Рішення № 16535865, 21.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р.Справа № 12/46/5022-627/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

Розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод", вул. І.Франка, 10, м. Шумськ, Тернопільської області, 47100

про стягнення заподіяної шкоди в сумі 10464грн.00коп.

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність№ 1-1/1867 від 11.05.2011р.)

відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 10.12.2010р.)

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до господарського суду Тернопільської області із позовом до відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод" про стягнення 10464грн.00коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті проведеної перевірки дотримання відкритим акціонерним товариством "Шумський маслозавод" вимог природоохоронного законодавства, виявлено самовільне розміщення відповідачем рідких відходів на земельній ділянці розташованій у відпрацьованому кар'єрі в урочищі "Стара Гута", що знаходиться на території Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, у зв'язку з чим 12 травня 2008 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено акт перевірки; розрахунок завданих збитків проведено відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. N 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007р. №149) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за N 422/13689, розмір яких становить 10464,00грн. та які позивач просив стягнути з відповідача і перерахувати в дохід місцевого бюджету Шумської міської ради.

Відповідач у відзиві на позов №37 від 14 червня 2011 року зазначив, що позивач всупереч приписам бюджетного законодавства у позовній заяві просить суд неправомірно стягнути кошти в повному обсязі саме в місцевий бюджет Шумської міської ради, яка не є належним отримувачем коштів в даному випадку, оскільки в акті перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 12.05.2008р. засмічена земельна ділянка знаходиться на території Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, а відтак згідно вищезгаданих приписів бюджетного законодавства належними отримувачами заявлених до стягнення коштів є державний бюджет - 30 %, місцевий бюджет Тернопільської області - 20 % та місцевий бюджет Андрушівської сільської ради - 50 %. Крім того, позивачем не подано суду доказів того, що відходи виробництва в рідкій формі не були включені до переліку відходів, які можуть розміщуватися підприємством на земельній ділянці згідно дозволів на розміщенні відходів на 2007 та 2008р.; такі дозволи до матеріалів справи позивачем не долучені, тому вважає, що акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 12.05.2008р. не можна розглядати як виключний доказ наявності порушення підприємством природоохоронного законодавства, оскільки позивачем не надано суду жодних документів, які б підтверджували викладені в акті перевірки обставини.

Позивач до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із уточненням №1-1/2356 від 14.06.2011р. щодо одержувача коштів, на рахунок якого необхідно стягнути 10464,00грн. збитків, завданих державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства відкритим акціонерним товариством "Шумський маслозавод", а саме: на р/р 33110331700602 спеціального фонду місцевого бюджету Андрушівської сільської ради Шумського району, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588763 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012.

В судовому засіданні 14 червня 2011 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11год.40хв. 21.06.2011р.

В судовому засіданні 21 червня 2011 року повноважний представник відповідача зазначив, що ВАТ "Шумський маслозавод" не оскаржував акту перевірки від 12 травня 2008 року, а також немає доказів, що відходи виробництва в рідкій формі були включені до переліку відходів, які можуть розміщуватися підприємством на земельній ділянці згідно дозволів на розміщенні відходів на 2007 та 2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006року №548, державна екологічна інспекція в Тернопільській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів.

Статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В межах своєї компетенції визначеної законом, позивачем здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відкритим акціонерним товариством "Шумський маслозавод", за результатами якої державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільськоїобласті Блащуком А.В. 12 травня 2008 року складено акт.

За результатами перевірки виявлено допущені відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства, в тому числі порушення вимог закону України «Про відходи».

Так, статтею 17 Закону України «Про відходи»встановлені обов'язки суб'єктів господарювання у сфері поводження з відходами якими, зокрема, є: ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, утилізуються та видаляються та подавати щодо них статистичну звітність (п. «г»); не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах (пункт «з»); здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації (пункт «є»).

Пунктом «а»статті 32 Закону України «Про відходи»забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Стаття 33 вищезазначеного Закону регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів. За приписами частини 1 цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам. Частиною 7 ст.33 цього Закону забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст і інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до пунктів «а», «б»ч.1 ст.42 Закону України «Про відходи»особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть, в тому числі, цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого або опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків а також за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 12.05.2008р. яка була проведена працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, на земельній ділянці розташованій у відпрацьованому кар'єрі в урочищі "Стара Гута", що знаходиться на території Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області виявлено самовільне розміщення відповідачем рідких відходів, при цьому відсутні: проектна документація на об'єкт, геологодослідження місця під даний об'єкт та позитивне погодження ДП "Укрзахідгеологія", а також відсутній дозвіл на утворення та ліміт на розміщення рідких відходів.

Як підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.05.2008р. №000651 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 12.05.2008р. №000651 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області гр. Оникійчука М.І.., який перебуває на посаді голови правління ВАТ "Шумський маслозавод" визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності.

Частиною 3 статті 38 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", встановлено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Стаття 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачає використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями повинно здійснюватись із додержанням обовязкових екологічних норм.

Згідно ст.ст. 4, 16, 19 Кодексу України Про надра визначено, що надання надр в користування здійснюється виключно на підставі спеціального дозволу.

Дозвіл і ліміти на утворення та розміщення відходів у відповідача відсутні, інвентаризація відходів не проведена, облік відходів не ведеться, відсутні реєстрові картки об'єктів утворення та об'єктів оброблення і утилізації відходів, паспорти місць видалення відходів не розроблені.

Відповідно до розрахунку розміру збитків, внаслідок засмічення земель, який здійснено згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997року №171 та зареєстрованої і в Міністерстві юстиції України 05.05.1998року за №285/2725 (зі змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007року), в результаті засмічення земельної ділянки відповідачем спричинено збитки в сумі 10464грн.00коп.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області відповідачу предявлено претензію від 27.06.2008р. №1-1/1450 про відшкодування відкритим акціонерним товариством "Шумський маслозавод" завданих збитків у розмірі 10464,00грн. яка, як стверджував позивач у позовній заяві, була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Аналогічна відповідальність встановлена і спеціальним законодавством, а саме - статтею 43 Закону України «Про відходи», ст.56 Закону України «Про охорону земель».

Згідно з пунктом 1.6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного Суду України від 27.06.2001року №02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», зі змінами внесеними рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 25.03.2009року №04-06/44, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарським судам слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.1166 ЦК України), тобто відсутність своєї вини повинен доводити сам відповідач.

Відповідачем не спростовано фактів зазначених в протоколі порушення вимог природоохоронного законодавства від 12.05.2008р. та розрахунку суми збитків. Його посилання на те, що позивачем не подано суду доказів того, що відходи виробництва в рідкій формі не були включені до переліку відходів, які можуть розміщуватися підприємством на земельній ділянці згідно дозволів на розміщенні відходів на 2007 та 2008р.; тому вважає, що акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 12.05.2008р. не можна розглядати як виключний доказ наявності порушення підприємством природоохоронного законодавства, оскільки позивачем не надано суду жодних документів, які б підтверджували викладені в акті перевірки обставини, не підтверджено належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, крім того його повноважний представник в судовому засіданні 21.06.2011р. що ВАТ "Шумський маслозавод" не оскаржував акту перевірки від 12 травня 2008 року, а також немає доказів, що відходи виробництва в рідкій формі були включені до переліку відходів, які можуть розміщуватися підприємством на земельній ділянці на території Андрусівської сільської ради згідно дозволів на розміщенні відходів на 2007 та 2008р.

Розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті засмічення земельної ділянки, згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 (в редакції наказу від 04.04.2007р. № 149) та представленого позивачем розрахунку складає 30498,00 грн. і відповідно до вимог ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст.ст.17,42, 43 Закону України «Про відходи», ст.1166 Цивільного кодексу України підлягає відшкодуванню з відповідача.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано зявленні і підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1, ст. 20 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є: надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України, зокрема, в пункті 7 якої визначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків, а також беручи до уваги, що засмічені землі знаходяться на території Андрушівської сільської ради, тому сума збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земель стягується на користь Андрушівської сільської ради з послідуючим розщепленням відповідно до вимог вищезазначеного Закону, а саме 30%, що становить 3139грн.20коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 20%, що становить 2092грн.80коп. в доход спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської обласної ради та 50%, що становить 5232грн.00коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Андрушівської сільської ради.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод", вул. І.Франка, 10, м. Шумськ, Тернопільської області,, ідентифікаційний код 00447155:

-на користь Андрушівської сільської ради Шумського району на р/р 33110331700602, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588763 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012 10464грн.00коп. збитків;

- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) 104грн.64коп. державного мита;

- 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач: Державний бюджет м. Тернополя.

3. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 29 червня 2011р. через місцевий господарський суд.

СуддяН.А. Френдій