Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" квітня 2011 р. м. КиївК-11231/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Рибченка А.О.
розглянувши письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 у справі № 13/242/06-АП Господарського суду Запорізької області
за позовом приватного виробничо - торгівельного підприємства “Інвек”
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.07.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008, позов задоволений, скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (СДПІ у м. Запоріжжі) від 19.04.2005 № 0000051323/2, від 07.04.2005 № 0000051323/3 про визначення приватному виробничо-торговельному підприємству (ПВТП) «Інвек»податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 145468,50 грн. (в тому числі 96979,00 грн. основний платіж та 48489,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Судові рішення вмотивовані висновком суду про доведеність позивачем в судовому процесі підстав віднесення витрат по операціях з придбання послуг мобільного звязку на загальну суму 181667,00 грн. та паливно-мастильних матеріалів вартістю 226066,00 грн. до складу валових витрат в податковому обліку за ІІІ, ІУ квартали 2002 року, за 2003 рік (І-ІУ квартали), півріччя 2004 року (і, ІІ квартали); про помилковість висновку контролюючого органу, викладеного в акті перевірки, про завищення суми амортизаційних відрахувань за 2003 рік (ІІІ, ІУ квартали) на загальну суму 600,00 грн. та за І квартал 2004 року на 580,00 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, ст.. 5, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), ст. 159 КАС України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
СДПІ у м. Запоріжжі проведена комплексна документальна перевірка ПВТП «Інвек»за період з 01.07.2002 по 30.06.2004, за результатами якої складений акт перевірки від 31.12.2004 № 42/33-3/30293412 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.01.2005 № 0000051323/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 145728,00 грн. (в тому числі 97152,00 грн. основний платіж та 48576,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.04.2005 № 0000051323/2, від 07.04.2005 № 0000051323/3 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства в сумі 145657,50 грн. (в тому числі 97105,00 грн. основний платіж та 48552,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Згідно з актом перевірки підприємство порушило підпункт 5.3.9 пункт 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат в податковому обліку за ІІІ, ІV квартали 2002 року, за 2003 рік (І-ІV квартали), півріччя 2004 року (І, ІІ квартали) витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 226066, 00 грн. для легкових і вантажних автомобілів власного автопарку та витрат по оплаті послуг мобільного звязку на загальну суму 181667,00 грн.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
За змістом пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР необхідною умовою для кваліфікації витрат платника податку як валових витрат є звязок таких витрат з його власною господарською діяльністю.
Відповідно до абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, за своїм змістом наведені норми Закону № 334/94-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
На підставі наданих позивачем первинних бухгалтерських документів (подорожніх листів, книг реєстрації подорожніх листів, відомостей про відпуск палива, видаткових накладних на придбання паливно-мастильних матеріалів, відомостей про списання паливно-мастильних матеріалів, розрахунків балансової вартості приросту (убутку) паливно-мастильних матеріалів; посвідчень на відрядження своїх працівників, місце виконання якими своїх службових обовязків у звязку з відрядженням співпадає з маршрутом, вказаним у подорожніх листах; видаткових накладних на відпуск товарів, платіжних доручень; рахунків на оплату послуг мобільного звязку та платіжних доручень на оплату цих послуг, наказів по підприємству, якими встановлені правила користування мобільним звязком працівниками підприємства та закріплені мобільні телефони за підрозділами підприємства (від 03.09.2001 № 56/09 ),суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність передбачених пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР підстав для віднесення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток вартості паливно-мастильних матеріалів у сумі 226066, 00 грн., послуг мобільного звязку у сумі 181667,00 грн. до валових витрат як таких, що повязані з його (позивача) господарською діяльністю та документально підтверджених.
Актом перевірки встановлено порушення ПВТП «Інвек»вимог підпункту 8.1.4 пункту 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР внаслідок безпідставного збільшення в ІV кварталі 2002 року балансової вартості І групи основних фондів по обєкту «Адміністративна будівля»на 4883,00 грн., що складає витрати по оформленню земельної ділянки (витрати на грошову оцінку, підготовки проекту передачі земельної ділянки, реєстрацію державних актів та договорів оренди в державному реєстрі для юридичних осіб, оплата за оформлення висновку) та в ІІ кварталі 2003 року на 9740,40 грн. за рахунок витрат на будівельні роботи по спорудженню обєкту, розташованого на вул. Центральній, 11; підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 Закону № 334/94-ВР внаслідок завищення норми амортизації по обєкту основних фондів «матова комплексна трансформаторна підстанція», застосувавши при амортизації балансової вартості цього обєкту норму амортизації 6,25% замість 3,75%, що відповідає нормі амортизації для основних фондів 3-ї групи. Останнє із вказаних порушень податкового законодавства позивач не оспорює.
В судовому процесі встановлено, що між ПВТП «Інвек» та ЗАТ «ССМУ-8 Монолітбуд»20.09.2002 укладений договір № 22, відповідно до якого ЗАТ «ССМУ-8 Монолітбуд»виконаний ремонт воріт складських приміщень позивача, що підтверджується складеними сторонами актами приймання-здачі робіт за вересень та жовтень 2002 року, сплатою позивачем виконавцю робіт їх вартості в сумі 5860,00 грн. (4883,34 грн. без ПДВ). Згідно даних податкового обліку сума 4883,34 грн. та 9740,40 грн. за договором, укладеним з ТОВ «Управління інженерної забудови»на виконання будівельних робіт по обєкту, розташованому на вул. Центральній, 11, не віднесена позивачем на збільшення балансової вартості основних фондів.
15.08.2003 між ПВТП «Інвек» та ТОВ «Славяне-2000»укладений договір поставки № 23, відповідно до якого ПВТП «Інвек» придбав комплектну трансформаторну підстанцію КТПМ 40/10/4. Виконання договору підтверджується накладною від 11.09.2003 № 1109-01 на загальну суму 11500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1916,67 грн.), платіжним дорученням від 26.08.2002 № 2155.
Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постановлених у справі судових рішень відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 05.07.2007, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписМ.І.Костенко
підписН.Є.Маринчак
підписО.М.Нечитайло
підписА.О.Рибченко
Судове рішення № 16538885, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-11231/08-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: