Ухвала суду № 16551061, 24.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року справа №2а-8140/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-8140/10/1270 за позовом Державного підприємства „Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконними дій, зобовязання зарахувати кошти відповідно до призначення платежу визначеному в платіжних дорученнях,-

ВСТАНОВИЛА:

27 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства „Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконними дій, зобовязання зарахувати кошти відповідно до призначення платежу визначеному в платіжних дорученнях.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі п.10.2 ст. 10 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711-ІУ, (далі Закон 2711), п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р., був укладений договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій) № 57/1-06. Відповідно до умов даного договору ДПІ в м. Свердловську надає ДП "Свердловантрацит" розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.2006р. про суму податкового боргу за ГРР станом на 01.01.2005р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 950 514 грн. (Дев'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень) терміном на десять років з дня укладення цього договору, а саме: з 26 квітня 2006р. до 26 квітня 2016р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно Додатку № 1 - графіку сплати розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.10.3 ст. 10 Закону 2711, у рамках якого був укладений Договір реструктуризації податкового боргу, передбачено, що "договір реструктуризації заборгованості може бути скасований в судовому порядку за позовом кредитора в разі, якщо боржник ухиляється від виконання умов договору щодо здійснення поточних розрахунків за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) або щодо повної сплати платником податків поточних нарахованих сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів. ДП "Свердловантрацит" зобов'язано, відповідно до графіку, здійснювати поточні розрахунки за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року позовні вимоги позивача задоволені. В звязку з чим суд, визнав незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області щодо розподілу сплачених Державним підприємством „Свердловантрацит” сум та спрямування, сплачених платіжними дорученими № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн. без урахування зазначеного в них призначення платежу та частини суми в розмірі 19802,38 грн., сплаченої платіжним дорученням № 325 від 21.08.2009р, зобовязав Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області зарахувати сплачені суми за платіжними дорученнями № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн. відповідно до призначення платежу, у рахунок сплати податку по збору за геологорозвідувальні роботи відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №57/1-06 від 26.04.2006 р. та зобовязав Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області зарахувати суму у розмірі 19802,38 грн., сплачену платіжним дорученням №325 від 21.08.10р., в рахунок сплати розстроченого податкового боргу по збору за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за вересень та жовтень 2010р. та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків ДП „Свердловантрацит”, стягнено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Свердловантрацит” (ідентифікаційний код 32355669, місцезнаходження: 94800, м. Свердловськ, вул. Енгельса 1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню буз змін за наступними підставами.

ДП “Свердловантрацит” зареєстроване як юридична особа, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію, статутом. Позивач включений до ЄДРПОУ за № 32355669, що підтверджено довідкою статистики (а.с.12-16).

Позивач згідно виписки за № 124 від 28 листопада 2005 року (а.с. 21) внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

На підставі рішення начальника ДПІ у м. Свердловську № 14 від 27 квітня 2006 року про розстрочення податкових зобовязань (а.с. 22) між ДП “Свердловантрацит” та ДПІ у м. Свердловську 26 квітня 2006 року було укладено договір за № 57/1-06 про реструктуризацію податкового боргу (а.с.18-20)

З матеріалів справи вбачається, що вище зазначений договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових санкцій) був укладений на підставі п.10.2 ст. 10 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711-ІУ, (далі Закон 2711), п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р..

Відповідно до умов даного договору ДПІ в м. Свердловську надає ДП "Свердловантрацит" розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.2006р. про суму податкового боргу за ГРР, станом на 01.01.2005р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 950 514 грн. (Дев'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень) терміном на десять років з дня укладення цього договору, а саме: з 26 квітня 2006р. до 26 квітня 2016р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно Додатку № 1 - графіку сплати розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною договору. (арк. спр. 18-20).

На виконання умов зазначеного договору позивач 12 липня 2010р. платіжним дорученням № 4598 сплачує суму 9901,19грн, з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за травень 2010р. " (а.с. 24) Після чого, ДПІ в м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026409471 від 12.07.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 12.07.2010р. згідно з платіжним дорученням № 4598 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп. 16.3.3. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі Закон 2181), який діяв на момент вказаних правовідносин, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує на погашення податкового боргу - 9315.27грн.. і пені-585.92 грн. (а.с.23)

Наступним платіжним дорученням №4599 від 12.07.2010р., ДП "Свердловантрацит" здійснює чергове погашення зобов'язання в розмірі 9901,19грн., з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за червень 2010р." (а.с. 26) ДПІ у м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026409470 від 12.07.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 12.07.2010р. згідно з платіжним дорученням №4599 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп. 16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує в погашення податкового боргу - 9316.64 грн.. і пені -584,55 грн.

Платіжним дорученням № 4609 від 12.07.2010р., ДП "Свердловантрацит" здійснює чергове погашення зобов'язання в розмірі 9901,19грн. , з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за липень 2010р. " (а.с. 28). ДПІ у м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026409469 від 12.07.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 12.07.2010р. згідно з платіжним дорученням №4609 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп. 16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує в погашення податкового боргу - 9318.00 грн.. і пені -583,19 грн.

Наступним платіжним дорученням № 4305 від 16.08.2010р., ДП "Свердловантрацит" здійснює чергове погашення зобов'язання в розмірі 9901,19грн., з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за серпень 2010р." (а.с. 30) ДПІ у м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026437295 від 16.08.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 16.08.2010р. згідно з платіжним дорученням №4305 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп.16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує в погашення податкового боргу - 9312,23 грн.. і пені -588,96 грн.

21 серпня 2010р. ДП "Свердловантрацит", з метою погашення зобов'язання по договору реструктуризації податкового боргу по ГРР, згідно графіку сплати, направляє на адресу Позивача лист-заяву № 4-45/383, в якому, (керуючись п. 7.1. Розділу 7 Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету , контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затв. Наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276), просить сплату по податку на додану вартість проведену згідно платіжного доручення № 325 від 21.08.2009р. частково зарахувати до сплати: розстроченого податкового боргу по збору за ГРР за вересень 2010р. в сумі 9901.19 грн., згідно Договору про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р.; розстроченого податкового боргу по збору за ГРР за жовтень 2010р.. в сумі 9901,19 грн., згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р. (а.с.18-20) ДПІ в м. Свердловську надсилає повідомлення про залік переплат, яким сповіщає платника, що частина переплати по платежу податок на додану вартість (що була сплачена платіжним дорученням № 325 від 21.08.2009р., відповідно до поданого листа-заяви № 4-45/383 платника, зарахована до зменшення недоїмки по платежу: збір за геологорозвідувальні роботи в сумі 59857,53грн., а не в рахунок погашення реструктуризованого податкового боргу за вересень та жовтень 2010р. згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р. як було зазначено в листі-заяві. Після чого, відповідач надсилає повідомлення № 1121300018685149 від 21.08.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу суми з призначенням платежу зазначеному Позивачем у листі - заяві № 4-45/383 від 21.08.10р., (ДПІ зазначає платіжний документ № 74) на податковий борг - 56515.51 грн.. і пеню - 3382,02 грн..

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.10.3 ст. 10 Закону 2711, у рамках якого був укладений Договір реструктуризації податкового боргу, передбачено, що "договір реструктуризації заборгованості може бути скасований в судовому порядку за позовом кредитора в разі, якщо боржник ухиляється від виконання умов договору щодо здійснення поточних розрахунків за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) або щодо повної сплати платником податків поточних нарахованих сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.

Тобто ДП "Свердловантрацит" зобов'язано, відповідно до графіку, здійснювати поточні розрахунки за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій).

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 договору про розстрочення податкового боргу № 14 від 27 квітня 2006 року (далі договір) ДПІ зобовязується зробити відповідні записи в картках особових рахунків платника, що ведуться в органах державної податкової служби. При несвоєчасній сплаті реструктуризованої суми або її частини, орган державної податкової служби, що склав даний договір, має право направити позов до суду щодо скасування даного договору про реструктуризацію податкового боргу. Відповідачем доказів направлення такого позову не надано.

Відповідно до підпункту 6.6 пункту 6 договору реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості. Сторони не заперечують, що договір № 57/1-06 від 26 квітня 2006 року є діючим.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що перерозподіляючи грошові кошти, сплачені позивачем з визначенням призначення платежу «збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р», відповідач порушив умови підписаного ним договору № 57/1-06 від 26 квітня 2006 року.

За пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за N 522/7843, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1 до даної Інструкції.

Таким чином, повідомлення податкового органу фактично є рішенням про примусовий розподіл сплаченої платником податку суми без врахування призначення платежу, яке направляється в порядку передбаченому для податкових повідомлень та є волевиявленням субєкту владних повноважень визначеному в певній формі, яке має наслідком порушення в даному випадку прав та законних інтересів платника податку щодо права користування власністю (грошовими коштами). Крім того, в повідомленні визначено про належну до сплати суму боргу та пені, нарахування якої в даному повідомленні може бути предметом спору, оскільки іншого засобу доведення до платника податку інформації про нараховану пеню податковим законодавством не визначено.

Відновлення порушених прав позивача шляхом визнання незаконними дій податкового органу, зобовязання здійснити зарахування платежів з урахуванням їх призначення при залишенні без змін повідомлень податкового органу, результати за якими внесені в особовий рахунок та мають наслідком подальше нарахування пені не призведе до відновлення порушеного права позивача без скасування цих повідомлень.

В пункті 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, на який посилається відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем грошові кошти на виконання умов договору № 14 від 27 квітня 2006 року у календарній черговості виникнення податкового боргу, визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях. З наведеного вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів. На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідач, перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані підприємством грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушив право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-8140/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-8140/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва