Ухвала суду № 16548609, 25.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року справа №2а-21481/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

розглянувши у порядку письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі № 2а-21481/10/0570 за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійним акту ненормативного характеру, -

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Красноармійськвугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійним акту ненормативного характеру.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі № 2а-21481/10/0570 позовні вимоги Державного підприємства «Красноармійськвугілля» задоволено, а саме:

визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції України у м. Димитрові №0000371640/0 від 31 серпня 2010 року.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Скарга вмотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

ДП «Красноармійськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області, перебуває на обліку в Державної податкової інспекції м. Димитрова та є платником податків.

31 серпня 2010 року ДПІ у м. Димитрові проведена невиїзна документальна перевірка особової картки ДП «Красноармійськвугілля» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ за період з 01.07.2010 по 19.08.2010, за результатами якої складено акт №212/15-32087941.

Податковим органом встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, на 50 днів узгодженої суми в розмірі 58265,31грн.

31.08.2010 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000371640/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховані штрафні санкції у розмірі 20 % несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобовязання, що складає 11653 грн. 07 коп.

ДП «Красноармійськвугілля» 30.06.2010 до податкового органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за травень 2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року у справі № 2а-3667/10/0570 розстрочене виконання постанови по даній справі. На виконання судового рішення між ДП «Красноармійськвугілля» та Державної податкової інспекції у м. Димитрові укладено договір про розстрочення податкового боргу від 31 березня 2010 року № 9/24-113.

Платіжними дорученнями № 038 від 16.08.2010 та № 049 від 18.08.2010 позивачем сплачено 28000 грн. та 1500 грн. відповідно. В призначенні платежу зазначено податок на додану вартість згідно дог. № 9/24-113 від 31.03.2010 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Статтею 361 ЦК України, право власності є речовим правом, а обєктами речових прав є, зокрема, і грошові кошти. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване статтею 41 Конституції України

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Кошти, які зберігаються на поточному банківському рахунку позивача, в силу вищевказаних норм, є його власним майном, яким він розпорядився, перерахувавши на сплату поточних податкових зобовязань. Таке волевиявлення власника відображено в платіжних дорученнях, в розділі «призначення платежу».

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податку на додану вартість в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи п. 7.7 ст. 7, п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п. 7.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Як встановлено, ДП «Красноармійськвугілля» при сплаті розстрочених сум податкового зобовязання по податку на додану вартість чітко вказувало у платіжних дорученнях призначення платежів.

Проте, Державна податкова інспекція у м. Димитрові при розрахунку податкового боргу і пені, не прийняла до уваги призначення платежу, а керувалась п. 7.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів, не приймає до уваги такі посилання відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів, вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення про використання отриманих від позивача суми за іншим призначенням, відмінним від того, яке вказав позивач в платіжних дорученнях.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що всі активи платника податків з находяться у податковій заставі, а тому діють обмеження щодо вільного розпорядження цими активами, зокрема грошовими коштами, з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005, згідно з яким положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Податковим органом не надано доказів того, що саме перераховані кошти по сплаті земельного податку перебували у податковій заставі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплачених позивачем сум в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі № 2а-21481/10/0570 за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійним акту ненормативного характеру залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі № 2а-21481/10/0570 за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійним акту ненормативного характеру залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов