Постанова № 16548522, 13.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року справа № 2а-5260/10/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі № 2а-5260/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000372360/1 від 18.06.2010 року, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000372360/1 від 18.06.2010, зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000037260/1 від 18.06.2010 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в розмірі 46542 грн. Зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в розмірі 46542 грн.

Ленінська міжрайонна державна податковаінспекція у м. Луганську з таким судовим рішення не погодилась та подала апеляційну скаргу, в який просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що відшкодування податку на додану вартість безпосередньо повязано із фактичною надмірної сплатою цього податку до бюджету, а в результаті перевірки ланцюгових поставок позивача не підтверджено фактичного надходження податку на додану вартість до бюджету первинним постачальником. Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення у справі, а саме, чи мали операції між контрагентами реальний характер, що передбачено п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України. Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів у відповідності до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради 16.06.2004 та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську і є платником податку на додану вартість.

Позивачем до Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування 19.11.2009 року була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ за жовтень 2009 року з визначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 141837 грн.

Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства за жовтень 2009 року, за результатами якої складено довідку № 1084/23-616/31718995 від 03.12.2009 року, висновками якої була підтверджена обґрунтованість лише частини заявленої до відшкодування суми ПДВ з посиланням на неможливість підтвердження залишку заявленої суми через необхідність додаткових перевірок по ланцюгу постачання товарів.

21.05.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 141837 грн. за жовтень 2009 на поточний рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось у серпні, вересні 2009 року, за результатами якої складено акт № 368/23-616/13378964 від 21.05.2010 року.

Згідно зазначеного акту перевірки встановлено, що сума заявленого бюджетного відшкодування виникла у звітних періодах: серпень вересень 2009 року, але неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобовязань по ланцюгу (ТОВ «Мурамас» - ТОВ «Логістик гарант» -ТОВ «НК-Артеміда Ойл»; ПП «Ронікс» -ТОВ «КФ ПРОДІНВЕСТ» - ТОВ «СК «Мега-буд») до виробника продукції або імпортера, а також факт надмірної сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання, у звязку з чим неможливо підтвердити правомірність формування податкового кредиту ТОВ «Компанія «Транспеле». Тому на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п. 7.4.1 п.7.4., п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Компанія «Траспеле» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року на суму 46542 грн.

25.05.2010 на підставі акту перевірки № 368/23-616/13378964 від 21.05.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення рішення № 0000372360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 46542 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010 № 0000372360/0 до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську.

Згідно рішення Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.06.2010 №25839/23-223 скаргу ТОВ «Компанія «Транспеле» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000372360/0 залишено без змін. За результатами розгляду скарги ТОВ «Компанія «Транспеле» Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією у м. Луганську 18.06.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372360/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 46542 грн.

Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких він просив скасувати повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 000037260/1 та зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з ПДВ суму у розмірі 46542 грн. (а.с.58). Оскільки в первинному позові оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0000372360/0, а до вказаної заяви про уточнення позовних вимог додана копія податкового повідомлення-рішення №0000372360/1 від 18.06.2010 р. та з обставин справи вбачається, що обєктом оскарження в цій справі є саме ППР №0000372360/1 від 18.06.2010 р., колегія суддів вважає помилковим посилання в заяві про уточнення позовних вимог на номер ППР 000037260/1, в той час як суд першої інстанції на цю обставину уваги не звернув.

Матеріалами справи (податковими накладними і платіжними дорученнями) підтверджено фактичну сплату позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне.

Преамбулою закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом «а» підпункту 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Колегія суддів зазначає, що законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі, який вважає, що підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування та невідшкодування податку є неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, а також не підтвердження факту надходження до бюджету сум ПДВ, що включені позивачем до податкового кредиту.

Законом України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Таким чином, відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару само по собі не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань зі сплати ними сум податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково у вступній та резолютивній частині постанови зазначив податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 000037260/1, оскільки з заяви про уточненням позивачем позовних вимог вбачається, що обєктом оскарження є податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000372360/1, а тому, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вирішив справу по суті вірно, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі № 2а-5260/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372360/1 від 18.06.2010 року, зобовязання вчинити певні дії змінити.

У вступній та резолютивній частинах постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі № 2а-5260/10/1270 замінити номер податкового повідомлення-рішення «000037260/1» на номер «0000372360/1».

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддівГімон М.М.

Василенко Л.А.

Карпушова О.В.