Ухвала суду № 16550163, 17.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-6128/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів Ляшенка Д.В. , Ястребової Л.В.

при секретарі Копиці С.В.,

за участю представника позивача Черних О.О., представника відповідача Шуйського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 р. у справі № 2а-6128/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віллон" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2010 № 0000482360/0, від 06.08.2010 №0000482360/1 та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 510522,00 грн. за жовтень 2009 року та 392091,00 грн. за січень 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року ТОВ "Віллон" звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2010 № 0000482360/0, від 06.08.2010 №0000482360/1 та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 510522 грн. за жовтень 2009 року та 392091 грн. за січень 2010 року.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що ТОВ «Віллон» здійснює будівництво житлового будинку, яке до теперішнього часу не завершено. Процес будівництва вказаного обєкту супроводжується різного роду витратами, зокрема, між позивачем та ТОВ «Жильонер» укладено договір девелопменту та позивач оплатив надані послуги. Господарські операції позивача підтверджені первинними документами, у тому числі податковими накладними, тому вважає, що правомірно нарахував податковий кредит. Після завершення обєкту будівництва та введення будинку в експлуатацію він буде обліковуватися на балансі ТОВ «Віллон» та використовуватись ним разом із нежитловими приміщеннями та паркінгом. Позивач вважає, що право на бюджетне відшкодування виникає незалежно від того чи введено обєкт в експлуатацію, чи на час подання декларації з податку на додану вартість обєкт знаходиться в стадії будівництва.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року позов було задоволено. При цьому суд виходив з того, що суд вважає правомірним визначення ТОВ «Віллон» податкових зобовязань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, не заперечуючи правильність формування податкового кредиту, зазначив, що позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ до введення обєкту будівництва в експлуатацію.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Віллон» знаходиться на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 17.10.2005, є платником податку на додану вартість з 13.09.2006 відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100251960, індивідуальний податковий номер 337664412363.

ТОВ «Віллон» 20 листопада 2009 року подано до Ленінській МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, у рядку 25, якої визначено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 918119,00 грн.

З урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.01.2010 та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 510522,00 грн.

Згідно доданку 2 до вказаної податкової декларації з ПДВ залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок відємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли у період липня вересня 2009 року.

ТОВ «Віллон» 22.02.2010 подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за січень 2010 року у рядку 25 якої визначено ПДВ що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 392091,00 грн.

Згідно доданку 2 до вказаної податкової декларації з ПДВ залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок відємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли у період жовтень грудень 2009 року.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 (далі Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як вбачається з матеріалів справи, з 17.06.2010 по 23.06.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську на підставі п. 9 ч.6 ст. 111 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віллон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за жовтень 2009 року та за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період серпень-вересень, листопад 2009 року.

Результати проведеної перевірки викладено в акті Ленінській МДПІ у м. Луганську від 29.06.2010 № 495/23-616/33766443 (т.1 а.с.9-25), в якому зазначено, що на порушення п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Віллон» не мало права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року у сумі 510522,00 грн. та за січень 2010 року у сумі 392091,00 грн. у звязку з тим, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ.

Нарахування податкового кредиту за жовтень 2009 року у сумі 510522 грн. та за січень 2010 року у сумі 392091 грн. ТОВ «Віллон» відбувалося внаслідок будівництва житлового будинку за адресою: вул. Коцюбинського, 12-Б, м. Луганськ. На балансі підприємства будівництво відображено як «капітальні інвестиції» на рахунку 15. Введення в експлуатацію обєкта не відбулося. Акт введення в експлуатацію будівлі до перевірки не надано. Обєкт будівництва не зарахований на баланс підприємства, тобто не є основним фондом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ( далі Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону про ПДВ дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту предметом діяльності товариства є здійснення проекту будівництва обєкту нерухомості на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12а, здійснення розпорядження як збудованим та введеним в експлуатацію обєктом нерухомості так і незавершеним будівництвом обєкту нерухомості, а також всіма правами, що належатимуть товариству та інше.

Згідно договору девелопменту № 02-Д/2006 від 2 серпня 2006 року, укладеного між ТОВ «Віллон» та ТОВ «Компанія розвитку проектів «Кепітал Стар» (девелопер), девелопер взяв на себе зобовязання здійснити Проект, а замовник ТОВ «Віллон» зобовязується сплатити йому винагороду та профінансувати витрати за проектом.

Додатковою угодою від 01.02.2007 до договору девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006 здійснено заміну сторони у договорі девелопменту, а саме замість ТОВ «Компанія розвитку проектів «Кепітал Стар» новим девелопером стало ТОВ «Жильонер», яке прийняло на себе всі права та обовязки девелопера за договором девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006.

Крім того, 02.02.2007 між ТОВ «Жильонер» та ТОВ «Жильонер Схід» (стара назва - ТОВ «Компанія розвитку проектів «Кепітал Стар») укладено договір субдевелопменту № 03-Д/2007, за яким ТОВ «Жильонер» взяв на себе зобовязання здійснити проект обєкту нерухомого майна, що має бути побудований та введений в експлуатацію в місті Луганськ, вул. Коцюбинського, 12А, власником якого є ТОВ «Віллон» за договором девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006.

ТОВ «Віллон» має дозвіл на виконання будівельних робіт № 434/2007 від 13.12.2007 на будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А.

Наданими позивачем документами підтверджено, що обєктом будівництва ТОВ «Віллон» є житловий багатоповерховий будинок за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А.

20 листопада 2009 року, ТОВ «Віллон», на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІП «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), Наказу Державної податкової адміністрації України № 166, відповідачу була подана податкова декларація по податку на додану вартість за жовтень 2009 року та розшифровка податкових зобовязань.

У рядку 25, якої визначено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 918119,00 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зазначена у декларації за жовтень 2009 року у рядку 25 сума ПДВ складається з залишку відємного значення за серпень-вересень 2009 року.

З урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.01.2010 та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 510522 грн.

ТОВ «Віллон» 22.02.2010 подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за січень 2010 року у рядку 25 якої визначено ПДВ що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 392091,00 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зазначена у декларації за січень 2010 року у рядку 25 сума ПДВ складається з залишку відємного значення за листопад 2009 року.

Підпунктом 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

Позивачем надано копії податкових декларацій з податку на додану вартість з відмітками податкового органу про прийняття за серпень-вересень 2009 року листопад 2009 року, згідно до яких ТОВ «Віллон» визначено суми податкового кредиту, який включено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та на підставі яких сформовано суму податку на додану вартість яка заявлена ТОВ «Віллон» до бюджетного відшкодування по деклараціям за жовтень 2009 року та січень 2010 року.

Позивачем надано до суду належним чином завірені копії податкових накладних на підставі яких у спірний період сформовано податкові зобовязання та податковий кредит, а також фінансові звіти девелопера за договором девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006 та акти прийому-передачі виконаних робіт.

Платіжними дорученнями та виписками банку з розрахункового рахунку ТОВ «Віллон» підтверджено фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості посилання представника першого відповідача на те, що у відповідності з п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Віллон» не мало права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року та січень 2010 року у звязку з тим, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ.

Так, витрати на будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А обліковуються ТОВ «Віллон» на рахунку 15.1 «Капітальне будівництво», що підтверджено журналами ордерами за рахунком 15.1 за спірний період.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має субрахунок 15.1 «Капітальне будівництво». На субрахунку 15.1 «Капітальне будівництво» відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу обєктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також обєктів інвестиційної нерухомості. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка повязана з поліпшенням обєкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання обєкта; сума дооцінки вартості обєкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації обєкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. Рахунок 10 «Основні засоби» кореспондується з рахунком 15 «Капітальні інвестиції».

Тобто, всі витрати на будівництво обєкту нерухомості до введення його в експлуатацію обліковується за дебетом рахунку 15.1, а після введення в експлуатацію відбувається списання витрат за статтею «незавершене будівництво» на основні засоби рахунок 10.

На час розгляду справи ТОВ «Віллон» не завершено будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А, витрати незавершеного будівництва обліковуються на рахунку 15.1 «Капітальне будівництво».

Підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ не мають права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Нарахування ТОВ «Віллон» сум бюджетного відшкодування відбулося саме у звязку зі спорудженням (будівництвом) основних фондів, а тому твердження про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у звязку з тим, що ТОВ «Віллон» мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування у даному випадку є необґрунтованим.

Положення пп. 7.7.11 п. 7.7 статті 7 Закону про ПДВ не містить вимог щодо обовязкового завершення будівництва та введення обєкту будівництва в експлуатацію як це зазначає в скарзі відповідач. З аналізу даної норми закону та її юридичного формулювання вбачається, що мова йде саме про спорудження (будівництво) як процес у часі, а не як про завершену стадію, тобто відшкодування ПДВ може

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає правомірним визначення ТОВ «Віллон» податкових зобовязань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по деклараціям за жовтень 2009 року на суму 510522 грн. та за січень 2010 року на суму 392091 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Повний текст виготовлено 22 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В. Ястребова