Постанова № 16546120, 29.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 року Справа № 5005/2664/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

За участю прокурора Маньковський К.Л. посвідчення №080 від 10.10.2009р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 364 від 18.02.11р.;

від позивача: ОСОБА_2 апредставник, довіреність № 220/69д від 11.01.11р.;

від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність № б/н від 10.07.10р.;

представники третіх осіб-1,2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Івала” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011р. у справі № 5005/2664/2011

за позовом військового прокурора Донецького гарнізону, м. Донецьк в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі квартирно-експлуатаційного відділу, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Івала”, м. Дніпропетровськ

третя особа-1: військова частина А 2109, м. Маріуполь, Донецька область

третя особа-2: військова частина А 1659, м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 2 209 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011р. у справі № 5005/2664/2011 (суддя Широбокова Л.П.) позов військового прокурора Донецького гарнізону, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі квартирно-експлуатаційного відділу (м. Луганськ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Івала” (м. Дніпропетровськ), за участю третіх осіб: військової частини А 2109 (м. Маріуполь, Донецька область), військової частини А 1659 (м. Маріуполь, Донецька область) про стягнення 2 376 грн. 00 коп. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" на користь квартирно - експлуатаційного відділу борг у розмірі - 1533 грн. 63 коп. та в дохід державного бюджету державне мито у розмірі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Івала” звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. у справі № 5005/2664/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

29.06.2011р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011р. у справі № 5005/3821/2011 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.06.2011р. прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, у якому також просить залишити рішення господарського суду у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.12.2008р. між квартирно - експлуатаційним відділом (сторона-1), товариством з обмеженою відповідальністю "Івала" (сторона-2) та військовою частиною А 2109 (сторона-3) було укладено договір № 85 (далі - договір) про відшкодування вартості електроенергії, за умовами якого сторона-2 (відповідач у справі) відповідно до норм споживання електроенергії (або показників лічильника) за тарифами, встановленими постачальною організацією для сторони 3 (третя особа1) відшкодовує вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військової частини А 2109.

Відповідно до п. 7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.

Згідно п. 7.3 договору строк дії договору автоматично пролонговується на один рік, але на більше ніж термін дії договору про закупівлю послуг з харчування особового складу військової частини А-2109.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач приймає до виконання подані позивачем рахунки та оплачує їх у десятиденний термін з дня отримання належним чином оформленого рахунку фактури.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, по витратам електроенергії відповідача в солдатській їдальні третьої особи були складені відповідні акти із зазначенням показників лічильників та витрат за кожен місяць окремо з жовтня 2010р. по січень 2011р. включно (а.с. 22-25), підписані в тому числі представником відповідача.

На підставі вищезазначених актів були складені зведені акти та виставлені відповідачу рахунки на оплату відповідних послуг, які були спрямовані до ТОВ “Івала”. Вказані рахунки отримано представником відповідача Єрмоленко М.П. під особистий підпис.

Однак, відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за спожиту електроенергію за жовтень 2010р. січень 2011р.

У зв`язку з чим, прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі квартирно-експлуатаційного відділу звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача борг за спожиту електроенергію за жовтень 2010р. січень 2011р. у розмірі 2209 грн. 56 коп., посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № 85 від 21.12.2008р.

В подальшому прокурором були надані додаткові письмові пояснення, в яких він просить стягнути з відповідача заборгованість за жовтень 2010р. лютий 2011р. 2 209 грн. 56 коп. на підставі укладеного між відповідачем та Міністерством оборони України договору № 271/2/08/9, з метою забезпечення якого було укладено договір № 85. Посилається на те, що обовязок відповідача сплатити за спожиту в січні-лютому 2011р. електроенергію виник внаслідок завдання шкоди державі, невідшкодуванням вартості спожитих комунальних послуг.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем за жовтень грудень 2010р. становить 1533 грн. 63 коп.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про недотримання позивачем умов договору щодо вручення рахунків спростовуються наданими доказами про вручення рахунків з відміткою представника відповідача (Єрмоленко М.П.) про їх отримання. Крім того, Єрмоленко М.П., надавши письмові пояснення, підтвердив викладені обставини (а.с. 79).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідачем не було спростовано факт наявності заборгованості за спожиту електроенергію за жовтень 2010р. грудень 2010р. у розмірі 1533 грн. 63 коп.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищезазначеного, наявними є правові підстави для задоволення вимог прокурора в сумі 1533 грн. 63 коп.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за січень 2011р. в сумі 675 грн. 93 коп. на підставі договору № 85 від 21.12.2008р., судом врахорвується те, що договір № 85 від 21.12.2008р. закінчив свою дію 31.12.2010р. та не пролонговувався, оскільки основний договір на закупівлю послуг з громадського харчування № 271/2/08/9 від 05.12.2008р. закінчив свою дію 31.12.2010р. відповідно до додаткової угоди № 21 до нього. Тобто, цей договір не може бути підставою для виникнення у відповідача обовязку щодо відшкодування витрат позивача за електроенергію за січень 2011р.

Крім того, слід зазначити, що прокурор у своїх поясненнях вказує на завдану відповідачем шкоду державі в звязку з невідшкодуванням вартості спожитих комунальних послуг. Разом з тим, прокурором у встановленому законом порядку до початку слухання справи по суті у суді першої інстанції не змінювалися підстави позову чи предмет позову.

Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в цій частині вимог прокурора.

З огляду на вищезазначене, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011р. у справі № 5005/2664/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Івала” - без задоволення.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко