Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" червня 2011 р. Справа № 7/054-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень», м. Сімферополь,
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», Київська область, м.Бровари,
простягнення 47624,95грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 04.05.2011року,
від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю б/н від 10.05.2011року,
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №18/04-11 від 18.04.2011року (вх.№1635 від 22.04.2011року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(далі відповідач) про стягнення 47624,95грн., у тому числі 35541,00 грн. заборгованості по орендній платі та 12083,95 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у звязку з закінченням строку дії договору частини нежитлових приміщень і складської території №1/07-10 від 01.08.2010року відповідач, в порушення умов договору, не звільнив своєчасно орендовані ним приміщення, а передав їх за актом передання-приймання позивачу лише після спливу трьох місяців з дня припинення дії договору 31.03.2011 р. Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі умов договору заборгованість з орендної плати за весь період фактичного користування орендованим майном (а саме за період з 01.01.2011року по 31.03.2011року) в розмірі 35541,00грн. та 12083,95грн. пені. (за період з 11.01.2011 р. по 18.04.2011 р.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011року було порушено провадження у справі №7/054-11 та призначено її розгляд на 12.05.2011року.
У судове засідання 12.05.2011року представники сторін зявились і представником відповідача у справі був поданий відзив вих. №10/05-11 від 10.05.2011року на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, оскільки, за твердженнями відповідача, після припинення дії договору права та обовязки сторін за ним також припиняються. Відтак, після закінчення дії договору, як стверджує відповідач, у нього як орендаря припиняється право користуватись орендованим майном, а у позивача як орендодавця припиняються правові підстави одержувати орендну плату, тому, відповідач вважає, що нарахування плати за користування приміщенням після закінчення строку дії договору, так само як і нарахування пені на вказану суму є неправомірним.
Крім того, у поданому відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» повідомляє суд про сплату ним на користь позивача неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної орендної плати за весь час фактичного користування приміщенням, на підтвердження чого додає платіжні доручення. Поданий відзив з доданими документами залучений судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.05.2011року господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.06.2011 року.
26.05.2011року через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору б/н від 17.05.2011року (вх. №7147), які залучені судом до матеріалів справи.
У судовому засідання 02.06.2011року представник позивача у справі позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача у справі у судовому засіданні 02.06.2011року заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 02.06.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив:
01.08.2010року між Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»(орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає. А орендар приймає в строкове оплатне користування майно, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18, а саме складське приміщення площею 288 м.кв., відкрита бетонована площадка площею 3181м.кв.
Пунктами 2.1.-2.2. договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту прийняття орендарем обєкта оренди по акту приймання-передачі (Додаток №1), який є невідємною частиною даного договору. Строк дії договору з 01.08.2010року до 31.12.2010року.
Згідно п. 3.1. договору передача обєкта оренди проводиться по акту приймання-передачі, підписаному уповноваженими представниками сторін і який посвідчує фактичну передачу майна в оренду.
Сторонами, п. 3.2. договору, погоджено, що розрахунок орендної плати здійснюється з дня дати підписання акта приймання-передачі обєкта оренди і проводиться до дати підписання акта повернення обєкта оренди від орендаря до орендодавця.
Згідно п.6.1. договору розмір орендної плати за користування обєктом оренди становить: складське приміщення 8,00грн. за 1 м.кв.; відкрита бетонована площадка 3,00грн. за 1 м.кв. Всього щомісячний розмір орендної плати по даному договору становить 11847,00грн., в т.ч. ПДВ 20%.
В орендну плату не входять вартість комунальних і експлуатаційних послуг, які оплачуються орендарем на підставі виставлених орендодавцем щомісячних рахунків. (п. 6.1.1. договору).
Як визначено п.8.2. договору, за взаємною згодою сторін за один місяць до закінчення строку оренди договір може бути укладеним на новий строк, в протилежному випадку дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
01.08.2010року між сторонами було складено акт приймання-передачі №1 орендованого приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування складське приміщення площею 288 м.кв. та відкриту бетоновану площадку площею 3181м.кв., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Матеріалами справи підтверджується, що дія договору оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 від 01.08.2010року була встановлена сторонами до 31.12.2010року і у випадку не укладання нового договору, договір припиняється у звязку з закінченням строку.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, листом вих. №06-01/11 від 06.01.2011року Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»проект договору оренди нежилих приміщень і складської території №8/01-11 від 01.01.2011року разом з додатками з метою укладання договору на новий строк. Копія листа, договору №8/01-11 від 01.01.2011року наявні в матеріалах справи.
Однак, направлений на адресу відповідача договір підписаним зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»не був, оскільки, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, він не погодився саме з підвищенням розміру орендної плати за користування обєктом оренди.
Таким чином, відповідачем пропозицію (оферту) прийнято не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Господарським судом досліджено, що оскільки відповідач відмовився від підписання нового договору, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»з листами вих. №31-031/01-11 від 24.01.2011року, №47-047/02-11 від 02.02.2011року, вих. №84-084/02-11 від 03.03.2011року про звільнення орендованого майна у звязку із закінченням строку дії договору №1/07-10 від 01.08.2010року та сплати орендної плати за весь час фактичного користування обєктом оренди і штрафних санкцій.
Згідно ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відтак, враховуючи встановлений сторонами строк дії договору до 31.12.2010року, відсутність з боку відповідача згоди на підписання нового договору та листи позивача з вимогами про звільнення обєкта оренди, господарський суд встановив, що договір оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 від 01.08.2010року припинився 31.12.2010року у звязку із закінченням строку його дії.
Факт припинення договору оренди підтверджується і самими сторонами у позовній заяві та у відзиві на позов.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.3.5. договору по закінченню строку оренди або його дострокового припиненню орендар передає орендодавцю обєкт оренди в стані, в якому він був переданим в оренду з врахуванням нормального зносу, а також з врахуванням здійснених орендарем під час дії даного договору невідємних поліпшень. Факт повернення обєкта оренди оформлюється актом приймання-передачі (повернення) майна, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Таким чином, відповідач був зобовязаний повернути обєкт оренди, а саме складське приміщення площею 288 м.кв. та відкриту бетоновану площадку площею 3181м.кв., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18, починаючи з 01.01.2011року.
При цьому, згідно з п. 11.1 Договору обовязок по документальному оформленню приймання-передачі (повернення) обєкту оренди покладався саме на відповідача як орендаря. Доказів ухилення позивача як орендодавця від участі у зворотному прийнятті обєкта оренди з користування орендаря відповідачем не надано.
Господарським судом встановлено та підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі частини нежилих приміщень та складської території б/н від 31.03.2011року, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна повернуло обєкт оренди Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»лише 31.03.2011року. Акт повернення обєкту оренди підписаний уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача, підписи яких засвідчені печатками товариств.
Вищенаведене свідчить про те, що відповідач фактично у період з 01.01.2011року по 31.03.2011року (після припинення договору) користувався майном позивача, яке він раніше орендував у Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»за договором оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 від 01.08.2010року.
У звязку з користуванням відповідачем частиною нежилих приміщень та складською територією позивача протягом трьох місяців після закінчення дії договору, а саме у період з 01.01.2011року по 31.03.2011року, Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»відповідно до п.3.2. договору нарахувало відповідачу орендну плату за фактичне користування обєктом оренди у розмірі 35541,00грн. та виставило для оплати відповідні рахунки.
Згідно з ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати на певний строк наймачеві майно у користування за плату, розмір якої встановлюється в договорі.
При цьому строки внесення орендної плати визначаються сторонами в договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який застосовується до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 1 даного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»та ТОВ «Пері Україна»у пункті 3.2 Договору оренди встановили, що розрахунок орендної плати проводиться з дня дати підписання акта приймання-передачі обєкта оренди і здійснюється до дати підписання акта повернення обєкта оренди від орендаря до орендодавця.
Господарський суд дослідивши подані сторонами документи, вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 35541,00грн. орендної плати за час фактичного користування орендованим майном після припинення договору, а заперечення відповідача щодо безпідставності такого стягнення необґрунтованими, з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обовязків (господарських зобовязань).
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ЦК України).
Норми Глави 50 («Припинення зобовязання») не передбачають серед підстав для припинення зобовязань закінчення строку договору.
Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, в силу прийнятого ТОВ «Пері Україна» на себе зобовязання, передбаченого пунктом 3.2 Договору оренди, по сплаті орендної плати до фактичного повернення обєкту оренди орендодавцеві, припинення строку дії Договору оренди саме по собі не зумовлює припинення зобовязання, що виникло до закінчення строку Договору, по внесенню орендної плати за час фактичного користування обєктом, а було припинено належним виконанням зобовязання по поверненню обєкта оренди 31.03.2011 р.
Приписами ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Господарський суд звертає увагу на те, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вказане та враховуючи обумовлену сторонами у п. 3.2. договору можливість нарахування плати за фактичне користування приміщенням після закінчення дії такого договору, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем орендної плати за фактичне користування обєктом оренди за три місяці після припинення договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.01.2011 р. у справі №16/151, від 26.04.2011 р. по справі №2/58, від 27.05.2010 р. у справі №16/586, від 26.08.2010 р. по справі №12/18, від 01.04.2010 р. у справі №40/438.
При розрахунку орендної плати, яку позивач просить стягнути з відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»застосовувало місячний розмір орендної плати у сумі 11847,00грн., встановлений сторонами у договорі оренди, а тому сума боргу заявлена позивачем до стягнення в розмірі 35 541,00грн. (11847,00грн.*3 місяці) є вірною та обґрунтованою.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати у розмірі 35541,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не спростованою, а тому заявлена вимога підлягає задоволенню.
Одночасно, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12083,95грн. пені, яка нарахована на суму боргу по орендній платі за фактичне користування обєктом оренди після закінчення дії договору.
Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до пункту 7.2 Договору оренди у випадку несплати частково або повністю, чи несвоєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України за період прострочки (пункт 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»від 07.04.2008 р. №01-8/211, постанова Верховного Суду України 28.03.2006 року по справі № 48/299).
Посилання відповідача в якості заперечень на оплату ним згідно ст. 785 ЦК України неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю господарським судом відхиляються виходячи з наступного.
Неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України та пеня, передбачена пунктом 7.2 Договору, є окремими видами санкцій, які застосовуються відповідно у випадку вчинення різних видів правопорушень.
Так, неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України, застосовується до наймача у випадку порушення ним обовязку щодо повернення речі.
Між тим, пунктом 7.2 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату платежів, передбачених цим Договором.
За таких обставин заявлена до стягнення ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»пеня підлягає перерахунку та стягненню в розмірі 1026,31 грн.:
Період нарахування пеніКількість днівСума боргу, на яку нарахо-вується пеняРозмір облікової ставки НБУРозрахунок пені
З 11.01.2011 по 18.04.20119811847,00 грн.7.75 %(11847,00 грн. х (7,75% х 2)) / 365 днів х 98 днів прострочки = 493,03 грн.
З 11.02.2011 по 18.04.2011 6711847,00 грн.7.75 %(11847,00 грн. х (7,75% х 2)) / 365 днів х 67 днів прострочки = 337,07 грн.
З 11.03.2011 по 18.04.2011 3911847,00 грн.7.75 %(11847,00 грн. х (7,75% х 2)) / 365 днів х 39 днів прострочки = 196,21 грн.
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: 35541,00 грн. основного боргу, 1026,31 грн. пені.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(вул. Обїзна дорога, 60, м. Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 31032954) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»(вул. Вузлова, 18, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047; код ЄДРПОУ 01412644) 35541 (тридцять пять тисяч пятсот сорок одну) грн. 00 коп. основного боргу та 1026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 31 коп. пені та судові витрати: 365 (триста шістдесят пять) грн. 67 коп. державного мита та 181 (сто вісімдесят одну) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині позову відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 16.06.2011року
Судове рішення № 16545935, Господарський суд Київської області було прийнято 02.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/054-11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: