Рішення № 16535427, 02.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.11 Справа № 30/5009/2493/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(69057, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 158)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ»(69057, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 158)

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01 від 14.02.2011р.;

від відповідача: не зявився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ»про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до договору оренди № 187 від 20.11.2009р., укладеної 07.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, а також ч. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вказує, що в порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на стадії розпорядження майном позивача, колишнім директором ТОВ «Ріел Істейт Проект»Дуйловською Т.В., явно виходячи за межі наданих повноважень та без отримання від розпорядника майна згоди, 07.12.2010р. було укладено з ТОВ «НЬЮ ВЕБ»додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 187 від 20.11.2009р. Вважає, що укладення спірної додаткової угоди після введення ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. у справі №26/235/09 мораторію на задоволення вимоги кредиторів, є порушенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Наведене, на думку позивача, є підставою для визнання спірної додаткової угоди недійсною.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/2493/11, розгляд справи призначено на 02.06.2011р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та надав усні пояснення стосовно підстав визнання спірної додаткової угоди недійсною.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ»письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст.90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 10.05.2011р. про призначення розгляду справи на 02.06.2011р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 11.05.2011р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст. 87 ГПК України, і більш ніж за три тижні до дати слухання.

Згідно наявного у справі поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції ухвалу суду про призначення розгляду даної справи було отримано повноважним представником відповідача 16.05.2011р., тобто, про дату розгляду справи відповідач повідомлений.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.06.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(Орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ» (Орендарем, відповідачем у справі) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 187 (надалі Договір оренди), за умовами якого орендодавцем надано, Орендарем прийнято у платне користування частину нежитлового приміщення, яка складається з приміщень №№ 435-445 та 447-449, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158 (п. 1.1 Договору оренди).

Згідно з п. 4.1 Договору, в редакції додаткової угоди № б/н від 01.12.2009р., ставка орендної плати за 1 місяць оренди всього Приміщення становить 5711,67 грн., з ПДВ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будстандарт»(Кредитора) порушено провадження по справі № 26/235/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(Боржника).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. у справі №26/235/09 розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Войтановича Олександра Юрійовича.

07.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(Боржником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ»(відповідачем у справі) було укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 187 від 20.11.2009р.) (далі Угода), за умовами якої внесено зміни в пункти 1.1, 1.2, 4.1 Договору оренди і передано в оренду частину нежитлового приміщення, яка складається з приміщень №№ 436-437, 439-440, 442-443, 445 та 447-449, що знаходить за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158, за ставкою орендної плати за 1 місяць в сумі 2120,00 грн., з ПДВ.

З боку ТОВ «Ріел Істейт Проект»Угоду підписано директором підприємства Дуйловською Т.В.

Позовні вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 до договору оренди №187 від 20.11.2009р., укладеної 07.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ», стали предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішень суду.

У відповідності до вимог частин 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тобто, необхідною умовою для визнання угоди недійсною на підставі ст. 207 ГК України та ст. 215 ЦК України і настання відповідних наслідків, зокрема, є наявність умислу на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства або порушенням хоча б одним з учасників господарських відносин господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Згідно з Розясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, розглядаючи питання про визнання угод недійсними, необхідно насамперед встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, зокрема, перевірити правоздатність сторін на підписання угоди.

Згідно з частинами 2, 4 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України унормовано, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства, вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до п. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона зобовязана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Тобто, повноваження представника на вчинення правочинів від імені юридичної особи ґрунтуються на установчих документах юридичної особи, або довіреності.

Як вбачається з матеріалів справи, за Додатковою угодою № 1 від 07.12.2010р. до договору оренди № 187 від 20.11.2009р. передбачено надання відповідачу інших, ніж за Договором оренди, приміщень, а також передбачено зменшення ставки орендної плати.

З боку ТОВ «Ріел Істейт Проект»Угоду підписано директором підприємства Дуйловською Т.В., яка діяла на підставі Статуту товариства.

При цьому, судом встановлено, що згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будстандарт»(Кредитора) порушено провадження по справі № 26/235/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(Боржника). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. у вказаній справі розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Войтановича Олександра Йосиповича.

Згідно з приписами статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Пунктом 13 вказаної статі визначено, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника.

Отже, після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство та призначення ухвалою від 28.07.2010р. розпорядником майна ТОВ «Ріел Істейт Проект»арбітражного керуючого Войтановича О.Й., директор підприємства Дуйловська Т.В. не мала права без згоди розпорядника майна підписувати 07.12.2010р. додаткову угоду № 1 до договору оренди № 187.

Як вказує у позовній заяві розпорядник майна Боржника арбітражний керуючий Войтанович О.Й., під час виконання свої зобовязань розпорядника майна Божника з його боку жодної письмової або усної згоди на укладення спірної додаткової угоди не надавалося, і як наслідок, не узгоджувалося повернення наданих згідно з Договором оренди приміщень та передання в оренду інших приміщень за зменшеною ставкою орендної плати. Також відзначає, що фактично повернення наданих за Договором приміщень та передачі в оренду інших приміщень згідно додаткової угоди № 1 за відповідними актами не відбулося, відповідач продовжує користуватися визначеними у Договорі оренди приміщеннями.

Отже, спірна додаткова угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею, жодних правових наслідків вона не створила.

Проаналізувавши вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що Додаткова угода № 1 від 07.12.2010р. до договору оренди № 187 від 20.11.2009р. суперечить вимогам закону, оскільки вона була укладена керівником без погодження з розпорядником майна підприємства боржника, як того вимагає ч. 2 п. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, вимога про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 07.12.2010р. до договору оренди № 187 від 20.11.2009р. заявлена обґрунтовано, з урахуванням норм чинного законодавства, та підлягає задоволенню.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивач документально довів та нормативно обґрунтував позовні вимоги.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 187 від 20.11.2009р., укладеної 07.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ», задовольнити.

Визнати недійсною в повному обсязі з моменту укладання Додаткову угоду № 1 до договору оренди № 187 від 20.11.2009р., укладену 07.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(код ЄДРПОУ 34789975) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ»(код ЄДРПОУ 36604660).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВЕБ»(69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158; р/р 26005976723456 у Філії ЗАТ ПУМБЮ МФО 313623, код ЄДРПОУ 36604660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»(69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158; р/р 25003976713049 в Філії ЗАТ ПУМБ, МФО 313623, код ЄДРПОУ) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Повне рішення складено та підписано 06.06.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.