Постанова № 16536025, 29.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.06.11 Справа № 5015/1836/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.

з участю представників:

від скаржника (відповідача) не зявився,

позивача зявився,

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Стрий

на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року, суддя Мазовіта А.Б., у справі № 5015/1836/11

за позовом: приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи», м.Київ

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Стрий

про стягнення 276555,24 грн. та зобов»язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року задоволено позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 276555,24 грн., що складає заборгованість за поставлений відповідачу товар згідно договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 року.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.

Рішенням суду також задоволено позовні вимоги про зобов»язання відповідача повернути позивачу холодильну вітрину SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. у кількості 1 шт., оскільки обов»язок щодо повернення обладнання після закінчення терміну дії договору або згідно письмової заяви компанії в термін сім календарних днів передбачено пунктом 3.2.15 додатку №5 до договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., доказів виконання якого відповідачем не представлено, а судом не встановлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, в зв»язку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин по справі, апелюючи тим, що договірні відносини згідно договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р. існують у відповідача з ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», доказів зміни кредитора у зобов»язанні по цьому договору позивачем не подано, а судом не встановлено, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача спірної заборгованості та повернення товару позивачу по даній справі.

Скаржник також покликається на порушення норм процесуального права в частині розгляду справи за відсутності представників відповідача без з»ясування причин його неявки та за наявності в суду права на відкладення слухання справи, що позбавило можливості скаржника належним чином подати докази в спростування позовних вимог та порушує право відповідача на захист законних інтересів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що зміну найменування ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»на ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»здійснено для приведення діяльності товариства у відповідність до вимог діючого законодавства на виконання вимог п.5 р. ХУІІ Закону України «Про акціонерні товариства», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію товариства. Позивач зазначає, що така зміна найменування не є перетворенням та відповідно не потребує застосування процедури припинення та пов»язаних з нею дій щодо зміни кредитора у зобов»язанні.

В судове засідання представники скаржника не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому зважаючи на те, що скаржник без поважних причин не з»явився, суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 2 січня 2010 р. між закритим акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи»»(компанія) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір дистрибюції №0118-10Ц з додатками (а.с.8-44), за умовами якого компанія (позивач) зобовязується відповідно до умов цього договору передавати дистрибютору (відповідачу) товар у власність для його подальшого розповсюдження на території на умовах, визначених у цьому договорі, а дистрибютор зобовязується приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів на умовах цього договору, сплатити його вартість та здійснювати його продаж, розповсюдження та надання відповідно до умов, що визначені цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 302672,12 грн., що підтверджується накладними №ХД-РН-000000447 від 04.02.2010 р., №ХД-РН-000000538 від 09.02.2010 р., №ХД-РН-000000659 від 15.02.2010 р., №ХД-РН-000000762 від 18.02.2010 р., №ХД-РН-000000890 від 23.02.2010 р., №ХД-РН-000000917 від 24.02.2010 р., №ХД-РН-000000940 від 25.02.2010 р., №ХД-РН-000000993 від 26.02.2010 р., №ХД-РН-000001015 від 26.02.2010 р., №ХД-РН-000001297 від 15.03.2010 р. (а.с.46-55).

Пунктом 6.3. договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р. передбачено, що термін оплати за отриманий дистрибютором товар на умовах товарного кредиту складає не більш ніж 21 календарний день.

За вих. №212/4-11Ц від 16.03.2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу (а.с.57-58). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно п.2.5. договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., компанія може на власний розсуд та згоду дистрибютора передати дистрибютору торгове обладнання у тимчасове користування (оренду), у тому числі з правом передачі в суборенду у роздрібні торгівельні точки, для презентації, охолодження і експозиції товару.

Відповідно до додатку №6 до договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., дистрибютор отримав в користування торгове обладнання згідно переліку (а.с.36-39).

Пунктом 3.2.15 додатку №5 до договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р. встановлено, що дистрибютор зобовязаний повернути торгове обладнання по закінченню терміну дії договору або згідно письмової заяви компанії в термін сім календарних днів.

Згідно п.21.1. договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., цей договір набирає силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2010 р.

Відповідно до акту звірки по торговому обладнанню від 18.04.2011 р.(а.с.56), в користуванні відповідача перебуває торгове обладнання позивача, в тому числі, холодильна вітрина SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. у кількості 1 шт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав лише частково, в звяку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 276555,24 грн. Відповідачем не повернуто також торгове обладнання, а саме: холодильну вітрину SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. у кількості 1 шт.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідач доказів погашення основного боргу та повернення товару позивачу не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 276555,24 грн. та зобовязання повернути позивачу холодильну вітрину SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. у кількості 1 шт.

Покликання скаржника на відсутність у нього зобовязань перед позивачем по справі є безпідставним, оскільки ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», яке є стороною договору дистрибюції №0118-10Ц від 02.01.2010 року і перед якою у відповідача виникли спірні зобов»язання, лише змінило своє найменування на ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», що підтверджується статутом товариства та свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.74-82), а тому не потребує зміни кредитора в зобовязанні.

Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору без участі відповідача є безпідставним, оскільки не є безумовною підставою для скасування рішення суду при відсутності інших передбачених законом підстав, яких скаржником не наведено.

Згідно ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, що в спірному випадку апеляційним судом не встановлено. Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем ухвал суду про призначення справи до слухання (а.с.63-64).

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року в справі за номером 5015/1836/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р. І. Марко