Постанова № 16546121, 30.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011 року Справа № 5005/3203/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Алексєєві О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 24.03.10р., представник;

від відповідача представник у судове засідання не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дніпро” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011р. у справі № 5005/3203/2011

за позовом комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дніпро”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 106 538 грн. 77 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011р. у справі № 5005/3203/2011 (суддя Кеся Н.Б.) позов комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району (м. Дніпропетровськ) про стягнення 106 538 грн. 77 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дніпро” (м. Дніпропетровськ) задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району суму основного боргу в розмірі 106 538 грн. 77 коп., 1065 грн. 38 коп. державного мита, 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000 грн. щодо оплати послуг адвоката.

У відшкодуванні витрат комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська щодо оплати послуг адвоката відмовлено на суму 6821 грн. 03 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дніпро” звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2011р. у справі № 5005/3203/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району (позивач у справі) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дніпро” (відповідач у справі) на свою користь суму основного боргу в розмірі 106538 грн. 77 коп., 1070 грн. державного мита, 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 11 821 грн. 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем наданих послуг, здійснення яких підтверджується актами здачі-прийомки робіт (надання послуг).

Як було встановлено господарським судом та вбачається із матеріалів справи, постановою Дніпропетровського гапеляційного господарського суду від 07.12.2010 року у справі № 13/134-10 за позовом комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району про стягнення 118210 грн. 30 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011року, встановлено, що комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Самарського району у період з травня 2009 року по вересень 2009 року надавалися послуги товариству, які були прийняті останнім без будь-яких заперечень чи зауважень, про що складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані та скріплені печатками обох сторін. Судом також встановлено, що заборгованість відповідача за надані у вказаний період послуги, які виконувались позивачем не на підставі договору № 8 від 03.04.08р., становить 106 538 грн. 77 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що суб`єктний склад сторін по справі № 13/134-10 та у справі № 5005/3203/2011 є ідентичним, то факт наявності заборгованості у відповідача за надані позивачем у вищевказаний період послуги у розмірі 106 538 грн. 77 коп. слід вважати доведеним.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.02.11р. комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району направило на адресу відповідача претензію (вимогу) щодо сплати коштів на загальну суму 106538 грн. 77 коп. за вивіз твердих побутових відходів у семиденний строк, яка була отримана відповідачем 21.02.2011року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.11).

Однак існуюча заборгованість сплачена відповідачем не була.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для відповідальності відповідача за невиконання зобов`язання щодо оплати послуг, оскільки письмового договору між сторонами не укладалося, не приймається до уваги суду апеляційної інстанції тому, що в силу ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У даному випадку сторонами у справі здійснені дії у вигляді надання і отримання послуг, що є підставою для виникнення у позивача права вимагати оплати за надані послуги, а у відповідача обов'язку по їх сплаті. Факт надання послуг та їх вартість підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять період надання послуг, їх найменування та вартість. Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін , незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Крім того, за обставинами справи має місце передбачена ст. 35 ГПК України преюдиція, відтак, заперечення відповідача щодо відсутності у актів здачі-приймання робіт (надання послуг) доказової сили колегією суддів визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, грошові зобов'язання відповідача перед позивачем виникли за фактом отримання ним претензії позивача в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача борг у розмірі 106 538 грн. 77 коп., який не був сплачений відповідачем.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги в розмірі 11 821 грн. 03 коп., суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив їх частково на суму 5000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В матеріалах справи наявний договір №3 від 24.03.2010року на надання юридичних послуг адвокатом та додаткова угода до нього від 07.12.2010року, які укладені між позивачем та адвокатом В.А. Штефан.

Згідно з п. 4.1 вищезазначеного договору оплата послуг адвоката складає 10% від суми позову і визначена на суму 11812 грн. 03 коп., оплата яких підтверджується платіжним дорученням № 1162 від 30.04.2010року (а.с.19).

Часткове відшкодування за рішенням господарського суду стало наслідком того, що зазначена сума гонорару пов'язувалася із сумою, яка перевищує суму позову у даній справі. Крім того, первісний позов позивача до відповідача не був задоволений через його необґрунтованість.

З огляду на вищезазначене, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011р. у справі № 5005/3203/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дніпро” - без задоволення.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко