму 38882379 грн. без ПДВ, у т.ч. по роках:

- 2008 рік вугілля марки ОСр у кількості 47336 т на суму 32126001,00 грн.;

- 2009 рік вугілля марки ОСр у кількості 9472 т на суму 6756378 грн.;

Списання вугілля у 2008 році у кількості 47336 т на суму 32126001,00 грн.

03.10.2008 року по шахті був складений «Акт маркшейдерського заміру вугілля» (ф.УПД-36), згідно якому, станом на 03.10.2008 на складі шахти знаходиться вугілля марки ПС- 56727тн з фактичною зольністю 45,3%, що не перевищує граничну 46%. Відповідно до зворотної сторони акту (ф.УПД-36) вугільний склад сформований із 4-х штабелів.

03.10.2008р. представниками ВП «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока» проведено відбір обєднаних проб палива, що находиться на складі, з 2-х штабелів: 24597 т та 22739 т. Відбір проб оформлено актами № 1, 2.

Дослідження зазначених проб проведено ДП «УкрНДІвуглезбагачення» на підставі завдання заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_27 (лист від 07.10.2008р. № 01- 119/635).

Згідно «Результатів досліджень проб залишків вугілля, яке знаходиться на складах окремих шахт ДП «Макіїввугілля» (далі «Результати досліджень…»), здійснених ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 20.10.2008 № 26/698 (т.13 а.с.191), аналіз якості вугілля «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока» по зольності складає 61,8-62,9%, що перевищує граничний показник (46,0%) на 15,8-16,9%. При вказаних показниках якості гірнича маса є некондиційною і не може бути використана безпосередньо споживачем. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки.

«Актом на списання втрат» від 03.11.2008р. (т.13 а.с.187), затвердженим директором виробничої дирекції ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_15 та підписаним посадовими особами ВП «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока» вугілля у кількості 47336 т віднесено до втрат по ВП «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока», тому що дана гірнича маса є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачем.

Головному бухгалтеру шахти наказано визначити новий залишок рядового вугілля на складі. Вартість некондиційного вугілля, що обліковується на балансі шахти списати на результати господарської діяльності по виробничої собівартості в листопаді 2008 р., як непродуктивні витрати з відображенням в бухгалтерському та податковому обліку. Начальнику ТКП наказано використати гірничу масу, що списується, для вирівнювання рельєфу вугільного складу, а надлишкову гірничу масу вивезти на породний відвал. Акт про списання втрат підписано усіма членами наради підприємства.

На підставі акту про списання втрат, директором шахти видано наказ №500 від 07.11.2008 (т.13 а.с.193), яким головну бухгалтеру та начальнику ТКП наказано здійснити списання з балансу некондиційного вугілля 47336 т на невиробничі витрати, визначити новий залишок вугілля на складі та у книзі обліку (ф.УПД-41) (т.13 а.с.194). Списану гірничу масу використати для вирівнювання рельєфу вугільного складу, залишкову гірничу масу вивезти на породний відвал.

Судом встановлено, що з листопада 2008 по квітень 2009 року некондиційне вугілля у кількості 47336 т було частково використано для вирівнювання рельєфу вугільного складу ВП «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока», а залишок був вивезений на породний відвал орендованим автомобілем (СПД ОСОБА_26) (т.13 а.с.196-240).

Списання такого вугілля здійснювалося на підставі щомісячних актів, підписаних комісією у складі: голови комісії - заступника директора з виробництва ОСОБА_17, начальника ТКП ОСОБА_18, механіка ТПК ОСОБА_19, машиніста бульдозера дільниці ТПК ОСОБА_20 та затверджених головним інженером шахти ОСОБА_21. До актів додані бухгалтерські довідки про відображення вартості списання некондиційного вугілля по рах. №072.

Аналогічно, в грудні 2009р. ВП «Шахта «Шахта Ясинівська-Глибока» було списано некондиційне вугілля у кількості 9472 т на суму 6756378 грн.

На підставі завдання Заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_27 (лист від 06.11.2009 № 01- 119/586) 09.11.2009р. на складі палива ВП «Шахта «Північна» проведено відбір об'єднаної проби від гірничої маси у кількості 14368 т, що оформлено актом від 09.11.2009р.

Проби направлені для дослідження до ДП «УкрНДІвуглезбагачення».

Згідно «Результатів досліджень проб залишків вугілля, яке знаходиться на складах окремих шахт ДП «Макіїввугілля» (далі «Результати досліджень…»), здійснених ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 26.11.2009 № 26/988, аналіз якості вугілля ВП «Ш/у «Північне-Ясинівське» (ш.Ясинівська-Глибока) по зольності складає 53,4%, що перевищує граничний показник (46,0%) на 7,4%. При вказаних показниках якості горна маса зі складу ВП «Ш/у «Північне-Ясинівське» являється некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачем.

«Актом про списання втрат» від 30.11.2009р. (т.13 а.с.177), затвердженим директором з виробництва ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_52, рада шахти постановила віднести до втрат 9472 т вугілля, зобовязала головного бухгалтера визначити новий залишок вугілля на складі, виявлені відхилення списати з балансу рядового вугілля. Начальнику ТКП гірничу масу, що списується, вивезти на породний відвал.

Наказом №596 від 30.11.2009 року «Про списання втрат вугілля на складі» (т.13 а.с.184), директор шахти ОСОБА_22 наказав головному бухгалтеру ОСОБА_23, та начальнику ТПК ОСОБА_18 здійснити списання вугілля в кількості 9472т на невиробничі витрати, визначити новий залишок вугілля на складі та по книзі обліку ф.УПД-41. Вартість некондиційного вугілля по виробничій собівартості списати на результати господарської діяльності у листопаді 2009р., як невиробничі витрати з відображенням в обліку. Списану гірничу масу використати для вирівнювання рельєфу вугільного складу, залишкову гірничу масу вивезти на породний відвал.

На виконання наказу №596 у книзі (ф.УПД-41) 30.11.2009р. (т.13 а.с.185) було здійснено коригування залишків вугілля на вугільному складі шляхом зменшення залишків вугілля на 9472 т.

Станом 29.11.2009р. залишок вугілля 35921,36 т, видобуто 30.11.2009 800 т, відвантажено 0 т, списано вугілля на підставі акту 9472 т, залишок вугілля на складі 27249,36 т. Дані підписані директором шахти ОСОБА_22 та заступником головного бухгалтера.

Згідно пояснень представника позивача головного бухгалтера шахти «Шахта Ясинівська-Глибока» ОСОБА_23 з грудня 2009р. по березень 2010р. некондиційне вугілля - 9472 т було вивезено на породний відвал орендованим автомобілем ЗИЛ-ММЗ-54УМ СПД ОСОБА_26 згідно договору №37/10 від 04.01.2010р.

Списання некондиційного вугілля здійснювалося на підставі щомісячних актів, підписаних комісією у складі: заступника директора з виробництва ОСОБА_17, начальника ТКП ОСОБА_18, електрослюсаря ТПК ОСОБА_24 та затверджених головним інженеромОСОБА_21 До актів додаються бухгалтерські довідки про відображення вартості списання некондиційного вугілля, підписані заступником головного бухгалтера ОСОБА_25 Щомісячне списання відображено по рахунку № 072.

Для підтвердження обсягу вивезеного вугілля та обґрунтованості визначення вартості наданих послуг з перевезення некондиційного вугілля на породний відвал за період з листопада 2008р. по квітень 2010 р., в ході ревізії відповідачем проведено зустрічну звірку у ФОП-СПД ОСОБА_26

В ході звірки відповідач не встановив точного обсягу вивезеної гірничої маси та вартість наданих шахті послуг ОСОБА_26, оскільки у останнього відсутні будь-які первинні документи (дорожні листи, акти наданих послуг, акти звіряння, тощо), які підтверджують факт надання послуг з перевезення. Згідно пояснення ОСОБА_26, він протягом 2008, 2009, 1п/р 2010 року перевозив вугілля на котельню шахти, працівникам, пенсіонерам та перевозив на породний відвал гірничу масу (т.13 а.с.172).

Усього між ВП «Шахта Ясинівська-Глибока» та СПД ОСОБА_26 за період 2008-2010р. укладено три договори на надання послуг щодо вивезення породи на загальну суму 149700 грн.

Згідно акту звірки, складеного станом на 01.04.2011р., між ВП «Шахта Ясинівська-Глибока» та СПД ОСОБА_26 заборгованість за надані послуги складає 40724 грн. (т.13 а.с.176).

Крім того, факт вивезення некондиційного вугілля зі складу ВП «Шахта Ясинівська-Глибока» підтверджено приписом прокуратури м. Макіївки 377-185 вих.-10 від 22.06.2010року (т.14 а.с.132). А саме, під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що протягом 2008-2010 років з території ВП «Шахта Ясинівська-Глибока» було вивезено на породний відвал некондиційне вугілля у кількості 9930 т у 2008 році; 16812 т у 2009 році та 5517 т у 1-ому кварталі 2010 року (т.14 а.с.1-131).

ВП "Шахта "Бутівська".

В ході ревізії встановлено, що за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. по ВП "Шахта "Бутівська" здійснено списання некондиційного вугілля у загальній кількості 73 420 т на суму 34167318,84 грн., у т.ч.:

- 18.09.2009р. вугілля у кількості 33630 т.;

- 30.11.2009р. вугілля у кількості 37790 т.

Списання у вересні 2009 року:

Наказом по ВП "Шахта "Бутівська" "Про проведення інвентаризації вугільного складу" від 11.09.2009 № 743 (т.16 а.с.117), який підписано директором шахти ОСОБА_8, у зв'язку зі складними гірничо-геологічними умовами при вийманні вугілля в 3й західній розвантажувальній лаві та неможливістю розділення видаваємої з шахти обводненої роздрібненої суміші вугілля та глинистого сланцю зольність видаваємої гірничої маси перевищує встановлену граничну норму зольності. Для недопущення перевищення встановленої норми зольності відвантажуємого вугілля, гірнича маса скачувалась на вугільний склад та складувалась окремо. Головного маркшейдера шахти зобовязано провести визначення обсягів вугільного відвалу з гірничою масою, зола якої перевищує гранично встановлену. Для проведення інвентаризації вугільного відвалу наказано утворити комісію під керівництвом директора шахти, результати інвентаризації наказано надати на затвердження директору до 16.09.2009р.

14.09.2009р. мастером ОТК ВП "Шахта "Бутівська" проведено відбір проб (проба №68) рядового вугілля марки Г, що находиться на складі шахти (т.16 а.с.120).

Дослідження зазначеної проби проведено хімічною лабораторією «Жовтнева» ВП УТКЯ ДП «Макіїввугілля». Згідно результатів дослідження, аналіз (аналіз №4318) якості вугілля на складі «Шахта Бутівська» по зольності складає 40,5%, що перевищує граничний показник (39,0%) на 1,5 %.

18.09.2009р. складений "Акт про списання залишків вугілля на складі ВП "Шахта "Бутівська" (т.16 а.с.121), у якому зазначено, що рада підприємства розглянула стан вугільного складу, який формувався з вересня 2008 року при видобутку вугілля із 3 західної розвантажної лави та постановлено:

- віднести до втрат рядового вугілля 33630 т по ВП "Шахта "Бутівська" із-за високої зольності та економічної недоцільності його переробки,

- головному бухгалтеру ВП "Шахта "Бутівська" здійснити обчислення нових залишків рядового вугілля на складі. Встановлені відхилення віднести на результати господарської діяльності шахти та списати з балансу рядового вугілля.

Акт від 18.09.09 про списання залишків вугілля на складі ВП "Шахта "Бутівська" затверджений директором з виробництва ДП "Макіїввугілля", підписано усіма посадовим особами - членами ради підприємства.

Наказом по ВП "Шахта "Бутівська" "Про списання залишків вугілля на складі" від 30.09.2009 № 812 (т.16 а.с.124) за підписом директора шахти, наказано на підставі "Акту про списання залишків вугілля на складі" від 18.09.2009 та посвідчення про відбір проби частини вугільного складу № 68, наказано начальнику технологічного комплексу поверхні визначити місце складування гірничої маси на території аварійного складу, а головному бухгалтеру здійснити обчислення нових залишків рядового вугілля на складі станом на 01.10.2009. Встановлене відхилення в обсязі 33630 т списати з балансу рядового вугілля.

Аналогічне коригування, по даних УПД-41, здійснено за листопад 2009 року скориговано залишок вугілля на складі на кінець місяця шляхом його зменшення на 39790 т.

Списання у листопаді 2009 року:

30.11.2009р. "Актом про списання втрат по ВП "Шахта "Бутівська" (т.16 а.с.136), затвердженим директором по виробництву ДП "Макіїввугілля", рада підприємства розглянула стан вугільного складу та постановила:

- віднести до втрат 39790 т рядового вугілля по ВП "Шахта "Бутівська", так як ця гірнича маса являється некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливості її переробки на вуглезбагачувальних фабриках,

- головному бухгалтеру ВП "Шахта "Бутівська" здійснити обчислення нових залишків рядового вугілля на складі. Встановлені відхилення списати з балансу рядового вугілля.

"Акт про списання втрат по ВП "Шахта "Бутівська" від 30.11.2009, затверджений директором з виробництва ДП "Макіїввугілля", підписано усіма посадовим особами - членами ради підприємства.

На підставі завдання заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_27 (лист від 06.11.2009 № 01- 119/586) 09.11.2009р. на вугільному складі комісією ВП «Шахта Бутівська» проведено відбір об'єднаної проби від гірничої маси у кількості 39790 т, що оформлено актом від 11.11.2009р. Проби направлені для дослідження до ДП «УкрНДІвуглезбагачення».

Згідно «Результатів досліджень проб залишків вугілля, яке знаходиться на складах окремих шахт ДП «Макіїввугілля» (далі «Результати досліджень…»), здійснених ДП «УкрНДІвуглезбагачення» від 26.11.2009 № 26/988 (т.16 а.с.130), аналіз якості вугілля «Шахта Бутівська» по зольності складає 48%, що перевищує граничний показник (36,0%) на 12%. При вказаних показниках якості гірнича маса є некондиційною і не може бути використана безпосередньо споживачем. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки.

Наказом по ВП "Шахта "Бутівська" "Про списання залишків вугілля на складі" від 30.11.2009 № 1014 (т.16 а.с.138) за підписом директора підрозділу ОСОБА_8, наказано на підставі "Акту про списання залишків вугілля на складі" від 30.11.2009 і висновку галузевого інституту по збагаченню та брикетуванню вугілля ДП "УКРНДІвуглезбагачення" по результатам досліджень проб гірничої маси, відібраних з аварійного складу ВП "Шахта "Бутівська", - начальнику технологічного комплексу поверхні доручено здійснити баластування ґрунту вугільного складу некондиційної гірничої маси, заступнику директора шахти з виробництва організувати вивіз гірничої маси, що залишилась, на породний відвал ВП "Шахта "Бутівська", а головному бухгалтеру здійснити нарахування нових залишків рядового вугілля на складі станом на 01.12.2009 року. Встановлену розбіжність в обсязі 39790 т списати з балансу рядового вугілля.

Згідно книги нарядів для бульдозеристів на дільниці технологічного комплексу за жовтень 2009р., листопад 2009р та лютий 2010р. було здійснено переміщення некондиційного вугілля у кількості 73420 т зі складу ВП "Шахта "Бутівська" на породний відвал (т.16 а.с.141-215).

ВП «Шахта Калинівська - Східна».

В ході ревізії встановлено, що за період за період з 01.01.2008 по 31.06.2010 списано зі складу як некондиційне вугілля 24344 т, на суму 14083035,76 грн. по фактичній собівартості у тому числі:

у вересні 2009 року 12344 т,

у листопаді 2009 року - 12000 т.

Списання у вересні 2009 року.

Станом на 22.09.2009 на вугільному складі у матеріальновідповідальної особи завідуючої вугільним складом ОСОБА_28 було проведено інвентаризацію залишків рядового вугілля марки К.

Згідно акту маркшейдерського заміру форми УПД-36 станом на 22.09.2009, підписаним усіма членами інвентаризаційної комісії (окрім заступника директора з економічних і фінансових питань ОСОБА_29), начальником ВТК ОСОБА_30 та затвердженим директором шахти без дати, визначено, що на вугільному складі ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» знаходиться рядове вугілля марки К у кількості 12330 т, по даних бухгалтерського обліку 12344 т (-0,1% - допустиме відхилення) з якісними показниками зольності: фактична Аd=60,8% при граничній нормі Аd=53,6%.

22.09.2009р. мастером ОТК ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» проведено відбір проб (проба №333) (т.11 а.с.250) рядового вугілля марки, що находиться на складі шахти.

Дослідження зазначеної проби проведено хімічною лабораторією ДП «Макіїввугілля». Згідно результатів дослідження, аналіз (№4203) якості вугілля на складі «Шахта «КалинівськаСхідна» по зольності складає 60,8%, що перевищує граничний показник (53,6,0%) на 7,2 % (т.11 а.с.237).

«Актом про списання втрат» від 23.09.2009р. (т.11 а.с.245), затвердженим директором по виробництву ДП «Макіїввугілля», рада ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» визначила віднести на втрати 12344 т, головному бухгалтеру доручено списати з балансу рядового вугілля виявлені відхилення і віднести на результати господарської діяльності.

На підставі «Акту про списання втрат» від 23.09.2009 видано наказ за підписом директора ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» Ісютіна А.Г від 24.09.2009 № 593 «Про списання втрат рядового вугілля» (т.12 а.с.1), яким визначено - начальнику дільниці ТКП ОСОБА_28. провести балансування ґрунту вугільного складу некондиційної гірничої маси; заступнику директора по виробництву ОСОБА_31 організувати вивіз породної маси на породний відвал ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова»; головному бухгалтеру ОСОБА_32 виявлені відхилення у розмірі 12344 т станом на 01.10.2009 списати з балансу підприємства.

Списання у листопаді 2009 року.

На підставі наказу «Про проведення інвентаризації вугільного складу» від 04.11.2009 № 692 (т.11 а.с.232) за підписом директора ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_33 створено інвентаризаційну комісію у складі 7 осіб, а саме: головного інженера ОСОБА_34, заступника директора з економічних і фінансових питань ОСОБА_29, заступника директора по виробництву ОСОБА_31, головного бухгалтера ОСОБА_32, головного маркшейдера ОСОБА_35, начальника дільниці ТКП ОСОБА_28., головного геолога ОСОБА_36 ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля»; головою комісії визначено директора ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_33

Станом на 09.11.2009 на вугільному складі у матеріальновідповідальної особи завідуючої вугільним складом ОСОБА_28 було проведено інвентаризацію залишків рядового вугілля марки К.

«Актом маркшейдерського заміру форми УПД-36» станом на 09.11.2009р. (т.11 а.с.233) встановлено, що на вугільному складі ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» знаходиться рядове вугілля марки К у кількості 12313,8 т, по даним бухгалтерського обліку 12000 т (2,6 % - допустиме відхилення) з якісними показниками зольності: фактична Аd=60,8% при граничній нормі Аd=53,8%.

Дослідження відібраної у листопаді проби виконані науково-дослідною вуглехімічною лабораторією державного підприємства «Український науководослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню і брикетуванню вугілля» (атестат акредитації №UA 6.001.Н.453 від 30.10.2002) були надані листом від 20.10.2008 № 26/698.

За результатами дослідження проб залишків вугілля, відібраних від 12000 т вугілля у листопаді 2009 року зі складу шахти працівниками ДП «Макіїввугілля», здійсненними згідно з договором № 29322-080 ДП «Макіїввулля», встановлено, що:

куски вугілля і породи під атмосферним тиском (осадків, температури) розрушилися, що затрудняє розсів матеріалу і збагачення гравітаційним засобом і виключає застосування флотації; генетичні та технологічні якості вугілля такі: зольність 65,5 %, волога 8,9 %, сірка 0,8 %, вихід летучих 203 %, пластометричні показники 31 мм та 18 мм, нижча температура спалення 2472 ккал/кг, вища температура спалення 8299 ккал/кг, марка вугілля по ДСТУ 3472-96 К; гранулометричні показники складу вугілля такі зольність 67,2 %, летучі 100,0 %; відхилення від граничної норми зольності встановленої внутрівідомчими нормами у розмірі 53,6 % складають 11,9 %; «при вказаних показниках якості гірнича маса зі складу шахти є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки на вуглезбагачувальних фабриках».

Згідно з «Актом про списання втрат», затвердженим директором по виробництву ДП «Макіїввугілля» (ініціали відсутні), рада ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» у складі 9 осіб (директора ОСОБА_33, головного інженера ОСОБА_34, заступника директора з економічних і фінансових питань ОСОБА_29, заступника директора по виробництву ОСОБА_31, головного бухгалтера ОСОБА_32, головного маркшейдера ОСОБА_35, начальника дільниці ТКП ОСОБА_28., головного геолога ОСОБА_36) станом на 27.11.2009 визначила віднести на втрати 12000 т, так як дана гірнича маса являється некондиційною і не може бути використана безпосередньо користувачем; перевищення граничних показників по зольності обмежують можливості її використання; головному бухгалтеру виявлені відхилення у розмірі 12000 т списати з балансу рядового вугілля.

На підставі «Акту про списання втрат» від 27.11.2009р. (т.11 а.с.234) директором ВП«Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_33 видано наказ від 27.11.2009 № 738 «Про списання втрат рядового вугілля» щодо організації головним інженером ОСОБА_34 вивозу некондиційної маси на породний відвал ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова», проведення начальником дільниці ТКП ОСОБА_28. баластування ґрунту вугільного складу некондиційною гірничою масою, та списанню встановленого відхилення в обсязі 12000 т з балансу рядового вугілля.

В ВП «Шахта «КалинівськаСхідна» ДП «Макіїввугілля» утилізація вугілля в обсязі 24344 т була проведена у січні лютому 2010 року шляхом переміщення на породний відвал ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова». Роботи з перевезення гірничої маси на породний відвал здійснені субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_37 згідно з договором від 25.12.2009р. № 162. Згідно акту прийому-здачі виконаних робіт та послуг по договору №162 усього СПД ОСОБА_37 надано автотранспортних послуг за період з 04.01.2010р. по 14.02.2010р. 98500 грн. (т.12 а.с.6).

ВП „Шахта «Чайкіно».

В ході ревізії встановлено, що за період за період з 01.01.2008р. по 31.06.2010р. списано зі складу як некондиційне вугілля в загальній кількості 60524 т на загальну суму 31 396,93 тис. грн., у тому числі:

- у листопаді 2008 року в кількості 46218 т на суму 25301284,42 грн.;

- у листопаді 2009 року в кількості 14306 т на суму 6095 643,54 грн.;

Списання у листопаді 2008 року.

На підставі наказу директора шахти від 03.11.2008р. №1571 створено Раду підприємства для прийняття відповідальних рішень під час виробничого процесу на підприємстві.

Згідно з ф.УПД-36 «Акт маркшейдерського заміру вугілля» станом на 01.10.2008р. залишок рядового вугілля марки Ж на складі ВП «Шахта Чайкіно» у матеріально-відповідальної особи начальника дільниці ПТК ОСОБА_38 згідно з маркшейдерським заміром, проведеним заступником директора з виробництва ОСОБА_39, головним маркшейдером ОСОБА_40, начальником ВТК ОСОБА_41, головним бухгалтером ОСОБА_42, склав 52058 т, по обліку у кількості 53118 т (2% ~2% - допустима погрішність) з якісними показниками зольності: фактична Аd=44,2% при граничній нормі Аd=54,0%.

Згідно з ф.УПД-36 станом на 01.11.2008р. залишок вугілля марки Ж на складі шахти у матеріально-відповідальної особи начальника дільниці ПТК ОСОБА_38 відповідно до маркшейдерського заміру, проведеного заступником директора з виробництва ОСОБА_39, головним маркшейдером ОСОБА_40, начальником ВТК ОСОБА_41, головним бухгалтером ОСОБА_42, склав 57444 т, по обліку у кількості 58614 т (2% ~2% - допустима погрішність) з якісними показниками зольності: фактична Аd=45,1% при граничній нормі Аd=54,0.

Листом Українського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту по збагаченню та брикетуванню вугілля «УкрНДІвуглезбагачення» від 20.10.2008р. № 26/698 (т.15 а.с.197) надані результати дослідження проб гірничої маси, які відібрані зі складу ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля». Дослідження виконані науково-дослідною вуглехімічною лабораторією інституту «УкрНДІвуглезбагачення» у жовтні 2008 року.

В ході дослідження визначено: характеристика якісних, генетичних та технологічних показників гірничої маси, гранулометричний склад проби, фракційний склад гірничої маси.

Згідно із вищезазначеним листом результати хімічного аналізу проби вугілля: показник зольності (Аd) складає 59,5%-61,2 %; волога (Wrt) 9,2%-9,6%.

Висновок інституту «УкрНДІвуглезбагачення»: «при вказаних показниках якості гірнича маса зі складу шахти Чайкіно є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами. Значне перевищення граничних показників гірничої маси по зольності обмежує можливість її переробки на вуглезбагачувальних фабриках».

Тимчасовими виробничими показниками якості вугілля ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля» на період з 01.06.2008р. до 01.01.2009р. встановлено граничний показник зольності 54%.

Радою підприємства складено Акт про списання втрат від 04.11.2008р. (т.15 а.с.194), підписаний Радою підприємства та затверджений директором з виробництва ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_15, згідно з яким прийнято рішення про віднесення гірничої маси у кількості 46218 т до втрат, проведення розрахунку нових залишків рядового вугілля на складі та списання виявленого відхилення з балансу рядового вугілля.

На підставі Акту про списання втрат від 04.11.2008р. директором ВП «Шахта Чайкіно» ОСОБА_43 видано наказ від 28.11.2008р. № 1717 (т.15 а.с.205) щодо організації вивозу некондиційної маси на породний відвал, проведення коригування залишку рядового вугілля станом на 01.12.2008р. та списанню встановленого відхилення в обсязі 46218 т з балансу рядового вугілля.

Списання у листопаді 2009 року:

На підставі наказу директора шахти Дідура В.С. від 02.11.2009р. №1954 (т.15 а.с.174) створено Раду підприємства для прийняття відповідальних рішень під час виробничого процесу на підприємстві.

Згідно з Ф.УПД-36 «Акт маркшейдерського заміру вугілля» станом на 01.10.2009р. залишок рядового вугілля марки Ж на складі ВП «Шахта Чайкіно» у матеріально-відповідальної особи начальника дільниці ПТК ОСОБА_38 відповідно до маркшейдерського заміру, проведеного в.о.заступника директора з виробництва ОСОБА_44, головним маркшейдером ОСОБА_40, начальником ВТК ОСОБА_41, головним бухгалтером ОСОБА_42, склав 37603 т, по обліку у кількості 37603 т (2,9% ~3% - допустима погрішність) з якісними показниками зольності: фактична Аd=30,3% при граничній нормі Аd=40,30%. Копія форми УПД-36 у Додатку 53 до довідки ревізії.

Згідно з Ф.УПД-36, станом на 01.11.2009р. залишок вугілля марки Ж на складі ВП «Шахта Чайкіно» до маркшейдерського заміру склав 27034 т, по обліку у кількості 27844 т (2,9% ~3% - допустима погрішність) з якісними показниками зольності: фактична Аd=39,2% при граничній нормі Аd=40,3%.

Відповідно до даних Ф.УПД-36 станом на 09.11.2009р. (т.15 а.с.177) залишок вугілля марки Ж на складі ВП «Шахта Чайкіно» відповідно до маркшейдерського заміру склав 28416 т, по обліку у кількості 28594 т (1% ~3% - допустима погрішність) з якісними показниками зольності: 14306 т з фактичною Аd=56% та 14110 т з фактичною Аd=38,8% при граничній нормі Аd=40,3%. Тобто, згідно з даними ф.УПД-36 залишок рядового вугілля у кількості 14306 т є не кондиційним.

Згідно Акту відбору проб та обстеження складу гірничої маси на аварійному складі шахти від 09.11.2009, підписаного Радою підприємства, причиною погіршення якості рядового вугілля є ремонт гірничих виробіток та підйом на поверхню вугільної маси від проведеного ремонту та добутого вугілля по одному конвеєру.

На підставі листа від 26.11.2009р. № 26/988 Українським науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом по збагаченню та брикетуванню вугілля «УкрНДІвуглезбагачення» відповідно до завдання Заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_27 (лист від 06.11.09 № 01-119/586) (т.15 а.с.178) та згідно з договором № 29322-080 з ДП «Макіїввугілля» надані результати дослідження проб гірничої маси, які відібрані зі складу ВП «Шахта Чайкіно». Дослідження виконані науково-дослідною вуглехімічною лабораторією інституту «УкрНДІвуглезбагачення» у листопаді 2009р. року по пробах, наданих інституту ДП «Макіїввугілля».

В ході дослідження визначено: характеристика якісних, генетичних та технологічних показників гірничої маси, гранулометричний та фракційний склад гірничої маси. Згідно з вищезазначеним листом результати хімічного аналізу проби вугілля показник зольності (Аd) складає 61,2%; волога (Wrt) 9,2%.

Висновок інституту «УкрНДІвуглезбагачення»: «при вказаних показниках якості гірнича маса зі складу шахти «Чайкіно» є некондиційною та не може бути використана безпосередньо споживачами, а її стан обмежує можливість її переробки на вуглезбагачувальних фабриках».

Виробничими показниками якості вугілля ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля» на 2009р. рік встановлено граничний показник зольності 40,3%.

Радою підприємства складено Акт про списання втрат від 30.11.2009р., підписаний Радою підприємства та затверджений директором з виробництва ДП «Макіїввугілля», згідно з яким прийнято рішення про віднесення гірничої маси у кількості 14306 т до втрат, здійснити розрахунок нових залишків рядового вугілля на складі та виявлені відхилення списати з балансу рядового вугілля.

На підставі Акту про списання втрат від 30.11.2009р. (т.15 а.с.183) директором ВП «Шахта Чайкіно» ОСОБА_45 видано наказ по підприємству від 30.11.2009р. № 2048 (т.15 а.с.184) щодо організації вивозу некондиційної маси на породний відвал, проведення коригування залишку рядового вугілля станом на 01.12.2008р. та списанню встановленого відхилення в обсязі 14306 т з балансу рядового вугілля.

Згідно актів приймання виконаних робіт між ВП «Шахта Чайкіно» та ВП «Управління по тушінню, профілактиці териконів і рекультивації земель» ДП «Макіїввугілля» за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року були виконані роботи по формуванню породи на пологому породному відвалі та роботи по облаштуванню дороги.

Крім того, згідно звірки взаєморозрахунків за період з листопаду 2008 року по вересень 2009 року ВП Автобаза ДП «Макіїввугілля» надавало послуги ВП «Шахта Чайкіно» по перевезенню породи зі складу на відвал (т.15 а.с.209-250, т.16 а.с.1-81).

ВП «Шахта «Холодна Балка».

В ході ревізії встановлено, що у вересні 2009 року проведено списання залишків рядового вугілля на аварійному складі ВП "Шахта" Холодна Балка", у кількості 22470 т шахти на загальну суму 7131978,0 грн.

01.09.2009р. проведено маркшейдерський замір вугільного складу ВП «Шахта «Холодна Балка» (т.17 а.с.48). Згідно цього акту маркшейдерського заміру на складі перебуває 74230 т вугілля (залишок по обліку на складі 75590 т, що не перевищує допустиму погрішність 1% ~3%).

Згідно доповідної від 25.09.2009 на імя директора ВП «Шахта «Холодна Балка» (т.17 а.с.47) ОСОБА_46, начальник ТКПзЗУ ОСОБА_47 проінформував керівництво шахти, що на вільних місцях вугільного складу складована порода, яка вийшла з шахти в скіпах, не встигла вивезтись автотранспортом на породний відвал. В доповідній начальник ТКПзЗУ ОСОБА_47 просив провести позачерговий замір вугільного складу у звязку з проведенням закінчених робіт по «здвигу» породи бульдозером за межі складу.

У звязку з переформуванням складу ВП «Шахта «Холодна Балка» 28.09.2009р. (т.17 а.с.49) проведено маркшейдерські заміри його двох фігур. Згідно актів маркшейдерських замірів від 28.09.2009р. на складі перебуває 51359 т із фактичною зольністю 47,9%, та 22470 т із фактичною зольністю 72,4%.

Актами відбору проби палива на складі від 30.09.2009р. відібрані проби від фігури з ознаками якісного вугілля (проба без номеру) та від фігури з некондиційним вугіллям у кількості 22470 т (проба №124) (т.17 а.с.55).

Проби направлено для дослідження до хімічної лабораторії «Жовтнева». Згідно результату дослідження проб залишків вугілля №4327 від 30.09.2009р. аналіз якості проби кондиційного вугілля по зольності складає 47,9%, згідно результату дослідження №4289 від 30.09.2009р. проби №124 72,4%, що перевищує граничний показник (54%) на 18,4%.

Згідно з протоколом розгляду та затвердження результатів інвентаризації залишків вугільної продукції на вугільному складі по ВП «Шахта «Холодна Балка» станом на 28.09.2009р. (т.17 а.с.58), затвердженого директором шахти ОСОБА_46, причина розбіжностей залишків рядового вугілля (формування фігури складу некондиційного вугілля) по формі УПД 41 та маркшейдерським заміром у кількості 22470 т виникла:

- через проведення робіт на 2 західній розвантажувальній лаві в зоні підвищеної тектонічної порушності від недвигу «Дулинський» (Н=200м) та в зоні підвищеної трещинованості від непрогнозуємого мелкоамплітудного недвигу (Н=0,70м), що призвело до частих обрушень порід «хибної» покрівлі потужністю 0,10-0,50м та порід неустойчивої покрівлі потужністю до 2,50 м. Крім того, встановлено підвищення виділення води із покрівлі та грунту виробки, що негативно позначилося на устойчивості порід;

- для покращення результатів збагачення гірничої маси збагачувальною установкою були встановлені додаткові сита на класифікаційному грохоті. Внаслідок проведеного заходу збільшився вихід породи, яка була вивезена на породний відвал;

- з причини незадовільної роботи ТОВ «Макіївпромтранс» поставка шахті залізничних вагонів для відвантаження вугілля провадилося неритмічно, в результаті чого вугілля складується на складі;

- конвеєрна лінія технологічного комплексу, що транспортує вугілля на склад не має конвеєрних ваг, тому при складеній ситуації обстежити обсяг розташованого на складі вугілля визначався не точно;

- одночасно зі складуванням вугілля на складі провадився вантаж вугілля в залізничні вагони, що виявилось причиною неточного обліку вугілля на складі.

За висновками комісії у складі заступника директора по економіці ОСОБА_48, в.о. головного технолога ОСОБА_49, головного маркшейдера ОСОБА_50, головного бухгалтера ОСОБА_51 визначено, що різниця між даними УПД 41 та результатами інвентаризації не є нестачею.

Комісія визначила віднести до втрат рядове вугілля у кількості 22470 т. Головному бухгалтеру доручено провести обрахування нових залишків рядового вугілля на складі. Виявлені відхилення віднести на результати господарської діяльності та списати з балансу рядового вугілля.

Згідно акту про списання втрат вугільної продукції на вугільному складі, затвердженого 28.09.2009р. (т.17 а.с.56) директором по виробництву ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_52, виводами комісії визначено, що через відсутність конвеєрних ваг виникла неточність в оперативному обліку вугілля, розміщеного на складі.

Через неможливість визначення періоду розриву вирішено зменшити залишок на складі рядового вугілля на 22470 т та запропоновано придбати конвеєрні ваги для обліку вугілля, розташованого на складі.

За наказом директора ВП «Шахта «Холодна Балка» від 28.09.2009 № 359 (т.17 а.с.46) в книзі обліку видобутку вугілля (УПД-41) за вересень 2009 року проведено обрахування нових залишків рядового вугілля на складі з урахуванням коригування на 22470 т.

Згідно актів звірки взаєморозрахунків за автотранспортними перевозками та журналу вивозу породи, за період з березня 2009 року по лютий 2010 року 22470 т породи, відібраної на технологічному комплексі, були вивезені автотранспортом ВП Автобаза ДП «Макіїввугілля» на породний відвал (т.17 а.с.93,94,119-248; т.18 а.с.1-66).

Щодо посилання відповідача на той факт, що списання проведено без додержання вимог чинного законодавства, а саме: не доведено обґрунтованості проведення списання вугільної продукції, через відсутність дозволу Міністерства вугільної промисловості на списання залишку вугілля на складах вказаних шахт, спростовується листом Міністерства вугільної промисловості України від 29.10.2010 року за № 04-02/2-1025 за підписом Голови Методичної ради Л.Лесик.

Зазначеним листом Міністерство вугільної промисловості України проінформувало, що списання некондиційного вугілля шахтами ДП «Макіїввугілля» повинне здійснюватися відповідно до Інструкції № 466, відображається на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», якщо не має ймовірності отримання в майбутньому економічних вигод від реалізації даної продукції, або на рахунку 201 «Сировина і матеріали», якщо є ймовірність отримання в майбутньому економічної вигоди від реалізації даної продукції з одночасним списанням з рахунку 25 «Напівфабрикати», або з рахунку 26 «Готова продукція» та дозволу Мінвуглепрому на списання оборотних активів не потрібно.

В апеляційних скаргах зазначається, що Донецький окружний адміністративний суд невірно дійшов висновку, що КРУ в Донецькій області не врахувало всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно п. 5.7 Інструкції № 466 маркшейдерський замір залишків рядового вугілля на складах проводиться щомісячно діючою комісією у складі заступника керівника по виробництву (головного інженера), головного маркшейдера, головного бухгалтера, представника служби контролю якості і особи, яка відповідальна за приймання, відпуск та зберігання рядового вугілля.

Відповідно до п.2.7.5 Інструкції № 446, залишки рядового вугілля по обліковим даним на 1 число кожного місяця повинні бути приведені у відповідність з актом маркшейдерського заміру, з урахуванням припустимої різниці між даними оперативного обліку залишків вугілля та маркшейдерським заміром.

Встановлення фактичної наявності на складах шахт вугілля проводиться шляхом маркшейдерського заміру залишків вугілля відповідно до Стандарту Міністерства вугільної промисловості України «Правила виконання маркшейдерських замірів та підрахунку обсягів видобутого вугілля за їх результатами» СОУ 10.1.00186080.002-2006. В розділі 7 цього стандарту вказані правила заміру вугільних складів. Пунктом 7.1 передбачено, що маркшейдерський замір вугільних складів проводиться щомісячно за станом на закінчення звітного періоду. В пункті 7.5.6 цього стандарту вказано, що для підрахунку залишків вугілля на складі уявну щільність приводять до фактичної якості вугілля на момент заміру. Фактичну якість вугілля визначають шляхом відбору проб вугілля.

Відбір проб вугілля на складах вугільних підприємств проводиться виключно відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань».

В розділі 8 цього стандарту вказані методи відбору проб від палива, що знаходиться на складі. При цьому в п.8.2 Стандарту вказано, що відбір проб повинен здійснюватись відповідно до цього стандарту. А саме: п.8.6 «Об'єднані проби відбирають від різних шарів палива, що знаходиться на складі. Для цього в міру завантаження складу, але не більш ніж через кожні 4 м висоти, поверхню палива розрівнюють і їй надають форму прямокутника. Від кожного шару відбирають об'єднану пробу, котру піддають підготовці і аналізу». Об'єднана проба - проба, що складається з необхідної кількості точкових проб, які відбираються безпосередньо від партії палива і характеризує його середню якість (п.3.1 Стандарту). Відбір точкових проб провадиться в центрі кожного прямокутника з дна лунок, викопаних на глибину не менше ніж 0,4 м. Паливо беруть без вибору, включаючи у точкову пробу вугілля, зростки і породу (п.8.9 Стандарту). Відбір проб оформлюється актом відповідно до додатку В цього Стандарту (п.8.10 Стандарту).

На шахтах ДП «Макіїввугілля» протягом всього ревізійного періоду, а саме: з 01.01.2008 по 30.09.2010, щомісячно, станом на 1 число кожного місяця, проводився маркшейдерський замір залишків вугілля на складах та відбирались проби вугілля. Відбір проб вугілля оформлювався Актом відбору об'єднаної проби вугілля на складі, як то передбачено ДСТУ 4096-2002, в яких зазначалось, що об'єднана проба відібрана згідно ДСТУ 4096-2002, тобто методом, передбаченим даним стандартом, який вказано вище (шляхом відбору об'єднаної проби, з усіх шарів, які не перевищують 4 м).

Згідно з п. 5.8 Інструкції № 466 маркшейдерські заміри залишків рядового вугілля на складах здійснюються окремо по рядовим вугіллям кондиційним і некондиційним. Виявлена на складі некондиційна продукція в обсяги видобутку і збагачення не включається, про що ставиться штамп на лицевій стороні акту маркшейдерського заміру «Вугілля - брак, обліку не підлягає» та згідно абз. 5 п. 1.5 Інструкції № 466 до об'єму видобутку не враховується та обліковується окремо на позабалансовому рахунку № 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

До ревізії актів маркшейдерського заміру форми УПД-36 «Акт маркшейдерського заміру вугілля» із штампом на лицевій стороні акту «Вугілля -брак, обліку не підлягає» не надані.

Висновок Донецького окружного адміністративного суду щодо необґрунтованості заперечень КРУ в Донецькій області базується на поясненнях головного маркшейдера ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_14 та начальника ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ОСОБА_13 щодо відбору проб вугілля протягом всього періоду лише з верхніх шарів фігури складу та визначення зольності вугілля на підставі досліджень зразків добутого вугілля, що відправляється споживачам. Але, пояснення вказаних осіб щодо відбору проб вугілля протягом всього періоду лише з верхніх шарів фігури складу, суперечать документально підтвердженим даним УПД-36 та ДСТУ 4096-2002, а визначення зольності вугілля на підставі досліджень зразків добутого вугілля, що відправляється споживачам, також суперечить чинному законодавству, так як згідно п. 7.5.6 Стандарту Міністерства вугільної промисловості України «Правила виконання маркшейдерських замірів та підрахунку обсягів видобутого вугілля за їх результатами» СОУ 10.1.00186080.002-2006, для підрахунку залишків вугілля на складі встановлюють зольність гірничої маси у відвалі на момент заміру.

Висновки КРУ в Донецькій області підтверджено Актами відбору об'єднаних проб вугілля за весь ревізійний період, в яких зазначено, що проби відібрані відповідно до ДСТУ 4096-2002.

Також зазначають, що протягом всього періоду, який передував списанню вугілля, фактів перевищення граничної зольності не встановлювалось та поступового погіршення зольності також не відбувалось, що підтверджено документально.

Щодо посилання суду на граничний термін зберігання вугілля - 12 місяців, зазначають, що Інструкцією № 67, передбачені заходи, які повинні виконуватись при тривалому зберіганні вугілля на складах з метою уникнення його окислення, а саме: в пункті 14 цієї інструкції вказано, що при довгостроковому зберіганні для зниження інтенсивності окислення вугілля та попередження його розпилення необхідно застосовувати покриття штабелів спеціальними составами, які вказані у додатку 4 до цієї інструкції та застосовувати інші заходи, які вказані у даній інструкції. Слід також відмітити, що склади шахт ДП "Макіїввугілля" були в постійному "руху", тобто видобуте вугілля направлялось на склад та відвантажувалось зі складу споживачам, що свідчить про його постійне оновлення.

Щодо висновку Донецького окружного адміністративного суду про спростування висновків КРУ в Донецькій області про відсутність дозволу Мінвуглепрому на списання вугілля через наявність листа Голови Методради Мінвуглепрому, зазначають наступне:

-по-перше: Донецьким окружним адміністративним судом проігноровано клопотання КРУ в Донецькій області щодо надання ДП «Макіїввугілля» листа-звернення до Мінвуглепрому від 26.10.2010 № 17/304, на який останнім надана відповідь;

-по-друге: даний лист було направлено набагато пізніше проведеного списання та ліквідації вугілля;

-по-третє: лист, підписаний головою Методради Мінвуглепрому, не є нормативно-правовим документом, який може спростувати положення Інструкції № 446;

-в четвертих: в листі Методради Мінвуглепрому від 29.10.2010 № 04-02/2-1025 вказано як повинно відображатися в обліку некондиційне вугілля, а не як повинно проводитись його списання та ліквідація.

КРУ в Донецькій області в даному випадку керувалося п.6.2 Інструкції № 446, де вказано, шо Акт про втрати вугілля розглядається на засіданні ради підприємства, підписується керівником підприємства та затверджується вищестоящою організацією, тобто Мінвуглепромом, що ДП «Макіїввугілля» зроблено не було.

На запит КРУ в Донецькій області від 02.03.2010 № 446/06/04-02, Мінвуглепром повідомив, що дозволів на списання вугілля ДП «Макіїввугілля» не надавались. Лист підписано першим заступником Міністра вугільної промисловості С.Офіцеровим, що свідчить про необхідність отримання такого дозволу.

Крім того, згідно п.9 Інструкції № 67, п.1.5, 5.8 Інструкції № 446, некондиційне вугілля повинно зберігатися окремо на складі шахти та обліковуватися на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», а в ході ревізії було встановлено, що в обліку підприємства некондиційне вугілля не рахується та фактично відсутнє.

За поясненнями посадових осіб підприємства, частина вугілля була вивезена на породні відвали, але за інформацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (лист від 26.02.2010 №10-1086 на запит КРУ в Донецькій області 23.02.2010 №05-05.1-10-14/1651) дозвіл на розміщення некондиційного вугілля на породних відвалах ДП Макіїввугілля» та його відокремленим підрозділам на 2008-2010 роки Держуправління не надавало.

Листом №05-05.1-10-14/1719 від 25.02.2010 року КРУ в Донецькій області звернулось до Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області з проханням надати інформацію про можливість вивезення некондиційного вугілля на породні відвали та наявність порушень законодавчих та нормативно-правових актів в такому разі. Територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області листом №07/6-02/6-97 від 02.03.2010 року повідомило наступне: складування некондиційного вугілля з зольністю 48-61,2% є порушенням вимог проекту (п.8.5.6 «Правил безпеки в вугільних шахтах», п.1.5. Інструкції з попередженню самозапалення, гасіння і розробці породних відвалів), невиконання розроблених пожеженебезпечних параметрів формування породного відвалу (порушення п.2.3. Інструкції з попередження самозапалення), та невиконання заходів з попередження запалення відвалів (порушення п.8.5.7 «Правил безпеки в вугільних шахтах»).

Державна екологічна інспекція в Донецькій області листом №09-673 від 11.03.2010 повідомила, що в ході проведеної перевірки Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області дозволів ДП «Макіїввугілля» на розміщення некондиційного вугілля на породних відвалах не надавалось і не запитувалось. Також, Державна екологічна інспекція в Донецькій області повідомила, що основні види відходів, які дозволяються розміщувати на породних відвалах це порода, котельний шлак, пил циклонів та мул з відстійників. Некондиційне вугілля в основному розміщується на вугільних складах підприємств.

Тобто, у разі розміщення некондиційного вугілля на породному відвалі (на чому наголошує позивач) є самовільним (без дозволу) та свідчить про порушення шахтою вищеперелічених нормативних документів.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції щодо цього пункту вимоги детально зясовані фактичні обставини справи, правильно наведено нормативно-правові документи, що регулюють спірні правовідносини, а висновки місцевого суду відповідають встановленим обставинам, ґрунтуються на нормах матеріального права. Зокрема, доводи апеляційної скарги, що на поверхню видавалось лише кондиційне вугілля, тому некондиційним воно бути не могло, що на думку апелянтів, підтверджується формами УПД-41, не заслуговують на увагу, оскільки за Інструкцією № 466 некондиційне вугілля можливо обліковувати не лише відразу після підіймання його на поверхню, з проставленням відповідного штампу про брак вугілля, а й воно може бути виявлене як некондиційне безпосередньо на вугільному складі шахти. Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про псування рядового вугілля не у звязку з провиною матеріально-відповідальних осіб, а внаслідок кількох обєктивних факторів, наведених в судовому рішенні місцевим судом. При цьому не можна взяти до уваги передбачений 12 місячний граничний строк зберігання вугілля, як підставу неправомірного списання майна, оскільки цей строк визначений як граничний, проте і до його настання можливе окислення вугілля, що негативно позначається на його якісних характеристиках. Інвентаризація позивачем проведена у відповідності до норм Інструкцій № 466 та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412 (далі Інструкція № 69). Не встановлено колегією суддів і порушення порядку відбіру проб маркшейдерського заміру. Обґрунтованими також є висновки місцевого суду про відсутність необхідності погоджувати списання вугілля із Мінвуглепромом, про що зазначено і в листі цього міністерства від 29.10.2010 за вих. № 04-02/2-1025.

На підставі вищевикладеного місцевий суд дійшов вірного висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про встановлення ліквідації, знищення (псування) ДП «Макіїввугілля» рядового вугілля по фактичній собівартості у кількості 56409 т на загальну суму 165 603,58 тис. грн., внаслідок списання з балансу, без наявності погодження списання з Міністерством вугільної промисловості України, та яке, згідно з обліково-контрольними формами звітності, де відображається видобуток вугілля, є кондиційним (ВП «Шахта «Шахта Ясинівська Глибока» - 38882,38 тис. грн., ВП «Шахта «Холодна Балка» - 8 558,37 тис. грн., ВП «Шахта «Бутівська» - 34167,32 тис. грн., ВП «Шахта Чайкіно» - 31 396,93 тис. грн., ВП «Шахта «Калинівська Східна» - 14 083,04 тис. грн., ВП «Шахта «Північна» - 38 515,54 тис. грн.) є безпідставними.

Отже, пункт вимоги 2.20 щодо зобовязання поновити в обліку незаконно списане вугілля у звязку із ліквідацією, знищення (псування) ДП «Макіїввугілля» рядового вугілля по фактичній собівартості у кількості 56 409 т на загальну суму 165 603,58 тис. грн., внаслідок списання з балансу, без наявності погодження списання з Міністерством вугільної промисловості України, та яке, згідно з обліково-контрольними формами звітності, де відображається видобуток вугілля, є кондиційним, встановити його нестачу та подати цивільні позови до суду на матеріально-відповідальних осіб з метою відшкодування збитків нанесених підприємству, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо скасування пункту 2.21 вимоги.

Ревізією встановлено ліквідація, знищення ДП "Макіїввугілля" рядового вугілля на суму 6756,4 тис. грн. марки К в кількості 12 544 т на складі та списання його з балансу ВП «Шахта ім. В.І. Леніна».

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.21 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля», поновити в обліку незаконно списане вугілля, встановити його нестачу та подати цивільні позови до суду на матеріально-відповідальних осіб з метою відшкодування збитків нанесених підприємству на суму 6756,4 тис. грн..

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначали, що відповідачем зроблений невірний висновок про те, що позивачем (шахта ім. В.І. Леніна) не були забезпечені необхідні умови по зберіганню вугілля на складі, що привело до його самозаймання і псування. Ревізорами не враховується те, що на шахті був відсутній аварійний склад вугілля власного видобутку, тому що шахта технологічно була пов'язана із Пролетарською ЦЗФ з моменту пуску в експлуатацію. Після розриву відносин із власниками фабрики в липні 2009 року, шахта не мала можливості обладнати склад власного видобутку відповідно до вимог нормативних документів. Щоб не зупинити виробництво, добуте вугілля складувалося на всіх вільних площадках, а його вкрай високі показники зольності і важкозбагачувальне вугілля звузили можливість переробки на інших збагачувальних фабриках, тому відбувалося накопичування вугілля.

Судом першої інстанції встановлено, що накопичення видобутого рядового вугілля на вугільному складі шахти (лісний склад) виникло у зв'язку з зупиненням відвантаження видобутого рядового вугілля на ЦЗФ "Пролетарська". Згідно пояснювальної записки, наданої шахтою ім. В.І. Леніна, існує схема, відповідно до якої гірнича маса з шахти скипами ємкістю V-7,5 т по скіповому стволу №3 подається у розвантажувальний лоток на грохот ГІЛ-42 де здійснюється першочергове збагачення гірничої маси. Порода після грохоту надходить у породний бункер та далі по ленточному конвеєру 1Л-80 до самоскидів, які передбачені для транспортування породи на терикон. Збагачена гірнича маса транспортується по конвеєру №254 та через формуючий устрій подається розподільним ножем до направляючої труби діаметром 800 мм. Після цього гірнича маса завантажується в самоскиди та перевозиться на вугільний склад. Крім того, проектом будівництва шахти передбачено, що гірнича маса, що видається із шахти по скіповому стволу на міст №31 у залізничні вагони, а із бункерів гірнича маса завантажується в залізничні вагони та транспортується на збагачувальні фабрики (т.18 а.с.99). Збагачувальна фабрика, що повязана з шахтою одним транспортним ланцюгом, по якому раніше видавалося вугілля, на сьогоднішній день не підпорядковується ДП «Макіїввугілля», у звязку з чим позивач позбавлений можливості на власний розсуд використовувати складські площадки ЦЗФ для власних потреб.

Вказівкою від 15.06.2009 №47 по ДП "Макіїввугілля", підписаною генеральним директором ОСОБА_53, зобовязано директора ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" ОСОБА_54 організувати відвантаження видобутого вугілля автотранспортом на вугільний склад шахти "Калинівська-Східна" ДП "Макіїввугілля". Однак, наказом по ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" від 18.06.2009 № 642, підписаним директором шахти ОСОБА_54, у звязку із зупиненням відвантаження видобутого рядового вугілля на ЦЗФ "Пролетарська" та неможливістю оперативної організації відвантаження рядового вугілля на вугільний склад ВП "Шахта Калинівська-Східна", зобовязано складувати видобуте рядове вугілля на організованому вугільному складі шахти (вугільний склад). Начальнику ПТК ОСОБА_55 наказано забезпечити оперативний облік надходження гірничої маси з шахти на лісний склад. Так, на виконання зазначених розпоряджень начальником ПТК ОСОБА_55 і головним технологом ОСОБА_56 була розроблена та затверджена головним інженером ОСОБА_57 схема транспортування гірської маси, що підтверджується наданими суду дублікатами «Схеми транспортировки гірської маси», «Схеми ланцюга обладнання з прийому вугілля та породи (існуюча схема)» та «Схеми транспортировки рядового вугілля шахти ім. В.І.Леніна на поверхні» та пояснювальною запискою до них.

Актом про пожежу від 26.11.2009 р. (т.18 а.с.130) комісією у складі: інспектора СГРЧ, головного інженера ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля", заступника начальника ВТБ інженера ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля", зафіксований факт пожежі на вугільному складі підрозділу, що виникла 23.11.2009 року. Так в Акті зазначено і причину пожежі: «Самозаймання».

Актом (б/н, б/д) огляду штабелю вугілля (т.18 а.с.131) на промисловій дільниці шахти, комісією у складі представників ДП "Макіїввугілля", шахти та 3ВГРО прийнято рішення здійснити переформування штабелю вугілля, здійснити температурну зйомку та маркшейдерський замір після переформування штабелю.

Згідно наказу по шахті від 04.01.2010 №8 (т.18 а.с.134), складений Акт обстеження штабелю рядового вугілля на аварійному складі ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна", яким встановлено також причину самозаймання гірської маси, а саме: «породи, що присутні у гірській масі, під впливом води із оточуючого середовища і атмосферних осадків вступили в хімічну реакцію (окислення)». Була відібрана проба гірничої маси та направлена у хімічну лабораторію для проведення аналізу. Згідно Акту відбору об'єднаної проби палива на складі від 03.01.2010 №24 вміст золи склав 67,9 % . Комісією шахти було прийнято рішення некондиційну гірничу масу вивезти на породний відвал із залученням для виконання робіт ВП "Управління з гасіння териконів та рекультивації земель" ДП "Макіїввугілля".

Актом (б/н, б/д) про списання невиробничих витрат, затвердженим директором з виробництва ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_52, встановлено віднести до витрат рядового вугілля 12544,00 т. Головному бухгалтеру підрозділу здійснити розрахунок нових залишків вугілля на складах, виявлені відхилення віднести на результати господарської діяльності та списати з балансу рядового вугілля.

Наказом від 01.02.2010 №111 "Про списання витрат рядового вугілля" (т.18 а.с.141), наказано віднести у витрати 12544,00 т рядового вугілля, головному бухгалтеру в книзі видобутку за січень 2010 р. здійснити розрахунок нового залишку рядового вугілля на складі. Втрати у кількості 12544,00 т на суму 6756449,28 грн. (в т.ч. ПДВ 576020,48 грн.) віднести на результати господарської діяльності. Наказ підписаний директором ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна" ОСОБА_54

З метою підтвердження здійснення господарських операцій з розробки, транспортування та формування перегорілої гірничої маси, в ході ревізії, на ВП "Управління з гасіння териконів та рекультивації земель" ДП "Макіїввугілля" здійснено документальну перевірку з зазначеного питання. Виконання робіт з розробки, транспортування та формування перегорілої гірничої маси підтверджено Актом приймання виконаних послуг з розробки, транспортування та формування перегорілої гірничої маси за січень 2010 року (Додаток №7). З боку підрядника акт підписаний директором ВП "Управління з гасіння териконів та рекультивації земель" ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_58, з боку замовника - директором ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_54 Перевіркою наявності та відповідності первинних бухгалтерських документів на ВП "Управління з гасіння териконів та рекультивації земель" (матеріальних звітів з витрат ПММ, подорожніх листів вантажних автомобілів, табелів обліку робочого часу водіїв (рапортів), фактичної наявності автотранспорту тощо), розбіжностей не встановлено.

Згідно Акту (б/н, від 23.11.2009р.) огляду штабелю вугілля на промисловій дільниці шахти, комісією була здійснена температурна зйомка силами ВП "Управління з гасіння териконів та рекультивації земель". Температурна зйомка показала надмірний температурний фон штабелю вугілля. Комісією було вирішено здійснити переформування штабелю вугілля з метою зменшення його висоти з 12,3 до 8,0 м.

Згідно Інструкції № 67, вугілля марки Кр відноситься до ІІІ групи вугілля по схильності до окислення (середня схильність до окислення). Наказом Міністерства вугільної промисловості СРСР № Д-21 від 15.02.1974 "Про внесення змін та доповнень до Інструкції № 67, встановлена максимальна висота штабелю для вугілля ІІІ групи за умовами по схильності до окислення - до 6 метрів.

Пунктом 21 Інструкції № 67 передбачено для упередження нагріву та самозаймання вугілля у штабелю періодичну заміну старого вугілля зі штабелю при довгостроковому зберіганні з попереднім повним відвантаженням старого вугілля та здійснення заходів з гальмування окислюючих процесів у здатних до окислювання та самозаймання рядового камяного вугілля. Крім того, п. 26 зазначеної Інструкції передбачено здійснення заміру температури для вугілля ІІІ групи за умовами по схильності до окислення через 3 дні.

Посилання відповідача стосовно того, що шкоду підприємству заподіяно в наслідок невиконання вимог вище перелічених Інструкцій, не знайшли свого підтвердження, оскільки за даними ф.УПД-36, накопичення рядового вугілля по підрозділу відбувалось в період з травня по грудень 2009 року. Пунктом 3 інструкції, граничний термін зберігання для вугілля ІІІ групи за умовами по схильності до окислення становить 12 місяців, тобто вимоги інструкції порушені не були. До того ж, накопичення вугілля у великій кількості, відбулося з обєктивних причин, що наведені вище та за обставин, які не залежали від дій матеріально-відповідальних осіб ОП «Шахта ім. Леніна».

А посилання відповідача у заподіяні шкоди через порушення порядку списання та оформлення відповідних документів із порушенням вимог чинного законодавства, спростовується наступними документами:

Актом "Про списання невиробничих витрат по ВП "Шахта ім. В.І. Леніна" підписаним радою підрозділу в особі: директора ОСОБА_54, заступника директора з виробництва ОСОБА_59, заступника директора з економіки ОСОБА_60, головного бухгалтера ОСОБА_61, головного маркшейдера ОСОБА_62 та начальником ПТК ОСОБА_63

Актом "Про списання невиробничих витрат по ВП "Шахта ім. В.І. Леніна" затвердженим директором з виробництва ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_52, що відповідає п. 6.2 Інструкції № 466, яким передбачено, що акт про втрати вугілля розглядається на засіданні ради підприємства, підписується керівником підприємства та затверджується вищестоящою організацією, якою в даному випадку для ВП «Шахта імені В.І. Леніна» є ДП «Макіїввугілля».

Крім цього, безпідставність вимог відповідача також обумовлена і тим, що інструкція, на яку посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом, затверджена в 1996 році, не узгоджується з нормами господарського та цивільного кодексів, що набули чинності з 1 січня 2004 року. Жодних підстав, які зобовязують підприємство погоджувати списання вугілля з балансу з Міністерством вугільної промисловості, не існує. Вимога відповідача у цій частині не узгоджується з правилами бухгалтерського обліку та не може бути виконана.

Більш того, згідно вимог Цивільного Кодексу України та КЗпП України підставою для виникнення відповідальності у матеріально-відповідальної особи є трудове майнове правопорушення. Загально обовязковими елементами трудового майнового правопорушення є наявність прямої дійсної шкоди, протиправність дій чи бездіяльності однієї зі сторін трудового договору, причинний звязок між протиправним порушенням стороною трудового договору та обовязків і майновою шкодою, що настав та вина особи.

Зважаючи на те, що пожежа сталася через самозаймання вугілля, яке окислилось під впливом опадів з оточуючого середовища, факту невиконання трудових обовязків будь-ким з матеріально-відповідальних осіб не встановлено, як і факту заподіяння шкоди навмисно або з необережності, а всі витрати віднесені до невиробничих і списані з балансу підприємства відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначається, що коригування залишків вугілля на складі ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» та списання з балансу рядового вугілля марки К у загальній кількості 12544 тони на загальну суму по фактичній собівартості - 6180428,80 грн. сталося це через те, що посадовими особами ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля", за період з 01.01.2008 по 23.11.2009 не були забезпечені належні умови для зберігання матеріальних цінностей, що призвело в подальшому до їх ліквідації, знищення та псування (втрати від списання з балансу рядового вугілля в кількості 12544,00 т на загальну суму 6756449,28 грн.).

Вказівкою від 15.06.2009 №47 по ДП "Макіїввугілля", підписаною генеральним директором ОСОБА_53, зобов'язано директора ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" ОСОБА_54 організувати відвантаження видобутого вугілля автотранспортом на вугільний склад шахти "Калинівська-Східна" ДП «Макіїввугілля". Однак, наказом по ВП "Шахта ім. В.І.Леніна" від 18.06.2009 № 642, підписаним директором шахти ОСОБА_54, у зв'язку із зупиненням відвантаження видобутого рядового вугілля на ЦЗФ "Пролетарська" та неможливістю оперативної організації відвантаження рядового вугілля на вугільний склад ВП "Шахта Калинівська-Східна", зобов'язано складувати видобуте рядове вугілля на організованому вугільному складі шахти (вугільний склад). Начальнику ПТК ОСОБА_55 наказано забезпечити оперативний облік надходження гірничої маси з шахти на лісний склад. Таким чином, фактично розпорядження генерального директора ДП "Макіїввугілля" ОСОБА_53 посадовими особами підрозділу виконане не було.

Актом про пожежу від 26.11.2009 р. комісією у складі: інспектора СГРЧ, головного інженера ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта ім.. В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля", заступника начальника ВТБ інженера ВП «Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна» ДП «Макіїввугілля", зафіксований факт пожежі на вугільному складі підрозділу, що виникла 23.11.2009 року. Так в Акті зазначено і причину пожежі: «Самозаймання».

Прийняття рішення щодо списання структурним підрозділом невиробничих витрат є прямим порушенням вимог п. 6.2 Інструкції № 466, згідно якого, акт про втрати вугілля розглядається на засіданні ради Підприємства (тобто ДП "Макіїввугілля"), підписується керівництвом Підприємства та затверджується вищестоящою організацією (Міністерством вугільної шсловості України), що не було виконано.

Крім того, посадовими особами ВП "Ордена Трудового Червоного Прапора шахта ім. В.І.Леніна" були порушені вимоги відомчих нормативних актів щодо забезпечення належних умов для зберігання рядового вугілля на складах підрозділу, що призвело в подальшому до їх ліквідації, знищення та псування.

Згідно Інструкції № 67 вугілля марки Кр відноситься до III групи вугілля по схильності до окислення (середня схильність до окислення). Наказом Міністерства вугільної промисловості СРСР № Д-21 від 15.02.1974 "Про внесення змін та доповнень до Інструкції № 466» встановлена максимальна висота штабелю для вугіля III групи за умовами по схильності до окислення - до 6 м.

Пунктом 21 Інструкції № 67 передбачено для упередження нагріву та самозаймання вугілля у штабелю періодичну заміну старого вугілля зі штабелю при довгостроковому зберіганні з попереднім повним відвантаженням старого вугілля та здійснення заходів з гальмування окислюючих процесів у здатних до окислювання та самозаймання рядового кам'яного вугілля. Крім того, п. 26 зазначеної Інструкції передбачено здійснення заміру температури для вугілля III групи за умовами по схильності до окислення через 3 дні, що фактично підрозділом не виконувалось.

Згідно п. 9 Інструкції № 67 склади повинні мати резервні площадки не менш 5-10 % корисної ємності складу для освіження вугілля тривалого зберігання, що не було забезпечено посадовими особами підрозділу.

Таким чином, посадовими особами ДП "Макіїввугілля", за період з 07.06.2009 по 23.11.2009 та на момент проведення ревізії, внаслідок невиконання вимог, передбачених Інструкцією № 67, не були забезпечені належні умови для зберігання матеріальних цінностей, що в подальшому призвело до їх ліквідації, знищення та псування.

Тобто, висновки суду щодо накопичення вугілля у великій кількості з об'єктивних причин є безпідставними, оскільки з наведеного вище свідчить, що знищення та псування рядового вугілля є наслідком невиконання посадовими особами підрозділу ряду вимог відомчих нормативних актів, які є обов 'язковими для виконання підприємствами вугільної галузі.

Посилання на те, що зазначені інструкції не узгоджується з нормами господарського та цивільного кодексів є безпідставним та не обгрунтованим, висновок з цього приводу судом зробрений формально без доведення будь яких підтверджень.

Підстава, яка зобов'язує підприємство погоджувати списання вугілля з балансу з Міністерством вугільної промисловості, чітко визначена п. 6.2 Інструкції № 466, яким передбачено, що акт про втрати вугілля розглядається на засіданні ради Підприємства, підписується керівником Підприємства та затверджується вищестоящою організацією, якою в даному випадку для ДП «Макіїввугілля» є Міністерство вугільної промисловості України.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції щодо цього пункту вимоги повно зясовані фактичні обставини справи, а висновки місцевого суду відповідають встановленим обставинам, ґрунтуються на нормах матеріального права. Зокрема, апеляційний суд погоджується з доводами позивача про псування рядового вугілля не у звязку з провиною матеріально-відповідальних осіб, а внаслідок накопичення вугілля через обєктивні причини, наведені в судовому рішенні місцевим судом. Обґрунтованими також є висновки місцевого суду про відсутність необхідності погоджувати списання вугілля із Мінвуглепромом, про що зазначено і в листі цього міністерства від 29.10.2010 за вих. № 04-02/2-1025.

З наведеного вбачається, що висновок Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині ліквідації, знищення ДП «Макіїввугілля» рядового вугілля на суму 6756,4 тис. грн. марки «К» в кількості 12544 т на складі та необґрунтованого списання його з балансу ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» є безпідставним, отже, пункт 2.21 вимоги відповідача щодо поновлення в обліку незаконно списаного 12544 т вугілля, та встановлення його нестачі, подання цивільних позовів до суду на матеріально-відповідальних осіб ВП «Шахта ім. В.І. Леніна» з метою відшкодування збитків, нанесених підприємству ДП «Макіїввугілля» на суму 6756,4 тис. грн., є необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню, а судове рішення в цій частині є законним та обгрунтованим.

Щодо скасування пункту 2.25 вимоги.

Ревізією встановлена недостача матеріальних цінностей в сумі 3354,82 тис. грн., а саме - 3 339,90 тис. грн. кондиційного вугілля в кількості 7702 т на складі ВП «Шахта «Чайкіно» та 14,88 тис. грн. привозного кондиційного вугілля в кількості 26,2 т на складі привозного вугілля ВП «Шахта «Чайкіно».

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.25 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля», подати цивільні позови до суду на відповідальних осіб з метою відшкодування збитків заподіяних державному підприємству на суму 3354,82 тис. грн.

В обґрунтування позовних вимог ДП «Макіїввугілля» зазначало, що вугільна продукція на аварійному складі розділена на дві частини, частина вугілля в розмірі 7702 тис. т є некондиційним вугіллям, а інша частина в розмірі 48278 т - кондиційним, що підтверджується і актом маркшейдерського заміру від 26.10.2010 року. В звязку з проведенням відповідачем ревізії по шахті «Чайкіно», директором шахти було видано наказ про проведення інвентаризації залишків вугілля на складі. В ході маркшейдерського заміру залишків наявного вугілля від 26.10.2010 р. проведений відбір обєднаної проби кондиційного вугілля та відбір обєднаної проби некондиційного вугілля. Згідно акту відбору проб від 26.10.2010 р. та якісними показниками вугілля визначено, що 7702 т вугілля являються некондиційним, а це свідчить про те, що вугілля на складі шахти є, і це підтверджується актом маркшейдерського заміру від 26.10.2010 року. Відповідачем при проведенні ревізії встановлена нестача кондиційного вугілля в кількості 7702 т через невірне відображення різниці між проведеними замірами та залишком по обліку.

В листопаді 2009 року на склад привізного вугілля прибув вагон з рядовим вугіллям з шахти «Бутівська», цей вагон було розвантажено на вільному місці вугільного складу, де він і знаходився на момент ревізії. А вже під час проведення ревізії було проведено відбір проби вугілля на складі привізного вугілля ВП «Шахта «Чайкіно», станом на 26.10.2010 року та згідно Акту визначено, що рядове вугілля в кількості 26,1 т є некондиційним.

Судом першої інстанції встановлено, що порядок обліку обємів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах регламентується Інструкцією № 466.

Положеннями пункту 1.2 Інструкції № 466 визначений термін рядове вугілля як все добуте кондиційне вугілля, показники якості якого (зольність, вогкість, вміст сірки) не перевищують граничних норм, встановлених відповідно до діючих нормативних документів.

Такими нормативними документами в 2008, 2009 й I півріччі 2010 року є «Виробничі показники якості вугілля по ДП «Макіїввугілля», затверджені заступником Міністра вугільної промисловості (додаток 1). Даними нормативними документами встановлені показники обсягу видобутку рядового вугілля, а також експлуатаційні й граничні показники його якості, у тому числі й зольність, для кожної шахти ДП «Макіїввугілля».

Так, згідно виробничих показників якості вугілля» ДП «Макіїввугілля» на 2008 рік на період з 01.01.2008 р. по 01.01.2009 рік для:

ВП «Шахта «Чайкіно» - показник експлуатаційної зольності складає 31,8%, а граничної зольності 47,0%.

На 2009 рік для ДП «Макіїввугілля» були встановлені та затверджені наступні виборниці показники обсягу видобутку рядового вугілля, а також експлуатаційні й граничні показники його якості, у тому числі й зольність:

ВП «Шахта «Чайкіно» - показник експлуатаційної зольності складає 33,6%, а граничної зольності 40,3%.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 466, некондиційне рядове вугілля визначається таким при його прийманні і навантаженні, а також виявлене на вугільному складі шахти (розрізу).

Таким чином, некондиційне вугілля можливо облікувати як таке не тільки відразу після підіймання на поверхню, з проставлянням відповідного штампу про брак вугілля, воно також може бути виявленим безпосередньо на вугільному складі шахти.

Видобуток рядового вугілля по кожній шахті на звітний період визначався по сумі добових відомостей і коригувався на підставі даних маркшейдерських замірів залишків рядового вугілля на складі. Акти маркшейдерських замірів (форма УПД- 36) складені у відповідності до вимог Інструкції № 466.

Інструкцією № 466 (п.2.1.4) передбачено, що визначення фактичної зольності рядового вугілля по забоях (дільницях) у якості перевірки дотримання вимог встановлених норм провадиться шляхом відбору проб згідно ДГСТу або по Методиці визначення зольності добутого рядового вугілля в підготовчих очисних забоях замірно-розрахунковим методом.

Перевірки зольності рядового вугілля провадяться з періодичністю, яка встановлена керівництвом шахт, та у випадках виявлення відхилень від технології ведення робіт. Результати перевірок оформлюються актами по формі УПД-39 і використовуються при визначенні фактичної зольності рядового вугілля, яке враховується за місяць по формі УПД-21.

Інструкцією не передбачена перевірка якості вугілля за кожним видобутком, а тому перевірка якості вугілля безпосередньо на вугільних складах шахт не суперечить вимогам Інструкції № 466.

Порядок формування складів та зберігання на них вугілля визначений Стандартом Мінвуглепрому України «Склади вугільних шахт, розрізів та збагачувальних фабрик», який затверджений наказом Мінвуглепрому від 04.07.2007 р. №314. Відповідно до пункту 5.23 Стандарту основним напрямком високоефективного завантаження і розвантаження складів вугільних СВ (склад відкритий) і СЗ (склад закритий) є використання устаткування безперервної дії конвеєрів, пересувних конвеєрів, роторно-скреперних навантажувачів, штабелеукладачів, а також використання механізмів безперервної дії для акумулюючих бункерів зі щілинним розвантаженням.

У судовому засіданні встановлено, що формування аварійного складу на ВП «Шахта «Чайкіно» почало відбуватися з початку організації діяльності шахти, проте значна кількість вугілля на складі накопичилась у 2007-2008 роках у звязку зі спадом попиту на вугілля. Формування складів у зазначений період підтверджується актами маркшейдерських замірів.

Так, станом на перше число кожного місяця на протязі 2007-2008 років за даними форми УПД-36 відхилення заміру від книжкового залишку не перевищили встановлених Інструкцією № 466.

З метою підтвердження фактичних залишків вугілля, в ході ревізії відповідно до наказу директора від 26.10.2010р. № 1070 (т.18 а.с.159) станом на 26.10.2010р., комісією шахти та залученими фахівцями дільничним маркшейдером Відокремленого підрозділу «Шахта імені Газети «Ізвєстія» Державного підприємства «Донбасантрацит» ОСОБА_64 та начальником технічного відділу Державного підприємства «Укрвуглеякість» ОСОБА_65, в присутності контролерів-ревізорів КРУ в м. Донецьк проведена інвентаризація рядового вугілля та здійснений маркшейдерський замір залишків наявного вугілля та якісний відбір проб вугілля.

В ході обстеження залишку рядового вугілля марки "Ж", яке знаходиться на аварійному складі шахти в підзвіті матеріально-відповідальної особи - начальника дільниці технологічного комплексу поверхні ОСОБА_38, з яким укладений договір про матеріальну відповідальність від 07.09.2007 б/н, встановлено, що загальна кількість рядового вугілля на складі розділена на дві частини.

Згідно з поясненням начальника дільниці технологічного комплексу поверхні ОСОБА_38, частина вугілля є кондиційним рядовим вугіллям, а інша частина є некондиційним рядовим вугіллям.

Контрольним маркшейдерським заміром залишку рядового вугілля встановлено, що фактичний залишок кондиційного рядового вугілля становить 48278 т, фактичний залишок некондиційного рядового вугілля становить 5913 т. За результатами проведеної інвентаризації залишків вугілля на складі шахти оформлено акт маркшейдерського виміру по формі УПД-36 станом на 26.10.2010 (т.18 а.с.161).

В ході маркшейдерського заміру залишків наявного вугілля був проведений відбір об'єднаної проби кондиційного вугілля та відбір об'єднаної проби некондиційного вугілля. Відповідно до п.4.5 ДСТУ 4096-2002 при об'єднаній пробі було відібрано 223 точкових проб від всієї партії кондиційного вугілля та 78 точкових проб від всієї партії некондиційного вугілля.

Згідно з Актами відбору проби палива на аварійному складі ВП «Шахта «Чайкіно» станом на 26.10.2010 визначено, що рядове вугілля в кількості 48278 т має фактичну зольність 40,0% (при граничній 40,3%), фактичну вологу 5,6%, а рядове вугілля в кількості 5913 т має фактичну зольність 61,1% (при граничній 40,3%), фактичну вологу 5,6% (т.18 а.с.163-165).

За даними статистичного обліку ф.УПД-41 «Книга обліку видобутку вугілля» залишок рядового вугілля станом на 26.10.2010р. складає 55980 т.

Ствердження КРУ про те, що на складі виявлено нестачу 7702 т вугільної продукції, не відповідає дійсності. В звязку з тим, що відповідно до маркшейдерського заміру при інвентаризації складу 26.10.2010р. було встановлено, що вугільний склад розділений навпіл одна частка кондиційного вугілля в кількості 48278 т, друга частина 5913 т з ознаками некондиційного вугілля. Але при складанні акту ревізори КРУ не відобразили в ньому наявність на складі 5913 т некондиційного вугілля, яке знаходиться на складі і знайшло своє відображення в маркшейдерському замірі, та 489 т вугілля, яке було загружено в з/вагони, які також на момент інвентаризації знаходилося на аварійному складі, і що знайшло своє відображення в акті маркшейдерського заміру.

48278 т (кондиц.) + 5913 т (некондиц.) + 489 т (кондиц. у вагонах) дорівнює 54680 т вугілля, яке дійсно знаходилось на вугільному складі і знайшло своє відображення в маркшейдерському замірі при інвентаризації.

Враховуючи, що відповідно до обліку книги видобутку вугілля на складі повинно знаходитись 55980 т вугілля, то різниця між маркшейдерським заміром від 26.10.10р. 54680 т і залишком згідно обліку 55980 т складає 1300 т, що відноситься до 3-х відсоткової похибки у відповідності до п.2.7.5 інструкції № 466 (Для вугільних складів з обсягом відвалу від 20 тис. до 50 тис. м3).

Замір на складі відбувався 26.10.2010 р. до закриття обсягів видобутку за поточний місяць. На 01.11.2010 р. було проведено коригування залишків відповідно до результатів заміру за жовтень 2010 року (т.18 а.с.166-176).

В листопаді 2009 року на склад привізного вугілля прибув вагон з рядовим вугіллям з шахти «Бутівська», цей вагон було розвантажено на вільному місці вугільного складу, де він і знаходився на момент ревізії і на момент розгляду справи. Про цей факт свідчить акти маркшейдерського заміру складу привозного вугілля станом на 26.10.2010 р., на 01.11.2010 р. (т.18 а.с.32) та 01.04.2011 р. На підставі вищенаведеного, ніякої нестачі вугільної продукції на складі не було. Вугільна продукція зберігалася у відповідності до Інструкції № 466, п.1.ст.10 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІІ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХІІ) та п.7 Інструкції № 69.

Згідно наказу директора ВП «Шахта «Чайкіно» №1070 від 26.10.10 р. про проведення інвентаризації залишків вугілля на складі, в ході маркшейдерського заміру залишків наявного вугілля від 26.10.2010 р. проведений відбір обєднаної проби палива на складі.

Актом відбору проб від 26.10.2010 р. (т.19 а.с.33) та якісними показниками вугілля визначено, що 26,1 т вугілля являються некондиційним. Це свідчить про те, що вугілля на складі шахти є у наявності.

Факт прибуття вагону з рядовим вугіллям з шахти «Бутівська» на склад привізного вугілля саме у листопаді 2009 року підтверджується Посвідченням якості № 794 від 14.11.2009 року та вагонним листом №9 від 14.11.2009 р. (т.19 а.с.37).

Станом на 01.04.2011 р. згідно акту маркшейдерського заміру складу привізного вугілля некондиційне вугілля в кількості 26,1 т знаходиться на складі шахти.

Списання некондиційного вугілля в кількості 5913 т проведено у листопаді 2010 р., що підтверджується актом ради підприємства (т.18 а.с.166).

Згідно товарно-транспортних накладних, актів приймання виконаних робіт по формуванню породи на плоскому породному відвалі, вивіз некондиційного вугілля з території промплощадки здійснювалося з грудня 2010 р. лютий 2011 р. (т.18 а.с.177-250; т.19 а.с.1-24).

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Посилання відповідача на те що ДП «Макіїввугілля» було заподіяно шкоду внаслідок встановлення нестачі кондиційного вугілля у кількості 7702 т та 26,1 т в ході проведення інвентаризації шляхом проведення маркшейдерського заміру залишків вугілля на складі привозного вугілля ВП «Шахта «Чайкіно» ДП «Макіїввугілля» та аналізу проб якості станом на 26.10.2010 року є хибним та таким, що не відповідає дійсності.

Так, фактичної нестачі вугільної продукції перевіркою встановлено не було, а той факт, що станом на 26.10.2010 року, через тривале зберігання на складі, деяка її частина стала некондиційною не є підтвердженням поняття нестачі в цьому випадку, оскільки документальне підтвердження некондиційності вугільної продукції було отримано лише в день проведення ревізії, а будь-які коригування залишків на складі відповідно до проведених замірів та досліджень якості провадились згідно вимогам до ведення бухгалтерського обліку станом на перше число місяця наступного за звітним, що виходить за межі періоду, який підлягав перевірці.

В апеляційних скаргах зазначається наступне.

Згідно п.1.2 Інструкції № 466, «рядове вугілля - все видобуте кондиційне вугілля. Кондиційним рахується вугілля, показники якості якого (зольність, сірка, волога) не перевищують граничних норм, що встановлені у відповідності з діючими нормативними документами».

Відповідно до п.1.5 Інструкції № 466, до обсягу видобутого рядового вугілля включається кондиційне рядове вугілля, видобуте в діючих шахтах. Пунктом 2.7.3 Інструкції № 466 передбачено, що обсяг та рух видобутого рядового вугілля заноситься до книги обліку руху рядового вугілля по шахті ф. УПД-41.

Тобто, 55980 т 48278 т = 7702 т, де:

55980 т - книжковий залишок рядового вугілля;

48278 т - маркшейдерський замір наявного кондиційного рядового вугілля;

7702 т - розбіжність між маркшейдерським заміром наявного кондиційного рядового вугілля та книжковим залишком рядового вугілля.

Виходячи з вищевикладеного, в ході проведення інвентаризації шляхом проведення маркшейдерського заміру залишків вугілля на складі ВП «Шахта «Чайкіно» ДП «Макіївугілля» та аналізу проб якості станом на 26.10.2010 встановлено нестачу кондиційного вугілля в кількості 7702 т на суму 3339895,28 грн. по собівартості, що є порушенням п.1 ст.10 Закону № 996-ХІІ, п.7 Інструкції № 69, п.1.5 Інструкції № 466.

В ході проведення інвентаризації залишку привізного рядового вугілля марки "Г", шляхом маркшейдерського заміру, яке знаходиться на складі привізного вугілля шахти у підзвіті матеріально-відповідальної особи заступника директора з господарських та соціальних питань Мясоєдова Є.Б., з яким укладений договір про матеріальну відповідальність від 14.06.2001 б/н, встановлено, що фактичний залишок кондиційного привізного рядового вугілля становить - 9,8 т, фактичний залишок некондиційного привізного рядового вугілля становить - 26,1 т. За результатами проведеної інвентаризації залишків вугілля на складі шахти оформлено акт маркшейдерського виміру по формі УПД-36 станом на 26.10.2010.

В ході маркшейдерського заміру залишків наявного вугілля був проведений відбір об'єднаної проби некондиційного вугілля. Відповідно до п.4.5 ДСТУ 4096-2002 при об'єднаній пробі 7 точкових проб від всієї партії некондиційного вугілля.

Згідно з Актом відбору проби вугілля на складі привізного вугілля ВП «Шахта «Чайкіно», станом на 26.10.2010 визначено, що рядове вугілля в кількості 26,1 т має фактичну зольність 63,2% (при експлуатаційній 34%), фактичну вологу 13,7%.

Згідно п. 1.2 Інструкції № 466 «Кондиційним вважається вугілля, показники якості якого (зольність, сірка та волога) не перевищують граничних норм, що встановлені у відповідності з діючими нормативними документами».

За даними довідки технологічного комплексу поверхні залишок привізного рядового вугілля станом на 26.10.2010 складає 36 т. За результатами здійснених замірів розбіжність між маркшейдерським заміром наявного привозного рядового вугілля та залишком рядового привозного вугілля за даними бухгалтерського обліку склала - 26,2 т (36 т - 9,8 т), що складає 72,8% при допустимій, відповідно до п.2.7.5 Інструкції № 466 для вугільних складів з обсягом відвалу до 20 тис.м, погрішності 4%.

Крім того, за даними первинних документів (посвідчення якості вугілля, виданих ВП «Шахта «Бутівська»), привозне вугілля надходило на шахту за весь ревізуємий період з показниками зольності від 17% до 30% (при експлуатаційній 34%). Тобто, рядове вугілля надходило кондиційним.

Згідно п.7 Інструкції N 69, одним із основних завдань інвентаризації є - установлення лишку або нестачі цінностей, шляхом зіставлення фактичної наявності з даними обліку.

Тобто, в ході проведення інвентаризації шляхом проведення маркшейдерського заміру залишків вугілля на складі привозного вугілля ВП «Шахта «Чайкіно» ДП «Макіївугілля» та аналізу проб якості станом на 26.10.2010 встановлено нестачу привозного кондиційного вугілля в кількості 26,2 т на суму 14877,41 грн. по ціні придбання, що є порушенням п.1 ст.10 Закону № 996-ХІІ, п.7 Інструкції № 69.

Відповідальна особа - заступник директора з господарських та соціальних питань ОСОБА_66

У зв'язку з вищевикладеним, КРУ в Донецькій області законно вимагає подати ДП "Макіїввугілля" позов до суду на матеріально-відповідальну особу з метою відшкодування збитків, заподіяних державному підприємству.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції щодо цього пункту вимоги повно зясовані фактичні обставини справи, правильно наведено нормативно-правові документи, що регулюють спірні правовідносини, а висновки місцевого суду відповідають встановленим обставинам, ґрунтуються на нормах матеріального права. Зокрема, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, щодо наявності нестачі кондиційного вугілля, оскільки матеріалами справи підтверджується, що це вугілля стало некондиційним. За Інструкцією № 466 вугілля може бути виявлене як некондиційне безпосередньо на вугільному складі шахти. Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про псування рядового вугілля не у звязку з провиною матеріально-відповідальних осіб, а внаслідок кількох обєктивних факторів, наведених в судовому рішенні місцевим судом. Інвентаризація позивачем проведена у відповідності до норм Інструкцій № 466 та Інструкції № 69. Не встановлено колегією суддів і порушення порядку відбіру проб маркшейдерського заміру. Загальна кількість гірської породи (кондиційного, а також некондиційного вугілля) відповідає в межах допустимої похибки даним бухгалтерського обліку, за яким ця гірська маса раніше обліковувалась як кондиційне рядове вугілля.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про недостачу матеріальних цінностей в сумі 3354,82 тис. грн., а саме - 3 339,90 тис. грн. кондиційного вугілля в кількості 7702 т на складі ВП «Шахта «Чайкіно» та 14,88 тис. грн. привозного кондиційного вугілля в кількості 26,2 т на складі привозного вугілля ВП «Шахта «Чайкіно» є безпідставними.

Отже, пункт вимоги 2.25 щодо зобовязання подати цивільні позови до суду на відповідальних осіб з метою відшкодування збитків, заподіяних державному підприємству на суму 3354,82 тис. грн., підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду є законним та обгрунтованим.

Щодо скасування підпункту 2.43.1 пункту 2.43 вимоги.

Ревізією встановлено безпідставне списання залишків рядового вугілля на аварійному складі ВП «Шахта Чайкіно» за результатами інвентаризації при виявленні розбіжності в 18216 т, що значно перевищує допустиму погрішність~3% без спеціального дозволу вищестоящої організації в жовтні 2009 у сумі 7 307,17 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач виніс вимогу, пунктом 2.43.1 якої зобовязав ДП «Макіїввугілля» стягнути з осіб, винних у понаднормовому списанні матеріальних цінностей (рядового вугілля) суму 7 307,17 тис. грн. В іншому випадку, стягнути з винних осіб суму завданої шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначали, що облік добичі на ВП «Шахта «Чайкіно» провадиться у відповідності з Інструкцією № 466, згідно якої до обліку приймається добича рядового вугілля з показниками якості, що не перевищують граничного. В 2009 році роботи у третій західній лаві провадились в зоні опорного гірського тиску від впливу очисних робіт 2-ї західної розвантажувальної лави пласта m3, що призвело до частих обрушень порід крівлі на висоту 5-7 м. В нижній частині лави спостерігався капеж води з крівлі, що негативно відобразилось на стійкість порід, що вміщують. Крім того, для покращення результатів збагачення гірської маси, було проведено заходи, що призвели до збільшення виходу породи, що підлягає вивозу на плоский породний відвал. Зважаючи на це та відсутність конвеєрних ваг при складуванні вугілля на склад, відстежити точний об'єм вугілля, що передавався на склад, стало неможливим.

З метою усунення негативних наслідків щодо оперативного обліку вугілля була створена інвентаризаційна комісія. За наслідками проведення інвентаризації залишків вугільної продукції на вугільному складі у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_38, 18.09.2009 року було складено Акт, яким визначено різницю між залишком рядового вугілля по формі УПД-41 та замірами у розмірі 18216 т. На засіданні ради підприємства того ж дня було прийнято рішення про зменшення залишків рядового вугілля на складі на 18216 т, які згідно наказу директора шахти у жовтні 2009 року були списані з балансу рядового вугілля. Списання вугілля провадилось з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив наступне.

Порядок обліку обємів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах регламентується Інструкцією № 466.

Положеннями Інструкції № 466 (пункт 1.2) визначений термін рядове вугілля, як все добуте кондиційне вугілля, показники якості якого (зольність, вогкість, вміст сірки) не перевищують граничних норм, встановлених відповідно до діючих нормативних документів.

Як вбачається з наказу директора ОП «Шахта Чайкіно» №1807 від 18.09.2009 року (т.19 а.с.40), через випадки обрушення гірських порід на верхньому та нижньому сполученнях у 3-ій західній лаві пласту m3, була призначена інвентаризаційна комісія, якій наказано провести інвентаризацію залишків вугільної продукції на вугільному складі у матеріально-відповідальної особи начальника ТПК ОСОБА_38

Актом інвентаризації від 18.09.2009 року (т.19 а.с.41), що ґрунтується на акті маркшейдерського заміру породи від 18.09.2009 року (т.19 а.с.44), дійсно було встановлено різницю між залишком рядового вугілля по формі УПД-41 та фактичними замірами у розмірі 18216 т. Комісією також були встановлені причини виникнення такої різниці, а саме: роботи у третій західній лаві провадяться в зоні опорного гірського тиску від впливу очисних робіт 2-ї західної розвантажувальної лави пласта m3, що призвело до частих обрушень порід крівлі на висоту 5-7 м. В нижній частині лави спостерігається капеж води з крівлі, що негативно відобразилось на стійкість порід, що вміщують.

Для покращення результатів збагачення гірської маси збагачувальним устаткуванням були встановлені додаткові сита на класифікаційному грохоті. Внаслідок проведеного заходу збільшився вихід породи, яка була вивезена на плоский породний відвал.

З причини незадовільної роботи ТОВ «Макіївпогрузтранс», постачання шахті залізничних вагонів для відвантаження вугілля провадилось неритмічно, внаслідок чого вугілля накопичувалось на складі.

Конвеєрна лінія технологічного комплексу, що транспортує вугілля на склад не має конвеєрних ваг, а тому в такій ситуації відстежити об'єм накопичуваного на складі вугілля не є можливим.

Одночасно з накопичуванням вугілля на склад провадилось відвантаження вугілля зі складу у залізничні вагони, що спричинили неточний облік вугілля на складі.

Зважаючи на обєктивність перелічених причин, різниця між даними у формі УПД-41 та результатами інвентаризаційної комісії не була визнана нестачею, а висновками комісії було встановлено, що через відсутність конвеєрних ваг виникла неточність в оперативному обліку вугілля, накопиченого на складі, і через неможливість точно визначити період розриву, необхідно зменшити залишок на складі рядового вугілля на 18216 т.

18.09.2009 відбулося засідання ради підприємства (т.19 а.с.42), про що складено акт, за результатами якого прийнято рішення, яким головного бухгалтера ОСОБА_42 зобовязано зменшити залишки рядового вугілля на складі на 18216 т.

Крім того, керуючись Актом інвентаризації залишків вугільної продукції на вугільному складі у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_38 від 18.09.2009 року, директор шахти «Чайкіно» ОСОБА_45 виніс наказ № 1944 від 30.10.2009 року, яким зобовязав головного бухгалтера ОСОБА_42 провести відрахування нових залишків рядового вугілля на складі станом на 01.11.2009 року, а виявлене відхилення в обсязі 18216 т списати з балансу рядового вугілля. Згідно акту засідання ради підприємства від 18.09.2009 р. вирішено розформувати некондиційне вугілля на території промплощадки шахти.

Актом маркшейдерського заміру від 18.09.2009 р. (т.19 а.с.45) підтверджено розформування некондиційного вугілля в кількості 18216 т на території промплощадки шахти.

Згідно товарно-транспортних накладних, актів приймання виконаних робіт по формуванню породи на плоскому породному відвалі вивіз некондиційного вугілля з території промплощадки здійснюється з 16.02.2011 р. по теперішній час (т.19 а.с.53-209).

Списання 18216 т вугілля з балансу рядового вугілля проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, що підтверджується витягом з журналу 5-а за жовтень 2009 року (т.19 а.с.47) та бухгалтерською довідкою до нього.

Посилання відповідача на той факт, що списання проведено без додержання вимог чинного законодавства, а саме: не доведено обґрунтованості проведення списання вугільної продукції через відсутність дозволу Міністерства вугільної промисловості на списання залишку вугілля на аварійному складі ВП «Шахта Чайкіно», спростовується листом Міністерства вугільної промисловості України від 29.10.2010 року за № 04-02/2-1025 за підписом Голови Методради Л.Лесик.

Зазначеним листом Міністерство вугільної промисловості України проінформувало, що списання некондиційного вугілля шахтами ДП «Макіїввугілля» повинне здійснюватися відповідно до Інструкції № 466, відображається на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», якщо не має ймовірності отримання в майбутньому економічних вигод від реалізації даної продукції, або на рахунку 201 «Сировина і матеріали», якщо є ймовірність отримання в майбутньому економічної вигоди від реалізації даної продукції з одночасним списанням з рахунку 25 «Напівфабрикати», або з рахунку 26 «Готова продукція» та дозволу Мінвуглепрому на списання оборотних активів не потрібно.

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно вимог ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Таким чином, стягнення шкоди згідно загальних вимог відшкодування шкоди можливо лише у разі доведення вини особи у її заподіянні, а стягнення шкоди відповідно до вимог ст.ст. 130-136 КЗпП України можливо лише внаслідок встановлення факту порушення матеріально-відповідальними особами покладених на них трудових обов'язків. Як в першому, так і в другому випадку таких фактів встановлено не було. Доказів, підтверджуючих винність осіб у заподіянні шкоди неправомірними діями чи бездіяльністю, або порушення покладених трудових обовязків працівниками шахти «Чайкіно» відповідач суду не надав.

В апеляційних скаргах зазначається, що згідно п.1.1 Положення, відокремлений підрозділ «Шахта «Чайкіно» (надалі Підрозділ) державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі Підприємство) створено згідно з наказом підприємства від 05.05.2003 №47. Підприємство належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, згідно з наказом Мінвуглепрому від 24.11.2005 №40.

Відповідно до п.1 ст.62, п.4 ст.64, п.1,3 ст.73 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV, Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади (Міністерство вугільної промисловості) в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, і входить до сфери його управління. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна.

Крім того, згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 24.11.2005 №40, Підприємство (ДП «Макіїввугілля») належить до сфери його управління.

Тобто, згідно з вищевикладеним, вищестоящою установою для юридичної особи ДП «Макіїввугілля» - є міністерство вугільної промисловості України.

Ревізією встановлено, що згідно ф.УПД-36 «Акт маркшейдерського заміру вугілля» станом на 01.09.2009 залишок рядового вугілля марки Ж на складі ВП «Шахта Чайкіно», у матеріально-відповідальної особи - в.о. начальника дільниці ПТК Єлізарової В.О., згідно маркшейдерського заміру, проведеного заступником директора з виробництва ОСОБА_39, головним маркшейдером ОСОБА_40, начальником ВТК ОСОБА_41, головним бухгалтером ОСОБА_42, склав 29273 т, по обліку у кількості 30834 т (2,8%-3% - допустима погрішність) з якісними показниками зольності: фактична Аd=31,8% при граничній нормі Аd=40,3%.

Згідно ф.УПД-36, станом на 18.09.2009 залишок вугілля марки Ж на складі ВП «Шахта Чайкіно», у матеріально-відповідальної особи - в.о. начальника дільниці ПТК ОСОБА_67, згідно маркшейдерського заміру, проведеного заступником директора з виробництва ОСОБА_39, головним маркшейдером ОСОБА_40, в.о. начальника ВТК ОСОБА_68, головним бухгалтером ОСОБА_42, склав 16270 т, по обліку у кількості 34486 т (розбіжність становить 18216 т або 52,8% - що значно перевищує допустиму погрішність~3%) з якісними показниками зольності: фактична Аd=32,1% при граничній нормі Аd=40,3%.

Тобто, в ході маркшейдерського заміру рядового вугілля на складі комісією шахти станом на 18.09.2009 встановлена відсутність 18216 т рядового вугілля, однак згідно даних УПД-41 станом на 01.09.2009 залишок рядового вугілля складав 30834 т (що підтверджено УПД-36), за період з 01.09.2009 по 17.09.2009 видобуто рядового вугілля 15690 т, відвантажено 12038 т. Тобто, станом на 18.09.2009 на склад відвантажено лише 3652 т, що виключає можливість наявності значної неточності конвеєрних терезів.

Згідно Акту інвентаризації залишків вугільної продукції на вугільному складі від 18.09.2009 б/н, підписаного комісією підприємства, створеною згідно з наказом від 18.09.2009 №1807 та матеріально-відповідальною особою -начальником дільниці ПТК ОСОБА_38, затвердженого директором з виробництва ДП «Макіїввугілля» ОСОБА_52, визначені причини утворення вищевказаної розбіжності та прийнято рішення, що розбіжність не є нестачею. Комісію визначено необхідність зменшення залишків рядового вугілля на складі у кількості 18216 т.

Однак, згідно п.7 Інструкції N 69, одним із основних завдань інвентаризації є - установлення лишку або нестачі цінностей, шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

Крім того, п.6.1 Інструкції № 466 передбачено, що списання втрат рядового вугілля та продуктів збагачення, які виникли на складах шахт на здійснюється у випадках, які визвані стихійними лихами (повенями, ураганами, пожаром), довгостроковим зберіганням (самозапаленням), вивітрюванням, окисленням).

Тобто, відсутність терезів на конвеєрній лінії технологічного комплексу, який транспортує вугілля, та неритмічна подачі залізнодорожних вагонів для завантаження вугілля, не є випадками списання вугілля на втрати, зазначеними в п.6.1. Інструкції №466. Таким чином, відсутність вугілля, встановленої в ході проведення є нестачею. Виходячи з вищевикладеного, причина списання рядового вугілля (неточність конвеєрних терезів) документально не підтверджена, дозвіл Міністерства вугільної промисловості на списання вугілля відсутній.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції щодо цього пункту вимоги повно зясовані фактичні обставини справи, правильно наведено нормативно-правові документи, що регулюють спірні правовідносини, а висновки місцевого суду відповідають встановленим обставинам, ґрунтуються на нормах матеріального права. Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про псування рядового вугілля не у звязку з провиною матеріально-відповідальних осіб, а внаслідок кількох обєктивних факторів, наведених в судовому рішенні місцевим судом. Інвентаризація позивачем проведена у відповідності до норм Інструкцій № 466 та Інструкції № 69. Обґрунтованими також є висновки місцевого суду про відсутність необхідності погоджувати списання вугілля із Мінвуглепромом, про що зазначено і в листі цього міністерства від 29.10.2010 за вих. № 04-02/2-1025.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про незаконне списання залишків рядового вугілля на аварійному складі ВП «Шахта Чайкіно» за результатами інвентаризації при виявленні розбіжності в 18216 т, що значно перевищує допустиму погрішність~3% без спеціального дозволу вищестоящої організації в жовтні 2009 у сумі 7 307,17 тис. грн. є безпідставними.

Отже, пункт вимоги 2.43.1 щодо стягнення з осіб, винних у понаднормовому списанні матеріальних цінностей (рядового вугілля) на аварійному складі ВП «Шахта Чайкіно» суму 7 307,17 тис. грн., а в іншому випадку, стягнення з винних осіб суму завданої шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України, підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду в цій частині залишенню без змін.

В повному обсязі постанова складена 25 червня 2011 року.

Керуючись пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 198, статтями 200, пунктом 1 частини першої статті 201, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області та Прокуратури Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/700/2011 за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області «про скасування вимоги»:

Щодо пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.17, 2.33 змінити:

Позов Державного підприємства «Макіїввугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області «Про усунення порушень» від 28 грудня 2010 року №05-05.2-10-14/14391 з урахуванням доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 в частині положень пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.17, 2.33 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області «Про усунення порушень» від 28 грудня 2010 року №05-05.2-10-14/14391 з урахуванням доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 в частині положень пунктів:

2.1 - щодо зобовязання провести нарахування та виплатити працівникам недоотриманих сум заробітної плати в розмірі 45210,46 тис. грн.,

2.3 щодо зобовязання нарахувати та виплатити одноразову допомогу працівникам при їх звільненні у звязку із виходом на пенсію, яка передбачена Галузевої угодою та Колективним договором, по ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» - 2030,41 тис. грн., по ВП «Шахта «Чайкіно» - 696,11 тис. грн.,

2.4 щодо зобовязання нарахувати та виплатити повним кавалерам «Шахтарської Слави» та «Шахтарської Доблесті», які працюють на ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» щомісячних винагород на загальну суму 123,25 тис. грн.,

2.17 щодо зобовязання провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до відповідних фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 835,84 тис. грн. (зарахування в рахунок майбутніх платежів),

2.33 щодо зобовязання ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» відкоригувати в обліку зайво нараховані внески у розмірі 38,35 тис. грн. до Пенсійного фонду України за ставками більшими, ніж передбачено законодавством та відкоригувати у звітності зайво перераховані внески державних цільових фондів за завищеною базою сплати зборів по договорам цивільно-правового характеру в рахунок майбутніх платежів;

Щодо пункту 2.19 скасувати, прийняти нове рішення:

В задоволенні позову Державного підприємства «Макіїввугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області «Про усунення порушень» від 28 грудня 2010 року №05-05.2-10-14/14391 з урахуванням доповнення до вимоги від 12 січня 2011 року за №05-05.2-10-14/319 в частині положень пункту 2.19 відмовити.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/700/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов