Рішення № 16535883, 15.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 5023/3737/11

вх. № 3737/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (особисто);

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Технопром", м. Харків

про стягнення 82 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Технопром", м. Харків, 82500 грн. заборгованості та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 01-1С2010 від 04.01.10 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 травня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07 червня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 15 червня 2011 р.

15 червня 2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 82 500,00 грн. заборгованості та судові витрати.

15 червня 2011 р. відповідач надав до суду заяву, в якій визнав суму боргу у розмірі 82 500,00 грн. у повному обсязі. Разом з тим, відповідач свого представника у призначене судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

04 січня 2010 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Технопром" (відповідач) був укладений договір № 01-1С2010, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 6.4 договору передбачено, що порядок розрахунків між сторонами та вартість юридичних послуг регулюється додатком, який є невід"ємною частиною договору, та підписуються в двох оригінальних примірниках і діє протягом строку дії договору. Пунктом 6.5 договору передбачено, що вид і факт виконання наданих юридичних послуг у встановлений термін, у повному обсязі та з дотриманням інших умов по даному договору підтверджуються актом приймання- передачі наданих послуг. Пунктом 7.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 1 календарний рік.

Сторони також уклали додаток № 1 до вказаного договору від 04.01.10 р., яким визначили вартість щомісячних юридичних послуг, яка складає 7500 грн., а також порядок розрахунків, якій здійснюються відповідачем до кожного 10 числа місяця, в якому надаються юридичні послуги шляхом перерахування коштів на рахунок позивача або за готівкові кошти.

На виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачу юридичні послуги на загальну суму 82 500 грн., що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг від 31.01.10 р., від 26.02.10 р., від 31.03.10 р., від 30.04.10 р., від 31.05.10 р., від 30.06.10 р., від 30.07.10 р., від 31.08.10 р., від 30.09.10 р., від 29.10.10 р., від 30.11.10 р., які підписані обома сторонами та скріплені печаткою з боку відповідача.

У вказаних актах зазначений договір № 01-1С2010 від 04.07.10 р., що свідчить про те, що послуги надавались саме на виконання цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вищезазначено, сторони встановили строк оплати послуг- до кожного 10 числа місяця, в якому надаються юридичні послуги.

Таким чином, відповідач отримав послуги, проте за них не розрахувався.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 82500 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 82 500 грн. правомірна та обгрунтована, така , що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Технопром", м. Харків (61050, м. Харків, Червоношкільна наб, буд. 1, код ЄДРПОУ 36036749, р/р № 260002300007547 в ПАТ "Банк Форум", МФО 350772) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків (61058, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) 82 500,00 грн. заборгованості, 825,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 20 червня 2011 року.