Постанова № 16534055, 22.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р. № 2а-3061/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Мазуркевич М.Г., відповідача Москович А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь»до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31 грудня 2010 року №0007362300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 48087,00 грн., у тому числі за основним платежем 32058,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16029,00 грн. та від 31 грудня 2010 року №000735300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 47730,00 грн., у тому числі за основним платежем 42485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5245,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу про завищення товариством податкового кредиту на суму 32038 грн. та збільшення складу валових витрат на суму 42485 грн. у звязку з безтоварністю операцій з ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»з поставки вугілля. Дійсність господарських операції з цими підприємствами підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Представник позивача Мазуркевич М.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Москович А.Я. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Проведеною ДПІ у Мостиському районі Львівської області плановою виїзною перевіркою з питань дотримання ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року та оформленою актом від 28.12.2010 року №90/23-22365334 встановлено порушення підприємством вимог п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до його заниження на загальну суму 42485 грн., та вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.6. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до його заниження на загальну суму 32038 грн. В ході перевірки встановлено безтоварність операцій, проведених ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»з ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», що призвело до безпідставного завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість. Вважає повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року №0007362300/0 та від 31 грудня 2010 року №000735300/0 правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності юридична особа розпорядженням голови Мостиської районної державної адміністрації від 10.06.1998 року за № 300-р (код ЄДРПОУ 22365334) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Мостиському районі Львівської області.

ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»відповідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.08.1997 р. № 18483542, виданого ДПІ у Мостиському районі Львівської області, індивідуальний податковий номер № 223653313221, був зареєстрований платником ПДВ.

ДПІ у Мостиському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.12.2010 року №90/23-22365334.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення підприємством:

- п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до його заниження на загальну суму 42485 грн., у тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 9960 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 32525 грн.;

- пп. 7.2.1, пп. 7.2.6. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 32038 грн., в тому числі за травень 2010 року на суму 6038 грн., за липень 2010 року на суму 9520 грн., за серпень 2010 року на суму 16500 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Мостиському районі Львівської області 31 грудня 2010 року прийнято податкові повідомлення рішення:

- №000735300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 47730,00 грн., у тому числі за основним платежем 42485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5245,00 грн.

- №0007362300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 48087,00 грн., у тому числі за основним платежем 32058,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16029,00 грн.

Позивач вказані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість витрат по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей (вугілля) у ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», що призвело до заниження податку на прибуток, зроблені на підставі того, що первинними документами не підтверджено фактичне отримання та використання в господарській діяльності товару від вказаних контрагентів, відтак мали місце безтоварні операції, а правочини між ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»з ПП «Версант»та з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» є нікчемними.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими та мотивує це наступним.

На момент виникнення спірних правовідносин поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/34 ВР від 28 грудня 1994 року (далі Закон № 393/34 ВР).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі ст.9 цього ж Закону первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Згідно п. 2.2 вищевказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що 11 травня 2010 року між ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(Постачальник) та ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»(Покупець) укладено договір № 11/05 на поставку вугілля на загальну суму 2400000,00 грн.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивач представив суду наступні документи:

- договір № 11/05 на поставку вугілля від 11.05.2010 року;

- свідоцтво №17866153 про реєстрацію платника податку на додану вартість ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(серія А00 № 839281);

- виписана ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» податкова накладна №5200000062 від 20.05.10 р. на суму 36226,00 грн., в тому числі ПДВ 6037,67 грн.;

- виписана ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» видаткова накладна №РН-5-20002 від 20 травня 2010 р. на суму 36226,00 грн., в тому числі ПДВ 6037,67 грн.;

- платіжні доручення з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» № 109 від 17 червня 2010 р. на суму 5000,00 грн.; №146 від 22 липня 2010 року на суму 6000,00 грн.; №159 від 30 липня 2010 року на суму 3500,00 грн.; №165 від 2 серпня 2010 року на суму 5000,00 грн.; №178 від 6 серпня 2010 року на суму 5000,00 грн.; № 198 від 26 серпня 2010 р. на суму 11726,00 грн.

22.06.2010 року між ПП «Версант»(Постачальник) та ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»(Покупець) укладено договір № 2 купівлі-продажу товару. Згідно п.1.2 та 3.1 договору загальна кількість, одиниці виміру та ціна товару визначаються у накладній, яка є невідємною частиною договору.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивач представив суду наступні документи:

- договір № 2 купівлі-продажу товару від 22.06.2010 року;

- свідоцтво №100277038 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Версант»;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Версант»(серія А01 № 208937);

- виписані ПП «Версант»податкові накладні №7230000003 від 23.07.10 р. на суму 57120,00 грн., в тому числі ПДВ 9520,00 грн.; № 8020000029 від 02.08.10 р. на суму 99000,00 грн., в тому числі ПДВ 16500,00 грн.;

- виписана ПП «Версант»видаткові накладні №РН-7-23003 від 23 липня 2010 р. на суму 57120,00 грн., в тому числі ПДВ 9520,00 грн.; №РН-8-02030 від 02 серпня 2010 р. на суму 99000,00 грн., в тому числі ПДВ 16500,00 грн.

- платіжні доручення з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»ПП «Версант»№177 від 6 серпня 2010 року на суму 5000,00 грн.; №182 від 11 серпня 2010 року на суму 10000,00 грн.; № 211 від 31 серпня 2010 р. на суму 4500,00 грн.; №199 від 26 серпня 2010 року на суму 20000,00 грн.; № 212 від 1 вересня 2010 р. на суму 10000,00 грн.; № 218 від 3 вересня 2010 р. на суму 6000,00 грн. ; № 228 від 10 вересня 2010 р. на суму 6000,00 грн.; № 231 від 13 вересня 2010 р. на суму 20000,00 грн.; № 239 від 23 вересня 2010 р. на суму 5000,00 грн.; №239 від 24 вересня 2010 року на суму 5000,00 грн.; № 242 від 27 вересня 2010 р. на суму 10000,00 грн..

Поставка вугілля від ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» підтверджується і представленими позивачем та оглянутими в судовому засіданні книгою оборотних відомостей по рах.203 «Паливо»за 2010 рік, книгою оборотних відомостей по рах.631 «Розрахунки з постачальниками» за 2010 рік, журналом реєстрації довіреностей за 2010 рік, актами на списання палива за травень серпень 2010 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» по придбанню вугілля, яке було використано ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»в господарській діяльності для випалу цегли в травні серпні 2010 р.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7. 3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що контрагенти позивача ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»на час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, їхні свідоцтва платника ПДВ не були анульовано, відтак вони мали право на виписку податкових накладних.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Представлені позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» з ПП «Версант»та ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та його право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених підприємством у звязку з придбанням товарів (вугілля), які були використані в його господарській діяльності, що дає підстави суду зробити висновок про правомірність включення ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» до податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів у ПП «Версант»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго».

Висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ПП «Версант»та між позивачем та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та безтоварністю операцій за цими правочинами, не відповідає фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 31 грудня 2010 року №0007362300/0 та від 31 грудня 2010 року №000735300/0.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення від 31 грудня 2010 року №0007362300/0 та від 31 грудня 2010 року №000735300/0, суд прийшов до переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР і з порушенням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним, тому суд вважає, що податкові повідомлення - рішення відповідача від 31 грудня 2010 року №0007362300/0 та від 31 грудня 2010 року №000735300/0 підлягають визнанню протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн. 60 коп., сплаченого за квитанцією № 6319/025 від 17.03.2011року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення ДПІ у Мостиському районі Львівської області від 31 грудня 2010 року №0007362300/0.

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення ДПІ у Мостиському районі Львівської області від 31 грудня 2010 року №000735300/0.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь» 3 (три) грн. 60 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2011 року.

Суддя Хома О.П.