Рішення № 16535462, 07.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа № 24/186/10-30/5009/1769/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР»(49081, м.Дніпропетровськ, вул. Військова, 51; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15-А , корпус 1, офіс 602; код ЄДРПОУ 35395243).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»(71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, 91; код ЄДРПОУ 25220725)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 3)

про зобовязання вчинити певні дії;

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 13.05.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.01.2011р.;

від третьої особи: не зявився;

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»вчинити дії щодо внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників.

Рішенням господарського суду від 01.11.2010р. у справі № 24/186/10, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено. Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»вчинити дії щодо внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. у справі №24/186/10 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2010р. по даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд господарському суду Запорізької області.

Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на те, що здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції вказані норми законодавства залишені поза увагою питання стосовно того, які саме права і охоронювані законом інтереси позивача порушені, які саме дії відповідача порушували б права або інтереси позивача та зумовили право позивача на звернення до господарського суду згідно статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, а також питання стосовно того чи відповідає обраний позивачем спосіб його захисту способам, визначеним законодавством, судами з'ясовані не були.

07.04.2011р. справу № 24/186/10 отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і згідно зі ст.2-1 ГПК України передано на розгляд судді Кагітіній Л.П. та присвоєно № 24/186/10 30/5009/1769/11.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2011р. прийнято справу №24/186/10 - 30/5009/1769/11 до провадження, розгляд справи призначено на 19.05.2011р.

До початку розгляду справи від позивача надійшла письмова заява про зміну предмета позовних вимог № 17 від 18.05.2011р., в якій позивач просить зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС» подати до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: «відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників», з нотаріально посвідченими копіями рішення загальних зборів ТОВ «Агро-КЛАСС», оформлених протоколом від 21.03.2008р. № 02 та Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Бердянської районної адміністрації Запорізької області 13.10.2008р., номер запису 10791050007000032.

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом, оскільки подана до початку нового розгляду справи, не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи статей 15, 16, 17 116, 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 41, 58, 59, 62 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб підприємців». При цьому вказує, що пунктом 7.7 Статуту «Агро-КЛАСС», затвердженого у новій редакції, загальні збори учасників товариства визначили, що відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється рішенням зборів засновників, також згідно п. 7.11 Статуту до компетенції директора належить, зокрема, розпорядження майном товариства відповідно до статуту товариства та рішень зборів. Вважає, що віднесення статутом товариства до компетенції загальних зборів учасників питань, які прямо не передбачені чинним законодавством, одночасно обмежує повноваження виконавчого органу товариства щодо вирішення таких питань, а прийняття рішення про затвердження статуту в такій редакції є рішенням про обмеження повноважень виконавчого органу. Стверджує, що відсутність в Єдиному державному реєстрі даних про наявність обмежень повноважень директора ТОВ «Агро-КЛАСС»порушує права позивача, який є учасником товариства, на управління товариством в порядку, визначеному статутом товариства, шляхом прийняття рішень загальними зборами з питань відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства зі складу засновників інших підприємств. Також посилається на те, що відсутність в ЄДР даних щодо обмеження повноважень директора, які встановлені п. 7.7 Статуту, вводить в оману контрагентів товариства і є загрозою для схоронності його активів. Вказує, що статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України передбаченого право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, а способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обовязку в натурі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує. Вказує, що вирішення питань про відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств віднесено у відповідності до п.7.7 Статуту ТОВ «Агро-КЛАСС»до виключної компетенції загальних зборів, тому відсутність в ЄДР даних про наявність обмежень повноважень директора товариства жодним чином не порушує права позивача, оскільки позивач як учасник товариства має право брати участь в загальних зборах учасників товариства і приймати на власний розсуд рішення з усіх питань, віднесених до компетенції загальних зборів. Звертає увагу, що учасниками товариства на загальних зборах 21.08.2008р. не приймалися рішення про обмеження повноважень директора та зобовязання виконавчого органу внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців, тому у відповідача немає підстав для внесення відомостей про обмеження повноважень директора до реєстру, а у державного реєстратора не має підстав для їх реєстрації, з огляду на положення ч.3 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців». За твердженням відповідача, позивачем не доведено і не надано будь-яких доказів того, що на момент звернення до суду відсутністю відомостей в ЄДР запису про обмеження компетенції директора товариства відповідача порушуються його власні права, що є підставою для відмови у позові.

Запис розгляду справи здійснювався за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позові та в наданих при новому розгляді справи доповненнях. Зауважує, що фактично предмет позову та підстави не змінюються, а тільки викладені в більш детальній формі. Наполягає на тому, що неподання відповідачем відомостей до ЄДР вже є фактом порушення прав позивача, який є учасником ТОВ «Агро-КЛАСС».

Представник відповідача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.

Третя особа Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області відзиву на позов не надала, процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористалася, про причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні 07.06.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення загальних зборів засновників підприємства від 14 жовтня 1997р. оформленого протоколом № 1 створене Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»(надалі Товариство).

21.03.2008р. відбулись збори засновників ТОВ «Агро-КЛАСС», за результатами яких було прийнято рішення, оформлене протоколом зборів засновників № 02 (далі Протокол № 02).

На підставі прийнятого рішення загальних зборів, оформленого Протоколом № 02, державним реєстратором Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Кальченко Ольгою Валеріївною Валентинівною 13.10.2008р. за реєстровим номером 10791050007000032 зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства.

Позовні вимоги про зобовязання ТОВ «Агро-КЛАСС»подати до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: «відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників», з нотаріально посвідченими копіями рішення загальних зборів ТОВ «Агро-КЛАСС», оформлених протоколом № 02 від 21.03.2008р. та Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Бердянської районної адміністрації Запорізької області 13.10.2008р., номер запису 10791050007000032, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні норми щодо поняття господарського зобовязання та підстав його виникнення встановлені ст.ст.173,174 Господарського кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Водночас, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. За визначенням частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Частина 1 ст. 32 ГПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, із наведених норм випливає висновок, що обовязковим при зверненні до суду з певною матеріально-правовою вимогою є доведення, зокрема, позивачем під час розгляду справи фактів порушення, невизнання, оспорювання своїх прав та законних інтересів, на захист яких заявлено позов. Факт доведення має відбуватися в порядку, передбаченому розділом 5 ГПК України (Докази).

Суд, в свою чергу, на підставі поданих сторонами доказів, з урахуванням усіх обставин справи, керуючись відповідним законодавством, встановлює факт наявності порушення, невизнання чи оспорювання прав та інтересів позивача, на захист яких подано позов, захищає порушені або оспорювані субєктивні майнові права та охоронювані законом інтереси особи, яка подала позов, шляхом прийняття рішення про задоволення позовних вимог; в іншому випадку, тобто в разі не доведення позивачем факту порушення, оспорювання, тощо його прав та законних інтересів, відмовляє у позові. При цьому, встановлення наявності відповідного права або охоронюваного законом інтересу, передує зясуванню наявності чи відсутності факту порушення відповідного права або охоронюваного законом інтересу.

Предметом даного судового розгляду є зобовязально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир»про примусове виконання обовязку в натурі зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»подати до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: «відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників», з нотаріально посвідченими копіями рішення загальних зборів ТОВ «Агро-КЛАСС», оформлених протоколом від 21.03.2008р. № 02 та Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Бердянської районної адміністрації Запорізької області 13.10.2008р., номер запису 10791050007000032.

Як на підставу звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач посилається на те, що відсутність в Єдиному державному реєстрі даних про наявність обмежень повноважень директора ТОВ «Агро-КЛАСС»порушує права позивача, який є учасником товариства, на управління товариством в порядку, визначеному статутом товариства, шляхом прийняття рішень загальними зборами з питань відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства зі складу засновників інших підприємств, а також вводить в оману контрагентів товариства і є загрозою для схоронності його активів.

При цьому позивач вказує, що обовязок відповідача щодо здійснення наведених ним дій по внесенню в ЄДР даних про наявність обмежень повноважень директора товариства обумовлений прийняттям рішення загальних зборів ТОВ «Агро-КЛАСС», оформленого протоколом від 21.03.2008р. № 02, та реєстрацією державним реєстратором Бердянської районної адміністрації Запорізької області Статуту товариства у новій редакції.

Пунктом 7.7 нової редакції Статуту ТОВ «Агро-КЛАСС», на який вказує позивач в обґрунтування своїх вимог, визначено, що до виключної компетенції зборів відноситься відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Виключна компетенція загальних зборів учасників товариства визначена ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства». При цьому, згідно з наведеними нормами права, повноваження, віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані іншим органам товариства. У відповідності до норм ч. 2 та ч. 3 ст. 145 Цивільного кодексу України, статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Отже, віднесені пунктом 7.7 Статуту ТОВ «Агро-КЛАСС»до виключної компетенції загальних питання щодо відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств взагалі не можуть бути передані на вирішення директору як виконавчому органу товариства.

За таких обставин суд відзначає безпідставність твердження позивача про те, що вирішення питань відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств (п. 7.7 Статуту) є обмеженням повноважень директора товариства. Вказані повноваження є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, а тому згідно з положеннями ч. 2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» не можуть вирішуватися директором в будь-якому випадку.

Також безпідставними суд вважає посилання позивача на те, що відсутність в Єдиному державному реєстрі даних про наявність обмежень повноважень директора ТОВ «Агро-КЛАСС»порушує права позивача, як учасника товариства, на управління товариством в порядку, визначеному Статутом товариства.

Пунктом "а" ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до ст. 41 цього Закону вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах із правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами.

Таким чином, позивач, як учасник ТОВ «Агро-КЛАСС», не позбавлений права на реалізацію своїх прав на участь в управлінні товариством шляхом прийняття участі на загальних зборах товариства і використовувати своє право голосу при вирішенні питань, поставлених на розгляд загальних зборів.

Доводи позивача про те, що учасники ТОВ «Агро-КЛАСС»Ласиця І.В. та ТОВ «ФЛАСК»є повязаними особами, у володінні яких знаходиться 75% статутного капіталу, і їх дії направлені на позбавлення ТОВ «КІРАСИР»належної йому частки у статутному капіталі товариства судом відхиляються як необґрунтовані. Відсутні жодні докази того, що позивач, як учасник товариства, був позбавлений права брати участь в загальних зборах учасників товариства. Протилежного позивачем не доведено.

Щодо посилання позивача на введення в оману контрагентів підприємства та загрозу цілісності актив за відсутність відповідних записів про обмеження повноважень директора, суд їх відхиляє як безпідставні та не доведені належними засобами доказування твердження.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частиною 3 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»визначено, що у разі якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яким встановлено такі обмеження.

За доводами позивача, в даному випадку таким рішенням є протокол загальних зборів № 02 від 21.03.2008р.

Проте, як вбачається з Протоколу № 02, за результатами проведених зборів були прийняти наступні рішення:

- схвалити вступ нового учасника ТОВ «КІРАСИР»засновником в ТОВ «Агро КЛАСС»і виділити йому долю в розмірі 25 % статутного капіталу без збільшення статутного фонду товариства;

- задовольнити прохання Ласиці О. Г. про відчуження частини його долі в статутному капіталі ТОВ «Агро КЛАСС»в розмірі 25 %, з виплатою вартості вищевказаної частини майна товариства пропорційно його відчужуваної частини частки в статутному капіталі протягом 1 місяця;

- доручити головному бухгалтеру надати розрахунок частини частки виплачуваної частки Ласиці О. Г. пропорційно його відчужуваної частини частки в статутному капіталі станом на дату складення протоколу;

- зареєструвати зміни в Статуті товариства протягом 1 (одного) календарного місяця з дня проведення зборів засновників;

- засновники одноголосно проголосували за відмову від першочергового придбання частини частки в статутному капіталі Ласиці Олександра Георгійовича в розмірі 25 %.

Суд вважає необхідним відзначити, що за змістом вказаного Протоколу № 02, ані в питаннях, винесених на порядок денний зборів учасників, ані у прийнятих загальними зборами рішеннях відсутні жодні посилання на вирішення питання про обмеження повноважень директора товариства та, відповідно, зобовязання виконавчого органу внести такі відомості до Єдиного державного реєстру.

Як вже зазначалося вище, згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»для внесення змін до відомостей про юридичну особу щодо наявності обмежень представництва від імені юридичної особи необхідно надання відповідного рішення уповноваженого органу управління юридичної особи. Проте, на загальних зборах учасників товариства, оформлених протоколом від 21.03.2008р. № 02, питання про обмеження повноваження директора не вирішувалося, тому підстави для внесення таких даних до ЄДР в даному випадку відсутні.

Слід відзначити, що Статут ТОВ «Агро-КЛАСС»у новій редакції був, хоч із запізненням, але зареєстрований у встановленому законом порядку, на що вказує і сам позивач, і підстави вважати, що у ЄДР не внесені всі обумовлені діючим законодавством данні, відсутні.

Отже, з огляду на недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів за встановлених судом обставин, а також відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру даних про обмеження повноважень директора ТОВ «Агро-КЛАСС», позовні вимоги щодо зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»подати до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: «відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників», з нотаріально посвідченими копіями рішення загальних зборів ТОВ «Агро-КЛАСС», оформлених протоколом від 21.03.2008р. № 02 та Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Бердянської районної адміністрації Запорізької області 13.10.2008р., номер запису 10791050007000032, залишаються судом без задоволення.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР»про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»подати до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: «відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників», з нотаріально посвідченими копіями рішення загальних зборів ТОВ «Агро-КЛАСС», оформлених протоколом від 21.03.2008р. № 02 та Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Бердянської районної адміністрації Запорізької області 13.10.2008р., номер запису 10791050007000032, відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.06.2011р.