Постанова № 1655564, 18.03.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

                                                                                  Справа № 2-а- 610/08

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» березня 2008 року

13год. 13хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Шульги О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:  представники Менжес А. А., Полоцька Н. О., Хоменко А. П.

відповідача: представники Войцещук Т. Д., Вознюк О. О. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним рішення про застосування штрафної санкції

В С Т А Н О В И В :

Позивач - дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про  визнання протиправним рішення про застосування штрафної санкції яке прийняте відповідачем - Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідно до пп. 17.1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Сукупний розмір недоплати (заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за всі податкові періоди 2006р.) становить 35066,75 грн., відповідно 50% від цієї суми становлює 17533,0 грн. Цей розмір законом визначений , як максимальний розмір штрафу.

  Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. 

В заперечення позовних вимог, покликаючись на цю ж норму Закону, що і позивач, податковий орган зазначає, що Дубенською ОДПІ проведено розрахунок штрафної санкції, яка підлягає застосуванню до відповідача, а саме: актом перевірки встановлено, що в першому кварталі 2006 року сума недоплати з податку на прибуток становить 20166,25 грн. - кількість періодів недоплати на момент вручення податкового повідомлення-рішення - 5, а відтак згідно із вказаною нормою сума штрафу по даному факту повинна становити 50% від суми недоплати (20166,25 грн.). Таким чином, сума штрафної санкції по даному факту становить 10083,13 грн. (20166,25 х 50% = 10083,13). Актом перевірки встановлено, що в третьому кварталі 2006 року сума недоплати з податку на прибуток становить 52699 грн. - кількість періодів недоплати на момент вручення податкового повідомлення-рішення - 3, а відтак згідно із вказаною нормою сума штрафної санкції по даному факту повинна становити 30% від суми недоплати (52699 грн.). Таким чином, сума штрафної санкції по даному факту становить 15809,70 грн. (52699 х 30% = 15809,70). Дубенська ОДПІ правомірно прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення в тому числі і щодо визначення штрафної санкції в сумі 25892,83 грн. (10083,13 + 15809,70 = 25892,83).

По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125327. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер    UI06BI50220409.

Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які позивач   у судовому засіданні підтримав.

Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на позовну заяву.     

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надав.  

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

Як вбачається із матеріалів справи податковим органом - Дубенською ОДПІ проведено планову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №31/23/00955779 від 25.05.07р. На підставі вказаного акту та з врахуванням процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000842340/3 від 20 грудня 2007 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60959,58 грн., в т.ч. 35066,75 грн. - за основним платежем та 25892,83грн. - за штрафними санкціями.

Актом перевірки встановлено (ст. 14 даного акту), що позивачем занижено валовий дохід за І квартал 2006 року в сумі 80665 грн., завищено валовий дохід за II квартал 2006 р. в сумі 28139 грн., занижено валовий дохід за III квартал 2006 р. в сумі 210796 грн., завищено валовий дохід за IV квартал 2006 р. в сумі 123055 грн.

Відтак сума недоплати податку на прибуток за 2006 рік становить 35066,75 грн.

Сукупний розмір недоплати по податку на прибуток позивачем не оскаржується, не є предметом спору.

Про те позивач оскаржує розмір нарахованої штрафної (фінансової) санкції, з підстав, зазначених у позовній заяві. А саме - податковим органом розрахунок проведений, виходячи з того, що розмір штрафної санкції не повинен перевищувати 50% за кожний із періодів. Позиція позивача - розмір штрафної санкції не повинен перевищувати 50% в сукупності від суми визначеного податкового зобов'язання по податку.     

Проаналізувавши норму Закону, на яку одночасно покликаються позивач та відповідач, однак застосовують її по різному, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту судового рішення - Закон-2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В такій редакції  підпункт 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону-2181 до моменту застосування його податковим органом діє з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - з моменту опублікування (відомості про опублікування: Урядовий кур'єр, 2003, 03, 26.03.2003р. N56; Офіційний вісник України, 2003, N12 (04.04.2003р.), ст.519; Відомості Верховної Ради України, 2003, N  24 (13.06.2003р.), ст.154).

 Структура податкової норми-припису передбачає наявність двох складових: а) гіпотези; б) диспозиції (санкції). У гіпотезі податково-правової норми держава відмежовує такі факти та події, які, забезпечуючи державні інтереси у сфері оподаткування, повинні бути виражені у відповідних правових формах. В гіпотезі норми, особливо при податкових правовідносинах, визначають умови, за якими дане джерело доходів є об’єктом фінансово-правових відносин: оборот від реалізації товарів, прибуток, доход, майно тощо. Диспозиція податково-правової норми приписує учасникам податкових правовідносин правила поведінки, вчиняти певні дії чи утримуватись від них. Особливої уваги заслуговує санкція податкової норми, адже вона закріплює різний характер наслідків, які виражають засоби державного примусу, тому необхідно розмежовувати: власне податкову санкцію, як неприйнятний юридичний наслідок для порушника, передбаченої безпосередньо у податковій правовій нормі і застосовуваної при її порушенні та податкову санкцію, забезпечену примусовою силою держави задля здійснення мети податкової норми. У першому випадку мова йде про структурний елемент податкової правової норми, який міститься в одному чи декількох податкових нормативних актах, що спрямовані на певну індивідуалізацію застосування (конкретний об’єкт та суб’єкт правопорушення, обставини), то у другому випадку основний акцент робиться на реалізації загального повноваження держави зі створення та прийняття норм права і забезпеченні їх реалізації.

Структурно досліджувана податкова норма-припис Закону-2181 поділяється на такі елементи: гіпотезу – «у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону» та санкцію - «такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули».

Санкція податково-правової норми може виражатись: а) в актах державного примусу щодо здійснення конкретних дій; б) у визнанні недійсними певних актів і дій, пов’язаних з регулюванням оподаткування; в) у покладанні додаткових обов’язків (умови надання податкового кредиту, характеризують правовий статус платників податку, які вступили у податкові правовідносини з податковими органами, і не є загальними для платників податків та зборів взагалі); г) у припиненні або зміни змісту повноважень, які реалізуються у системі забезпечених способів податкових зобов’язань, при застосуванні податкової застави.

Особливістю податково-правової санкції є поєднання в ній штрафних та відновлювальних основ. Це обумовлено тим, що настання неприйнятних наслідків для осіб, що скоїли податкове правопорушення, передбачається використання фінансових санкцій, пов’язаних зі сплатою штрафів, і, з іншого, відновленням майнового стану власників бюджетних коштів, основа яких формується за рахунок надходжень від податків та зборів.

В свою чергу санкція податкової норми-припису містить: найменування санкції – «штраф»; розмір такої санкції у процентному співвідношенні – «у розмірі десяти відсотків»; вид податкового правопорушення, за яке нараховується санкція – «від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу)»; початок та закінчення строку (періоду), за який обраховується така санкція – «починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу»; обмеження розміру нарахування (обрахування) санкції – «але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»; остаточний розмір санкції – «сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули».

Саме обмеження розміру санкції (у даному випадку штрафу) верхньою та нижньою межею у процентному співідношенні стосується словосполучника «такої суми» - саме остаточного розміру санкції. При цьому така сума штрафу (остаточний її розмір) має бути в зазначених межах визначена «сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули».

Таким чином суд приходить до висновку, що дана податкова норма-припис в частині обмеження розміру штрафу стосується усіх податкових періодів в їх сукупності, а не кожного окремо, незалежно від їх кількості. А відтак розмір штрафу не може перевищувати суми недоплати (у даному випадку розмір недоплати податковим органом визначений з урахуванням заниженням податкового зобов’язання та його завищенням платником податку) – тобто від розміру 35066,75грн.

Податковим органом помилково застосована норма підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону-2181 до кожного із податкових періодів, і як наслідок, неправомірного визначення розміру податкового зобов’язання по сплаті штрафних (фінансових) санкцій.

В даному випадку позивачем правомірно звертається увага суду на порушення податковим органом норми Закону в цій частині.

 Поряд з тим суд не погоджується з позивачем щодо визнання протиправним оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 25892грн.83коп.

Як зазначалося вище - розмір санкції відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону-2181 не повинен перевищувати 50% від суми визначеного податкового зобов'язання. У даному випадку - розмір податкового зобов'язання по податку на прибуток, який визначений позивачу, становить 35066грн.75коп., розмір санкції - 17533грн.37коп. З цією ж сумою і погоджується позивач, визнаючи її у адміністративному позові. В цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Відтак визнанню протиправним підлягає оспорюване рішення податкового органу в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8359грн.46коп., а позовні вимоги позивача - задоволенню частково. 

Вимог про стягнення судових витрат позивач не висував ні у адміністративному позові, ні у наданні письмових пояснень, ні під час дослідження письмових доказів та обставин у справі, ні під час судових дебатів.

            Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Податкове повідомлення-рішення № 0000842340/3, яке прийнято Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією 20.12.2007  р. - визнати нечинним в частині застосування штрафної санкції у розмірі 8359,46 грн. з моменту його прийняття.

В частині позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000842340/3, від 20.12.2007  р. щодо  застосування штрафної санкції у розмірі 17533,37 грн. в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя                                                        М.І.Юрчук

Постанова законної сили не набрала

Суддя                    Юрчук М.І.