Ухвала суду № 16549189, 11.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2011 року справа №2а-28808/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Комунального підприємства

провадженні апеляційну скаргу «Добропільська служба єдиними замовника»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від30 грудня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-28808/10/0570

за позовом Комунального підприємства

«Добропільська служба єдиного замовника"

до Добропільської обєднаної державної

податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення

рішення № 0000671520/0 від 15.12.2010,-

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000671520/0 від 15 грудня 2010 року (арк. спр. 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк. спр. 77-78).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що при наявності податкового боргу з відповідного податку та сплаті платежів у рахунок майбутніх не задекларованих податкових зобовязань, одночасно у платника податків не може існувати переплата з такого податку та податковий борг з цього ж податку.

Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права (арк. спр. 80-81).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що невірно застосовані норми підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях.

Ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Також, апелянт зазначає, що не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Апелянт звернувся до суду із заявою від 02.02.2011 року, в якій просив розглянути справу за відсутності його представника, вимоги апеляційної скарги підтримує.

Відповідач звернувся до суду з заявою від 11.02.2011 року про розгляд справи у письмовому провадженні.

Керуючись п. 2 частини 1 ст. 197 КАС України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Комунальне підприємство „Добропільська служба єдиного замовника” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 04 жовтня 2004 року, включено до ЄДРПОУ за № 32897226, знаходиться на податковому обліку у Добропільській обєднаній державній податковій інспекції Донецької області та має свій статут (арк. спр. 6-8, 18-25).

У період з 09 грудня 2010 року по 10 грудня 2010 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питання порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 19 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року, за наслідками якої складено акт № 1365/15-2/32897226 від 13 грудня 2010 року (арк. спр. 9-12).

15 грудня 2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000671520/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховані штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань за затримку на 273 дні, що складає 33 375,03 грн. (арк. спр. 13).

Позивач здійснював оплату податку на додану вартість за вересень 2010 року платіжними дорученнями від 24 вересня 2010 року № 691 у сумі 5000,00 грн., від 30 вересня 2010 року № 700 у сумі 9400,00 грн., від 01 жовтня 2010 року № 640 у сумі 1000,00 грн., призначення платежу за вересень 2010 року по строку сплати 30 жовтня 2010 року (арк. спр. 45-47).

Платіжними дорученнями від 08 жовтня 2010 року № 719 у сумі 5000,00 грн., від 15 жовтня 2010 року № 733 у сумі 5000,00 грн., від 22 жовтня 2010 року № 781 у сумі 5000,00 грн., від 29 жовтня 2010 року № 805 у сумі 14000,00 грн. позивач здійснював оплату податку на додану вартість за призначенням платежу за жовтень 2010 року по строку сплати 30 листопада 2010 року (арк. спр. 48-50).

Платіжними дорученнями від 05 листопада 2010 року № 820 у сумі 5000,00 грн., від 12 листопада 2010 року № 846 у сумі 5000,00 грн., від 19 листопада 2010 року № 871 у сумі 5000,00 грн., від 26 листопада 2010 року № 909 у сумі 5000,00 грн., від 29 листопада 2010 №907 у сумі 1000,00 грн., від 30 листопада 2010 року № 909 у сумі 5000,00 грн., від 30 листопада 2010 року № 910 у сумі 6500,00 грн. позивач здійснював оплату податку на додану вартість за призначенням платежу за листопад 2010 року по строку сплати 30 грудня 2010 року (арк. спр. 52-58).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За правилами підпункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до пункту 20.1 статті 20, пункту 21.1 статті 21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Отже, з наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Проте, колегія суддів не приймає посилання скаржника на приписи підпункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється апелянтом, що станом на момент здійснення позивачем оплати самостійно узгоджених податкових зобовязань у розумінні Закону № 2181 за вересень, жовтень та листопад 2010 року не існувало, як і не існувало і строку подання звітності, як і граничний строк сплати таких податкових зобовязань за вересень, жовтень та листопад 2010 року не настав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при наявності податкового боргу з відповідного податку та сплаті платежів у рахунок майбутніх не задекларованих податкових зобовязань, одночасно у платника податків не може існувати переплата з такого податку та податковий борг з цього ж податку.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28808/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28808/10/0570 за позовом Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника" до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000671520/0 від 15 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 11 лютого 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська