Постанова № 16534621, 24.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2011 р. № 2-а- 6001/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Сиротенко С.Є.,

представника відповідача Караульна Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс"

доДержавної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (далі - ТОВ "Енергосервіс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001771503 від 05 травня 2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова, яким ТОВ "Енергосервіс" визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 655,20 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Енергосервіс" посилається на те, що 10 травня 2011 року ТОВ "Енергосервіс" отримало поштою складене ДПІ у Київському районі м. Харкова податкове повідомлення-рішення №0001771503 від 05 травня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України, яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 655,20 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001771503 від 05 травня 2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова є незаконним, винесене необґрунтовано та всупереч дійсним обставинам справи та чинному законодавству, з огляду на те, що порушення вимог Податкового кодексу у зв'язку з самостійним виправленням помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації, та нарахування за результатами вказаного яких-небудь фінансових або інших санкцій може мати місце виключно при відображені суми недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобовязання, а у поданій декларації ТОВ "Енергосервіс" сума недоплати з цього податку відсутня.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, в своїх поясненнях та в письмових запереченнях поданих до суду, проти позову заперечував, та зазначив, що факт порушення позивачем підпункту "б" пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України знайшов своє відображення в акті перевірки від 11.04.2011 року №1356/15-208/30592278. А саме підприємством ТОВ "Енергосервіс" при заповненні податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року (вхідний ДПІ №9001568977 від 21.03.11 року) збільшується сума податкових зобов'язань по рядку 8.1 декларації "самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації" на суму ПДВ 13104,00 грн., однак у вказаній податковій декларації з ПДВ не відображена сума штрафу по рядку 28 декларації "Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки". З огляду на наведене просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Енергосервіс" (код 30592278) зареєстровано в якості юридичної особи 19.10.1999 року.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100001620 від 03.07.2001 року, ТОВ "Енергосервіс" є платником податку на додану вартість.

11 квітня 2011 року на підставі п.п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 11.04.2011 року №1356/15-208/30592278.

В ході проведеної перевірки встановлено, що по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року ТОВ "Енергосервіс" порушено підпункт "б" пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України.

Сутність встановлених порушень полягає в тому, що підприємством ТОВ "Енергосервіс" при заповненні податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року (вхідний ДПІ №9001568977 від 21.03.2011 року) збільшилась сума податкових зобов'язань по рядку 8.1 декларації "самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації" на суму ПДВ 13104,00 грн., однак у вказаній податковій декларації з ПДВ не відображена сума штрафу по рядку 28 декларації "Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки".

За результатами перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення №0001771503 від 05.05.2011 року, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 655,20 грн. на підставі п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно зі ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що обовязок щодо обчислення недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати покладено на платника податків. У зв'язку з цим форми уточнюючих податкових декларацій і розрахунків, які затверджені відповідними наказами ДПА України, передбачають рядки для декларування платниками податків сум недоплати і штрафу від суми недоплати.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергосервіс" не дотримано приписи зазначених норм Податкового кодексу України та самостійно не нараховано штраф у розмір п'яти відсотків від суми заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Таким чином, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, а в разі не здійснення вказаних дій самостійне нарахування контролюючим органом штрафних санкцій є обґрунтованим та здійсненим у відповідності до Податкового кодексу України.

Щодо посилань представника позивача, відносно того, що застосування фінансових або інших санкцій може мати місце виключно при відображені суми недоплати у складі декларації з податку на додану вартість, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, факт збільшення суми податкових зобов'язань по рядку 8.1. декларації «самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»на суму 13104,00 грн. за лютий 2011 року - є фактом заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що податкового повідомлення - рішення №0001771503 від 05 травня 2011 року прийняте ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29.06.2011 року.

Суддя Біленський О.О.