Ухвала суду № 16551467, 28.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року справа №2а-23666/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Бадахової Т.П. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:Лисак Т.Г.

від відповідача: Григор*єва О.В.

представник 3-ї особине зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Добропіллявугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23666/10/0570 за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» до Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про визнання протиправним та скасування припису № 486 від 21 червня 2010 року про усунення порушень вимог законодавства про безпеку руху та земельного законодавства,-

ВСТАНОВИЛА :

ДП «Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 486 від 21.06.2010 про усунення порушень вимог законодавства про безпеку руху та земельного законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23666/10/0570 позов державного підприємства «Добропіллявугілля» залишений без задоволення у повному обсязі (а.с.225, 226-229).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Добропіллявугілля» подана апеляційна скарга, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, не в повному обсязі зясовані обставини справи, прийняту нову, якою позовні вимоги задовольнити (а.с.231-234).

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки вважає, що з боку позивача наявні порушення закону, що мають очевидний характер. Вважає, що відповідач вносячи припис № 486 від 21.06.2010р. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, явка третьої особи в судове засідання обовязковою не визнавалась, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що державне підприємство «Добропіллявугілля», згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, ідентифікаційний код 32186934, зареєстровано 11.03.2003 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області. (а.с. 21).

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України №100 від 02.04.2010 року діяльність Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Добропіллявугілля» припинено шляхом реорганізації - приєднання до Державного підприємства «Добропіллявугілля». (а.с. 22-24).

Пунктом 6 наказу Міністерства вугільної промисловості України №100 від 02.04.2010 року установлено, що ДП «Добропіллявугілля» є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ «ДХК «Добропіллявугілля».

15.06.2010 р. до Донецько-Ясинуватської транспортної прокуратури з письмовою заявою звернувся генеральний директор ТДВ «Шахта «Білозерська» з клопотанням щодо надання юридичної оцінки та проведення перевірки факту демонтажу рейок на платформі вагонних вагів на другій колії, яка перебуває на балансі Красноармійської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» (а.с. 177)

В ході перевірки з боку працівників ДП «Добропіллявугілля» були встановленні порушення вимог діючого законодавства, а саме: ст. 16 Законів України «Про транспорт», ст. 11 Закону України «Про залізничний транспорт» та п. б ст. 198 Земельного кодексу України. Зокрема, працівниками позивача пошкоджена верхня будова колії № 2 парку «Шахта №3» до станції Лунна, внаслідок чого неможлива експлуатація вказаної ділянки колії Укрзалізницею, що в свою чергу, впливає на безпеку руху залізничного транспорту. До того ж, через незаконне огородження працівниками ДП «Добропіллявугілля» металевим забором вказаної ділянки немає доступу до зазначеної колії. Крім того, ДП «Донецька залізниця» 26.10.2004 р. видано державний акт серії ЯЯ № 057595 на право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, у звязку з чим згідно ст. 198 Земельного кодексу України необхідне погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що не здійснено ДП «Добропіллявугілля».

За результатами перевірки відповідачем було внесено припис № 486 від 21.06.2010р., у відповідності до якого зобовязано позивача усунути порушення вимог законодавства про безпеку руху та земельного законодавства, а саме: відновити верхню будову колії, демонтувати огородження та здійснити погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. (а.с. 25).

Колегія суддів вважає, що виносячи оскаржуваний припис, прокурор Донецько-Ясинуватської транспортної прокуратури діяв в межах наданих йому повноважень встановлених Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII із змінами та доповненнями (далі Закон № 1789).

Згідно із частинами 1,2 ст. 19 Закону № 1789, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Згідно із ст. 22 Закону 1789, письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Виходячи з наявних матеріалів справи, залізнична колія № 2 довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Донецька область, станція Лунна, перебуває на балансі Красноармійської дистанції путі, що підтверджується довідкою № 1359 від 18.06.2010 р. Красноармійської дистанції колії ДП «Донецька залізниця». (а.с. 219).

Між ДП «Донецька залізниця» (орендодавець) та ТДВ «Шахта «Білозерська» (орендар) 03.02.2010 р. укладений договір оренди під'їзної колії № ДП 1000254/ПЧ-8 відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - під'їзна колія № 2 довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Донецька обл., ст. Лунна та знаходиться на балансі Красноармійської дистанції колії ДП «Донецька залізниця». Майно передається в оренду з метою розміщення тензометричних вагів (а.с. 153-157).

Згідно п.2.2 договору оренди під'їзної колії передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 6.2 зазначеного договору оренди передбачено, що з письмового дозволу орендодавця орендар має право проводити реконструкцію, технічне переозброєння орендованого майна.

Згідно із актом прийому передачі від 03.02.2010 р. до зазначеного договору оренди ДП «Донецька залізниця» передає, а ТДВ «Шахта «Білозерська» приймає окреме індивідуально визначене майно - під'їзна колія № 2 довжиною 417 п.м.к., що знаходиться на балансі Красноармійської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» і яка розташована за адресою: Донецька область, ст. Лунна. (а.с. 159).

Також, згідно до вищезазначеного договору, між ДП «Донецька залізниця» (виконавець) та ТДВ «Шахта «Білозерська» (замовник) укладений договір № Д/П 10000255/ПЧ-8 від 03.02.2010 р. відповідно до якого виконавець утримує та здійснює поточне утримання під'їзної колії № 2 (місце примикання стрілочний перевід № 1 до колії № 2 ст. Лунна 417,00 п.м.) по станції Лунна, загальною довжини 417,00 п.м., яка передана в оренду орендарю відповідно до договору № Д/П 10000254/ПЧ-8 від 03.02.2010 р., а замовник своєчасно зобовязаний сплачувати вартість щомісячних затрат за роботи, які будуть виконуватись (а.с. 160-161).

Вказана залізнична колія розташована на земельній ділянці, що належить ДП «Донецька залізниця» на праві постійного користування на підставі державного акту за № ЯЯ 057595, та, розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації від 04.10.04р. №566 є постійним користувачем земельною ділянкою, загальною площею 103,0269 га, яка розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області. (а.с. 192).

Згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого ВАТ «ДХК «Добропіллявугілля», останньому належить обєкт нерухомого майна, а саме: будівля вагова літ. А - 7,0 кв.м; прибудова літ. а - 1, загальною площею 8,5 кв.м; приміщення вагового механізму літ. Б 92,8 кв.м.; залізнична колія (що діє на підставі рішення виконавчого комітету Святогорівської селищної ради від 18.04.07р.№33). (а.с. 46).

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, ВАТ «ДХК «Добропіллявугілля» виділена в постійне користування земельна ділянка, загальною площею 0,0155 га, яка розташована за адресою Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області за межами населеного пункту для експлуатації та обслуговування приймально - здавального пункту (вагова) шахти «Білозерська» (що діє на підставі розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації №365 від 21.09.09р.). (а.с. 48).

За клопотанням ВАТ ДХК «Добропіллявугілля» (а.с. 174), головою Добропільської районної державної адміністрації 31.05.2010р. прийнято розпорядження № 217 «Про припинення права користування земельної ділянками» яким припинено право користування ВАТ «ДХК «Добропіллявугілля» земельною ділянкою площею 0,0155 га. Тобто, було скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 056786, виданий ВАТ «ДХК «Добропіллявугілля». (а.с. 175).

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про транспорт» від 10.11.94 р. № 232/94-ВР, підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 3 зазначеної статті закону, частини території підприємств, вокзалів, станцій, портів, пристаней, аеродромів і шляхів сполучення, де здійснюється рух транспортних засобів, проводяться маневрові та вантажно-розвантажувальні роботи, є зонами підвищеної небезпеки.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що переобладнання всіх комунікацій, пов'язане з реконструкцією і ремонтом споруд транспорту, розташованих у смузі відведення шляхів сполучення, здійснюється власниками комунікацій за їх рахунок.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.96 № 273/96-ВР, залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України.

Безпека руху поїздів - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Державний нагляд за безпекою руху поїздів на залізничному транспорті України здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, Укрзалізниця та їх органи на місцях у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. б ч.4 ст.84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

У відповідності до ч. 9 ст. 126 ЗК України, державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Згідно зі ст. 187 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що позивач не мав ніяких законних підстав для демонтажу частини залізничної колії № 2, яка знаходиться на балансі Красноармійської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» та огороджувати зазначену ділянку металевим забором, внаслідок чого неможлива експлуатація вказаної ділянки колії Укрзалізницею та в свою чергу, впливає на безпеку руху залізничного транспорту. Крім того, на час внесення припису у позивача не були погодженні межи земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, як це передбачено нормами чинного законодавства.

З боку позивача наявні порушення закону, які мають очевидний характер і можуть завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не будуть усунуті.

Колегія суддів вважає встановленим, що 14 червня 2010 р. робітниками позивача було демонтовано частину вищезазначеної залізничної колії № 2 та огороджено зазначену ділянку металевим забором, про що складений акт загальної форми № 91 від 14.06.10р. (а.с. 179).

Колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими доводи сторони апелянта, що в даному випадку не встановлено, що саме стороною позивача був проведений демонтаж частини залізничної колії №2, посилаючись на порушену кримінальну справу з цього приводу за фактом, а не відносно конкретних осіб.

Наявні матеріали перевірки, на підставі якого був прийнятий оскаржуваний припис доводить, що саме стороною позивача були вчинені зазначені дії. Колегія суддів звертає увагу, що про зазначені обставини, сторона позивача сама вказує (не заперечує) у своїй позовній заяві, що саме ними демонтована колія, встановлена огорожа. Відсутність конкретних осіб в постанові про порушення кримінальної справи за фактом, не спростовують висновків правомірності прийнятого припису про усунення порушень, який спрямований безпосередньо до генерального директора ДП «Добропіллявугілля» і не суперечить вимогам статті 22 Закону 1789, яким передбачено направлення такого припису або органу чи посадовій особі, які допустили порушення, в даному випадку порушення допустив позивач, якому і був спрямований припис.

Крім того, порушення кримінальної справи за фактом не є підставою для зупинення провадження по адміністративній справі, тому доводи з цього приводу сторони апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст..156 КАС України колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи є судові рішення Господарських судів Донецької області від 20.09.2010 року за №32/150 пн, 19.08.2010 року за №17/160пд, Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року по справі за №32/150пн., які набули законної сили (162-170).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України обставини, встановленні судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так рішенням Господарського суду Донецької області від 20.09.2010 року по справі №32/150пн, яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року зобовязано ДП «Добропіллявугілля» м.Добропілля демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, прибрати металеву огорожу та конструкцію що розташовані на підїзній колії №2 за адресою Донецька область, ст..Лунна. Зобовязано також також разом з ТДВ «Шахта «Білозерська» усунути порушення прав позивача (ДП «Донецька залізниця»)як власника відновити демонтовану ділянку підїзної колії №2 (довжиною 16 п.м.к, яка розташована на ст..Ленна та земельну ділянку на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання. Заборонено ДП «Добропіллявугілля» м.Добропілля повторне встановлення на підїзній колії №2 на ст..Лунна частково демонтованого вагового обладнання. Стягнуті заподіяні збитки.

Тобто, винесений припис щодо усунення виявлених порушень від 21.06.2010 року №486, який є предметом оскарження, на підставі проведеної перевірки повністю підтверджений зазначеними судовими рішеннями.

Колегія суддів вважає доводи викладені в апеляційній справі безпідставними, аналіз доказів які знаходяться в матеріалах справи та встановлених обставин у їх сукупності, спростовують їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що вносячи спірний припис, в межах перевірки за заявою генерального директора ТДВ «Шахта «Білозерська» відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 195-1, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Добропіллявугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23666/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23666/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 04 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П. Бадахова

А.В. Гайдар