Ухвала суду № 16549351, 15.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року справа №2а-26679/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шишова О.О.

суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-26679/10/0570 за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року ДП «Добропіллявугілля» звернулось з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просили суд визнати недійсними податкові повідомлення рішення.

Під час розгляду суд першої інстанції розєднав позовні вимоги були розглянути вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2010 року № 0000591520/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору за забруднення навколишнього природного середовища ВП «Шахта Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 26352481) за період з 03.09.2009 по 19.02.2010, за наслідками якої складено акт № 1250/15-1/26352481 від 10.11.2010). На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки відповідачем безпідставно були визначені суми сплати податкового боргу та змінено призначення платежу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-26679/10/0570 позов задоволений.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0000591520/0 від 12.11.2010, яким до відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штраф у розмірі 2697 (дві тисячі шістсот девяносто сім) грн. 58 коп.

З постановою суду не погодилось Добропільська ОДПІ та зазначили, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права. В апеляційній скарзі вказали, що судом першої інстанції неправильно були засновані норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003 року, включено до ЄДРПОУ за № 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 291209 (а.с.29).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Добропіллі серії АБ № 208671 від 07.10.2009 року (а.с.27). Згідно з довідкою Добропільської ОДПІ від 03.03.2005 року № 58, Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» взято на облік як платника податків з 22.04.2003 року (а.с.28).

10.11.2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених сум податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища, Відокремленим підрозділом «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля», ЄДРПОУ 26352481, за період з 30.06.2009 року по 29.10.2010 року, за наслідком якої складено акт № 1250/15-1/26352481 від 10.11.2010 року (а.с.30-32).

Згідно з цим актом, перевіркою, у тому числі, було встановлено, що Відокремленим підрозділом «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» здійснювалось погашення податкового зобовязання із плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно розрахунку вх. № 24548 від 05.02.2010 року у сумі 26975,76 грн. із затримкою на 28 днів, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 року № 207/472/51/157, ст.ст. 26, 30 Кодексу України «Про надра», п.п. 17, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин».

12.11.2010 рокуДобропільською обєднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000591520/0, яким позивачу на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку спати узгодженої суми податкового зобовязання на 28 календарних днів нараховано штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобовязання, що складає 2697,58 грн. (а.с.33).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся 24.11.2010 року до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с.3).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000591520/0 від 12.11.2010 року, з огляду на наступне.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2010 року позивачем було подано до Добропільської ОДПІ розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини вх. № 24548 за 2009 рік, у якому він визначив суму плати за користування надрами, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 21) 628158,04 грн. (а.с.95).

Встановлено, що відповідач зарахував в якості сплати податкових зобовязань, визначених вказаним вище розрахунком, суму, сплачену позивачем згідно платіжного доручення від 19.03.2010 № 183 на суму 156000 грн. із призначенням платежу перераховано авансовий платіж з плати за користування надрами за І квартал 2010р. по строку платежу 19.05 (а.с.15).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджується актом перевірки і розрахунком штрафних санкцій, що відповідачем здійснено врахування сум, що сплачені вищевказаним платіжним дорученням, на погашення податкового боргу попереднього періоду, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобовязання, визначеного розрахунком від 05.02.2010 вх. № 24548. Наявність податкового боргу також знайшла своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку (а.с.80-81).

Разом із тим, у призначенні платежу позивач вказував, що здійснює сплату авансового платежу з плати за користування надрами за І квартал 2010р. по строку платежу 19.05.2010 року.

Також були надані платіжні доручення № 1375 від 18.12.2009 року на суму 61900 грн., № 32 від 29.01.2010 року на суму 366000 грн., № 96 від 19.02.2010 року на суму 200258,06 грн. про сплату податкових зобовязань із плати за користування надрами за 2009 рік (а.с.96-98).

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо необґрунтованості вищевикладеного посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.

Підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону встановлено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

При цьому, п. 7.7 ст. 7 Закону не встановлено право чи обовязок саме податкового органу, як наприклад у п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами.

Крім того, зазначеною нормою взагалі не визначений субєкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обовязок, належить саме позивачу.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати плати за користування надрами встановлюються спеціальним законодавством (Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157, Кодексом України «Про надра», Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»), то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000591520/0 від 12.11.2010, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст рішення складений 16 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-26679/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-26679/10/0570 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддяО.О.Шишов

Судді:І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко