Ухвала суду № 16548565, 18.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року справа №2а-23422/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Барабаш Л.О.,

За участю представника відповідача Пеліхоса Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2-а-23422/10/0570 за позовом прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-23422/10/0570 позов прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 53205,51 грн. задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 53205 (пятдесят три тисячі двісті пять) грн. 51 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти ухвалу, якою закрити провадження у справі, а в разі розгляду справи по суті ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що законодавством України не передбачено право звернення прокурора до суду із позовом в інтересах Пенсійного Фонду України, який наділений адміністративною процесуальною правосубєктністю та може самостійно захистити свої права. Крім того, враховуючи, що особи, за виплату пенсій яким позивач просить стягнути відшкодування, не працюють на підприємстві, позов також є необґрунтованим. Також суд першої інстанції при винесені рішення не надав належної оцінки тому, що спірні витрати відповідач зобовязаний сплачувати за рахунок чистого прибутку, якого у відповідача немає, а за відсутності такого прибутку відповідач не зобов'язаний був здійснювати компенсацію витрат на виплату і доставку пенсій.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Донецькміськгаз» є юридичною особою (ЄДРПОУ 03361081) і є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідача склалась заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку вищезазначених пенсій у розмірі 53205,51 грн. (арк. справи 6-, 7, 9-11). До розрахунку включені суми, повязані зі сплатою пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

У суді вищенаведені обставини сторонами по справі не заперечувались.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ті обставини, що відповідно ст. ст. 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно законодавства про пенсійне забезпечення.

Колегія суддів з вищенаведеним висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) з 1 січня 2004 року.

Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663 (надалі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно наведених законодавчих норм на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених на підставі п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівників Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» до набуття права на пенсію за віком відповідно Закону.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що особи, яким виплачувались пільгові пенсії за спірний період, не досягли пенсійного віку.

Посилання апелянта на те, що законодавством України не передбачено звернення прокурора до суду із позовом в інтересах Пенсійного Фонду України про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги з наступних підстав.

Так, згідно зі статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За змістом частини 5 ст. 36-1 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурор самостійно визначає наявність підстав для представництва інтересів держави в межах своєї компетенції.

Щодо посилань відповідача на відсутність у підприємства у спірному періоді чистого прибутку як на підставу для звільнення від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, колегія суддів зазначає, що ці доводи є необґрунтованими, оскільки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є обовязком відповідача, передбаченим Законом, і виконання цього обвязку законодавством не ставить у залежність від прибутковості діяльності такого платника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків, зазначених судом першої інстанції, а тому судом першої інстанції спір по суті вирішений правильно і підстави для скасування або зміни судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2-а-23422/10/0570 за позовом прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 21 січня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова