Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року справа №2а-24970/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Солодько О.І.,
За участю представника позивача Ангеліна І.І.,
представників відповідача Добжанської Л.В., Уланової І.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2-а-24970/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕЛ» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-24970/10/0570 уточнений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕЛ» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним рішення, яке оформлене листом від 19.10.2010 року №16101/28-213, про невизнання декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, надану ТОВ «ВІТЕЛ», податковою звітністю та зобов'язання прийняти декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, надану ТОВ «ВІТЕЛ» як податкову звітність задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач, змінивши юридичну адресу, не повідомив про це податковий орган та не вніс відповідних змін до своїх документів, у звязку з чим податковий орган з метою запобігання накладення штрафних санкцій, при виявлені помилки в податковій звітності, запропонував позивачу повторно подати звітність, з метою її подальшого прийняття та визнання як податкової. Крім того, такі дії відповідача ніяким чином не вплинули на права та інтереси позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел» зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 14.08.1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №664301, код ЄДРПОУ 25101446 (арк. справи 17), зареєстрований в Центрально-міському відділенні Горлівської ОДПІ з 26.08.1997 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (форма 4-ОПП) (арк. справи 6).
30 жовтня 2009 року між позивачем та Центрально-міським відділенням Горлівської ОДПІ був укладений договір про визнання електронних документів №144, відповідно до якого позивач подає обов'язкову звітність в податкові органи засобами електронної пошти (арк. справи 7-10).
15 жовтня 2010 року позивач засобами електронної пошти відповідно до вказаного договору надіслав на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року (арк. справи 11-13). Позивачем були отримані квитанції №1 та № 2 з відміткою "Документ збережено на центральному рівні" та «Документ прийнято на районному рівні» (арк. справи 43).
25 жовтня 2010 року позивачем отримано листа Горлівської ОДПІ від 19.10.2010 р. № 16101/28-213 у якому зазначено, що вказана податкова декларація не визнана як податкова звітність, оскільки відсутні обов'язкові реквізити: Код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ, не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються, та не вказано місцезнаходження платника податків (арк. справи 16).
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податковий орган, надсилаючи позивачу Квитанцію № 2 відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 31 грудня 2008 року №827 "Про затвердження Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", фактично підтвердив наявність всіх необхідних реквізитів декларації, у тому числі обов'язкових додатків, а тому, підстав для невизнання податкової декларації позивача з підстав відсутності обов'язкових реквізитів податкового документа у відповідача не було.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає при цьому наступне.
Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181) та Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (надалі - Порядок заповнення декларації).
Пунктом 4.1.1 Закону № 2181 визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до пункту 4.1.2. Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Абзацом 5 пункту 4.1.2 Закону № 2181 встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Абзацом 4 пункту 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року № 827 визначено, що структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що у разі отримання податкової декларації, заповненої платником податків з порушенням правил її заповнення, податковий орган повинен у повідомленні про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації, зазначити підстави її не визнання та недоліки, які були допущені при її заповнені.
У підпункті 4.13.8 Методичних рекомендацій вказано, що факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, факт прийняття податковим органом декларації позивача підтверджується Квитанцією № 2, тобто в день надіслання самої декларації. (арк. справи 43).
Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що підставою для прийняття рішення про невизнання декларації позивача з ПДВ за вересень 2010 року як податкової звітності було те, що за даними єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб Центрально-міського відділення Горлівської ОДПІ позивач мав стан платника, місцезнаходження якого не встановлено, оскільки зазначені підстави не є підставами для відмови в прийнятті податкової декларації і не відповідають нормам п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Крім того, з декларації позивача з ПДВ за вересень 2010 року вбачається, що місцезнаходженням платника податку вказано м. Горлівка, вул. Першотравнева, 18/2, що відповідає юридичній адресі, зазначеній у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 17).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків, зазначених судом першої інстанції, а тому судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення її без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2-а-24970/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕЛ» до Горлівської обєднаної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 17 січня 2011 року.
Колегія суддівМ.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова
Судове рішення № 16548465, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-24970/10/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: