Постанова № 16534085, 11.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 р. № 2а-2125/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача Косило Н.І.

та представника відповідача Сівак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції»до управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування Рішення № 60/04/32713118 від 10.02.2011 року про застосування фінансових санкцій, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції»(далі ТзОВ «КУА «Портфельні інвестиції») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова (далі УПФУ в Личаківському районі м. Львова), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення № 60/04/32713118 від 10.02.2011 року про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зсилається на те, що відповідачем неправомірно винесене оскаржуване рішення, оскільки згідно з нормою ст. 258 ЦК України, строк для застосування фінансових санкцій минув. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, вважає оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства та винесеним в межах наданих законом повноважень.

Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, мотивуючи це наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, УПФУ в Личаківському районі м. Львова, було проведено перевірку ТзОВ «КУА «Портфельні інвестиції»з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів за період з 09.12.2003 року по 10.02.2011 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду з 01.01.2004 року по 31.01.2011 року.

Під час перевірки встановлено ряд порушень відповідачем, а саме:

- п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: заниження фактичних витрат на оплату праці працівників, на які нараховуються страхові внески у розмірі 32, 3-31, 8 % та загального оподатковуваного доходу (заробітної плати), з якого утримуються страхові внески у розмірі 1-2% на суму 13380, 00 грн., за липень-жовтень 2005 року, травень 2006 року. До проведення вищезазначених фактичних витрат на оплату праці та загального оподатковуваного доходу (заробітної плати), у розрахунках, де було виправлено нарахування та утримання страхових внесків із занижень, не передбачено; завищення фактичних витрат на оплату праці працівників, на які нараховуються страхові внески у розмірі 33, 2% та загального оподатковуваного доходу (заробітної плати), з якого утримуються страхові внески у розмірі 2% на загальну суму 3190,32 грн. за серпень-листопад 2007 року, які самостійно виправлені Товариством у рядку 7а Розрахунку за жовтень 2008 року;

- п.6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: заниження нарахованих страхових внесків у розмірі 32, 3-33, 2 % на загальну суму 4350,92 грн. за липень-жовтень 2005 року, травень 2006 року, листопад 2007 року, які самостійно виправлені Товариством у рядках 6, 6.1 Розрахунків за серпень 2005 року, листопад 2005 року, серпень 2006 року у рядку 7, 7.1 Розрахунку за жовтень 2008 року, як різниця між заниженням та завищенням; завищення нарахованих страхових внесків у розмірі 33,2 % на загальну суму 1113, 18 грн. за серпень-жовтень 2007 року, які самостійно виправлені Товариством у рядках 7, 7.1 Розрахунку за жовтень 2008 року; заниження утриманих страхових внесків у розмірі 1-2 % на загальну суму 181, 20 грн. за липень 2005 року, травень 2006 року, які самостійно виправлені Товариством у рядках 6, 6.2 Розрахунку за серпень 2005 року, серпень 2006 року; завищення утриманих страхових внесків у розмірі 2% на загальну суму 305,28 грн. за серпень-листопад 2007 року, які самостійно виправлені Товариством у рядках 7, 7.2 Розрахунку за жовтень 2008 року. За наслідками перевірки складено Акт № 8 від 10.02.2011 року.

На підставі зазначених порушень, відповідачем було прийнято Рішення № 60/04/32713118 від 10.02.2011р., яким до ТзОВ «КУА «Портфельні інвестиції»застосовано фінансову санкцію в розмірі 926, 92 грн.

У відповідності до норми ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18 даного Закону, страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч. 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з ч.12 ст. 20 вищезазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ч. 1 - 3 ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 9 п. 2 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Пунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків за вказаний період.

Частиною 15 Закону встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів, не застосовується.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена перевірка позивача, щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, за наслідками якої встановлено факт несвоєчасного обчислення та несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків в розмірі 4532, 12 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правові підстави для визнання неправомірним рішення № 60/04/32713118 від 10.02.2011р. відсутні.

Щодо посилання позивача, як на підставу позову ст. 258 ЦК України, нормами якої встановлена спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), судом такі до уваги не беруться та спростовуються з тих підстав, що у відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються даним Законом.

Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Тобто, у даному випадку застосовуються виключно норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки такий є спеціальним законом, що регулює питання взаємовідносин у сфері пенсійного забезпечення.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача на те, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ст.1 ЦК України).

Частиною 2 статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з наведених позивачем підстав у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 71, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 15 квітня 2011 року

Суддя Мричко Н.І.