Ухвала суду № 16550011, 24.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Іванченков А.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року справа №2а-24845/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Геращенка І.В. , Попова В.В.

секретар судового засідання Асєєва Я.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю

представника відповідача ОСОБА_3 за довіреністю

третьої особи Гурщенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-24845/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» до Державної інспекції з енергозбереження, третя особа - головний спеціаліст державний інспектор з енергозбереження територіального управління по Донецькій області Гурщенко Ігор Миколайович про визнання недійсними та скасування постанов від 02 вересня 2010 року №№ 15-6/10-22-049 КП 013 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 014 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 015 ЕС,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження, третя особа - головний спеціаліст державний інспектор з енергозбереження територіального управління по Донецькій області Гурщенко І. М. про визнання недійсними та скасування постанов від 02 вересня 2010 року №№ 15-6/10-22-049 КП 013 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 014 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 015 ЕС.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у задоволенні позовних Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремлено підрозділу «Шахта «Алмазна» відмовлено у повному обсязі.

Суд першої інстанції при прийнятті постанови про відмову в задоволенні позову виходив з того, що факти правопорушення позивача, встановлені актом перевірки №15-6/10-17-049 КП від 31.08.2010 року - є доведеними та визначають невиконання підприємством обовязкових норм та нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» не погодившись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував:

1) що фактичні витрати паливно-енергетичних ресурсів позивача не перевищують загальновиробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії по ДП «Добропіллявугілля» на 2010 рік, які розроблені на підставі галузевих та міжгалузевих методік і затверджені Міністерством вугільної промисловості;

2) що причини нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів підприємством обґрунтовуються виробничими потребами і тому не було факта марнотратства використання ПЕР у розумінні «Преамбули» Закону України «Про енергозбереження»;

3) під час проведення перевірки ефективності використання ПЕР інспектор повинен був самостійно провести необхідні інструментальні вимірювання сертифікованими приладами і на підставі саме цих вимірювань визначити показники нераціонального використання ПЕР, визначити їх обсяги для подальшого використання при нарахуванні підвищеної плати;

4) постанови про сплату підвищеної плати приймаються залежно від результатів виконання припису. Термін закінчення дії припису до акту перевірки від 31.08.2010 року №15-6/10-17-049 КП лютий 2011 року. Тому у відповідача не було підстав для застосування підвищеної плати в той час, як дія припису ще не скінчилася.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача та третя особа проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Державне підприємство «Добропіллявугілля», код ЄДРПОУ 32186934, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11 березня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 24-25).

Шахта «Алмазна» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля», код ЄДРПОУ 26319503 (а.с. 27).

Відповідач, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів і йому підпорядковується, здійснює діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039.

Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державна інспекція з енергозбереження, як встановлено Положенням, має право застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

31 серпня 2010 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» Державного підприємства «Добропіллявугілля». За результатами перевірки був складений акт № 15-6/10-17-049 КП від 31 серпня 2010 року та припис до нього з зазначенням терміну виконання лютий 2011 року (а.с. 72-86).

Під час комплексної перевірки виявлені факти перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, а саме: використання насосного агрегату головного водовідливу горизонту 107 м. з ККД меншим за паспортом; перевитрати електроенергії через використання вентиляторів головного провітрювання стволу № 18 і шурфу № 39 з ККД меншим за паспортом; перевитрати електроенергії через перевищення фактичних зовнішніх притоків та внутрішніх витоків повітря у системі провітрювання над розрахунковими.

Було встановлено, що використання насосного агрегату головного водовідливу горизонту 107 м. з ККД меншим за паспортом веде до перевитрат електроенергії в розмірі 88,36 тис.кВт.год/рік; використання вентиляторів головного провітрювання стволу № 18 і шурфу № 39 з ККД меншим за паспортом веде до перевитрат електроенергії в розмірі 727,088 тис.кВт.год/рік; перевищення фактичних зовнішніх притоків та внутрішніх витоків повітря у системі провітрювання над розрахунковими веде до перевитрат електроенергії в розмірі 581,223 тис.кВт.год/рік.

В звязку з встановленням вищезазначених фактів перевитрат паливо-енергетичних ресурсів та які відображені в Акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів №15-6/10-17-049 КП від 31 серпня 2010 року, до підприємства застосовані економічні санкції: постановою від 02 вересня 2010 року № 15-6/10-22-049 КП 013 ЕС про застосування підвищеної плати; постановою від 02 вересня 2010 року № 15-6/10-22-049 КП 014 ЕС про застосування підвищеної плати; постановою від 02 вересня 2010 року № 15-6/10-22-049 КП 015 ЕС про застосування підвищеної плати (а.с. 9-14).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з встановлення факту невиконання підприємством обовязкових норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 п. "є" Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами; застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих .

Згідно з Порядком нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786 нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання.

Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості, орієнтований на прогресивне виробництво.

На підставі вимог пункту 14 Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 15 липня 1997 року, до неефективних (марнотратних) відносяться витрати паливно-енергетичних ресурсів, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також на споруди в частині погіршення їх теплоізолюючих властивостей в опалюваний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби, використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності або безпеки.

Згідно з пунктом 13.9.3 «Правил технічної експлуатації вугільних шахт. Стандарт Мінвуглепрому України СОУ 10.1-00185790-002-2005», які затверджені наказом Мінвуглепрому України від 14 листопада 2006 року № 539, визначено, що кожна шахта повинна щорічно складати програму «Енергозбереження», в якій вказується перелік енергозберігаючих заходів, зокрема, забезпечення найвищих показників енергозбереження при експлуатації шахтного водовідливу.

Вимоги пункту 7.5.2 «Стандарту Мінвуглепрому України СОУ 10.1.00185790.005:2006. Енергозбереження. Засоби зниження витрат електроенергії у системах електроспоживання вугільних шахт», затвердженого наказом Мінвуглепрому України від 30 жовтня 2006 року № 521, зниження витрат електроенергії, що споживається водовідливними установками, досягається за рахунок забезпечення відповідності паспортних параметрів насосів характеристиці трубопроводу; зниження втрат напору в трубопроводі водовідливної установки; підвищення ККД насосної установи.

Відповідно до пункту 8.1 розділу VI Правил безпеки у вугільних шахтах, які затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22 березня 2010 року № 62, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 398/17693, на кожній шахті не рідше одного разу на три роки необхідно проводити депресійну та газову зйомки, результати яких використовуються при розрахунках вентиляції й розробці заходів щодо забезпечення провітрювання виробок шахти з урахуванням програми розвитку гірничих робіт. Начальник дільниці ВТБ повинен складати вентиляційний план шахти, який систематично поповнюється та не рідше одного разу на півроку складається заново (вентиляційний план складається згідно з НПАОП 10.0-5.26-04, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 жовтня 2004 року № 236).

Також, згідно з пунктом 13.9.3 «Правил технічної експлуатації вугільних шахт. Стандарт Мінвуглепрому України СОУ 10.1-00185790-002-2005», кожна шахта повинна щорічно складати програму «Енергозбереження», в якій вказується перелік енергозберігаючих заходів, зокрема, удосконалювання системи вентиляції (забезпечення оптимального режиму роботи вентиляторів головного провітрювання, усунення підсмоктувань повітря та інше).

Відповідно до вимог пункту 7.3.2.1 «Стандарту Мінвуглепрому України СОУ 10.1.00185790.005:2006. Енергозбереження. Засоби зниження витрат електроенергії у системах електроспоживання вугільних шахт», затвердженого наказом Мінвуглепрому України від ЗО жовтня 2006 року № 521, забезпечення оптимального режиму роботи вентиляторних установок досягається за рахунок підвищення експлуатаційного ККД вентиляторної установки, зниження підсмоктувань або витоків повітря, поліпшення стану вентиляційної мережі шахти і зменшення її опору, підвищення активного завантаження приводу вентилятора.

Згідно розділу 13 нормативного документу ДНАОТ 1.1.30-6.09.93 «Руководство по проектированию вентиляции угольньїх шахт. Киев 1994», затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 131 від 20 грудня 1993 року, з метою вдосконалення вентиляції діючих шахт проводиться оцінка стану провітрювання, виявляються його недоліки і їх причини, розробляються заходи щодо забезпечення провітрювання шахти. Для оцінки стану провітрювання шахти використовуються показники таблиці 13.1, згідно якої забезпеченість шахти повітрям повинна бути не менше розрахункового, витоки повітря (внутрішні і зовнішні) не повинні перевищувати розрахункових значень, ККД головних вентиляторів повинен бути не менше 0,6. Заходи щодо забезпечення провітрювання розробляються на рік та включають: відособлене провітрювання об'єктів відповідно до вимог ПБ; скорочення зовнішніх і внутрішніх витоків повітря; зменшення аеродинамічного опору вентиляційної мережі; зміна режимів роботи вентиляторів.

На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність доводів позивача про відсутність перевищення фактичних витрат ПЕР, що інспекцією не доведено фактів марнотратного використання палива та енергії внаслідок безгосподарської або некомпетентної діяльності позивача, про необхідність інспектору самостійно робити вимірювання.

Тобто судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не спростував факти правопорушення, встановлені в акті перевірки № 15-6/10-17-049 КП від 31 серпня 2010 року.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що відсутність фінансової та технічної можливості заміни вентилятору не є підставою про звільнення від відповідальності, передбаченою законом, та не звільняє позивача від виконання покладених на нього обов'язків в сфері енергозбереження.

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що у відповідача не було підстав для застосування підвищеної плати в той час, як дія припису ще не скінчилася, з наступних підстав.

Відповідно до п.15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року N 64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за N 653/4874, визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати, а саме: рішення про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

У відповідності з п. 10 Порядку проведення перевірки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, якщо неефективне використання ПЕР викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси Інспекцією сумісно з підприємством визначаються обсяги і терміни виконання для його усунення. Загальний термін виконання робіт, як правило, не повинен перевищувати шести місяців.

Тобто, підставою для прийняття рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів є акт перевірки підприємства (п. 15 Порядку), а не дані перевірки виконання припису.

Підставою для застосування постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР є акт перевірки підприємства, а не дані перевірки виконання припису, та постанова про застосування підвищеної плати виноситься одразу після перевірки підприємства, що вказує на те, ще підвищена плата за нераціональне використання газу та інших паливно енергетичних ресурсів накладається на підприємство одразу після комплексно перевірки підприємства незалежно від даних виконання припису.

Таким чином відповідач на підставі Акта перевірки застосував підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, згідно чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіддявугілля» в особі відокремлено підрозділу «Шахта «Алмазна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-42845/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» до Державної інспекції з енергозбереження, третя особа - головний спеціаліст державний інспектор з енергозбереження територіального управління поДонецькій області Гурщенко Ігор Миколайович про визнання недійсними та скасування постанов від 02 вересня 2010 року №№ 15-6/10-22-049 КП 013 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 014 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 015 ЕС - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-42845/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна» до Державної інспекції з енергозбереження, третя особа - головний спеціаліст державний інспектор з енергозбереження територіального управління поДонецькій області Гурщенко Ігор Миколайович про визнання недійсними та скасування постанов від 02 вересня 2010 року №№ 15-6/10-22-049 КП 013 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 014 ЕС, 15-6/10-22-049 КП 015 ЕС залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 24 лютого 2011 року.

Головуючий І.Д.Компанієць

Судді І.В.Геращенко

В.В. Попов