Постанова № 16535959, 23.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 року Справа № 5005/2969/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання Колесник Д.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №б/н від 01.03.11;

від відповідача: ОСОБА_2. представник, довіреність №1 від 16.03.11;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тамора Л", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. у справі № 5005/2969/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аланта", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тамора Л", м. Дніпропетровськ

про стягнення 196 122 грн. 05 коп.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тамора Л", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аланта", м. Дніпропетровськ

про визнання договору купівлі-продажу №4/п від 20.08.2009р. недійсним

У відповідності зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва по справі до 23.06.2011р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.10р. по справі №5005/2969/2011 (суддя Манько Г.В.) задоволено первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аланта" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тамора Л" 196 122 грн. 05 коп. - заборгованості за договором купівлі-продажу №4/п від 20.08.2009р., в задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Тамора Л" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аланта" про визнання договору купівлі-продажу №4/п від 20.08.2009р. та додаткової угоди №1 від 01.09.2009р. недійсними, відмовлено.

Оскаржуючи рішення господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Тамора Л" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в повному обсязі та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем було підписано договір купівлі-продажу №4/п від 20.08.09р.

Предметом зазначеного договору передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує, оплачує на умовах і в порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаним в накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Розділом 2 Договору передбачено, що найменування та кількість товару зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

В договорі зазначено, що оплата за товар здійснюється Покупцем в національній грошовій оцінці.

В розділі 7 договору зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009р. Якщо сторони не виявлять своїх заперечень у письмовій формі до закінчення строку дії договору, він - вважається пролонгованим на період з 01.01.2010р. до 31.12.2010р.

Відповідно п.3 договору оплата за товар здійснюється в національній грошовій одиниці України кожні чотирнадцять календарних днів за реалізований товар.

Сторонами до договору укладено додаткову угоду №1 від 01.09.2009р., пунктом 1 якої доповнено пункт 3 договору та визначено, що увесь відвантажений товар належить оплатити у повному обсязі, без повернення залишків, в строк 90 календарних днів з моменту останньої поставки.

Як встановлено господарським судом, остання поставка за договором відбулася 04.08.2010р.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Аланта" підлягають задоволенню в сумі заборгованості 196 122 грн. 05 коп.

Доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованим за наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Цією статтею визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є визнання правочину недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, що кореспондується з положеннями ст. 207 Господарського кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, госпо-дарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, встановити правомочність особи, яка вчиняє правочин, спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України). Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що при укладенні оспорюваного договору у відповідності до вимог ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди за всіма його істотними умовами.

Зміст договору № 4/п від 20.08.09р. купівлі - продажу та додаткової угоди № 1 від 01.09.2009р. не суперечить приписам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, особи, які уклали спірний Договір мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін по Договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі, договір вчинено у формі встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Таким чином підстави, передбачені вимогами ст. 215 Цивільного кодексу України щодо визнання спірного Договору недійсним, відсутні.

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено конкретних підстав для визнання спірного договору недійсним.

Не підтверджується матеріалами справи доводи скаржника про відсутність ведення протоколу судового засідання 05.04.2011р. Зазначений протокол знаходиться в матеріалах справи (а.с. 134).

22.06.11р. до апеляційного господарського суду Дніпропетровської області відповідачем було надано доповнення до апеляційної скарги, в якому відповідач посилається на те, що товар, який поставлявся по договору №4/п від 20.08.2009р. виявися неякісним, що повинно бути враховано судом при винесенні рішення. До вказаного доповнення надано копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.09.2007р., лист ТОВ "Тамора Л" №2 від 01.03.2011р., №1 від 28.04.2011р., №3/12-А-635 від 11.05.2011р., ксерокопію постанови про порушення кримінальної справи від 21.06.2011р. по факту надання невідомою особою висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/46011 від 13.09.2007р. з недостовірною інформацією.

Апеляційний господарський суд відхиляє вищезазначені докази, оскільки відповідачем не доведено належними засобами доказування наявність взаємозв'язку між висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.09.2007р. з певного виду товарів та товарів, поставка яких здійснювалась за договором купівлі-продажу №4/п від 20.08.2009р. у період з жовтня 2009 року по серпень 2010 року.

Також слід зазначити, що оригінал зазначеного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи до апеляційного господарського суду не надано, а додана до доповнення ксерокопія висновку має нечіткий текст та взагалі не завірена, що є порушенням приписів ч.2 ст. 36 ГПК України..

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тамора Л", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. у справі № 5005/2969/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий А.Є.Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських

Постанова складена 29.06.2011р.