Ухвала суду № 16551230, 25.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року справа №2а-21265/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрко І.В.

суддів Міронової Г.М. , Геращенка І.В.

при секретарі судового засідання Задоєнко О.В.,

за участю представника позивача Костенко В.Л., представника відповідача Совпель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі № 2а-21265/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2010 року №0000532303/0, №0000542303/0., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2010 року №0000532303/0, №0000542303/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 серпня 2010 року за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Євроінвестстрой» щодо опрацювання встановлених ризикових операцій позивача з питань правових відносин з ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року був складений відповідний акт за № 2057/23-1/34436084 від 16.08.2010року. Згідно висновку викладеному в зазначеному акті, відповідачем виявлено порушення норм Цивільного Кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 539716,00 грн. у тому числі: у листопаді 2009 року - у розмірі 159812,00грн., у грудні 2009 року - у розмірі 379904,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними та просив скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» задоволено у повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішеннями суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі. Згідно податкової звітності у ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек», враховуючи загальний обсяг декларуємих обсягів поставок, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідок ЄДРПОУ. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Отже позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой » (далі по тексту ТОВ «Євроінвестстрой») є юридичною особою, зареєстроване 08.06.2006 року виконавчим комітетом Донецької міської ради.

Відповідач Державна податкова інспекція в Пролетарському районі м. Донецька - є юридичною особою, є субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку щодо опрацювання встановлених ризикових операцій позивача з питань правових відносин з ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

16 серпня 2010 року за результатами перевірки ТОВ «Євроінвестстрой», відповідачем був складений акт невиїзної документальної перевірки №2057/23-1/34436084. Згідно висновку викладеному в акті перевірки відповідач виявив порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215., п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, ст. 3, ст. 4, п.п. 5.2.1. п. 5.2. п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 674645,00 грн.; ст. 3, п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 539716,00 грн. (а.с. 11-32 т. 1).

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом 25.08.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000532303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 877039,00 грн., у тому числі за основним платежем - 674645,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 202394,00грн. та № 0000542303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 809574,00 грн., у тому числі за основним платежем - 539716,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 269858,00 грн. (а.с. 9, 10 т. 1).

Згідно висновку акту перевірки між ТОВ «Євроінвестстрой» та ТОВ «Юнитек», ТОВ «Євроінвестстрой» та ТОВ «Юзпрогрестрейд» були укладені усні договори купівлі-продажу, предметом яких була поставка ТМЦ для подальшої її реалізації, а також виконання ремонтних робіт з використанням придбаних ТМЦ на користь ДТГО «Південна - західна залізниця», ДП «Донецька залізниця». Вказані угоди відбулись у період листопад грудень 2009 року.

Відносно вказаного колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 208 ЦК України правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, але у відповідності до п. 1 ст. 181 ГК України він може бути складений у спрощений спосіб, а саме шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У відповідності до ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі рахунків - фактур від 02.11.2009 року, ТОВ «Юнитек» було поставлено на користь ТОВ «Євроінвестстрой» ТМЦ на загальну суму 958873,66 грн. (а.с. 71, 75, 79, 84 т. 1), про що свідчать видаткові накладні та податкові накладні № № 87803, 87805, 87806, 97804 від 02.11.2009р. (а.с. 72, 73, 76, 77, 80-81, 82-83, 85-86 т. 1) та здійсненна оплата за придбаний товар простими векселями за предявленням загальною номінальною вартістю 958873,66 грн. згідно акту прийому-передачі векселів від 21.05.2010 року (а.с. 70), які були предявлені у червні 2010 року для розрахунку ТОВ «Окі-Сервіс». (а.с. 214-228).

Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень, розрахунки за векселями були проведені у повному обсязі. Заборгованість позивача перед ТОВ «Юнитек» відсутня.

На підставі рахунків - фактур від 21.12.2009 року, 22.12.2009 року, 23.12.2009 року, 24.12.2009 року (а.с. 182-188 т.1) позивачем від ТОВ «Юзпрогрестрейд» було отримано ТМЦ на суму 2279423,80 грн., про що свідчать видаткові накладні та податкові накладні: №№ 116102, 116202, 116702, 116904, 116905, 116906, 117602, 117906, 119302, 119502 за період з 21.12.2009 року по 29.12.2009 року (а.с. 94-115 т.1). Оплата за придбані ТМЦ позивачем була здійсненна шляхом часткового перерахування коштів у сумі 2111423,80 грн. у термін з 01.12.2009 року по 31.03.2010 року згідно платіжних доручень на розрахунковий рахунок ТОВ «Юзпрогрестрейд» у квітні 2010 року та простим векселем номінальною вартістю 62200 грн. за предявленням на підставі акту прийому передачі векселя від 21.05.2010 року (а.с. 93, 213 т.1), оплата по якому здійснена ТОВ «Євроінвестстрой» платіжним дорученням на підставі акту предявлення векселю до платежу. Заборгованість позивача перед ТОВ «Юзпрогрестрейд» відсутня.

Таким чином, встановлено, що до позивача з боку постачальників не має ніяких заперечень до виконання умов договорів купівлі-продажу ТМЦ, метою яких було отримання постачальниками грошових коштів, а позивачем товару, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правочинів між ТОВ «Євроінвестстрой» та ТОВ «Юнитек», а також між ТОВ «Євроінвестстрой» та ТОВ «Юзпрогрестрейд».

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту тільки суми сплаченого податку не підтверджені податковими накладними. Відповідач не заперечував наявність податкових накладних складених на підставі видаткових накладних отриманих позивачем від постачальників ТМЦ ТОВ «Юзпрогрестрейд» (код ЄДРПОУ 35834153) та ТОВ «Юнитек» (код ЄДРПОУ 35966166) та оформлених згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З метою встановлення достовірності проведених операцій ТОВ «Євроінвестстрой» з ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек», ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька були направлені запити від 01.06.2010 року №11609/7/23-213, від 01.06.2010 року №11608/7/23-213 до податкового органу, в якому зареєстровані зазначені підприємства. Листами від 11.06.2010 року №22629/7/23-311, від 11.06.2010 року №;22661/7/23-311 Макіївська ОДПІ повідомила про неможливість проведення перевірок по зазначеним підприємствам у звязку з незнаходженням їх за юридичною адресою, також ВПМ ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька надана інформація стосовно проведення перевірки ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек», якою встановлена неможливість перевірки у звязку з незнадходженням їх за юридичною адресою-один керівник ТОВ «Юнитек» мешкає за юридичною адресою але знаходиться на відпочинку, стосовно другого - керівника ТОВ «Юзпрогрестрейд» відповіді за надісланим запитом по місцезнаходженню не отримано.

У відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.09.2010 року ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек» є діючими підприємствами, про що свідчать довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб відповідно серії АД №923669, ( а.с. 234 т. 1), АД № 928126 (а.с. 12 т. 2), та серії АД №923671 (а.с.236 т.1), АД № 928128 (а.с. 14 т. 2), та зареєстровані як платники податку на додану вартість, про що видані свідоцтва № 100119790, № 100136672 відповідно, що відображено та не заперечується у акті перевірки та у відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» надає право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Судовою колегією погоджується висновок суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем сум, зазначених у податкових накладних, отриманих від ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек», до складу податкового кредиту.

Крім того, позивачем під час складання щомісячної податкової звітності з ПДВ, враховуючи рекомендації ДПІ, перевірявся статус контрагентів згідно бази даних з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України. При наданні до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька декларацій з ПДВ та додатку № 5 до декларації (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) за вищенаведений період зауважень з боку відповідача не було.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року №168/97-ВР (далі - Закон № 168), обєктом оподаткування є операції платників податків із продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа-продавець, зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п.п.. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Складання та надання податкової накладної здійснюється платником відповідно до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 та в порядку, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» (зареєстровано в Мінюсті 23.06.97 року за №233/2037) (далі - Порядок № 165). Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначено вичерпний перелік реквізитів, які повинна містити податкова накладна.

Згідно з п.п..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У переліку реквізитів, які необхідно продавцю зазначати в податковій накладній, Закон №168 чітко конкретизує, які з цих реквізитів стосуються покупця (отримувача), а саме:

- податковий номер платника податку - покупця (п.п.г) п.п.7.2.1 Закону №168,

- повна або скорочена назва отримувача, зазначена у статутних документах (п.п.є) п.п. 7.2.1 Закону №168).

Лише ці реквізити Закон №168 прямо вказує як такі, що стосуються покупця (отримувача) і повинні обов'язково міститися у податковій накладній, яку продавець виписує для покупця (отримувача). За своїм змістом ці реквізити призначені для ідентифікації покупця (отримувача) товарів в цілях справляння податку і є для цього достатньою підставою, враховуючи те, що податковий номер платника податку є унікальним.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за встановленою ставкою. Тому саме із цим документом Закон №168 повязує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Підставою для такого розрахунку є реквізити (зокрема, одиниця виміру товару, його кількість, ціна продажу одиниці продукції, обсяг продажу за відповідними ставками), які мають зазначатися у податковій накладній відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суми сплаченого ПДВ у звязку з придбанням товарів (послуг) включені підприємством до складу податкового кредиту на тій підставі, що вони повністю підтверджені податковими накладними, які містять обовязкові реквізити, що прямо передбачені п.п.7.2.1 Закону № 168 і необхідні для перевірки правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту продавця та покупця.

Наказом ДПА України від 30.05.97 року №165 затверджена форма податкової накладної, яка, крім реквізитів, визначених п.п.7.2.1 Закону №168, передбачає додаткові реквізити, зокрема номер телефону, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, умови поставки, форма проведених розрахунків, підпис особи, яка склала накладну, а також місцезнаходження покупця. Крім тих реквізитів, що зазначені у підпунктах г) та є) п.п.7.2.1 Закону №168 та прямо вказані як такі, що стосуються покупця (отримувача) і на підставі яких ідентифікується покупець (отримувач), реквізит щодо місцезнаходження покупця є додатковим реквізитом для ідентифікації покупця. Контрагенти ТОВ «Евроінвестстрой» зазначили в податкових накладних реквізити, які стосуються покупця, а саме: індивідуальний податковий номер підприємства та його назву, зазначену у статутних документах, на підставі яких позивач ідентифікується як покупець.

Згідно з п.п.7.2.4 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 Порядку №165 передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Таким чином, зазначені первинні документи за перевіряємий період (з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року), які містяться в матеріалах справи, оформлені належним чином, тобто у відповідності до вимог чинного законодавства, що свідчить про дійсність господарської діяльності ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек».

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», вони виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість та не має жодних порушень порядку її заповнення.

Згідно Закону № 168 обовязок контролювати звітність контрагента на субєктів підприємницької діяльності не покладено; субєкт підприємницької діяльності навіть не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами.

Водночас, судова колегія зазначає, що діючим законодавством не передбачена солідарна відповідальність платників податків за неподання податкової звітності та несплату податків. Позивач несе відповідальність лише за правильність ведення обліку на власному підприємстві і не має жодного відношення до контролю над іншими платниками податків, оскільки у останнього відсутні на це передбачені діючим законодавством повноваження.

В подальшому реалізація, придбаних у вищезазначених постачальників ТМЦ була проведена на користь ДП «Донецька залізниця» та ДГТО «Південно-західна залізниця», про що складено відповідні договори від 21.05.2009 року б/н, 10.12.2009 року б/н (а.с. 116-122, 127-133,143-149,160-166,175-181 т.1 ), видатковими та податковими накладними (а.с. 87-93 т.1), актами виконаних робіт, які також наявні в матеріалах справи.

Все вищенаведене дає підстави для висновку про використання отриманих ТМЦ позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, тобто господарські операції мали реальний характер. Таким чином згідно п.п.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону України «Про оподаткуваня прибутку підприємств» вищезазначені обставини та відповідно оформлені видаткові накладні, розрахункові документи надають підстави для включення зазначених витрат до складу валових.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається. ДШ у Пролетарському районі м. Донецька не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч. 1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорюванні правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорюванні правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку.

Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Судова колегія зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також, відповідач не звернув увагу на той факт, що як ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек», так і ТОВ «Євроінвестстрой» виконали умови складених проміж них договорів, оскільки позивачем були отримані від ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек» товари, що підтверджується видатковими накладними, в яких містяться підписи уповноважених осіб сторін. Вказані в накладних ТМЦ були оплачені в сумах, що підтверджується платіжними документами, та копіями простих векселів, (зазначені документи містяться в матеріалах справи).

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що невиїзна документальна перевірка ТОВ «Євроінвестстрой» проводилась з 05.08.2010 року по 16.08.2010 року податковим органом відповідно з п. 1, п. 3 ст. 11 Закону України від 01.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно листа ДПА у донецькій області від 04.06.2010 року № 8519/7/23-713-3 щодо опрацювання встановлених ризикових операцій з питань правових відносин ТОВ «Юзпрогрестрейд» та ТОВ «Юнитек». Мета вказаної перевірки була визначена як надання правової оцінки взаємовідносин позивача з вказаними товариствами.

У звязку з вказаним колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1, п. 3 ст. 11 Закону України від 01.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» ( в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

Таким чином, відповідач, здійснюючи вказану вище перевірку, діяв у спосіб, не передбачений законом, оскільки право податкового органу щодо проведення перевірки з метою надання правової оцінки взаємовідносин контрагентів в Законі України від 01.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» відсутнє.

Враховующи вищенаведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем порушення з боку позивача вимог діючого законодавства, з огляду на що висновок суду про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2010 року № 0000532303/0 та № 0000532303/0 є вірним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі № 2а-21265/10/0570- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі № 2а-21265/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 01 березня 2011 року.

Головуючий:І.В. Юрко

Судді:І.В. Геращенко

Г.М.Міронова