Рішення № 16535224, 23.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.11 р. Справа № 4/163

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 31.12.2010р.,

від відповідача ОСОБА_2. довіреність від 30.12.2010р.,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в

особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” м. Димитров

до відповідача - Державного підприємства „Красноармійськвугілля” м. Димитров

про стягнення 1209124,16грн. заборгованості, інфляційних 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1209124,16грн., з яких: 1037731,72грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за період з 25.10.2008р. по 31.05.2011р., 123807,14грн. інфляційні, які нараховані за період з 11.11.2008р. по 31.05.2011р.., 35903,98грн. - 3%річних, які нараховані за період з 11.11.2008р. по 31.05.2011р., 11681,32грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, яка нарахована за період з 11.01.2011р. по 31.05.2011р. на підставі п. 7.2.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №49 від 01.10.2003р. з протоколом розбіжностей та їх узгодження, додатками, додатковими угодами, акти на включення та виключення опалення, рахунки №481 від 31.10.2008р. на суму 4045,16грн. за жовтень 2008р., №551 від 30.11.2008р. на суму 131277,52грн. за листопад 2008р., №605 від 18.12.2008р. на суму 153331,06грн. за грудень 2008р., №56 від 31.01.2009р. на суму 99447,22грн. за січень 2009р., №155 від 28.02.2009р. на суму 107028,38грн. за лютий 2009р., №257 від 31.03.2009р. на суму 77061,34грн. за березень 2009р., №319 від 16.04.2009р. на суму 16197,35грн. за квітень 2009р., №530 від 30.11.2009р. на суму 42471,09грн. за листопад 2009р., №631 від 16.12.2009р. на суму 124368,31грн. за грудень 2009р., № від 31.01.2010р. на суму 138180,грн. за січень 2010р., №139 від 28.02.2010р. на суму 143113,45грн. за лютий 2010р., №233 від 31.03.2010р. на суму 126665,54грн. за березень 2010р., №290 від 19.04.2010р. на суму 53393,7грн. за квітень 2010р., №402 від 31.10.2010р. на суму 43982,грн. за жовтень 2010р., №1110/49 від 30.11.2010р. на суму 84814,17грн. за листопад 2010р., №1210/49 від 31.12.2010р. на суму 122041,72грн. за грудень 2010р., №111_49 від 31.01.2011р. на суму 160479,97грн. за січень 2011р., №211_49 від 28.02.2011р. на суму 205614,91грн. за лютий 2011р., №311_49 від 31.03.2011р. на суму 122624,30грн. за березень 2011р., №411_49 від 12.04.2011р. на суму 7413,42грн. за квітень 2011р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач не надав суду відзив на позов і просив суд відкласти розгул справи для перевірки нарахованих сум за теплопостачання за період з жовтня 2008року по квітень 2011р.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ухвалив оголосити перерву на 23.06.2011р. на 13 годин для перевірки сторонами періоду, за який нараховано і частково сплачено послуги по теплопостачанню.

В період перерви сторонами перевірені всі надані послуги позивачем і оплати, проведені відповідачем., складений сторонами акт звіряння, підписаний головними бухгалтерами підприємств, яким заборгованість у заявленій сумі відповідачем визнана в повному розмірі.

2

Проаналізувавши надані сторонами документи і, заялухавши пояснення їх представників, судом -

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем за період з жовтня 2008року по квітень 2011р.відповідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №49 від 01.10.2003р., а також річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 49 від 01.10.2003р.

Згідно п. 1 цього договору енергопостачальна організація (позивач) постачає споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія поставляється споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).

Сторонами підписані додатки до договору, в яких обмовлені конкретні обєкти, обсяги поставки теплової енергії, її ціна та вартість

В п. 6 договору (з урахування протоколу врегулювання розбіжностей) сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата проводиться до 10 числа місяця, що слідує за звітним за фактично надані послуги, згідно рахункам енергопостачальної організації. Можлива часткова попередня оплата за згодою сторін. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточеного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94. різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 10.1 договору він діє до 15.04.2006р.

01.01.2006р. сторонами підписана додаткова угода до договору, згідно якої договір доповнений п. 10.1.1, яким передбачене продовження строку дії договору на наступний термін за умови якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про його припинення.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

3

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення та виключення опалення по кожному обєкту, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №481 від 31.10.2008р. на суму 4045,16грн. за жовтень 2008р., №551 від 30.11.2008р. на суму 131277,52грн. за листопад 2008р., №605 від 18.12.2008р. на суму 153331,06грн. за грудень 2008р., №56 від 31.01.2009р. на суму 99447,22грн. за січень 2009р., №155 від 28.02.2009р. на суму 107028,38грн. за лютий 2009р., №257 від 31.03.2009р. на суму 77061,34грн. за березень 2009р., №319 від 16.04.2009р. на суму 16197,35грн. за квітень 2009р., №530 від 30.11.2009р. на суму 42471,09грн. за листопад 2009р., №631 від 16.12.2009р. на суму 124368,31грн. за грудень 2009р., № від 31.01.2010р. за січень 2010р., №139 від 28.02.2010р. на суму 143113,45грн. за лютий 2010р., №233 від 31.03.2010р. на суму 126665,54грн. за березень 2010р., №290 від 19.04.2010р. (за квітень 2010р., №402 від 31.10.2010р. за жовтень 2010р., №1110/49 від 30.11.2010р. на суму 84814,17грн. за листопад 2010р., №1210/49 від 31.12.2010р. на суму 122041,72грн. за грудень 2010р., №111_49 від 31.01.2011р. на суму 160479,97грн. за січень 2011р., №211_49 від 28.02.2011р. на суму 205614,91грн. за лютий 2011р., №311_49 від 31.03.2011р. на суму 122624,30грн. за березень 2011р., №411_49 від 12.04.2011р. на суму 7413,42грн. за квітень 2011р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) оплата проводиться до 10 числа місяця, що слідує за звітним за фактично надані послуги, згідно рахункам енергопостачальної організації. Можлива часткова попередня оплата за згодою сторін.

Відповідач, в порушення умов договору, частково сплатив отримані послуги в сумі 925819,83грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків і підтверджено представником відповідача та актом звіряння, підписаного головними бухгалтерами підприємств.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з 25.10.2008р. по 31.05.2011р. на загальну суму 1037 731,72грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 123807,14грн. інфляційних, які нараховані за період з 11.11.2008р. по 31.05.2011р.., 35903,98грн. 3%річних, які нараховані за період з 11.11.2008р. по 31.05.2011р., Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

4

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги сплачені тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних в сумі 35903,98грн. та інфляційних витрат в сумі 123807,14грн. проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє ці вимоги в повному розмірі.

Приймаючи до уваги, неналежне виконання відповідачем зобовязання по оплаті отриманої ним теплової енергії, позивач просить суд стягнути з боржника 11 681,32грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, яка нарахована за період з 11.01.2011р. по 31.05.2011р. на підставі п. 7.2.3 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 6 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 7.2.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд вважає доведеними вимоги позивача в частині стягнення 11681,32грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Позивач наддав клопотання про зменшення розміру пені у звязку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві вугільної промисловості.

Пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачає сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобовязання. Згідно ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно, позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Управління11681,32. пені.

В той же час, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України надає господарському суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні

5

зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Користуватись правом, наданим п.3 ч.1ст.83 ГПК України, суд можелише у випадках порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань за цивільно-правовими угодами.

З огляду на дані документи надані суду і наведені як підстави для зменшення пені, а також те, що застосування ст. 83 ГПК України є правом суду, а обставини їх застосування є оціночними, господарський суд дійшов висновку щодо можливості зменшити розмір пені на 50%, враховуючи погодження позивача.. Відповідно, висновок про стягнення з відповідача пені в розмірі в розмірі 11681,32грн. буде зменшений до 5840,66грн.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі.

На підставі ст.ст.525,526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, п.3ст.83, 82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” м. Димитров до Державного підприємства „Красноармійськвугілля” м. Димитров про стягнення 1209124,16грн., з яких: 1037731,72грн. заборгованість, 123807,14грн. інфляційні, 35903,98грн. - 3%річних, 11681,32грн. пеня в повному обсязі.

Зменшити суму пені на 50% від нарахованої суми.

Стягнути з Державного підприємства „Красноармійськвугілля” м. Димитров-85320, вул. Ватутіна, 1, ЗКПО 32087941 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, вул. Донецька, 38, в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” м. Димитров-85327, мкр-н Молодіжний, 16 „а”, ЗКПО 25952931 суму заборгованості в сумі 1037731,72грн., 123807,14грн. інфляційних, 35903,98грн. - 3%річних, 5840,66грн. пені, 12091,24грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 23.06.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 4 примірника:

1 суду,

2 позивачу,

1 відповідачу