Постанова № 16534853, 29.06.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"29" червня 2011 р. Справа № 32/759

Вищий господарський суд України у складі: суддя Мирошниченко С.В. –головуючий, судді Барицька Т.Л., Євсіков О.О.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Московський"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011

зі справи № 32/759 господарського суду міста Києва

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова енергія",

товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Московський"

про стягнення 58471564,73 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

Міністерства фінансів України – Курінської І.С.,

ПАТ АБ "Укргазбанк" – Зайцева М.М.,

ТОВ "Нова енергія" –не з’яв.,

ТОВ "Бізнес-центр "Московський" –не з’яв.,

прокуратури –Попенка О.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року заступник прокурора міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова енергія" та товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Московський", згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просив стягнути 45000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 36986,30 грн. заборгованості по процентам за період з 01.02.2010 по 01.02.2010; 10208219,18 грн. заборгованості по процентам, 2502123,29 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту, 724235,96 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів; стягнути з ТОВ "Бізнес-центр "Московський" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" штраф в сумі 3353050,00 грн. за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий № 8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва та належить ТОВ "Бізнес-центр "Московський" на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2011 (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 (колегія суддів у складі: суддя Гольцова Л.А. –головуючий, судді Ропій Л.М., Рябуха В.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Нова енергія світу" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 45000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 36986,30 грн. заборгованості по процентам за період з 01.02.2010 по 01.02.2010 та 10208219,18 грн. заборгованості по процентам, 2502123,29 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 678535,09 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Нова енергія світу" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 24.10.2008 № 60-V у загальній сумі 58425863,86 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку кадастровий №8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва, та належить ТОВ "Бізнес-центр "Московський" на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ 130102, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації 27.11.2008, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2008 № 3548 (ВКО № 513132), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 02-8-00200. Визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 02.12.2008, укладеним ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Бізнес-центр "Московський" в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку". Стягнуто з ТОВ "Бізнес-центр "Московський" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 3353050,00 грн. штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Бізнес-центр "Московський" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 21.01.2011, постанову апеляційного суду від 18.04.2011 та прийняти нове рішення, яким у стягненні штрафу відмовити, встановити порядок продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів з початковою ціною продажу, що відповідає 100% від вартості, визначеної судовою експертизою, в інших позовних вимогах відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 84 ГПК України, ст. 549 ЦК України, ст.ст. 35, 39 Закону України "Про іпотеку".

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.10.2008 ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Нова енергія світу" (позичальник) був укладений кредитний договір № 60-V, згідно з умовами якого в редакції договору від 02.12.2008 № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 60-V, банк відкриває позичальнику кредит в сумі 45000000,00 грн. з процентною ставкою 20% річних за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування.

Відповідно до п. 1.3 договору кредитна лінія відкривається з 24.10.2008 по 23.10.2009. Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 23.10.2009.

Пунктом 3.3.1 договору визначено, що позичальник зобов’язується забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором. За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних (п. 1.4.1 договору). При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних (п. 1.4.2 договору). Нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом (п. 1.4.3 договору).

Строк сплати процентів: за період з 01.02.2009 по 30.06.2009 –не пізніше 10.07.2009; за період з 01.07.2009 по 23.10.2009 –один раз на місяць, не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору (п. 1.4.4 договору в редакції договору про внесення змін та доповнень від 27.02.2009 № 3).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що підтверджується банківською випискою з рахунку.

Проте, в строк повернення кредиту, встановлений п. 1.3 кредитного договору, що настав 23.10.2009, ТОВ "Нова енергія світу" суму основного боргу за кредитним договором не повернуло, внаслідок чого у ТОВ "Нова енергія світу" утворилась заборгованість перед ПАТ АБ "Укргазбанк" по кредитному договору № 60-V.

02.12.2008 ПАТ АБ "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Бізнес-центр "Московський" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки без оформлення заставної, за умовами якого такий договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 60-V, договору про внесення змін та доповнень від 02.12.2008 № 2 (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного іпотекодержателем та позичальником - ТОВ "Нова енергія світу", за умовами якого позичальник зобов’язаний іпотекодержателю не пізніше 23.10.2009 повернути кредит в сумі 45000000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених цим договором (п. 1.1 договору іпотеки).

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка кадастровий № 8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва, та належить ТОВ "Бізнес-центр Московський" на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ 130102, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації 27.11.2008, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2008 № 3548 (ВКО № 513132), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 02-8-00200.

Згідно з висновком експерта вартість предмета іпотеки було визначено сторонами в сумі 67061000,00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України (п. 2.3 договору іпотеки).

Однак, п. 4.2 договору іпотеки встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.

Пунктом 3.3.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов’язаний на період дії договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

На виконання п. 3.3.4 договору іпотеки іпотекодавець уклав із ЗАТ "СК "Центр" договір добровільного страхування від 02.12.2008 № 01-08-38, строк дії якого встановлено до 23.10.2009.

Відповідно до п. 3.3.4.1 договору іпотеки іпотекодавець зобов’язаний вчинити всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов’язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

Згідно з п. 3.3.4.2 договору іпотеки іпотекодавець зобов’язаний, не пізніше, ніж за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі платежі та не пізніше ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових платежів, визначених договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких оплат.

Пунктом 6.1 договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій, комісій або інших платежів у встановлені кредитним договором строки; порушення іпотекодавцем (позичальником) обов’язків за цим договором іпотеки та/або кредитним договором та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання зобов’язання за кредитним договором.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги підтверджуються наявними матеріалами справи, тому вони є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст.ст. 47, 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 82, 84 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті, а тобто при задоволенні позову, або повної чи часткової відмови у його задоволенні, суд приймає рішення, у мотивувальній частині якого має зазначити, крім іншого, встановлені обставини справи і причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими він відхилив заявлені клопотання і докази сторін.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору іпотеки щодо страхування заставленого майна, іпотекодавець уклав із ЗАТ "СК "Центр" договір добровільного страхування від 02.12.2008 № 01-08-38, строк дії якого встановлено до 23.10.2009.

Між тим, п. 6.2 договору іпотеки сторони погодили, що у випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) обов’язків за цим та/або за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (та позичальнику) письмове повідомлення про порушення обов’язків за цим та/або кредитним договором, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з частиною першою ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

При вирішенні спорів, предметом яких є звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу принциповим вважається встановлення судом факту невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання, лише за умови якого суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави. Відповідно до положень ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов’язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання відповідно до частини другої ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Отже, у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні може бути відмовлено. Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові (Лист Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)").

Проте, зазначені норми матеріального права судами застосовані не були, та всупереч положенням п. 6.2 договору іпотеки, які зобов’язують іпотекодержателя надіслати іпотекодавцю письмове повідомлення про порушення обов’язків за цим та/або кредитним договором, що є обов’язковою передумовою виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки, суди не встановили чи звертався позивач до відповідача-2 із зазначеним повідомленням.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України, не може погодитися з висновками судів про те, що у іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, розглядаючи одночасно позовні вимоги як в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, так і в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, попередні судові інстанції не врахували, що виконання основного зобов’язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов’язання і як наслідок не перевірили чи передбачає чинне законодавство право одночасного звернення з такими вимогами, враховуючи те, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином висновки судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У ході такого розгляду суду належить врахувати наведене, з’ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі та на підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1117 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Московський" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 у справі № 32/759 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя           С. Мирошниченко

Суддя           Т. Барицька

Суддя           О. Євсіков