Ухвала суду № 16551706, 03.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року справа №2а-24962/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі Асєєвій Я.В.,

за участю сторін : представника Державної податкової інспекції м.Краматорська Шестакова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі № 2а-24962/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» до Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі № 2а-24962/10/0570 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» задоволений: визнано недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000062303/0/16136/23-3 від 19.04.2010 року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 3696 грн.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що з метою встановлення факту надмірної сплати ПДВ до бюджету були направлені запити про проведення зустрічних перевірок по іногородніх підприємствах постачальниках до ДПІ за місцем їх реєстрації, а саме: ТОВ «Інкерам-Україна».

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за квітень 2008 року податкову накладну № 7 від 27.02.2008 року, надану вищевказаним постачальником на загальну суму 22176,00 грн., у т.ч. ПДВ 3696 грн., яка приймала участь у формуванні бюджетного відшкодування заявленого в декларації з ПДВ за липень 2008 року.

Від ДПІ в Печерському районі м.Києва отримано відповідь про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інкерам-Україна», так як місцезнаходження підприємства не встановлено. Факт відображення господарських операцій між контрагентами не встановлено. Однак судом першої інстанції ці обставини не прийняті до уваги.

Тому позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну, складену з порушенням підпункту 7.2.1 «д» статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» зареєстровано у якості юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України знаходиться за № 24641353, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську.

Відповідачем по справі, ДПІ у м. Краматорську, проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Крамбетонбуд» за результатами відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інкерам Україна» за квітень 2008 року, за результатами якої складено акт від 16.04.2010 року № 790/23-3-24641353.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 року у розмірі 3696 грн., що призвело до порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону та завищенню суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2008 року на суму 3696 грн.

Дане порушення допущено у звязку з віднесенням до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2008 року податкової накладної, виписаної ТОВ «Інкерам Україна» за №7 від 27.02.2008 року, загальна сума 22176 грн., у тому числі ПДВ 3696 грн., складеної з порушенням встановленого порядку, а саме: в податковій накладній зазначено місцезнаходження продавця: м. Київ, вул. Патріса Лумумби,150, що є недостовірними даними, так як згідно отриманої відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва, місцезнаходження підприємства не встановлено.

На підставі акту перевірки від 16.04.2010 року № 790/23-3-24641353 податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0000062303/0/16136/23-3 від 19.04.2010 року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2008 року в сумі 3696 грн.

У якості правової підстави зменшення суми бюджетного відшкодування відповідачем зазначено п.п. 7.7.2 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19.05.2008 року позивачем надано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2008 року (реєстраційний номер 34905). Відповідно до додатку №5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по 1 податковій накладній, виписаною ТОВ «Інкерам Україна» у серпні 2008 року: податкова накладна за № 7 від 02.08.2007 року на загальну суму 247629,6 грн., ПДВ - 41271,6 грн.

Позивачем надані наступні копії податкових накладних, виписаних у лютому 2008 року, які включені до складу податкового кредиту за квітень 2008 року: №135 від 29.02.2008 року, виписана ТОВ Фірма «БРІС» ЛТД, № 255 від 28.02.2008 року, виписана ТОВ «Інвард», №253 від 28.02.2008 року, виписана ТОВ «Інвард», № 254 від 28.02.2008 року, виписана ТОВ «Інвард», №60 від 04.02.2008 року, виписана ТОВ «Кон-Лекс», №117 від 29.02.2008 року, виписана ТОВ «Кон-Лекс», № 12271, виписана ТОВ «Ойл карт центр», №270201 від 27.02.2008 року, виписана ТОВ «НВФірма «Ярекс», №220201 від 22.02.208 року, виписана ТОВ «НВФірма «Ярекс», № 190201 від 19.02.2008 року, виписана ТОВ «НВФірма «Ярекс», №254 від 29.02.2008 року, виписана ПП «Інформсервіс», № 196 від 14.02.2008 року, виписана ПП «Інформсервіс», №190 від 12.02.2008 року, виписана ПП «Інформсервіс», № 110/8 від 14.02.2008 року, виписана ТОВ «Компанія Оксіко ЛТД», № 3136/006 від 20.02.2008 року, виписана Краматорські електричні мережі ВАТ Донецькобленерго, № 907/140101 від 29.02.2008 року, виписана ВАТ «Укртелеком».

Надані позивачем документи спростовують доводи податкового органу щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за квітень 2008 році відповідно до податкової накладної №7 від 27.02.2008 року, ПДВ 3696 грн.

Крім того, відповідачем по справі доказів існування податкової накладної №7 від 27.02.2008 року, виписаною ТОВ «Інкерам Україна», в якій місцезнаходження продавця: м.Київ, вул. Патріса Лумумби,150, до суду не надано.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджений витяг та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (станом на 12.07.2010 року та 14.07.2010 року відповідно), згідно з якими у якості місцезнаходження ТОВ «Інкерам-Україна» зазначено: 01042, вул.Патріса Лумумби,15, м. Київ.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 29.11.2010 року 13.10.2010 року ТОВ «Інкерам Україна» змінено назву на ТОВ «Мега Макс плюс», місцезнаходження якого: 01042, м. Київ, Печерський район, бульвар Марії Приймаченко, будинок 3.

Даний документ свідчить про те, що місцезнаходженням контрагента позивача -ТОВ «Інкерам Україна» (ТОВ «Мега Макс Плюс») до 13.10.2010 року було: 01042, вул. Патріса Лумумби,15, м. Київ.

Таким чином, твердження податкового органу щодо порушення порядку заповнення податкової накладної, а саме: внесення в податкову накладну місцезнаходження продавця: м.Київ, вул. Патріса Лумумби,150, що є недостовірними даними, так як згідно отриманої відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва місцезнаходження підприємства не встановлено, спростовуються матеріалами справи.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України Закон від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п.7.2 ст.7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно ч.1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно ч.4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення позивачем п.п. 7.7.2 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у м.Краматорську не доведено, а позовні вимоги ТОВ «Крамбетонбуд» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 березня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі № 2а-24962/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» до Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 04 березня 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П. Лях

К.П. Горбенко