Ухвала суду № 16549725, 21.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року справа №2а-24363/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І.

за участю

представника позивачаОСОБА_2 за довіреністю

представника відповідача ОСОБА_3 за довіреністю

представників третьої особи не зявилися

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Східної митниці

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-24363/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”-металургійний завод” до Східної митниці треті особи Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головне управління державного казначейства в місті Києві про скасування рішення про визначення митної вартості від 07.06.2010 року №700000006/2010/000553/2, зобов'язання вчинити певні дії, стяг--нення надмірно сплачених платежів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійний завод” звернулось 22 жовтня 2010 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної митниці, треті особи Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головне управління державного казначейства в місті Києві про скасування рішення про визначення митної вартості від 07.06.2010 року №700000006/2010/000553/2, зобов'язання здійснити митне оформлення по вантажній митній декларації №700000012/2010/200716 за методом за ціною контраку (№Т7D1096 від 01.10.2007 року), стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів, а саме мито у розмірі 19338,18 грн, податок на додану вартість у розмірі 81220,39 грн, всього 100558,57 грн..

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що 07.06.2010 року для визначення митної вартості ЗАТ «Донецьксталь» -металургійний завод» до Східної митниці була подана декларація митної вартості за формою ДМВ-1, якою позивач задекларував вартість вогнетривкої торкретмаси марок JEHEARTH 335D, JEHEARTH 33 GP, JEHEARTH З0ВА, JEHEARTH 11, JEHEARTH З0 RVO на суму 332727,37 грн. Відповідач не погодився з заявленою позивачем в декларації вартістю товарів, Східною митницею було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів від 07.07.2010 року №700000006/2010/000553/2 , де митниця завищила вартість товарів до 716 692,08 грн. - вантажна митна декларація N700000012/2010/200716. На підставі цього ЗАТ «Донецьксталь» металургійний завод» було вимушено подати декларацію митної вартості за формою ДМВ-2. На підставі заяви Товариства відповідачем було дозволено випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом, в зв'язку з чим товариством зайво перераховані до держбюджету мито у розмірі 19338,18 грн, податок на додану вартість у розмірі 81220,39 грн. За вантажною декларацією митному органу також були надані всі необхідні документи, яких було достатньо для підтвердження визначення митної вартості товарів за ціною контракту. Проте відповідач під час визначення митної вартості використав шостий резервний метод, не обґрунтувавши його застосування в той час, як жодних консультацій з позивачем не провів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позовні вимоги ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” задоволені повністю: скасовано рішення Східної митниці про визначення митної вартості від 07.06.2010 року №700000006/2010/000553/2. Зобовязано Східну митницю здійснити митне оформлення по вантажній митній декларації №700000012/2010/200716 за ціною контракту №T7D1096 від 01.10.2007 року. Стягнуто з Державного бюджету надмірно сплачені ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» платежі на загальну суму 100558,57 грн., а саме мито у розмірі 19338,18 грн. та податок на додану вартість у розмірі 81220,39 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1008 (одна тисяча вісім) гривень 98 копійки.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі - Східна митниця та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу. Саме заниження митної вартості спірного товару позивачем призвело до обгрунтованих сумнівів митниці щодо її достовірності, правильності визначення,тому декларанту було запропоновано подати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларант позивача 07.06.10 зробив напис на зворотньому боці декларації митної вартості про неможливість надання додаткових документів. У зв'язку з цим у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам митного органу стосовно мотивів витребування у позивача додаткових документів, причин відмови в митному оформленні, не в повному обсязі дослідив докази, що містяться в матеріалах справи. В рішенні про застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості послідовно зазначено про неможливість застосування перших п»яти методів визначення митної вартості

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Представники третіх осіб до суду не зявилися, надали заяву про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції закрите акціонерне товариство «Донецьксталь» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 09.08.2002 року за №30939178 та діє на підставі статуту.

01.10.2007 року між позивачем та фірмою «T7 EUROPE Ltd», Великобританія підписаний контракт T7D1096, відповідно до п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (товар), номенклатура, ціна, умови та строки поставки якої визначаються в Специфікації, яка є його невід`ємною частиною. (а.с.88-93)

15.04.2010 року до контракту T7D1096 від 01.10.2007 року, підписана специфікація №11, відповідно до якої фірма «T7 EUROPE Ltd», Великобританія прийняла на себе зобовязання у 2010 році поставити на адресу позивача вогнетривку торкретмасу марок JEHEARTH 335D, JEHEARTH 33 GP, JEHEARTH 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO на суму 332727,37 грн. (а.с.97)

Для здійснення митного оформлення декларантом позивача 07 червня 2010 року заявалено для митного оформлення декларацію №700000012/2010/200712, якою ЗАТ «Донецьксталь»-металургійний завод» задекларував вартість вогнетривкої торкретмаси марок JEHEARTH 335D, JEHEARTH 33 GP, JEHEARTH 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO на суму 332727,37 грн (еквівалент у валюті 34829,30 євро) (а.с.13-14). Водночас наданий вищевказаний контракт з додатками та специфікацією.

Відповідач на декларації митної вартості №700000012/2010/200712 від 07.06.2010 року зробив напис про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ №1766 від 20.12.2006 року, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; сертифікат про походження товару; інформація зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. (а.с.15)

Декларант на вимогу митного органу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зробив напис про неможливість надати додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.15)

Не погодившись з заявленою позивачем в декларації вартістю товарів 07.06.2010 року Східною митницею прийняте рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2010/000553/2, яким митниця підвищила вартість товарів до 716692,08 грн (еквівалент у валюті 75658,50 євро), а саме визначила вартість товару 0,8624 євро/кг, а не 0,4 євро/кг, як визначив декларант (а.с.11)

08.06.2010 року Схидною митницею була видана картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000012/0/200016 у зв'язку з Рішенням ВКМВ СМ від 07.06.2010 року №700000006/2010/000553/2 про коригування, заявленою декларантом, митної вартості згідно постанови КМУ №1766 від 20.12.2006р та наказу ДМСУ №602 від 24.06.2009р. (а.с.137-138)

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України позивачем був отриманий дозвіл Східної митниці на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати до державного бюджету обов'язкових платежів згідно митної вартості, визначеної митним органом.

Вантажною митною декларацією від 08.06.2010 року №700000012/2010/200716 товар (вогнетривка торкретмаса для виготовлення набивного шару задньої, передньої стін та відкосів мартенівської печі марок JEHEARTH 335D, JEHEARTH 33 GP, JEHEARTH 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO) випущено у вільний обіг бід гарантійні зобовязання та сплачено державне мито у розмірі 35834,60 грн., що на 19338, 18 грн. перевищує суму мита, яке підлягало сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною декларацією митної вартості, та 150505,34 грн. податку на додану вартість, що на 81220,39 грн. більше ніж заявленою в декларації митної вартості. (а.с.63)

За зазначеною вантажною митною декларацією для митного оформлення та визначення митної вартості товарів позивачем до Східної митниці були надані наступні документи:

- інвойс від фірми «T7 EUROPE Ltd», Великобританія; (а.с.55)

- дорожні відомості, які підтверджують факт постачання товару та кількість; (а.с.56-58)

- сертифікати погодження товарів №D032072 від 07.01.2010 року ; (а.с.49-50)

- сертифікати походження товару №21147, 21095, 21187, 21148, 21244, 21101; (а.с.64-69)

- пакувальні листи на товар №№ 481/210, 480/2010, 479/2010 ; (а.с.46-48)

- рахунки фірми посередника SMZ REVIMEX в адресу фірми Ruskin industries Limited №№2352010, 2362010, 2372010 від 24.05.2010 року; (а.с.43-45)

- експортні вантажні митні декларації №№10SK5665EX0011900, 10SK5665EX00119308, 10SK5665EX00119209; (а.с.37-42)

- контракт від 01.10.2007 року T7D1096;

- специфікації до зазначеного контракту;

- платіжне доручення №FT1006141073O2CY від 14.06.2010 року;

- приходні ордери форми М4 - №№121, 122, 123, 124, 437, 438;

- платіжне доручення №610 від 21.06.2010 року;

- декларація митної вартості форми ДМВ 1, та ДМВ 2.

Позивач, з метою проведення незалежної експертної оцінки цих товарів звернувся до ТОВ Консалтингова фірма «Грата».

ТОВ «Консалтингова фірма «Грата» надала звіт №02/838/17763/500 про незалежну оцінку ринкової вартості вогнетривкої торкретмаси JEHEARTH 335D, JEHEARTH 33 GP, JEHEARTH 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO в кількості 87 тон, на час перетинання кордону України відповідно до інвойсу №774Т від 25.05.2010 року до Контракту №Т7D1096 від 01.10.2007 року, в якому зробило висновок, що на час перетинання митного кордону України станом на час оцінки вірогідна величина ринкової вартості зазначених вище об`єктів оцінки складає 335509,22 грн (еквівалент 34829,30 євро) (а.с.70-85)

Вказаний звіт був наданий Східній митниці разом з зазначеними вище документами за супроводним дистом №1285 від 21.06.2010 року. (а.с.60)

Проте відповідачем прийнято рішення про неможливість застосування митної вартості заявленої декларантом (а.с.61-62) та для визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України використав шостий (резервний) метод визначення вартості товарів

Предметом спору є правомірність визначення митної вартості товару та наявність підстав повернення надміру сплачених податків з Державного бюджету України.

Згідно ст. 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Поняття митної вартості визначено ст..259 Митного кодексу України, відповідно до якої митна вартість товарів, що переміщуються через кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У відповідності до вимог ч.4 ст.260 цього Кодексу методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом. На підставі ст..262 Кодексу митна вартість товару та метод її визначення заявляються митному органу декларантом шляхом подання митної декларації.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для їх підтвердження, затверджений постановою КМУ №1766 від 20.12.2009 року, який затверджений відповідно до статтей 262 і 264 МК України.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Стаття 261 Митного кодексу України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч. 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.

Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Як встановлює ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.40 МК України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Судом першої інстанції взято до уваги, що відповідно до п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ №1766 від 20.12.2006 року, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов`язаний подати додаткові документи.

Судова колегія погоджує висновки суду першої інстанції, що митний орган не надав доказів неможливості визначення митної вартості товару за ціною контракту та за документами, наданими декларантом з наступних підстав.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначав, що декларант відмовився від подання додаткових документів, проте ці доводи не відповідають дійсності. Як вбачається з матеріалів справи частково документи були надані декларантом листом №1285 від 21.06.2010 року, а саме, зокрема: рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця (- платіжне доручення №FT1006141073O2CY від 14.06.2010 року; приходні ордери форми М4 - №№121, 122, 123, 124, 437, 438; платіжне доручення №610 від 21.06.2010 року; - рахунки фірми посередника SMZ REVIMEX в адресу фірми Ruskin industries Limited №№2352010, 2362010, 2372010 від 24.05.2010 року; (а.с.18-20, 43-45, 53, 200-202)

На підтвердження цінової вартості товару надано висновок ТОВ «Консалтингова фірма «Грата» (а.с.70-85), сертифікати походження товару (а.с.64-69) та інші документи.

При цьому позивач підтвердив, що не може з обєктивних причин надати калькуляцію фірми-виробника товару, оскільки вказана інформація є комерційною тайною (а.с.150)

Також інформацію зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару позивач не міг надати митному органу, оскільки торкретмаса не є біржовим товаром.

Вказані доводи відповідач не спростував та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої позивачем інформації. При цьому митним органом не надано доказів проведення процедури консультацій щодо обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Відповідно до п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ №1766 від 20.12.2006 року посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

З огляду на викладене та враховуючи відсутність належних доказів, що засвідчують направлення позивачеві листа №11-18/5871 від 12.07.2010 року про надання документів, судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо ненадання позивачем додаткових документів, визначених у зазначеному листі.

В доводах апеляційної скарги митного органу щодо застосування шостого (резервного) методу відсутнє будь-яке обгрунтування щодо неможливості застосувння попередніх методів, відповідач тільки перерахував норми Митного кодексу України, які визначають застосування шости методів визначення митної вартості товару та зазначив стосовно 2-го та 3-го медотів, що фізичні характеристики порівнюваних товарів (опис спірного товару з описом товару, що містився в ціновій базі ЄАІС ДМСУ) відрізнялись не були ідентичними, що заявлена позивачем до митного оформлення кількість товару відрізнялась від кількості ідентичного товару, вартість якого за одиницю товару використана для визначення митної вартості. При цьому відповідач визначивши вартість товару за ціною з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, не заперечував той факт, що ціна на даний товар протягом року коливається та не є сталою.

Тому відмова митного органу в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинно базуватися на оцінці всіх інших наданих доказів у сукупності. Також в підтвердження непослідовності рішення відповідача вказує лист Східної митниці №11-18/9331 від 12.10.2010 року (а.с.141), яким позивачу запропоновано звернутися з завою про повернення зайво сплачених податків та зборів за ВМД від 30.07.2010 року та 03.08.2010 року в яких митна вартість вогнетривкої торкретмаси була задекларована по 0,55 дол США/кг, а за рішенням митного органу була завищена.

З огляду на наведене, на підставі ст..71 КАС України, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не надав доказів щодо неможливості визначення митної вартості товару за ціною контракту, неможливості застосування п`яти попередніх методів визначення митної вартості товарів та доказів проведення консультацій між митним органом та декларантом щодо обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, тобто здійснюючи владні управлінські функції при визначені митної вартості товару діяв не у спосіб, що передбачений законами, необґрунтовано, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до п.4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ №609 від 09.07.2008р., юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у адміністративній справі №2а-24363/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” до Східної митниці, треті особи Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головне управління державного казначейства в місті Києві про скасування рішення про визначення митної вартості від 07.06.2010 року №700000006/2010/000553/2, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених платежів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у адміністративній справі №2а-24363/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” до Східної митниці, треті особи Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головне управління державного казначейства в місті Києві про скасування рішення про визначення митної вартості від 07.06.2010 року № 700000006/2010/000553/2, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених платежів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 21 лютого 2010 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Т.Г. Гаврищук

С.В.Білак