Постанова № 16533762, 02.06.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року 2а-590/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Цапциної Н.В.

представника відповідача: Сапсай М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпол»до Державної податкової інспекції в Бородянському районі Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпол» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бородянському районі Київської області (надалі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення форми «В1» № 0000852300/0 від 27.12.2010.

В обґрунтування свої позовних вимог вказав, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязання з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.08.2010 по 31.08.2010 року.

Зазначила, що за наслідками вищевказаної перевірки був складений акт № 757/23-33283810 від 09.12.2010 в якому зазначено, що позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в серпні 2010 року на 28 858 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року на 28858 грн.

Крім того, вказала, що зроблений висновок про завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в вересні 2010 року на 49665 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «В1» № 0000852300/0 від 27.12.2010.

На думку позивача зазначене податкове повідомлення рішення необґрунтоване та прийняте без достатніх законних підстав.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказала, що за результатами проведення вищевказаної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 по 31.08.2010 року було встановлено, що позивач порушив вимоги п. 4.1, 4.3 ст. 4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97-ВР), а саме завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в серпні 2010 року на 28858 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року на 28858 грн., про що інспекцією винесено оскаржуване рішення.

Також зазначила, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звязному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на порушення п. 4.1, 4.3 ст. 4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, завищено суму залишку відємного значення за серпень 2010 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на 28585 грн.

Вказала, що згідно з даними податкової декларації з ПДВ платника за вересень 2010 року та додатка 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» встановлено розбіжності на суму 28858 грн. Зокрема, за даними позивача залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 507 299 грн. За даними перевірки залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету становить 478 441 грн. Розбіжність становить 28858 грн.

На думку відповідача дана розбіжність виникла в наслідок порушення позивачем п. 4.1, 4.3 ст. 4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - TOB «Алюпол» є юридичною особу та зареєстрована Бородянською районною державною адміністрацією, яку взято на податковий облік 12.01.2005 за № 7 Державною податковою інспекцією в Бородянському районі Київської області.

09.12.2010 працівниками Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області було проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 по 31.08.2010.

За результатами перевірки був складений акт від 09.12.2010 № 757/23-33283810 та винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «В1» № 0000852300/0 від 27.12.2010.

Відповідно до висновку акту перевірки було встановлено наступне: підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 478441 грн., по декларації за вересень 2010 року на порушення п. 4.1, 4.3 ст. 4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в серпні 2010 року на 28585 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року на 28858 грн.; на порушення п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в вересні 2010 року на 49665 грн.

Згідно п. 4.3. Закону № 168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації». Ця норма є підставою для сплати ПДВ митним органам та наступного продажу товарів покупцям на території України.

На думку відповідача ця норма є підставою для нарахування податкових зобов'язань не в момент продажу імпортованих товарів, а в момент їх оприбуткування на склад імпортера.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача, оскільки в акті перевірці порівнюються суми ПДВ, що зазначені в вантажно - митних деклараціях та прибуткових накладних, а не видаткових. Тобто, фактично різниця нарахована шляхом вирахування ПДВ у складі товару, що оприбуткований на складі, від ПДВ, що сплачений на митниці.

Формування податкового кредиту з ПДВ, сплаченого митним органам, підприємством здійснюється у відповідності з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Формування податкових зобов'язань передбачено п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів.

Таким чином, доки оприбуткований товар знаходиться на складі, у підприємства не виникає податкових зобов'язань. Податкові зобов'язання виникають тільки при реалізації товарів, робіт (послуг).

Позивачем було сплачено ПДВ митним органам при розмитненні імпортованих товарів на підставі вантажно-митних декларацій. ПДВ був задекларований в рядку 12.1 декларації з ПДВ. Товари згідно первинної документації (інвойсу постачальника - нерезидента, пакувального листа, угоди між постачальником та замовником) були оприбутковані на склад. Вказані операції згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 11.05.2000 № 1707-111 та Наказу Міністерства Фінансів України «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 № 88 були відображені на рахунках № 28 «товари», № 641 «розрахунки з бюджетом за податками», № 632 «розрахунки з іноземними постачальниками».

Позивач реалізує товари за договірною ціною, яка не дорівнює ціні оприбуткування, як враховано в розрахункових таблицях акту, тобто ціна реалізації товарів значно вища ціни оприбуткування, що не було враховано при проведенні розрахунків в акті.

Таким чином, наведені в акті порівняльні таблиці та їх розрахунки не відповідають дійсності, оскільки в них не враховувались дані видаткових накладних та оплат, а лише дані прибуткових накладних, що суперечить Закону № 168/97-ВР, за яким прибуткові накладні не є підставою для нарахування податкових зобовязань.

Щодо порушень п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах

- залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач не зазначив, який саме підпункт цієї норми він вважає порушеним. В акті взагалі відсутні відомості про те, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування був включений позивачем до складу податкового кредиту в серпні в суми, що перевищує податок, фактично сплачений отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті. Позивачем чітко визначена ця сума в декларації та включена до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду - вересня 2010 року.

В матеріалах справи міститься податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року в якій по розділу III «розрахунки з бюджетом за звітний період» у рядку 23.1 враховано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (серпня 2010 року), що включається до складу податкового періоду поточного звітного періоду (вересня 2010 року) в сумі 507 299 грн. Ця величина була обчислена та задекларована на підставі Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у серпні 2010 року. Від'ємне значення відображено у рядку 22.2 декларації за серпень 2010 року та зараховується до складу податкового кредиту, значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду (вересня 2010 року).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як субєкти владних повноважень не довів суду правомірності прийнятого рішення.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області форми «В1» № 0000852300/0 від 27.12.2010.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20 травня 2011 року.