Ухвала суду № 16548517, 18.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року справа №2а-20042/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Юрченко В.П.

суддів: Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі за позовом Словянської транспортної біржі до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року позовні вимоги Словянської транспортної біржі задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 30 липня 2010 року № 0001571740/0.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що товарна біржа не здійснює посередницьку діяльність, а тому не є податковим агентом у розумінні п.12.3 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

Апелянт вказує, що при укладанні на транспортній біржі угод купівлі продажу автотранспортних засобів, які належать продавцю фізичній особі, податковим агентом такого платника фізичної особи відносно оподаткування доходів, отриманим від такого продажу, є транспортна біржа. Не маючи ціллю комерційне посередництво при укладанні біржових угод транспортна біржа є посередником в операціях купівлі продажу автомототранспорту, бо покупець транспортних засобів набуває право власності тільки після реєстрації угоди на біржі та засвідчення угоди нотаріусом. З метою оподаткування операцій з продажу транспортних засобів, доходом платника податку слід вважати дохід від продажу такого транспортного засобу, який повинен визначатися, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі продажу, але яка не може бути нижче оціночної вартості цього транспортного засобу.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача до апеляційного суду не прибув, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Словянська транспортна біржа зареєстрований 10 вересня 2003 року виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 32599139. Діє на підставі Статуту, який затверджений зборами засновників від 20 серпня 2003 року та зареєстрований у виконавчому комітеті Словянської міської ради Донецької області №10780 від 10 вересня 2003 року.

Відповідно до ст. 1 Статуту Словянська транспортна біржа створена відповідно до Закону України «Про товарну біржу», «Про власність», «Про підприємництво» шляхом обєднання коштів засновників для надання послуг в укладанні біржових операцій, виявлення торгових цін, попиту і пропозицій на товари і продукцію, вивчення, упорядкування і спрощення товарообігу і повязаних з ним торгових операцій.

На підставі направлення від 06 липня 2010 року № 000581 та рішення від 06 липня 2010 року Словянською державною податковою інспекцією Донецької області проведена позачергова перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового, валютного іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року.

Під час перевірки відповідачем були встановлені порушення п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 8245493,91 грн., у т.ч. за жовтень 2009 року - 144149,61 грн., листопад 2009 року-138784,77 грн., грудень 2009 року -178776,42 грн., січень 2010 року -146796,60 грн., лютий 2010 року -178837,70 грн., березень 2010 року -37198,81 грн. Результати перевірки відображені у акті № 5041/17-311-1-32599139 від 22 липня 2010 року (надалі Акт перевірки).

Так, у акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом вважається - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Як передбачено ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону. Як виняток із п. 12.1 ст. 12 цього Закону при продажу обєкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу. Якщо обєкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платнику податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. Згідно з п.17.2 ст. 17 даного Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України податковий агент.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» термін «дохід» фізичної особи охоплює суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Пунктом 4.2.6 статті 4 Закону встановлено, що доходи від операцій з майном (включаючи і операції з рухомим майном) включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Пунктом 1.18 статті 1 Закону визначено, що рухоме майно-це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби.

Також у Акті перевірки зазначено, що спільним наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (далі Методика).

Відповідно до пункту 1.4 Методика застосовується, зокрема, в цілях: визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі ДТЗ), їх складових у разі відчуження; в інших випадках, при визначенні вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обовязкових платежів до бюджету.

З метою оподаткування операцій з продажу транспортних засобів, доходом платника податку вважається дохід від продажу такого транспортного засобу, який повинен визначитися виходячи з цін, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але як не може бути нижче оціночної вартості цього транспортного засобу, визначеної у відповідності із вказаною Методикою. Відповідно до листів державної податкової адміністрації України від 01.02.04р. № 23557/7/17-2117, від 10.02.05р. №1152/6/17-3116 при укладені на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю-фізичній особі, податковим агентом такого платника податків-фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. Відповідно до спільного розяснення Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України від 18.01.05р. № 378/5/17-2116, №31-50/77, оподаткування операцій з продажу обєктів рухомого майна здійснюється виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості обєкта рухомого майна, визначеної в поряду, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну вартість в Україні».

Крім того, у Акті перевірки міститься посилання на лист Державної податкової адміністрації України від 08.06.06р. № 6347/6/17-0216, відповідно до якого при укладанні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю фізичній особі, податковим агентом такого платника-фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. Агентські функції, які вона повинна виконувати відповідно до пункту 12.3 статті 12 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», полягають у тому, що податок з доходів фізичних осіб сплачується продавцем самостійно до чи під час реєстрації біржової угоди, а біржі під час реєстрації угоди повинні проконтролювати (перевірити) правильність сплати (перерахування до бюджету) належної суми податку, здійснивши розрахунки (нарахування) сум оподатковуваного доходу та належного до сплати податку. Копії документів, які підтверджують сплату податку (платіжні доручення, квитанції), залишаються у документах біржі щодо реєстрації угоди. Тобто нарахування (обчислення) доходу та податку з нього є невідємним обовязком податкових агентів, за посередництвом яких фізичні особи здійснюють купівлю-продаж належного їм майна.

За таких підстав відповідачем встановлено порушення п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст.8, п. 12.3 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та заниження податку з доходів осіб на суму 824543,91 грн.

На підставі цього акту, відповідно до п.п. 4.2.2 п..42 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001571740/0 від 30.07.2010р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2473 631,73 грн., у тому числі за основним платежем 824 543,91 грн., штрафні (фінансові) санкції 1649 087,82 грн.

Відповідачем надана копія листа Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Словянська Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області від 23.09.2010 р. №1809 у якому відповідачеві повідомлялася інформація про оціночну вартість транспортних засобів, що були продані через Словянську транспортну біржу. На вимогу суду позивач супровідним листом від 27.09.2010 року надав копії: 183 біржових угод, 386 заявок, 386 договорів на брокерські послуги та квитанцій про сплату податку.

Між сторонами відсутній спір щодо обставин по справі, а стосується лише суто тлумачення норм податкового законодавства.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону встановлено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

За приписами пункту 12.3 статті 12 цього ж Закону якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” не розкриває змісту посередництва як ознаки податкового агента.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (частина третя цієї статті). Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність уповноваженого суб'єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до частини першої статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (частина сьома цієї статті).

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про товарну біржу” товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Обов'язками товарної біржі, як це передбачено частиною другою статті 280 Господарського кодексу України та статтею 4 Закону України “Про товарну біржу” є: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; збір, обробка і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Статутом Словянської транспортної біржі закріплено (ст.3), що предметом діяльності біржі в тому числі є організація і проведення біржових торгів.

Згідно з частиною першою статті 281 Господарського кодексу України основним документом, що регулює порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі.

Відповідно до підпунктів 2.3, 2.13, 2.14 пункту 2 Правил біржової торгівлі Словянської транспортної біржі (затверджені загальними зборами засновників 01.10.2003р.) у біржових торгах приймають участь члени біржі та уповноважені ними особи (біржові брокери). Угоди укладаються між членами біржі або їх брокерами в результаті досягнутої під час біржових торгів згоди. Біржові торги здійснюються за принципом подвійного аукціону, тобто шляхом підвищення цін покупців та пониження цін продавців.

Підпунктами 3.3., 3.4 пункту 3 тих самих Правил біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі у встановленому порядку. Оформлення угод здійснюється у формі біржових контрактів, які підписуються учасниками біржових торгів, посвідчуються підписом директора біржі та печаткою біржі.

Частиною другою статті 15 Закону України “Про товарну біржу” встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

Та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента. Крім того, ознакою податкового агента у відповідності до пункту 1.15 статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” є обовязок нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Як вбачається з пункту 9 наявних у матеріалах справи біржових договорів купівлі-продажу транспортного засобу, які укладалися протягом періоду, що перевірявся відповідачем, обовязок зі сплати податку з доходів фізичних осіб покладений на продавця, який зобовязаний сплатити його до підписання угоди самостійно, за свій рахунок з одержаного прибутку.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що товарна біржа не є податковим агентом в розумінні Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі №2а-20042/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі №2а-20042/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 21 січня 2011 року.

Колегія суддів: