Ухвала суду № 16550126, 22.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року справа №2а-27186/09/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю сторін : представника Державного підприємства «Свердловантрацит» Гаврилюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-27186/09/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «ГЗФ «Центроспілка» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області щодо змінення призначення платежу у відповідності до п. 7.7. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181 за платіжними дорученнями №562 від

18.11.2005, №57 від 09.02.2006, №249 від 30.05.2006, №251 від 31.05.2006, №384 від

14.09.2006, №385 від 15.09.2006, №506 від 15.11.2006, №45 від 09.02.2007.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007291840/0 від 26.02.2008р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 110570,25 грн., податкове повідомлення-рішення №0007301840/0 від 26.03.2008 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3182,46 грн., податкове повідомлення-рішення №0007311840/0 від 26.03.2008 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 262, 98 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22 серпня 2007 року податковим органом було здійснено невиїзну перевірку своєчасності внесення до бюджету сум збору за забруднення природного навколишнього середовища нарахованих 21.11.2005, 12.12.2005, 20.02.200( 22.05.2006, 21.08.2006, 06.11.2006, 20.11.2006, 19.02.2007 ВП «ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» (а.с.126-128).

Відповідачем відповідно до Рішення про результати розгляду повторної скарги N«5284/7/25-0215 від 19.03.2008 були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за затримку сплати податкового зобов'язання зі збору :забруднення природного навколишнього середовища, а саме №0007291840/3 від 26.02.2008 у розмірі 50% від сплаченої суми податкового зобов'язання у розмірі 127308,46 грн. (а.с.11), №0007301840/3 від 26.03.2008 у розмірі 20% від сплаченої суми податкового зобов'язання у розмірі 18984,03 грн. (а.с.10), №0007311840/3 від 26.03.2008 у розмірі 10% від сплаченої суми податкового зобов'язання у розмірі 543,45 грн. (а.с.9).

Спірне питання полягає в тому, що на думку позивача відповідач без наявних на те повноважень змінював призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях, перерозподіляючи їх на погашення податкової заборгованості за календарною черговістю, що призвело до порушення терміну сплати податкових зобов'язань та безпідставного нарахування штрафних санкцій.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у м. Свердловську не повинна зарахувати сплачені підприємством суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, оскільки ця норма не визначає кола осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків.

Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум податку) шляхом винесення безпосередньо податковим органом як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше. В матеріалах справи відсутні докази, які-б свідчили про складення податковим органом будь-яких із вищенаведених документів. Відповідно до норм Конституції та законів України податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої' постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику .

Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Таким чином, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період. Змінюючи напрямок платежу, визначеному платником податків у платіжному документі, відповідач діяв з перевищенням повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0007291840/3 від 26.02.2008, суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо скасування даного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Згідно додатку №1 до акту перевірки, до розрахунку штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0007291840/3 від 26.02.2008 увійшли суми штрафних санкцій, нарахованих за розрахунком №26866 від 02.11.2005 по податковим зобов'язанням у розмірі 44007,80 грн., граничний термін сплати є 21.11.2005, які були сплачені наступними платіжними дорученнями №384 від 14.09.2006 на суму 50000,00 грн., №385 від 15.09.2005 на суму 25000,00 грн., №506 від 15.11.2006 на суму 3093,96,00 грн., №29 від 31.01.2007, нарахованих за розрахунком №29924 від 12.12.2005 по податковим зобов'язанням у розмірі 62,03 грн., яке було сплачено платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, нарахованих за розрахунком №34623 від 02.02.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 42647,06 грн., яке було сплачено платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, нарахованих за розрахунком №8538 від 04.05.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 92382,12 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, нарахованих за розрахунком №15477 від 03.08.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 75517,87 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №29 від 31.01.2007 (а.с.126).

З платіжного доручення №384 від 14.09.2006 на суму 50000,00 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2006р.» (а.с.18). З платіжного доручення №385 від 15.09.2005 на суму 25000,00 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишнього природного середи за 2 квартал 2006р.» (а.с.17).

З платіжного доручення №506 від 15.11.2006 на суму 3093,96,00 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «за забруднення навколишньої природної середи за сверхлімітні розміщення відходів за 2005-2006 - 2916,63 грн. та штраф 5% - 117,33 грн.» (а.с.16).

З платіжного доручення №44 від 31.01.2007 року (яке в розрахунку штрафних санкцій відповідачем визначено №29 від 31.01.2007) на суму 319000,00 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «недоїмка за забруднення навколишньої природної середи за 2006р.»(а.с.14).

На підтвердження своєчасності часткової сплати податкового зобов'язання за розрахунком №26866 від 02.11.2005 позивач надав платіжне доручення №562 від 18.11.2005 на суму 1000,00 грн., з якого вбачається призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишньої природної середи за 3 квартал 2005 року» (а.с.23), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (а.с.122).

На підтвердження своєчасності часткової сплати податкового зобов'язання за розрахунком №34623 від 30.01.2006 позивач надав платіжне доручення №57 від 09.02.2006 на суму 42647,06 грн., з якого вбачається призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишньої природної середи за 4 квартал 2005 року» (а.с.21), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (а.с.103).

На підтвердження сплати податкового зобов'язання за розрахунком №8538 від 04.05.2006 позивач надав платіжне доручення №249 від 30.05.2006 на суму 40000,00 грн., з якого вбачається призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишньої природної середи за 1 квартал 2006 року» (а.с.20), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (зворотній бік а.с.103), та платіжне доручення №251 від 31.05.2006 на суму 52382,12 грн., з якого вбачається, призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишньої природної середи за 1 квартал 2006 року» (а.с.19), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (а.с.104).

На підтвердження сплати податкового зобов'язання за розрахунком №15477 від 20.07.2006 позивач надав платіжне доручення №384 від 14.09.2006 на суму 50000,00 грн., з якого вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишнього природного середи за 2 квартал 2006р.» (а.с.18), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (зворотній бік а.с.104), та платіжне доручення №385 від 15.09.2006, з якого вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «заборгованість податку забруднення навколишнього природного середи за 2 квартал 2006р.» (а.с.17), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (зворотній бік а.с.104).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем за розрахунком №26886 від 02.11.2005 було частково сплачено податкове зобов'язання без порушення граничного терміну сплати, за розрахунком №29924 від 12.12.2005 податкове зобов'язання не було сплачено, а тому не має підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, за розрахунком №34623 від 30.01.2006 податкове зобов'язання було сплачено у повному обсязі своєчасно, за розрахунком №8538 від 04.05.2006 податкове зобов'язання було сплачено з затримкою 8-9 днів, за розрахунком №15477 від 20.07.2006 податкове зобов'язання було сплачено з затримкою 24-25 днів.

Щодо податкового повідомленням-рішенням №0007301840/3 від 26.03.2008, суд вірно дійшов висновку щодо часткового скасування даного податкове повідомлення-рішення з наступних підстав.

Згідно додатку №1 до акту перевірки, до розрахунку штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0007301840/3 від 26.03.2008 увійшли суми штрафних санкцій, нарахованих за розрахунком №36541 від 06.11.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 1441,85 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, нарахованих з розрахунком №23853 від 06.11.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 326,65 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, нарахованих за розрахунком № 23809 від 06.11.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 1178,13 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, нарахованих за розрахунком №2373 від 20.11.2006 по податковим зобов'язанням у розмірі 91973,52 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №29 від 31.01.2007, №45 від 09.02.2007, №46 від 09.02.2007 (а.с.126).

З платіжного доручення №44 від 31.01.2007 року (яке в розрахунку штрафних санкції відповідачем визначено №29 від 31.01.2007) на суму 319000,00 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «недоїмка за забруднення навколишньої природної середи зг 2006 р.» (а.с. 14).

З платіжного доручення №45 від 09.02.2007 на суму 3182,46 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «штрафні санкції за забруднення навколишньої природної середи згідно податкового повідомлення-рішення №0000132342/0 від 01.02.2007 по акту перевірки №00023/2342/26350022 від 21.01.2007, основний платіж 2629,79 грн. та штрафні санкції- 552,67 грн.» (а.с.15).

З платіжного доручення №46 від 09.02.2007 на суму 7671,38 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «за забруднення навколишньої природної середи за 2006р.»(а.с.13)

На підтвердження сплати податкового зобов'язання за уточнюючими розрахунками №36541 від 06.11.2006, №23583 від 06.11.2006, №23809 від 06.11.2006 позивач надав платіжне доручення №506 від 15.11.2006 на суму 3093,96 грн., з якого вбачається призначення платежу «за забруднення навколишньої природної середи: за сверхлімітні розміщення відходів за 2005-2006 р. - 2916,63 грн. та штраф %5 - 117,33 грн.» (а.с.16), відносно якого відповідач зробив перерозподіл та погасив заборгованість в порядку календарної черговості (а.с.105).

На підтвердження сплати податкового зобов'язання за розрахунком №23731 від 06.11.2006 позивач надав платіжне доручення №44 від 31.01.2007 на суму 319000,00 грн. вбачається, що позивач зазначив призначення платежу «недоїмка за забруднення навколишньої природної середи за 2006 р.» (а.с.14). З даного призначення платежу не вбачається за який саме період виникла заборгованість та сплачується, або за яким податковим розрахунком, тому суд першої інстанції відносно цього платіжного доручення обґрунтовано зазначив, що у податкового органу були підстави для перерозподілу та направлення сум платежу на зменшення податкового боргу в порядку календарної черговості.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія дійшла до висновку, що позивачем за уточнюючими розрахунками №36541 від 06.11.2006, №23583 від 06.11.2006, №23809 від 06.11.2006 було сплачено податкове зобов'язання з затримкою 9 днів, за розрахунком №23731 від 06.11.2006 податкове зобов'язання було сплачено із затримкою 72 дня.

Щодо податкового повідомленням-рішенням №0007311840/3 від 26.03.2008, судом першої інстанції вірно зроблений висновок стосовно часткового скасування даного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Згідно з додатком №1 до акту перевірки, до розрахунку штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0007311840/3 від 26.03.2008 увійшли суми штрафних санкцій, нарахованих за розрахунком №32631 від 09.02.2007 по податковим зобов'язанням у розмірі 10146,38 грн., яке було сплачене платіжним дорученням №92 від 28.02.2007, та за податковим повідомленням рішенням №000132342 від 01.02.2007 (а.с.126).

На підтвердження сплати нарахованої штрафної санкції за податковим повідомленням рішенням №000132342 від 01.02.2007 позивач надав платіжне доручення №45 від 09.02.2007, в якому позивач зазначив призначення платежу «штрафні санкції за забруднення навколишньої природної середи згідно податкового повідомлення №000132342/0 від 01.02.2007 по акту перевірки №00023/2342/26350022 від 20.01.2007 основний платіж 2629,79 грн. та штрафні санкції 552,67 грн.» (а.с.15).

За таких підстав, колегія суддів вважає що відповідачем безпідставно платежі за вище переліченими платіжними дорученнями були спрямовані на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості, що призвело до неправильного застосування штрафних санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що сплачені позивачем суми за платіжними дорученнями №562 від 18.11.2005, №57 від 09.02.2006, №249 від 30.05.2006, №251 від 31.05.2006, №384 від 14.09.2006, №385 від 15.09.2006, №506 від 15.11.2006, №45 від 09.02.2007 відповідач не правомірно зарахував в рахунок погашення податкового боргу, який виник за попередні податкові періоди, оскільки зазначені платіжні доручення мають чітке призначення платежу. Але враховуючи те, що даними платіжними дорученнями позивач сплачував податкове зобов'язання з порушенням граничного терміну сплати, суд вважає, що відповідач правомірно нарахував штрафні санкції за затримку плати податкового зобов'язання, але визначив не правильний відсоток від погашеної суми податкового боргу.

Оскільки судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем безпідставно суми, сплачені підприємством за платіжними дорученнями №562 від 18.11.2005, №57 від 09.02.2006, №249 від 30.05.2006, №251 від 31.05.2006, №384 від 14.09.2006, №385 від 15.09.2006, №506 від 15.11.2006, №45 від 09.02.2007, що вказані відповідачем у розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки від 22.08.2007 №253-15-20-26350022 були протиправно спрямовані на погашення податкового боргу, який виник за попередні податкові періоди, але враховуючи те, що позивачем несвоєчасно сплачувалися податкові зобов'язання, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про часткове скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції стосовно виходу за межі позовних вимог та визнання дій ДПІ у м. Свердловську в частині змінення призначення платежу у відповідності до п.п.7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181 за платіжними дорученнями №562 від 18.11.2005, №57 від 09.02.2006, №249 від 30.05.2006, №251 від 31.05.2006, №384 від 14.09.2006, №385 від 15.09.2006, №506 від 15.11.2006, №45 від 09.02.2007 незаконними.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частина ухвали були прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 лютого 2011 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-27186/09/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «ГЗФ «Центроспілка» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 23 лютого 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов К.П. Горбенко

О.П. Лях