Постанова № 16536043, 07.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

07.06.11 Справа № 5015/655/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПП «Дельта-Ресурс»від 16.04.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р.

у справі № 5015/655/11

за позовом ПП «Дельта-Ресурс», м.Львів

до ТзОВ «Ваги Аксіс Україна», м.Львів

про стягнення 11755, 22 грн., в т.ч. 10220 грн. основного боргу, 788, 65 грн. пені, 593, 69 грн. інфляційних втрат, 152, 88 грн. 3 % річних, за договором на виконання ремонтних робіт

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. (представник, довіреність від 02.03.2011 р. б/н у матеріалах справи, а.с.41);

від відповідача ОСОБА_2. (представник, довіреність від 18.02.2011 р. б/н у матеріалах справи, а.с.37)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 06.06.2011 р. проведено зміни в складі колегії суддів, яке знаходиться в матеріалах справи.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р. у справі № 5015/655/11 (суддя Березяк Н.Є.) у задоволенні позову відмовлено повністю за необгрунтованістю та недоведеністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що згідно з п.4.2.2 договору № 05-07/10 від 05.07.2010 р. замовник (відповідач у справі) зобов»язаний прийняти акти виконаних робіт Ф-КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт Ф-КБ-3, перевірити, підписати їх і повернути підряднику. В разі невиконання акти вважаються автоматично прийнятими з відповідними наслідками (оплатити); в матеріалах справи відсутні докази знищення, псування майна, переданого замовником (відповідачем у справі) підряднику, тобто накладні, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей; факт побиття скла саме підрядником не доведено, оскільки роботи були завершені до 03.08.2010 р., а вимога-претензія щодо цього викладена лише в претензії від 01.10.2010 р., тобто через 2 місяці, а роботи проводили інші підрядники. Акти перевірки від 24.03.2011 р., постанова Шевченківської СЕС м.Львова від 24.03.2011 р. не є належними доказами і не підтверджують факту залишення на будівельному майданчику сміття, будівельних матеріалів. Навіть, якщо і сміття не прибране, то це не є підставою для неоплати за виконані роботи і ін.

У судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.07.2010 р. між ТзОВ „Ваги Аксіс Україна” (замовник за договором, відповідач у справі) та ПП „Дельта-Ресурс” (підрядник за договором, позивач у справі) було укладено договір № 05-07/10 на виконання ремонтних робіт (далі - договір), за яким підрядник зобовязувався власними силами та засобами в обумовлений у договорі строк і відповідно до замовлення і технічного завдання (додаток № 1) виконати роботи по ремонту виробничих приміщень на вул.Шевченка у м.Львові, а замовник - прийняти й оплатити виконані роботи (а.с.7-12).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що роботи повинні бути виконані в термін до 03.08.2010 р.

Відповідно до п.2.1 договору договірна ціна (додаток № 2, а.с.13) є твердою (незмінною) і становить 42020 грн.

Згідно з п.5.2 договору замовник на початку робіт перераховує на рахунок підрядника аванс на закупівлю матеріалів для виконання робіт у розмірі 40 % від загальної суми договору. Всі інші розрахунки за фактично виконані роботи проводяться після підписання замовником представлених підрядником актів виконаних робіт (Форми КБ-2в) та довідки (Форми КБ-3) протягом 5-ти календарних днів.

На виконання п.5.2 договору ТзОВ «Ваги Аксіс Україна»було сплачено авансові платежі на суму 31800 грн., що не заперечується ПП «Дельта-Ресурс».

Таким чином, різниця між фактично оплаченою сумою авансу та ціною договору становить 10220 грн., що і просить стягнути позивач з відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПП «Дельта-Ресурс»слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р. у справі № 5015/655/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 11755, 22 грн., в т.ч. 10220 грн. основного боргу, 788, 65 грн. пені, 593, 69 грн. інфляційних втрат, 152, 88 грн. 3 % річних; 117, 56 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 59 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що замовник зобов»язується приймати від підрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, перевірити їх і підписати протягом 3-х робочих днів, або повернути в цей же строк підряднику для виправлення. У разі непідписання або неповернення із суттєвими зауваженнями актів виконаних робіт підряднику в даний термін акт вважається автоматично прийнятим.

Як вбачається з поданих позивачем копій акта від 02.08.2010 р. приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 42020 грн. (а.с.18-21), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010 року (а.с.17), вони підписані лише підрядником (позивачем у справі). Від підписання цих документів замовник (відповідач у справі) відмовився (без зазначення конкретних мотивів відмови, будь-яких зауважень), про що свідчить відповідний запис, підпис директора підприємства, який засвідчений печаткою останнього.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовна вимога про стягнення різниці між фактично оплаченою сумою авансу та ціною договору - 10220 грн. є обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Пункт 2 статті 625 ЦК України зобовязує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки замовник не підписав останнього акту приймання виконаних будівельних робіт і не повернув його з зауваженнями, то обов»язок його оплати виник 07.08.2010 р.

За весь період прострочення платежів за договором позивачем нараховано відповідачу 593, 69 грн. інфляційних втрат за період з серпня по грудень 2010 року та 152, 88 грн. 3 % річних за період з 07.08.2010 р. по 05.02.2011 р. відповідно до розрахунку, наведеному в позовній заяві (а.с.5), що, на думку колегії суддів, підлягає стягненню.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати прийнятих робіт замовник сплачує пеню, розмір якої обчислюється від суми неоплачених, але прийнятих робіт (у даному випадку роботи вважаються такими), витрачену з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, збільшеної в 2 рази.

Так, на підставі п.6.2 договору позивачем нарахована пеня на суму 788, 65 грн. за період з 07.08.2010 р. до 05.02.2011 р., тобто в межах строку позовної давності та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ згідно з розрахунком (а.с.5), який перевірений судом апеляційної інстанції та визнаний правильним.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає скасуванню, а доводи апелянта - задоволенню.

У зв»язку зі скасуванням рішення відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП «Дельта-Ресурс»задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р. у справі № 5015/655/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Стягнути з ТзОВ «Ваги Аксіс Україна»(ідентифікаційний код 31588854) на користь ПП «Дельта-Ресурс»(ідентифікаційний код 32181983) 11755, 22 грн., в т.ч. 10220 грн. основного боргу, 788, 65 грн. пені, 593, 69 грн. інфляційних втрат, 152, 88 грн. 3 % річних; 117, 56 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 59 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин