Постанова № 16537369, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5103/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В., при секретарі Сабадін О.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіцентр Плюс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В звязку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, з ухваленням нової Постанови, якою відмовити у задоволені адміністративного позову повністю, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Позивача з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Венторопт-КД»за період з 01 квітня 2007 року по 31 серпня 2007 року, про що складено Акт від 13 липня 2009 року № 3516/2307/32769003, на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення від 24 липня 2009 року № 0002522307/0.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість у період з 01 квітня 2007 року по 31 серпня 2007 року на суму 5185,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що Позивачем за поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Венторопт-КД»автомобільні шини сплачено на поточний рахунок останнього грошові кошти. Засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Венторопт-КД»є ОСОБА_2, який дізнався про те, що він є засновником та директором зазначеного підприємства лише після виклику до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2007 року у справі № 2496/07 (а.с. 90-91) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венторопт-КД», Державної податкової адміністрації у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства встановлено, що статут ТОВ «Венторопт-КД»укладався всупереч волі ОСОБА_2, реєструючи товариство він не бажав настання наслідків у вигляді державної реєстрації підприємства, не розумів значення свої дій, статутний фонд підприємства не формував, фінансово-господарську діяльність товариства не здійснював та доходів від такої діяльності не отримував. Тобто, вчинений ОСОБА_2 правочин є фіктивним, а тому установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Венторопт-КД»визнано недійсним.

Як вбачається з Листа Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2010 року № 2-2496/07 (а.с. 89) Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2007 року у справі № 2496/07 скасовано не було та набрало законної сили.

Відповідно до частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В звязку з вищезазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції з постачання товару фактично не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлено господарськими договорами.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тому, підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно вимог якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, відсутні

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною другою ст. 9 вищезазначеного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Згідно із п. 3 частини першої ст. 198 та ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2011 року підлягає скасуванню з ухваленням нової Постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2011 року скасувати, з ухваленням нової Постанови, якою відмовити у задоволені адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.