Ухвала суду № 16549220, 10.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року справа №2а-25891/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарі: Запорожцевій Г.В.

за участі

представника позивача: Гой В.П.

представника відповідача: Ніякої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі №2а-25891/10/0570 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» «про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 180516 грн. 16 коп.»,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі №2а-25891/10/0570 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що штрафні санкції, застосовані рішеннями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі СДПІ) від 07.05.2010 року № 0000591312/0/15793/10/15-16-23/3 та № 0000601312/0/15797/10/15-16-23/3 у загальній сумі 661188 грн. 70 коп. сплачені Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі ДП «ДВЕК») у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідачем надані до суду докази (платіжні доручення із зазначенням напрямку платежу), які підтверджують сплату за вище зазначеними рішеннями СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.10 у повному обсязі, а не частково.

Однак судом першої інстанції не враховані положення пункту 7.7 статті 7 Закону України від 20.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-ІІІ, який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин і яким встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Таким чином, кошти за платіжними дорученнями, якими були сплачені штрафні (фінансові) санкції, що є предметом спору, частково були спрямовані на погашення боргу, який виник раніше, а частково погасили саме ці штрафні (фінансові) санкції, як це і було встановлено у пунктом 7.7 статі 7 Закону № 2181-ІІІ, у зв'язку з чим станом на 10.11.10 і виникла заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до рішень від 07.05.10 і яка складає: за №0000601312/0/15797/1015-16-23/3 - 24 575,00 грн., за №0000591312/0/15793/10/15-16-23/3 - 154 306,53 грн., разом 178 881,53 грн., та пеня за несвоєчасну сплату - 1634,63 грн.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач стверджував, що штрафні санкції, які були нараховані згідно акту перевірки від 22.04.2010 № 522/15-16-23/3-33161769 було погашено у повному обсязі та у зазначений строк. Відтак, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.

ДП «ДВЕК» (ЄДРПОУ 33161769) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради, 02.09.2004р., номер запису про державну реєстрацію № 1266102 0000 000843.

Працівниками СДПІ проведено перевірку дотримання ДП «ДВЕК» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р..

За наслідками даної перевірки було складено акт від 22.04.2010р. № 522/15-16-23/3-33161769 про результати планової виїзної перевірки ДП «ДВЕК» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р.

Згідно акту відповідачем допущені порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) та пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, а саме: не проведення розрахункової операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 127322 грн. 74 коп. та несвоєчасне оприбуткування готівки у касі на загальну суму 4915 грн.

На підставі даного акту перевірки рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0000591312/0/15793/10/15-16-23/3 СДПІ, на підставі Закону № 265/95-ВР застосувала до відповідача фінансові санкції у сумі 636613 грн. 70 коп. та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0000601312/0/15797/10/15-16-23/3 СДПІ, на підставі абз.3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах» застосувала до відповідача фінансові санкції у сумі 24575 грн.

Зазначені рішення були отримані відповідачем 07.05.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінцях рішень.

Позивач у позовній заяві зазначив, що ДП «ДВЕК» платіжними дорученнями від 21.05.2010р. № 229, від 21.05.2010р. № 4377 та від 31.05.2010р. № 4470 частково сплатило штрафні санкції у сумі 482307 грн. 17 коп., а також, що станом на 10.11.2010р. заборгованість ДП «ДВЕК» перед бюджетом складає 180516 грн. 16 коп.

Відповідачем сплачено дані штрафні санкції платіжними дорученнями: № 75 від 19 травня 2010р. на суму 24575 грн., № 4348 від 20 травня 2010р. на суму 33907 грн. 99 коп., № 4377 від 21 травня 2010р. на суму 175113 грн. 61 коп., № 229 від 21 травня 2010р. на суму 40000 грн., № 4446 від 26 травня 2010р. на суму 95295 грн. 43 коп., № 230 від 28 травня 2010р. на суму 20000 грн., № 4470 від 31 травня 2010р. на суму 272296 грн. 67 коп. у зазначеній сумі. У зазначених платіжних доручення відповідачем визначено призначення платежів, а саме штрафна санкція по веденню касових операцій по акту перевірки від 22.04.2010р. № 522/15-16-23/3-33161769 згідно рішення від 07.05.2010р. та штрафна санкція по застосуванню реєстраторів розрахункових операцій по акту перевірки від 22.04.2010р. № 522/15-16-23/3-33161769 згідно рішення від 07.05.2010р. № 0000591312/0/15793/10/15-16-23/3.

Таким чином, штрафні санкції, застосовані рішеннями від 07.05.2010 року № 0000591312/0/15793/10/15-16-23/3 та № 0000601312/0/15797/10/15-16-23/3 у загальній сумі 661188 грн. 70 коп. сплачені у повному обсязі.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на не врахування судом першої інстанції положень пункту 7.7 статті 7 Закону України № 2181-ІІІ не заслуговують на увагу, оскільки зазначена норма закону не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Такий висновок зроблений Верховним Судом України в ухвалі від 27 жовтня 2009 року в справі за позовом комунального підприємства «Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задаооленню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 14 лютого 2011 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 183-2, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі №2а-25891/10/0570 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» «про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 180516 грн. 16 коп.» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов