Рішення № 16535416, 31.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.11 Справа № 30/5009/1602/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Комунального підприємства «Водоканал»(6902, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до відповідача: Військового радгоспу «Дніпровський»Міністерства оборони України (69013, м. Запоріжжя, вул. Незалежності, 13)

про стягнення 6725,12 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 55 від 05.01.2011р.;

від відповідача: не зявився.

Комунальне підприємство «Водоканал»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Військового радгоспу «Дніпровський»Міністерства оборони України 6725,12 грн. заборгованості по договору № 144 від 01.01.2004р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що в порушення прийнятих на себе зобовязань, відповідач надані послуги в повному обсязі не оплатив. Розмір заборгованості згідно наданих абоненту актів, за твердженням позивача, становить 6725,12 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/1602/11, розгляд справи призначено на 11.05.2011р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів розгляд справи було відкладено до 31.05.2011р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та надав усні пояснення по заявленій до стягнення сумі. Суду для огляду та до матеріалів справи надані оригінали Актів, за якими проводиться стягнення. Також, представником позивача надано лист із зверненням до відповідача про направлення відповідачу акта звірки за спірний період, про отримання якого свідчить відповідний запис на листі представника відповідача (вх. № 51 від 04.05.2011р.).

Відповідач Військовий радгосп «Дніпровський»Міністерства оборони України письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника. Згідно наявних у справі поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції ухвалу суду про призначення розгляду даної справи було отримано повноважним представником відповідача 11.04.2011р., тобто, про наявність в провадження суду даної справи відповідач був обізнаний.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 11.05.2011р. про відкладення розгляду справи на 31.05.2011р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 12.05.2011р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст. 87 ГПК України, і більш ніж за два тижня до дати слухання.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.05.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004 року між Комунальним підприємством «Водоканал»(Водоканалом, позивачем у справі) та Військовим радгоспом «Дніпровський»Міністерства оборони України (Абонентом, відповідачем у справі) було укладено договір № 144 на відпуск води та приймання стоків у комунальну каналізацію (надалі Договір), за умовами якого постачальник зобовязався забезпечити Абоненту подачу води на господарсько-питні та побутові потреби, а також приймання стічних вод протягом дії Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору сторонами узгоджено, що для розрахунків між Водоканалом та Абонентом встановлюються тарифи з урахуванням ПДВ. При цьому тарифи на воду та стоки встановлюються відповідними компетентними органами, в разі зміни тарифів Абонент зобовязаний здійснювати оплату наданих Водоканалом послуг по новим тарифам з моменту набрання чинності нормативного документу, яким затверджено тарифи. .

Згідно з п. 2.2.1 Договору абонент зобовязався своєчасно проводити оплату послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що основним документом на оплату є акт. Акти за воду та послуги каналізації виписуються основному Абоненту з зазначенням споживачів представником Водоканалу, який предявив особисте посвідчення. Акти виписуються 30, 31 числа кожного місяця. Абонент зобовязаний протягом трьох банківських днів з дня надання акта перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в сумі, вказаній в акті.

За визначенням п. 6.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до укладення нового договору.

Судом встановлено, що у звязку з відсутністю нового договору та відповідних заяв про припинення дії договору Договір є чинним.

На виконання умов Договору позивач надав послуг з водопостачання та прийому стоків за періоди: грудень 2010 р., січень лютий 2011р. на суму 6725,12 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими актами про надання послуг по відпуску питної води та прийому стоків, які узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій: за грудень 2010 року № 144/3 від 31.2010р. на суму 1071,53 грн. та № 144/3 від 31.12.2010р. на суму 1186,10 грн.; за січень 2011 року 144/3 від 31.01.2011р. на суму 1181,63 грн. та № 144/3 від 31.01.2011р. на суму 1054,73 грн.; за лютий 2011 року - № 144/3 від 28.02.2011р. на суму 1249,52 грн. та № 144/3 від 28.02.2011р. на суму 981,61 грн. (арк. справи 11 16). Оригінали зазначених актів досліджувалися судом в судовому засіданні.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем не сплачена.

Листом від 04.05.2011р. позивач звернувся до відповідача з проханням про узгодження направленого цим листом акта звірки за спірний період. Отримання цього листа підтверджується відповідним записом на ньому представника відповідача (вх. № 51 від 04.05.2011р.).

Позовні вимоги про стягнення з Військового радгоспу «Дніпровський»Міністерства оборони України 6725,12 грн. заборгованості за договором № 144 від 01.01.2004р. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобовязання щодо оплати позивачу послуг з водопостачання та прийому стоків у грудні 2010 року, січні-лютому 2011 року, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором у спірний період в сумі 6725,12 грн.

Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 6725,12 грн. основного боргу за договором № 144 про надання послуг з постачання холодної води та прийом стоків від 01.01.2004р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобовязань за договором № 144 про надання послуг з постачання холодної води та прийом стоків від 01.01.2004р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 6725,12 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Водоканал»про стягнення з Військового радгоспу «Дніпровський»Міністерства оборони України 6725,12 грн. заборгованості по договору № 144 від 01.01.2004р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації задовольнити.

Стягнути з Військового радгоспу «Дніпровський»Міністерства оборони України (69013, м. Запоріжжя, вул. Незалежності, 13; код ЄДРПОУ 22992166; розрахункові рахунки не відомі) на користь Комунального підприємства «Водоканал»(69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61; р/р № 26002045720001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, Код ЄДРПОУ 03327121) 6725 (шість тисяч сімсот двадцять пять) грн. 12 коп. основного боргу , 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.06.2011р.