Постанова № 16534734, 06.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2011 року № 2а-4557/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011802305 від 31.12.2010 за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 12 від 06.01.2011)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 2/9/10-009 від 04.01.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011802305 від 31.12.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач тримав в касі виручку лише в частині, що не перевищувала встановлений ліміт залишку готівки в касі, який було встановлено на підставі відповідного розрахунку наказом керівника підприємства. Також позивач посилається на те, що положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 передбачено лише право підприємства самостійно здійснювати перегляд встановленого ліміту каси, а не покладається обов'язок щодо його проведення та зазначена постанова не містить норм, які б дозволяли встановлювати ліміт залишку готівки в касі контролюючим органам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.05.2011.

Судове засідання 12.05.2011 було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 01.06.2011 оголошувалась перерва до 06.06.2011.

У судовому засіданні 06.06.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 06.06.2011 представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскільки визначений позивачем наказом № 91 від 11.05.2005 ліміт залишку готівки в касі перевищував граничний розмірів ліміт залишку готівки в касі визначений відповідно до норм чинного законодавства, то він вважався встановленим на рівні граничних розмірів та за результатами проведеної перевірки було встановлено факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у період з 04.01.2010 по 16.03.2010 на загальну суму 10 468,90 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 20.12.2010 по 22.12.2010 Державною податковою адміністрацією у місті Києві на підставі направлення № 2100 від 10.12.2010 було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці офісу (бухгалтерія каса), що розташований за адресою, м. Київ, вул. Боженка, 15, суб'єкта підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД".

Підчас проведення перевірки працівниками органу державної податкової служби було проведено розрахунок ліміту залишку готівки в касі, оскільки ліміт каси Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД" не переглядався з 2005 року.

При проведенні перевірки з питань дотримання вимог постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15.12.2004 встановлено факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у період з 04.01.2010 по 16.03.2010 на загальну суму 10 468,90 грн., чим було порушено пункти 2.8 та 2.9 глави 2 та пункт 5.12 глави 5 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

За результатами перевірки складено акт № 1195/26/50/23/23161898 від 24.12.2010 додатками до якого є розрахунок понадлімітних залишків готівки в касі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД", розрахунок ліміту каси на 2010 рік та аналіз рахунку по субконто:302, наші грошові рахунки: Каса маг. № 11 за грудень 2009 року, за листопад 2009 року, за жовтень 2009 року, за вересень 2009 року, за серпень 2009 року, за липень 2009 року, за червень 2009 року, за травень 2009 року, за квітень 2009 року та за березень 2009 року.

На підставі акту № 1195/26/50/23/23161898 від 24.12.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0011802305 від 31.12.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 937,80 грн. Зазначене рішення було отримане Товариством з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД" 04.01.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.01.2011 позивачем до Державної податкової адміністрації у місті Києві було подано скаргу на рішення про застосування штрафних санкцій № 0011802305 від 31.12.2010, яку рішенням про результати розгляду скарги № 1435/10/25-214 від 15.02.2011 залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

28.02.2011 позивачем до Державної податкової адміністрації України було подано скаргу на рішення про застосування штрафних санкцій № 0011802305 від 31.12.2010 та рішення про результати розгляду скарги № 1435/10/25-214 від 15.02.2011, яку рішенням про результати розгляду скарги № 4840/6/25-0415 від 11.03.2011 залишено без задоволення, а рішення без змін.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 2.8 та 2.9 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення №637) встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт залишку готівки в касі та не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси.

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 Положення №637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Згідно із пунктом 5.3 розділу 5 Положення №637 ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Пунктом 5.4 розділу 5 Положення №637 встановлено, що кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Абзацом 2 пункту 5.8 розділу 8 Положення №637 встановлено, що якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що установлення ліміту залишку готівки в касі підприємства проводиться ним самостійно на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи, водночас у випадку якщо ліміт залишку готівки в касі встановлено з перевищенням граничних розмірів, зокрема не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти), то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів, а сума перевищень вважається понадлімітною.

Наказом про встановлення лімітів залишку готівки № 91 від 11.05.2005 було затверджено розрахунок ліміту залишку готівки в касі для магазину № 11 та встановлено ліміт залишку готівки в касі в розмірі 4 300,00 грн. на добу.

Відповідно до пункту 7.21 Положення №637, під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.

Перевіркою встановлено, що середньоденне надходження готівки до каси за три місяці, а саме березень, квітень, травень 2009 року склало 213 700,35 грн., що підтверджується аналізом рахунку по субконто:302, наші грошові рахунки: Каса маг. № 11 за травень 2009 року, за квітень 2009 року та за березень 2009 року, при кількості робочих днів підприємства 60, а тому граничний ліміт залишку готівки в касі має складати 3 561,67 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідач визначаючи розмір ліміту залишку готівки в касі правомірно визначав його виходячи з граничного розміру ліміту залишку готівки в касі, а не з розміру залишків готівки в касі встановлених наказом № 91 від 11.05.2005, оскільки самостійно встановлений підприємством ліміт залишку готівки в касі перевищував граничний розмір ліміту залишку готівки в касі.

Посилання позивача на те, що підприємство не зобов'язано здійснювати перегляд встановленого ліміту залишку готівки в касі та на те, що у контролюючих органів відсутні повноваження на встановлення ліміту залишку готівки в касі є необґрунтованими з огляду на те, що у підприємства поряд з правом самостійно встановлювати розмір ліміту залишку готівки в касі наявний обов'язок при його встановленні та подальшому дотриманні встановленого ліміту залишку готівки в касі на рівні, який не перевищуватиме його граничний розмір встановлений чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.12 розділу 5 Положення №637 затверджені банками до набрання чинності цим Положенням загальні ліміти залишку готівки в касі підприємства та строки здавання виручки чинні до їх перегляду, який здійснюється з метою забезпечення відповідності цих показників чинним вимогам у порядку, визначеному цим Положенням.

Отже, хоча на підприємство і не покладається обов'язок перегляду встановленого ліміту каси, водночас на підприємство покладається обов'язок забезпечення відповідності встановленого ліміту залишку готівки в касі чинним вимогам у порядку, визначеному Положенням №637.

З огляду на викладене та враховуючи той факт, що позивачем не заперечуються розміри залишків готівки в касі на кінець дня встановлені відповідачем підчас проведення перевірки та відображені в розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 2.8 та 2.9 глави 2 та пункту 5.12 глави 5 Положення №637 та встановив перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у період з 04.01.2010 по 16.03.2010 на загальну суму 10 468,90 грн.

Абзацом 2 пункту 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0011802305 від 31.12.2010, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 937,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011802305 від 31.12.2010 - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 14.06.2011