Рішення № 16535691, 26.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2011 р.Справа № 5013/533/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/533/11

за позовом: приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль

до відповідача: комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1", Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 36 189,49 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 654 від 15.04.2011;

від відповідача - участі не брав.

Подано позов про стягнення з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" на користь приватного акціонерного товариства "Альба Україна" 36 189,49 грн. боргу, з яких 34 778,19 грн. основного боргу, 228,86 грн. 3 % річних, 1182,44 грн. пені, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем зобов"язань щодо оплати поставлених товарів.

Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні 26.04.2011 не приймав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02034066 (а.с. 59).

20.04.2011 року відповідач подав до суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду (вх. 02-15/11618/11 від 20.04.2011), згідно поданого графіку.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" здійснено поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення комунальному підприємству "Міська комунальна аптека № 1" на підставі накладних: № 12245645 від 12.01.2011, № 12245646 від 12.01.2011, № 12245689 від 12.01.2011, № 12233337 від 11.01.2011, № 12233338 від 11.01.2011, № 12212738 від 06.01.2011, № 12212739 від 06.01.2011, № 12212740 від 06.01.2011, № 12164110 від 29.12.2010, № 12152639 від 28.12.2010, № 12152640 від 28.12.2010, № 12117074 від 22.12.2010, № 12117075 від 22.12.2010, № 12093669 від 20.12.2010, № 12082489 від 17.12.2010, № 12082490 від 17.12.2010, № 12070180 від 16.12.2010, № 1207018 від 16.12.2010, № 12019060 від 10.12.2010, № 11993623 від 08.12.2010, № 11993624 від 08.12.2010, № 11993625 від 08.12.2010, № 11953867 від 03.12.2010, № 11942310 від 02.12.2010, № 11942311 від 02.12.2010, № 11942312 від 02.12.2010, № 11942313 від 02.12.2010, № 11942314 від 02.12.2010, № 11929710 від 01.12.2010, всього на суму 34 778,19 грн. (а.с. 8-49).

Відповідно до вищевказаних накладних позивач у справі передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджують підписи та печатки обох сторін на вищевказаних накладних.

За твердженням позивача заборгованість відповідача складає 34 778,19 грн.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару, вказаних в накладних (а.с. 8-49).

Правовідносини поставки регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у вищевказаних накладних встановлений строк оплати товару 15 (календарних) днів з моменту його отримання. Проте, відповідачем оплата за товар у зазначені строки не була сплачена.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 34 778,19 грн. сплачена не була, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів повної сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 34 778,19 грн., натомість 20.04.2011 року відповідач подав до суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду, за змістом якого просить суд приймаючи рішення по даній справі розстрочити заборгованість в сумі 36 189,49 грн. та 361,90 грн. судових витрат, згідно запропонованого графіку.

З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідач у справі даним клопотанням позовні вимоги визнав, доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Альба Україна" про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 778,19 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 228,86 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача про стягнення 3% річних, сума яких складає 228,86 грн.

Позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1182,44 грн.

В частині стягнення пені в сумі 1182,44 грн. суд відмовляє в силу наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй позовній заяві не надав належного обґрунтування нарахування пені з посиланням на відповідний договір.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже нарахування позивачем пені в розмірі 1182,44 грн. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню господарським судом.

Крім того, 20.04.2011 року відповідач подав до суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду, за змістом якого просить приймаючи рішення по даній справі розстрочити його виконання в сумі 36 189,49 грн. та 361,90 грн. судових витрат відповідно до запропонованого графіку, а саме: до 01.06.2011 - 5221,63 грн., до 01.07.2011 - 5221,63 грн., до 01.08.2011 - 5221,63 грн., до 01.09.2011 - 5221,63 грн., до 01.10.2011 - 5221,63 грн., до 01.11.2011 - 5221,63 грн., до 01.12.2011 - 5221,63 грн., всього 36 551,39 грн. .

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача стосовно надання розстрочки виконання рішення суду згідно наданого графіку, у звязку з наступним.

Так, згідно зі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд може надати відстрочку або розстрочку виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Також, згідно з п.2. Розяснення від 12.09.96 р. № 02-5/333 “ Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України”, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд вважає, що відповідач комунальне підприємство "Міська комунальна аптека № 1" не обґрунтувало своє клопотання про надання розстрочки виконання рішення з посиланням на обставини, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання, а також не надав документальних доказів про фінансовий стан підприємства.

При цьому, суд також приймає до уваги думку позивача, який був не згодний надати відповідачеві розстрочку виконання рішення суду.

За викладених обставин, господарський суд частково задовольняє позов в частині стягнення 34 778,19 грн. основного боргу, 228,86 грн. 3% річних, а всього 35 007,05 грн.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Леніна, 7, ЄДРПОУ 30118862, р/р 2600512762 в КФ АБ "Укргазбанк" відділ № 5, МФО 383073) на користь приватного акціонерного товариства "Альба - Україна" (08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, р/р 26006010025849 в ПАТ "Бержавний експортно-імпортний банк України" м. Київ, МФО 322647, ЄДРПОУ 33551611) 34 778,19 грн. основного боргу, 228,86 грн. 3% річних, всього 35 007,05 грн., а також 350,07 грн. державного мита та 228,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя С.Б.Колодій

Повне рішення складено - 29.04.2011 р.