Ухвала суду № 16549420, 16.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року справа №2а-7136/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_3 дов. від 10 січня 2011 року

від відповідача:ОСОБА_4 дов. від 13 серпня 2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 13 грудня 2010 року

по адміністративній справі№ 2а-7136/10/1270 (суддя Ірметова О.В.)

за позовом

Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про

Визнання неправомірними дій по складанню і надісланню податкового повідомлення-рішення № 000338013/0 від 13.09.2010 року , визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000338013/0 від 13.09.2010 року, визнання неправомірними дій по складанню та надісланню акту перевірки від 31.08.2010 року № 1071/08-3/08215600, визнання протиправним та недійсним акту перевірки від 31.08.2010 року № 1071/08-3/08215600,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод», звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000338013/0 від 13 вересня 2010 року, визнання неправомірними дій по складанню та надісланню акту перевірки від 31 серпня 2010 року № 1071/08-3/08215600, визнання протиправним та недійсним акту перевірки від 31 серпня 2010 року № 1071/08-3/08215600.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені частково, визнано неправомірними дії відповідача по складанню податкового повідомлення-рішення № 000338013/0 від 13 вересня 2010 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000338013/0 від 13 вересня 2010 року. Постанову Луганського окружного адміністративного суду вмотивовано висновками про відсутність порушень приписів Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» податкового кредиту звітних податкових періодів квітня - червня 2010 року, відповідності відображених платником даних в податковому обліку даним бухгалтерського обліку підприємства та неможливості притягнення до відповідальності платника податків за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків. Крім цього, в постанові суду першої інстанції зазначено, що податковим органом був порушений порядок проведення перевірки платника податків, складений акт за відсутності необхідних документів, викладені в Акті перевірки висновки засновані на припущеннях податкового органу, що є неприпустимим.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, посилаючись порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Як зазначив апелянт в наданій скарзі судом не було зясовано реальності угод, здійснених позивачем із врахуванням їх специфіки, не були прийняті до уваги висновки викладені в Акті Алчевської ОДПІ від 28 жовтня 2010 року № 2630/236-35999371 з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Восток Інвест Метал».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 08215600 (т. 1 арк. справи 59). Позивач взятий на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 1 вересня 2000 року, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 8 вересня 2000 року.

31 серпня 2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ «Восток Інвест Метал» та ТОВ «Торгова група «Восток» за квітень червень 2010 року, наслідки якої були викладені в акті перевірки від 31 серпня 2010 року №1071/08-3/08215600 (надалі акт перевірки (т. 1 арк. справи 7 11)). Згідно викладених податківцями висновків в зазначеному Акті, позивачем було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у періоді,що перевірявся на 260333,00 грн., з яких за квітень 2010 року в сумі 243018,00 грн., за травень 2010 року на 17 315,00 грн. Як зазначено в Акті перевірки, позивачем було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту квітня 2010 року - 243018,00 грн., у травні 2010 року 17315,00 грн., сформованого на підставі виданих ТОВ «Восток Інвест метал» податкових накладних (код ЄДРПОУ 35413267).

13 вересня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000338013/0 (т.1 арк. справи 12) про донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 388768,00 грн., з яких за основним платежем 260333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 128435,00 грн.

Правовими підставами визначення податку на додану вартість наведені норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97 (надалі Закон України № 168).

Правовими підставами застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-3 (надалі Закон України 2181).

В судовому засіданні сторонами у справі пояснено, що підставами для донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0000338013/0 від 13 вересня 2010 року стало відображення позивачем в податковому обліку операцій з виконання господарських договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Восток Інвест Метал». Описані в акті перевірки порушення, що стосуються виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Торгова Група «Восток» мали місце у червні 2010 року та не вплинули на визначення податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0000338013/0 від 13 вересня 2010 року.

Як зазначав відповідач (апелянт), згідно даних автоматизованої системи, ТОВ «Восток Інвест Метал» не задекларувало у відповідному періоді суму податкових зобовязань з податку на додану вартість по операціям з Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод», подані товариством контрагентом позивача за звітні податкові періоди квітень - червень 2010 року декларації з податку на додану вартість, не визнані як податкова звітність та отримавши статус «до відома», в яких підприємство задекларувало податкові зобовязання у меншому розмірі ніж визначені позивачем у відповідних податкових періодах (т. 1 арк. справи 68-71). Крім цього, податковий орган зауважував на тому, що в контрагента позивача ТОВ «Восток Інвест Метал» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій на виконання договору від 12 серпня 2009 року №28/08-09/8/104. Посилаючись на висновки акту Алчевської ОДПІ № 2630/236-35413267 від 28 жовтня 2010 року (т. 2 арк. справи 129 143) про відсутність в ТОВ «Восток Інвест Метал основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень апелянт наполягав на нікчемності договору, укладеного між позивачем та контрагентом, та відповідно безпідставності відображення позивачем наслідків його виконання в податковому обліку.

При апеляційному розгляді податковий орган підтвердив, що позивачем на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Восток Інвест Метал»до складу податкового кредиту квітня 2010 року віднесено податок на додану вартість в сумі 243018,00 грн. (т. 1 аркуш справи 16-30), травня 2010 року 17315,00 грн. (т. 1 аркуш справи 31-32).

У матеріалах справи наявні договір № 28/08-09/8/104 від 12 серпня 2009 року (т. 2 арк. справи 113-115), умовами якого передбачено постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки, на умовах СРТ Покупця м. Луганськ (пункт 3.1 договору), копії видаткових накладних, а також долучені, належним чином засвідчені копії карток складського обліку матеріалів (т. 2 арк. справи 1-79), які підтверджують факт здійснення господарських операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей, за наслідками придбання яких позивачем сформований податковий кредит. Також до матеріалів справи долучені платіжні документи, згідно яких позивачем здійснена оплата отриманих товарно-матеріальних цінностей (т. 1 арк. справи 77-80). При апеляційному розгляді справи представник апелянта зазначив про відсутність між сторонами спору щодо здійснення позивачем платежів на користь ТОВ «Восток Інвест Метал».

Наведені документи, як первині, підтверджують факт здійснення господарських операцій. Під час апеляційного провадження встановлено не тільки придбання позивачем але й використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності. Наведені документи, як первині, підтверджують факт здійснення господарських операцій.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції стосовно того, що спірні операції мали товарний характер.

Під час апеляційного провадження встановлено, що позивач правомірно у відповідності до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит, по даті отримання податкових накладних.

Підпунктом 7.7.1 наведеного пункту 7.7 статті 7 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Враховуючи не підтвердження наявними в матеріалах справи документами висновків податкового органу щодо порушень позивачем правил формування податкового кредиту звітних податкових періодів квітня та травня 2010 року, колегія зауважує на тому, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено визначення позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за звітні податкові періоди квітень та травень 2010 року, у відповідності із вимогами підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу стосовно відсутності матеріально-технічної бази контрагента позивача є безпідставними, оскільки наявність певних умов не є передумовою надання товариству статусу субєкта господарської діяльності. Товариство відповідним чином зареєстровано, наділено господарською компетенцією, відповідно до Господарського кодексу України, і як учасник господарських відносин у сфері господарювання, реалізував свою компетенцію шляхом укладання та виконання господарського договору. Відповідно до частини 4 статті 12 Господарського кодексу України обмеження щодо здійснення господарської діяльності встановлюються Конституцією та законами України.

Податковий орган жодним чином не довів підстави за яких умови для здійснення господарських операцій поставлені в залежність від певних обставин.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку податкового законодавства при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення доводить протиправність визначення податку і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням наведених висновків про недопущення позивачем порушень приписів Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту квітня та травня 2010 року за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Восток Інвест Метал», колегія суддів погоджує висновки адміністративного суду першої інстанції про прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000338013/0 від 13 вересня 2010 року за відсутності на те правових підстав порушення платником норм податкового законодавства.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що Луганським окружним адміністративним судом при прийнятті постанови по справі № 2а-7136/10/1270 правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 3, 17, 18, 41, 109, 1712, 157, 181, 185, 195, 199, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-7136/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-7136/10/1270 без змін.

Ухвала складена та проголошена 16 лютого 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко