Ухвала суду № 16540021, 25.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2011 р. м. КиївК-32187/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Костенка М.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

за участю секретаря Сватко А.О.

представників:

позивача не зявився.

відповідача -1 Семишкура В.С.

відповідача -2 Семишкура В.С.

відповідача -3 не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька та Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010

у справі №2-а-17220/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт»

до 1) Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька, 2) Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька, 3) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010, позов ТОВ «Укрекспорт»задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрекспорт»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3637491 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачів-1 та 2, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач та відповідач-3 представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за жовтень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року подано податкові декларації з ПДВ разом із розрахунками сум бюджетного відшкодування і заявами про повернення сум бюджетного відшкодування. Відповідачами на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»проведено позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за вказані періоди, за результатами яких складено довідки, які відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в МЮ України 25.08.2005 за №925/11205 (із змінами і доповненнями, внесениминаказом Державної податкової адміністрації України від 13.06.2007 №354), є доказом відсутності порушень позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства при розрахунку бюджетного відшкодування, а за результатами перевірки по деклараціях за лютий, березень, травень 2009 року складено акт №4526/23-3/30544601 від 22.07.2009, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009 року на суму 5745 грн., від отримання якого позивач відмовився, інших порушень не встановлено, при цьому зазначено про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у звязку з неотриманням відповідей по направленим запитам про проведення зустрічних перевірок. Крім того, ДПІ у Калінінському районі м.Донецька проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 18.02.2010 №2025/23-3/30544601, згідно якого порушень при формуванні податкового кредиту та визначення розміру бюджетного відшкодування не виявлено.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Доводи касаційних скарг відповідачів, що необхідність проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», не може бути правовою підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановили обґрунтовані рішення, що повно відображають обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька та Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді М.І.Костенко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров