Рішення № 16535900, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5023/3533/11

вх. № 3533/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 19-78 від 29.04.2011р.;

відповідача - ОСОБА_2, директор; Зверко С.Ф. за довіреністю б/н від 14.06.2011р.

розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі Старобешевської ТЕЦ, смт. Новий Світ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі Старобешевської ТЕЦ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД", на користь позивача заборгованість у розмірі 2645,00 грн., інфляційну складову - 396,75 грн., 3% річних - 98,26 грн., що виникли на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору № 497 від 31.08.2009р. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 257, 509, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2011р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України (вх.15009) надав додаткове правове обгрунтування до заявлених позовних вимог, в якому наполягає на задоволенні позову та зазначає, що на теперішній час позивачем по справі є Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі Старобешевської ТЕЦ, що підтверлжується раніш наданими документами, долученими до матеріалів справи. Крім того, представник позивача надав заяву (вх. 15010) про залучення до матеріалів справи листа позивача від 23.11.2010р. № 01-юр/6233 про направлення повторно відповідачу рахунку на суму 2645,00 грн. по сплаті за проживання у гуртожитку за вересень 2009р. та інших документів, які долучаються судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго", перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго", про що свідчять матеріали справи, а саме: Статут ПАТ "Донбасенерго", Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача та Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи позивача, керуючись ст. 25 ГПК, суд вважає занеобхідне замінити позивача у справі на належного позивача - Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (Ідент. код 23343582).

Суд також зазначає, що у відповідності до положень ст. 25 ГПК України, усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що між сторонами не було підписано акту на підтвердження надання послуг проживання, але письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31 серпня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Донбасенерго" в особі Старобешевської ТЕЦ (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі Старобешевської ТЕЦ - позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (відповідач по справі) був укладений договір № 497, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу послуги проживання в гуртожитку Старобешевської ТЕЦ, а відповідач сплачує вартість проживання в порядку, передбаченому договором.

У відповідності до п. 1.2. договору кількість місць для проживання, згідно списків персоналу відповідача, складає орієнтовно - 4.

Згідно п. 2.1. розмір плати за проживання в гуртожитку складає 23,00 грн. за добу за одне місце проживання.

У відповідності до п. 2.2. договору його ціна на момент його укладення орієнтовно складає 6900,00 грн.

Пунктом 2.3. договору сторони передбачили, що оплата за проживання в гуртожитку проводиться відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно з пред"явлених до сплати рахунків в порядку попередньої оплати. Оплата повинна проводитись не пізніше 1 числа місяця, в якому планується отримання послуг проживання.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі проводити оплату вартості проживання.

У відповідності до п. 3.4. надання послуг проживання підтверджується шляхом оформлення двостороннього акту, підписаного уповноваженими представниками сторін, підписи яких зкріплені печатками сторін.

Строк дії зазначеного договору встановдений з моменту його укладення до 31.12.2009р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачу у відповідності до умов договору був пред"явлений рахунок № 811 від 28.09.2009р. на суму 2645,00 грн. за проживання в гуртожитку чотирьох осіб за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р., який до теперішнього часу не сплачений.

19.10.2010р. позивач направив відповідачу претензію № 01-юр/5708 на суму 2645,00 грн. з пропозицією внести на поточний рахунок позивача вказану суму боргу.

Претензія позивача була залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Рекомендованим листом від 23.11.2010р. № 01/6233 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, станом на момент звернення до суду з позовню заявою, в зв"язку з невиконанням відповідачем умов договору № 497 від 31.08.2009р. у відповідача утворилась заборгованість за договором оренди по сплаті послуг проживання в гуртожитку в сумі 2645,00 грн., на яку у відповідності до ст. 625 ЦК України позивач нараховує інфляційні в сумі 396,75 грн. та річні в сумі 98,26 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов"язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Частитною 3 цієї ж статті визначено, що до договору найму житла, крім найму житла, що є об"єктом права державної та комунальної власності, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони договору № 497 від 31.08.2009р. самостійно в п. 2.3. визначили, що плата за проживання в гуртожитку проводиться відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно з пред"явлених до сплати рахунків в порядку попередньої оплати. Оплата повинна проводитись не пізніше 1 числа місяця, в якому планується отримання послуг проживання. Договір був узгоджений та підписаний обома сторонами.

Позивачем відповідачу було направлено рахунок № 811 від 28.09.2009р. на суму 2645,00 грн., виставлений за проживання в гуртожитку чотирьох осіб за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р.

В матералах справи наявний оригінал зазначеного рахунку (т. І, а.с. 70), який було направлено відповідачу рекомендованим листом 26.11.2010р., про що свідчить оригінал опису документів зі штампом пошти (т. І, а.с. 69).

Крім того, в матералах справи наявні докази на підтвердження отримання відповідачем претензії позивача № 01-юр/5708 від 19.10.2010р. - поштове повідомлення про вручення 30.10.2010р.

В обгрунтування наявної заборгованості по несплаті отриманих послуг проживання позивачем також були надані суду список та журнал обліку відряджених з записом паспортних даних кожної особи.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, виходячи з умов п.п. 2.3., 3.1. договору оренди, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення 2645,00 грн. основної суми заборгованості відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 396,75 грн. індексу інфляції та 98,26 грн. 3% річних, то суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 396,75 грн. інфляційних, розрахованих у наданому ним розрахункі до позовної заяви за 15 місяців з грудня 2009 р. по лютий 2010 р. (Розрахунок наявний в матеріалах справи - т. І, а.с. 27).

В матералах справи наявні докази отримання відповідачем рахунку № 811 від 28.09.2009р. на суму 2645,00 грн., що був виставлений відповідачу за проживання в гуртожитку 26.11.2010р. Як вже було зазначено вище цим доказом являється оригінал опису документів зі штампом пошти (т. І, а.с. 69).

За таких підстав, враховуючи направлення відповідачу рахунку 26.11.2010р., враховуючи нормативні строки пересилання поштових переказів, встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 листопада 2005 року №759 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», положення п. 2.3. договору та керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних підлягають частковому задоволенню за останні три місяці, визначені позивачем - з грудня 2010р. по лютий 2010р. - в сумі 71,42 грн.

В решті частині позовних вимог про стягнення з відповідача 325,33 грн. інфляційних суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як в безпідставних та необгрунтованих позивачем.

З тих самих підстав, враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% рчних також підлягають частковому задоленню в сумі 19,57 грн., в решті - 78,69 грн. річних суд відмовляє в задоволенні позову.

Суд також зазначає відповідачу, що не приймає до уваги його усні заперечення в судовому засіданні щодо непідписання між сторонами акту надання послу проживання у відповідності до положень п. 3.4. договору № 497 від 31.08.2009р., оскільки обов"язок по сплаті послуг проживання виникає згідно пред"явленого до оплати рахунку, а акт може служити лише підтвердженням належного виконання обов"язків сторонами договору.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Суд зауважує відповідачу, що він не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, не надав суду доказів звернення до позивача щодо незгоди з наданим ним розрахунком за послуги проживання.

Суд також зазначає, що відповідач не позбавляється судом права про звернення до суду у відповідності до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України з позовною заявою про повернення заяве сплачених грошових коштів за договором № 497 від 31.08.2009р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 810, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 25, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (61102, м. Харків, провул. Рудниковий 3-й, буд. 7, ідент. код 31436830, п/р 260093002294, в АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351663) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі Старобешевської ТЕЦ (87230, Донецька область, смт. Новий Світ, вул. Станційна, 3, п/р 26008303543411 в безбалансовому відділенні "Старобешівське" філії "Іллічівське Головне відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Маріуполь Донецької області", МФО 334442, код ЄДРПОУ 00131083) 2645,00 грн. основної заборгованості, 71,42 грн. інфляційних, 19,57 грн. річних; 88,88 грн. державного мита та 205,63 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 325,33 грн. інфляційних та 78,69 грн. річних відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суддя Бринцев О.В.

/Повний текст рішення

підписано 20.06.2011р.

Справа № 5023/3533/11/