Ухвала суду № 16552309, 01.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року справа №2а-27648/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

при секретареві судового засідання Солодько О.І.,

з участю представника позивача Боєнка О.В.,

представників відповідача Руденко Є.О., Панкова К.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі № 2а-27648/10/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі ВАТ «Донбасенерго»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку) про визнання недійсними податкових повідомленьрішень від 08.10.2010 №0001181312/0/37743/10/15-16-23/3 та від 26.11.2010 № 0001181312/1/45105/10/15-16-23/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року зазначені позовні вимоги задоволені: визнані недійсними податкові повідомлення рішення прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 08.10.2010 № 0001181312/0/37743/10/15-16-23/3 та від 26.11.2010 № 0001181312/1/45105/10/15-16-23/3 (т. 2 арк. справи 101 104).

CДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на вказане судове рішення подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Екологічних Технологій Донбасу» здійснено нікчемний правочин, що підтверджено: відсутністю документів про отримання вугільної продукції та сплати ВАТ «Донбасенерго» ТОВ «Інститут Екологічних Технологій Донбасу»; невідповідністю дат зберігання та відвантаження вугільної продукції ТОВ «Інститут Екологічних Технологій Донбасу» на площадках ТОВ «Техсоюз», відсутністю основного постачальника вугільної продукції ТОВ «Інститут Екологічних Технологій Донбасу», ТОВ «Ново-Строй» за юридичною та фактичною адресами; відсутністю взаємовідносин з ТОВ «Інститут Екологічних Технологій Донбасу» вантажоперевізників вугільної продукції ТОВ «Укрдонпроміндустрія», ТОВ «ИНГИС», ТОВ «Фарн-А» ( т.2 арк. справи 105 107).

ВАТ «Донбасенерго» надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилався на необґрунтованість та безпідставність висновку податкового органу щодо нікчемності правочину, вважав, що суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване рішення, яке просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т.2 арк. справи 115 120).

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін як обґрунтовану та законну.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго» зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 26.08.1998 року, ідентифікаційний код 23343582 та є юридичною особою (т. 1 арк. справи 175-203). ВАТ «Донбасенерго» з 31.01.2010 перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку, реєстраційний номер 14/10/29-14-2. Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.01.2010 № 100264597 серія НБ № 056374 виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку.

У період з 25.06.2010 р. по 22.09.2010 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Донбасенерго» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інститут екологічних технологій Донбасу» за березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 1203/15-16-23/3-23343582 від 27.09.2010 (т. 1 арк. справи 12-31) та встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 08.10.2010 № 0001181312/0/37743/10/15-16-23/3, яким донарахована сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2177068,5 грн. у тому числі за основним платежем 1451379 грн., штрафними санкціями 725689,5 грн. ( т. 1 арк. справи 11).

Позивач не погодився із винесеним податковим повідомленням рішенням 08.10.2010 № 0001181312/0/37743/10/15-16-23/3 та подав скаргу від 20.10.2010 № 18-11/4592 до СДПІ по роботі з ВПП (т. 1 арк. справи 168-173).

Рішенням першого заступника начальника СДПІ по роботі з ВПП від 08.11.2010 № 41900/10/25-013 продовжено строк розгляду первинної скарги до 17.12.2010. Рішенням першого заступника начальника СДПІ по роботі з ВПП від 26.11.2010 № 45021/10/25-13 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП від 08.10.2010 № 0001181312/0/37743/10/15-16-23/3, а скаргу ВАТ «Донбасенерго» без задоволення (т. 1 арк. справи 218-227).

На підставі вказаного рішення відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 26.11.2010 № 0001181312/1/45105/10/15-16-23/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2177068,5 грн. у тому числі за основним платежем 1451379 грн., штрафними санкціями 725689,5 грн. (т. 1 арк. справи 217).

Підставою для нарахування податкових зобовязань податковим органом визначено відсутність документального підтвердження отримання вугільної продукції та сплати ВАТ «Донбасенерго» ТОВ «ІЕТД», невідповідність дат зберігання та відвантаження вугільної продукції ТОВ «ІЕТД» на площадках ТОВ «Технотсоюз», відсутність основного постачальника вугільної продукції ТОВ «ІЕТД» - ТОВ «Ново Строй» за юридичною та фактичною адресою, відсутність взаємовідносин з ТОВ «ІЕТД» вантажоперевізників вугільної продукції ТОВ «Укрдонпроміндустрія», ТОВ «ИНГИС» та ТОВ «Фарн-А».

Між ТОВ «Інститут екологічних технологій Донбасу» (Постачальник) та ВАТ «Донбасенерго» (Покупець) було укладено договір № 478/УД від 24.02.2010 про постачання вугільної продукції відповідно до положень якого Постачальник здійснює постачання вугільної продукції в асортименті, кількості, за ціною та в строки згідно з цим договором, а Покупець прийняти і оплатити її в термін, зазначений в п. 4.6 Договору. (т. 2 арк. справи 8-15). Відповідно до п. 2.4 Договору постачання вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах на адресу Старобешівської ТЕС ВАТ «Донбасенерго» і Словянської ТЕС ВАТ «Донбасенерго», згідно попередніх погоджених обсягів на умовах DDP «Залізнична станція призначення», Вантажоодержувач ВАТ «Донбасенерго», залізничний код 3536 Станція «Новий Світ» Донецької залізниці, залізничний код 483702, Уповноважений представник Свистунов Микола Борисович; Вантажоодержувач ВАТ «Донбасенерго», залізничний код 1538 Станція «Електрична» Донецької залізниці, залізничний код 490602, Уповноважений представник Черепій Валерій Олександрович.

Відповідно до п. 2.8 Договору одночасно з прибуттям кожної партії вугілля Постачальник повинен надати Покупцеві залізничну накладну, посвідчення якості. Пунктом 2.9 Договору визначено, що на фактично відвантажену вугільну продукцію Постачальник зобовязується надати Покупцеві оригінали наступних документів: рахунок фактура, податкову накладну, оригінал посвідчення якості, акт прийому передачі вугільної продукції.

Додатком № 1 від 24.02.2010 до договору № 478/УД від 24.02.2010 укладеного між ВАТ «Донбасенерго» та ТОВ «Інститут екологічних технологій Донбасу» визначено, що Постачальник зобовязується відвантажити в період з 01.03.2010 по 31.03.2010 включно, а Покупець прийняти в березні 2010 року вугілля наступних вантажовідправників: ТОВ «Фарн-А», ТОВ «Сансара ЛТД», ТОВ «Укрдонпроміндустрія», ЗАТ ЦЗФ «Вуглегорська», ТОВ «ЦЗФ «Штеровська», ПП «Топаз 2000», ТОВ «Техсоюз», ТОВ «Ігніс», ТОВ «Тех Пром» (т. 2 арк. справи 16).

При цьому, вантажоодержувачем вугільної продукції згідно додатку № 1 до договору визначено Старобешівську ТЕС Станція «Новий Світ» Донецької залізниці, залізничний код 483702.

Позивачем в обґрунтування здійснення фактичного постачання вугільної продукції з боку ТОВ «ІЕТД» на адресу Старобешівської ТЕС надано акти приймання передачі вугільної продукції № 1, 2 від 26.03.2010 та 31.03.2010 року за договором постачання № 478/УД від 24.02.2010 (т. 1 арк. справи 39, 103) з яких вбачається, що ТОВ «ІЕТД» поставлено на Старобешівську ТЕС вугільної продукції на загальну суму 8708273,48 грн., у тому числі ПДВ 1451378,9 грн. Зазначені акти приймання передачі вугільної продукції підписані трьома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Досліджені посвідчення якості поставленої вугільної продукції, відповідні залізничні накладні в яких вантажовідправниками значаться відповідні підприємства, визначені в додатку № 1 до договору № 478/УД від 24.02.2010. (т. 1 арк. справи 41-129), акт про рух та залишок палива в тонах форми ТП-2 (т. 1 арк. справи 132), акти звірки по кількості та якості відвантаженого вугілля по вантажовідправникам ТОВ «Укрдонпроміндустрія», ЗАТ ЦЗФ «Вуглегорська», ТОВ «ЦЗФ «Штеровська», ПП «Топаз 2000», ТОВ «Техсоюз», ТОВ «Ігніс», ТОВ «Тех Пром», результати аналізу контрольних проб проведених Старобешівською ТЕС за березень 2010 року щодо поставленого вугілля, акти прийому палива по кількості за відповідними вантажовідправниками в яких відображені відомості по залізничним накладним, вказані номери вагонів, вага отриманої вугільної продукції (т. 1 арк. справи 133- 166), акт інвентаризації залишків палива на складі станом на 01.04.2010 (т. 2 арк. справи 79).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, заперечення на неї в їх сукупності і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені при апеляційному розгляді та знайшли своє підтвердження.

Суть спору полягає у правомірності дій СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку щодо визначення суми податкового зобовязання в розмірі 2177068,5 грн. (у тому числі за основним платежем 1451379 грн., штрафними санкціями 725689,5 грн.) шляхом винесення податкових повідомлень - рішень від 8 жовтня 2010 року №0001181312/0/37743/10/15-16-23/3 та від 26.11.2010 № 0001181312/1/45105/10/15-16-23/3 (т.1 арк. справи 11, 217), якими позивачу визначено вказану суму податкового зобовязання за порушення пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, пп7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податковий орган в акті перевірки дійшов до висновку, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинах з ТОВ «Інститут екологічних технологій Донбасу» (далі ТОВ «ІЕТД), тобто стверджував про відсутність здійснення господарської операції та нікчемність угод між вказаними підприємствами ( т.1 арк. справи 29).

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168). податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата в списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують право позивача та правильність ним формування податкового кредиту за спірні періоди згідно норм Закону №168 (т. 2 арк. справи 6, 7).

Податковий орган при визначенні нікчемності угоди між позивачем та його контрагентом посилався на лист ТОВ «Укрдонпроміндустрія» від 16.09.2010 № 319. (т. 2 арк. справи 85). Разом з тим, дослідженими у судовому засіданні первинними документами, зокрема, посвідченнями якості вугілля, залізничними квитанціями, в яких як вантажовідправника вугілля вказано саме ТОВ «Укрдонпроміндустрія» спростовується це твердження. До того ж, представником позивача надано до суду факсокопію листа ТОВ «Укрдонпроміндустрія», датованого 09.03.2010 № 50 відповідно до якого підприємство просить керівництво Старобешівської ТЕС в посвідченнях якості № 19,20 від 07.03.2010 та залізничних накладних читати «Відповідно до договору № 478/УД від 24.02.2010 у власність ТОВ «ІЕТД» (т. 2 арк. справи 84). На підтвердження наявності фактичних правовідносин між ТОВ «ІЕТД», ТОВ «Укрдонпроміндустрія» та ВАТ «Донбасенерго» свідчить також долучене, в якості прикладу, гарантійний лист ВАТ «Донбасенерго» від 02.03.2010 № 12/130 на адресу начальнику Донецької залізниці, відповідно до якого ВАТ «Донбасенерго» гарантує сплату залізничного тарифу за перевезення вугілля ТОВ «ІЕТД» в березні 2010 року. (т. 2 арк. справи 83). При цьому у вказаному листі в якості вантажовідправника значиться ТОВ «Укрдонпроміндустрія», станція відправлення Бункерна, Донецької залізниці, код 504400, що відповідає відомостям, зазначеним у залізничних квитанціях, долучених до матеріалів справ.

Висновок податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «ІЕТД» ґрунтувався на акті документальної невиїзної перевірки, яка проводилася за результатами співставлення даних автоматизованої системи обліку платників податку. Представниками податкового органу не спростовані доводи позивача, що висновок про відсутність документального підтвердження отримання вугільної продукції та сплати ВАТ «Донбассенерго» ТОВ «ІЕТД» був зроблений без вивчення необхідного пакету документів, який не був витребуваний у позивача.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Суд не погоджується з доводами апелянта, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави (у вигляді несплати податків, а саме: заниження податкового зобовязання зі сплати ПДВ), учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним, оскільки незаконне заволодіння майном держави передбачає активну дію, в той час як об'єктивна сторона несплати податку до бюджету міститься не в діях, а в бездіяльності особи, з чого випливає, що зазначені висновки представників відповідача є помилковими та такими що суперечать вимогам ч.1 ст.228 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, вирішив спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, податковий орган як субєкт владних повноважень не довів суду правомірність дій щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування постанови суду не встановлено.

Ухвала в повному обсязі складена 4 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі № 2а-27648/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі № 2а-27648/10/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 08.10.2010 № 0001181312/0/37743/10/15-16-23/3 та від 26.11.2010 № 0001181312/1/45105/10/15-16-23/3 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова