Постанова № 1655527, 12.05.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12.05.2008 р. № 9/467

15:30

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс»

ДоДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004002330/0 від 23.11.2007 р. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Таран Т.К.

Представники :

Від позивача Лесков П.І. (довіреність № 4/05 від 21.10.2005 р.)

Від відповідачаВенигора О.О. (довіреність № 20/9/10-021 від 15.01.2008 р.)

Корнійчук О.О. (довіреність № 50/10-021 від 29.02.2008 р.) Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004002330/0 від 23.11.2007 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95, оскільки позивач здійснює розрахунки відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

13 січня 2005 р. за N 40/10320.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що позивачем порушено норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, тому ним правомірно застосовано положення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95 при прийнятті оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

15.11.2007 р. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р.

За результатами перевірки складено Акт № 228/23-209/31280745 від 15.11.2007 року про результати виїзної планової перевірки Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 3.5. п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, а саме: при виведенні залишку готівки в касі, не приймаючи видаткові касові ордери, в яких видача з каси не підтверджена підписом одержувача, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 25069,24 грн.

Відповідач прийшов висновку про порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, оскільки видатковий касовий ордер від 11.08.2005 р. та видатковий касовий ордер від 15.05.2006 р. не відповідають вимогам вказаного Положення.

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2007 р. № 0004002330/0, яким встановлено порушення п.п. 3.5. п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50138,48 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін в судових засіданнях в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 238 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Частиною другою статті 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Положеннями Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

З урахуванням вищевикладених обставин справи та пояснень представників сторін в судовому засіданні, суд встановив, що хоча відповідачем оскаржуване рішення було прийнято в межах повноважень, проте воно прийнято з порушенням принципу обґрунтованості, неупередженості, так як останнім порушено строк давності для застосування фінансових санкцій: видаткові касові ордери від 11.08.2005 р., 15.05.2006 р., Акт перевірки № 228/23-209/31280745 від 15.11.2007, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004002330/0 від 23.11.2007 р., тобто 15.11.2007 є днем виявлення порушень, які вчинені 11.08.2005 р. та 15.05.2006 р., тобто після спливу річного терміну з дня порушення, що протирічить вимогам статті 250 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

1.Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва форми “С” № 0004002330/0 від 23.11.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс».

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5-в, код ЄДРПОУ 31280745) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя О.В.Кротюк